10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 червня 2013 року Справа № 812/5399/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Ципко О.В.
при секретарі Гаркуші Ю.О.
за участю сторін:
прокурора Закаряна Б.Н. (посвідчення №008373 видане 09.10.2012)
представник позивача: Ткаченко О.О. (довіреність від 04.09.2012 №12672/09)
представник відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Прокурора Ленінського району м. Луганська в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська до Державного підприємства Виробниче об"єднання "Луганський верстатобудівний завод" про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 416 222,00 грн. , -
ВСТАНОВИВ:
11 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Прокурора Ленінського району м. Луганська в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська до Державного підприємства Виробниче об"єднання "Луганський верстатобудівний завод" про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 416 222,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що за період з 01.01.2013 по 01.05.2013 у відповідача перед Пенсійним фондом України виникла заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком №2 у розмірі 416 222,00 грн.
У зв'язку із несплатою відповідачем у добровільному порядку заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, позивач звернувся із позовом до суду.
Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав відзив на позов, в якому визнав заборгованість та зазначив, що у зв'язку із тим що ДП ВО "Луганський верстатобудівний завод" з 1998 року знаходився в процедурі, виробничу діяльність не веде та з 2007 року прибуток не отримує, тому фінансових можливостей відшкодувати дану заборгованість немає. Просив розглянути справу без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Судом встановлено, що Державне підприємство Виробниче об"єднання "Луганський верстатобудівний завод" зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 18.11.1993, номер запису 441 (а.с.8).
ДП ВО "Луганський верстатобудівний завод" є платником внесків до Пенсійного фонду України та зареєстрований в УПФУ в Ленінському районі м. Луганська з 12.01.2000 (а.с.7).
На підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", тобто за Списком № 2, яким відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.
Відповідно до частини 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, передбачена діючим законодавством.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України та підлягає застосуванню відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі - Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції).
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.8 Інструкції).
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська були надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за січень - квітень 2013 року за списком № 2, в яких вказані місячні розміри сум для відшкодування підприємством (а.с.13-65).
Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них до позивача заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.
Сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 підтверджується карткою особового рахунку відповідача (а.с.12) та розрахунком заборгованості станом на 03.06.2013 (а.с.10-11).
Крім того, відповідач визнав позовну заяву у повному обсязі, про що виклав в письмовому зверненні до суду.
Частинами 1, 2 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.4 ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд вважає, що підстави для неприйняття визнання позову відсутні, позовні вимоги позивачем доведені, тому позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська підлягає задоволенню, оскільки не сплачені в строк витрати на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах, стягуються на користь Управління Пенсійного фонду у безспірному порядку.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Прокурора Ленінського району м. Луганська в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська до Державного підприємства Виробниче об"єднання "Луганський верстатобудівний завод" про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком №2 у розмірі 416 222,00 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства Виробниче об"єднання "Луганський верстатобудівний завод" (юридична адреса: 91055 м. Луганськ. вул. Поштова, 1, код ЄДРПОУ 14311005) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська (юридична адреса: 91055 м. Луганськ, вул. Советська, 42, р/р 25606301726 в обласному управлінні ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792330) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах зі списком №2 за період з 01.01.2013 по 01.05.2013 у розмірі 416 222,00 грн. (чотириста шістнадцять тисяч двісті двадцять дві гривні 00 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову в повному обсязі складено та підписано 27 червня 2013 року.
Суддя О.В. Ципко
Судове рішення № 32103414, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 25.06.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 812/5399/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: