Рішення № 32103049, 25.04.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/6361/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого - судді Гончарук В.П.

при секретарі Лисенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія «UTICO» про стягнення страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача 10535 грн. матеріальних збитків, які включають 10 050 грн. недоплаченого страхового відшкодування, 185 грн. пені, 100 грн. банківської комісії, 200 грн. витрат на проведення експертизи а також 10 000 грн. завданої моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в результаті ДТП, яка сталася 27.08.2012 року з вини водія ОСОБА_3, було пошкоджено автомобіль позивача.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у відповідача ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія «UTICO», виходячи з чого позивач звернувся до останніх для отримання страхового відшкодування.

За результатами проведеного на замовлення відповідача експертного дослідження було встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого автомобілю НОМЕР_1, власником якого є позивач, становить 62 108,04 грн., з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 50 212,82 грн.

Однак, в порушення положень ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» та ЗУ «Про захист прав споживачів» відповідачем було перераховано на рахунок СТО «Європа» лише 39450 грн. страхового відшкодування, не доплативши таким чином 10 050 грн.

Вказаними незаконними діями відповідача ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди, яка ним оцінюється в сумі 10 000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої вимоги, з підстав викладених у позові та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія «UTICO» проти позовних вимог заперечував, вважав, що вони не підлягають задоволенню з підстав викладених у його письмових запереченнях та пояснив, що розмір страхового відшкодування було зменшено до 41 565,19 грн., оскільки визначена експертом сума матеріального збитку в розмірі 50 212,82 грн. визначена без урахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля, який згідно того ж висновку встановлено у розмірі 0,26.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 27.08.2012 року відбулася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля марки Вольво ХС 70, д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, та належного позивачу автомобіля НОМЕР_1. В результаті ДТП вказані автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 12.10.2012 року винним у вищевказаному ДТП визнано водія автомобіля «Вольво» ХС 70 ОСОБА_4 який на дату ДТП мав діючий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ2739416, виданий ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія «UTICO».

28 серпня 2012 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо виплати страхового відшкодування по страховому випадку від 27.08.2012 року.

На замовлення відповідача судовим експертом ОСОБА_5 було проведено автотоварознавче дослідження №447/12 від 10.09.2012 року з визначення розміру матеріального збитку, завданого автомобілю позивача, який повністю відповідає повторному висновку того ж експерта №447-1/12 від 18.03.2013 року, виготовленого на замовлення позивача, за якими вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу становить 62 180,04 грн., при цьому сума матеріального збитку з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначена в розмірі 50 212,82 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт ТОВ «Автоцентр «Європа» №Ав-К-08990, вартість відновлювального ремонту становить 50100 грн., що складається із 15 356,70 грн. вартості робіт, 3840,20 грн. вартості матеріалів та 30 903,10 грн. вартості запасних частин.

Вказані обставини сторонами визнаються та не заперечуються.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до ч.4 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування не може перевищувати розміру реальних збитків та здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється в межах вартості майна на момент укладення договору.

Відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик при настанні страхового випадку відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи відповідно до лімітів відповідальності страховика.

Згідно з п.п. 7.37 - 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Фонду державного майна і Міністерства юстиції від 24.11.2003 року №142/5/2092, коефіцієнт фізичного зносу визначається, якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.

Розглянувши матеріали страхової справи ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія «UTICO» своїм листом від 24.12.2012 року визнала суму страхового відшкодування у розмірі 39950 грн. як справедливу суму матеріального збитку.

Обґрунтовуючи вказаний розмір матеріального збитку, представник відповідача посилається на те, що Висновком експерта ОСОБА_5 розмір коефіцієнту фізичного зносу встановлено на рівні 0,26.

Відповідно до методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів коефіцієнт фізичного зносу застосовується лише у відношенні до запасних частин.

Таким чином, вартість запасних частин з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає: 30903,10 грн. * (1-0,26) = 22868,29 грн.

Однак, вказані твердження представника відповідача є помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до Висновку №447-1/12 від 18.03.2013 року, який співпадає із Висновком того ж експерта №447/12 від 10.09.2012 року, що не заперечується сторонами, вартість матеріального збитку визначається як вартість відновлюваного ремонту досліджуваного КТЗ з урахуванням коефіцієнта його фізичного зносу в сумі 50 212,82 грн.

Таким чином, експертом вже було враховано визначений ним коефіцієнт фізичного зносу на рівні 0,26.

А тому, подвійне застосування представниками страхової компанії цього коефіцієнту в розрахунках вартості відновлювального ремонту було безпідставним.

Враховуючи викладене вище, позов в частині стягнення суми страхового відшкодування, на яку вона була зменшена внаслідок врахування фізичного зносу, підлягає задоволенню.

Відповідно до платіжних доручень № 2978, 2799, 2837, 3515, 3658 відповідачем було виплачено страхового відшкодування на загальну суму 41 688,28 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню (50100-41688,28-510) = 7901,72 грн. суми недоплаченого матеріального збитку.

Що стосується вимоги про стягнення пені, суд вважає, що вона також підлягає задоволенню з огляду на визнання її суми та підстав стягнення представником відповідача, а також виходячи з наступного.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

У відповідності з ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка мас право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за яким нараховується пеня.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 185 грн. пені.

В частині стягнення інших заявлених позивачем витрат, має бути відмовлено, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України, особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а відповідно до п.1 ч.2 цієї статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

В розумінні ст. 22 ЦК України, витрати на оплату банківської комісії в сумі 100 грн., не можуть вважатися реальними збитками.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 200 грн., то вони також не підлягають задоволенню.

Відповідачем вже було замовлено та оплачено проведення авто товарознавчої експертизи у того ж самого експерта ОСОБА_5 і з тих же самих питань, Висновок якого позивачем не оспорювався, а тому суд не вбачає підстав для покладення на відповідача обов'язку по оплаті замовленої позивачем з власної ініціативи такої ж експертизи.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача 10 000 грн. моральної шкоди необхідно зазначити наступне.

Правовідносини, що існували між сторонами є зобов'язальними. У випадку порушення зобов'язання моральна шкода може відшкодовуватись лише тоді, коли це встановлено договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Положеннями Цивільного кодексу України та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також укладеним між сторонами договором страхування не передбачена можливість відшкодування моральної шкоди в разі порушення ними його умов, прямої шкоди, завданої особисто позивачу винними діями посадових осіб або працівників відповідача, за яких можливе завдання моральної шкоди в розумінні положень ст.ст. 23.,1167 ЦК України судом не встановлено.

Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством (ст. 4 цього Закону).

Доказів про те, що неналежним виконанням відповідачем договору страхування була створена небезпека для життя і здоров'я позивача не надано.

Підсумовуючи викладене, суд знаходить позов доведеним та таким, що підлягає задоволенню в частині відшкодування недоплаченої суми страхового відшкодування та пені в наведених розмірах.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 525,611,624, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.215-218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія «UTICO» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія «UTICO» (код 22945712) на користь ОСОБА_1 7901,72 грн. суми страхового відшкодування, 185 грн. пені, а всього стягнути 8086 (вісім тисяч вісімдесят шість) грн.. 72 коп.

Стягнути з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія «UTICO» (код 22945712) на користь держави 229 грн. 40 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: