Ухвала суду № 32095811, 25.06.2013, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-кп/793/130/13Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : ч. 2 ст. 307 КК України Кучеренко В.Г. Доповідач в апеляційній інстанції Гончарук І. М. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоГончарука І.М., суддівМунька Б.П., , Охріменка І.К., з участю прокурораЯкушиної О.В., при секретарі Єгоровій С.А.,

обвинуваченого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, яка приймала участь у суді першої інстанції, Дудки С.В., обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 квітня 2013 року, яким:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. с. Деренківець Корсунь-Шевченківського району, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, прож. за адресою: АДРЕСА_2, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого (в силу ст. 89 КК України),

засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України та остаточно призначено покарання на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому до вступу вироку в законну залишено попередню - особисте зобов'язання.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродж. м. Городище, Черкаської області, громадянина України, прож. (до засудження) за адресою: АДРЕСА_3, фактично перебуває за адресою: м. Черкаси, вул. Сурікова 30, (Черкаська ВК № 62), освіта середня, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого,

засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України та остаточно призначено покарання на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання ОСОБА_8 за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 15.07.2010 р. у вигляді 8 місяців 16 днів позбавлення волі і остаточно призначено засудженому ОСОБА_8 до відбуття - 6 років 4 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому до вступу вироку в законну силу залишено попередню - тримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в рівних частинах судові витрати в сумі 858, 20 грн., перерахувавши їх в ГУДКСУ в Черкаській області, код 25574009, розрахунковий рахунок 31254272210063, МФО 854018, одержувач НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, призначення платежу: відшкодування витрат за експертні роботи.

Вирішено долю речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України, -

Згідно вироку суду ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що він в період часу з 06.01.2013 р. по 07.01.2013 р. маючи умисел на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів у місця позбавлення волі, діючи спільно та за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_8, незаконно збув наркотичний засіб - марихуану в Черкаську виправну колонію № 62, що розташована за адресою: м. Черкаси, вул. Сурікова 30, при наступних обставинах. Так, 06.01.2013 року близько 09.00 год. ОСОБА_8 відбуваючи покарання у ЧВК-62, використовуючи мобільний телефон марки «Нокія 2300», що незаконно зберігав, зателефонував ОСОБА_6 і попрохав переправити до виправної установи № 62 наркотичний засіб - канабіс, вказавши, що його необхідно приховати до устілок для взуття і передати через посередництво матері організатора - ОСОБА_9, яка не повинна знати про прихований у передачі наркотичний засіб та зателефонував до останньої і попередив про необхідність отримати від свого товариша пакет з передачею, яку попрохав привезти на побачення з ним до ЧВК-62. Після чого ОСОБА_6, виконуючи свою роль у реалізації спільного злочинного наміру, за місцем проживання у АДРЕСА_2 взяв частину наркотичного засобу - подрібненої дикорослої коноплі, яку зберігав з метою особистого вживання, приховав до власноручно зшитих устілок для взуття та поклав у п/е пакет і того ж дня близько 10 год. незаконно зберігаючи при собі, перевіз громадським транспортом до обумовленого місця - до території ринку, що розташований поблизу маслозаводу по вул. Леніна 8, в м. Городищі, Черкаської області, де зустрівся з ОСОБА_9, якій з метою подальшого незаконного збуту у місця позбавлення волі передав поліетиленовий пакет з двома устілками з прихованою марихуаною. А ОСОБА_9 пакет з передачею наступного дня громадським транспортом перевезла до м. Черкаси, де 07.01.2013 р. близько 10.00 год. знаходячись в приміщенні довгострокових побачень в ЧВК № 62 за адресою: м. Черкаси, вул. Сурікова 30, діючи за вказівкою ОСОБА_6, не знаючи про наявність у передачі заборонених для обігу предметів, незаконно збула наркотичний засіб, під час побачення своєму сину - ОСОБА_8, який отримав поліетиленовий пакет з двома устілками, з прихованою у них марихуаною та приховав до свого взуття і незаконно зберігав з метою подальшого особистого вживання. І 08.01.2013 р. близько 10 год. після закінчення побачення, працівниками ЧВК був проведений особистий огляд ОСОБА_8 під час якого було виявлено і вилучено у нього у взутті дві саморобні устілки з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку експерта № 2/0019 від 09.01.2013 р. є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 30, 81 г. та 39, 38 г. відповідно, загальна маса становить 70, 19 г..

Крім того, в середині липня 2012 р., а саме 15 липня 2012 року близько 09.00 год., ОСОБА_6 знаходячись за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2, незаконно без мети збуту придбав наркотичний засіб, а саме: на необроблюваній ділянці землі за власним городом нарвав листя та верхівкові частини дикорослої коноплі, які переніс до підсобного приміщення де впродовж кількох днів висушував, а потім незаконно виготовив наркотичний засіб до стану готового для використання шляхом подрібнення і перетирання. Після чого частину отриманого наркотичного засобу використовуючи саморобний пристрій вжив шляхом паління, а наркотичний засіб, що залишився продовжував незаконно зберігати у підсобному приміщенні з метою подальшого власного вживання. А 01.02.2013 у період часу з 09.05 год. до 09.50 год., під час проведення санкціонованого обшуку за ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси працівниками Придніпровського РВ м. Черкаси за місцем проживання ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_2 в підсобному приміщенні в металевій коробці було виявлено, а в подальшому вилучено, металеву коробку з паперовим згортком з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку експерта № 2/0117 від 02.02.2013 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 9, 80 г. та 3, 37 г. відповідно, загальна маса 13, 17 г..

Згідно вироку суду ОСОБА_8 визнано винним та засуджено за те, що він 07.01.2013 року близько 10.00 год. знаходячись в приміщенні довгострокових побачень в ЧВК № 62 за адресою: м. Черкаси, вул. Сурікова 30, під час побачення незаконно без мети збуту придбав наркотичний засіб, а саме: отримав поліетиленовий пакет з двома устілками, з прихованою у них марихуаною від матері ОСОБА_9, яка не знала про наявність у передачі заборонених для обігу предметів та приховав до свого взуття і незаконно зберігав з метою подальшого особистого вживання. А 08.01.2013 р. близько 10.00 год. після закінчення побачення працівниками ЧВК був проведений особистий огляд ОСОБА_8, під час якого було виявлено і вилучено у нього у взутті дві саморобні устілки з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку експерта № 2/0019 від 09.01.2013 р. є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 30, 81 г. та 39, 38 г. відповідно, загальна маса становить 70, 19 г..

Крім того, ОСОБА_8 знаходячись в Черкаській виправній колонії № 62, що розташована за адресою: м. Черкаси, вул. Сурікова 30, маючи умисел на незаконне придбання наркотичних засобів для особистого вживання, організував вчинення злочину, розподілив ролі і скерував дії співучасника злочину ОСОБА_6, а саме, незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів в місця позбавлення волі при наступних обставинах. Так 06.01.2013 року близько 09.00 год., ОСОБА_8 відбуваючи покарання у ЧВК-62, використовуючи мобільний телефон марки «Нокія 2300», що незаконно зберігався, зателефонував до ОСОБА_6 і попрохав переправити до виправної установи наркотичний засіб - канабіс, вказавши, що його необхідно приховати до устілок для взуття і передати через посередництво матері організатора - ОСОБА_9, яка не повинна знати про прихований у передачі наркотичний засіб та зателефонував до останньої і попередив про необхідність отримати від свого товариша пакет з передачею, яку попрохав привезти на побачення з ним до ЧВК-62. Після чого ОСОБА_6, виконуючи свою роль у реалізації спільного злочинного наміру, за місцем проживання у АДРЕСА_2, взяв частину наркотичного засобу - подрібненої дикорослої коноплі, яку зберігав з метою особистого вживання, приховав до власноручно зшитих устілок для взуття та поклав у п/е пакет і того ж дня близько 10 год. незаконно зберігаючи при собі, перевіз громадським транспортом до обумовленого місця - до території ринку, що розташований поблизу маслозаводу по вул. Леніна 8, в м. Городище Черкаської області, де зустрівся з ОСОБА_9, якій з метою подальшого незаконного збуту у місця позбавлення волі передав поліетиленовий пакет з двома устілками з прихованою марихуаною. А ОСОБА_9 пакет з передачею наступного дня громадським транспортом перевезла до м. Черкаси, де 07.01.2013 близько 10.00 год. знаходячись в приміщенні довгострокових побачень в ЧВК № 62 за адресою: м. Черкаси, вул. Сурікова 30, діючи за вказівкою ОСОБА_6, не знаючи про наявність у передачі заборонених для обігу предметів, незаконно збула наркотичний засіб, під час побачення своєму сину ОСОБА_8, який отримав поліетиленовий пакет з двома устілками, з прихованою у них марихуаною та приховав до свого взуття і незаконно зберігав з метою подальшого особистого вживання. І 08.01.2013 р. близько 10 год. після закінчення побачення працівниками ЧВК був проведений особистий огляд ОСОБА_8 під час якого було виявлено і вилучено у нього у взутті дві саморобні устілки з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку експерта № 2/0019 від 09.01.2013 р. є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 30, 81 г. та 39, 38 г. відповідно, загальна маса становить 70, 19 г.

Не погоджуючись з вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 квітня 2013 року обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи фактичні обставини справи, зазначає, що призначене йому районним судом покарання є занадто суворим, оскільки суд не в достатній мірі врахував обставини, які пом'якшують покарання. На підставі зазначеного в апеляції просить вирок місцевого суду змінити, пом'якшити призначене йому покарання, застосувавши вимоги ст.ст. 69, 75 КК України.

В апеляції прокурор, яка приймала участь у суді першої інстанції, не заперечуючи доведеність вини засуджених у вчиненні інкримінованих їм злочинах, зазначає, що вирок місцевого суду є незаконним і підлягає скасуванню через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особам обвинувачених внаслідок м'якості й просить постановити по справі новий вирок, яким призначити обвинуваченим ОСОБА_6 й ОСОБА_8 більш суворе покарання.

В запереченні на апеляційну скаргу прокурора, яка приймала участь у суді першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_6 зазначає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, оскільки подаючи апеляцію на вирок місцевого суду прокурором не враховано його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, той факт, що від вчиненого ним злочину ніяких негативних наслідків не наступило та ініціатором вчинення злочину він не був. Також прокурором не враховано, що обтяжуючих обставин місцевим судом не встановлено.

В заяві поданій до апеляційного суду Черкаської області обвинувачений ОСОБА_8 зазначає, що не підтримує апеляції прокурора, яка приймала участь у суді першої інстанції, Дудки С.В. та обвинуваченого ОСОБА_6, а вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 квітня 2013 року відносно нього вважає законним і обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін.

В змінах до апеляції прокурор, яка приймала участь у суді першої інстанції, зазначає, що всупереч вимог КПК України місцевим судом стягнуто з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в рівних частинах судові витрати, пов'язані із залученням експертів в сумі 858, 20 грн. не на користь Державного бюджету України, а на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, а тому просить вирок в цій частині привести у відповідність із законом. Також просить виключити з мотивувальної та резолютивної частин вироку посилання суду на необхідність застосування при призначенні покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_8, за ч.2 ст. 307, 70, 71 КК України додаткову міру покарання у вигляді конфіскації майна. Вважати ОСОБА_8 засудженим за ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 307 КК України конкретизувавши форму співучасті.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка підтримала зміни до апеляції та просила їх задоволити, а апеляцію обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, оскільки вона є необґрунтованою та безпідставною, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6, який пояснив, що підтримує свою апеляцію і просить її задоволити, повністю визнає свою вину у вчиненому та щиро розкаюється і з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання просить вирок місцевого суду змінити і призначити йому покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України, а апеляційну скаргу прокурора просить залишити без задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція обвинуваченого ОСОБА_6 задоволенню не підлягає, а апеляцію зі змінами прокурора, яка приймала участь у суді першої інстанції, слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновок суду першої інстанції, щодо доведеності вини ОСОБА_6 і ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які їх засуджено при обставинах наведених у вироку, підтверджений зібраними по справі доказами, які досліджені місцевим судом у порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників процесу і яким місцевий суд дав правильну юридичну оцінку і обґрунтовано дійшов до висновку про їх винність у вчинених кримінальних правопорушеннях.

Всі обставини справи були детально розглянуті судом першої інстанції, що підтверджується наведеними у вироку доказами про вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченими.

Дії обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 судом першої інстанції кваліфіковані вірно.

Колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, щодо м'якості призначеного обвинуваченим покарання та обвинуваченого ОСОБА_6, щодо занадто суворого покарання, призначеного йому місцевим судом задоволенню не підлягають, оскільки при призначенні покарання суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених обвинуваченими злочинів, особу винних та обставини, що пом'якшують покарання, а саме - щире каяття та сприяння у розкритті злочинів.

Таким чином, з урахуванням даних про особу обвинувачених, обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що мета покарання, передбачена ч. ч. 2, 3 ст. 50 КК України, може бути досягнута при призначенні обвинуваченим ОСОБА_6 і ОСОБА_8 міри покарання у вигляді реального позбавлення волі.

Таким чином, висновок суду є законним і обґрунтованим, а доводи апеляції ОСОБА_6, щодо призначення йому занадто суворого покарання є непереконливими та такими, що не підлягаючими задоволенню. Призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_6 відповідає вимогам кримінального закону, є необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів і призначене в межах санкцій ст.ст. 309 ч. 1, 307 ч. 2 КК України.

А тому, суд обґрунтовано з урахуванням особи обвинуваченого призначив йому остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є мінімальним за санкцією статті 307 ч. 2 КК України.

Також, місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку, що виправлення ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе тільки за умови реального відбування покарання та обґрунтовано призначив покарання в межах санкцій статей, за які його засуджено і вірно на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначив покарання у виді 6 років позбавлення волі. У тому числі місцевим судом вірно застосовані вимоги ст. 71 КК України при призначенні ОСОБА_8 остаточного покарання у виді 6 років 4 місяців позбавлення волі.

В частині призначення додаткового покарання засудженим у вигляді конфіскації майна, колегія суддів вважає, що воно призначено з порушенням вимог закону України про кримінальну відповідальність. Відповідно до вимог ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього кодексу.

Відповідно до вимог п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» вирішуючи питання про застосування конфіскації майна, суди повинні враховувати, що такий вид додаткового покарання призначається лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини.

А тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів судової палати не знаходить підстав для скасування вироку місцевого суду за наведеними у апеляції прокурора зі змінами мотивами та постановлення по справі нового вироку, а вважає, що вирок підлягає зміні в частині призначення додаткового покарання. Крім цього місцевим судом допущено порушення вимог закону в частині порядку відшкодування сум коштів за проведення судових експертиз, а також вважає за необхідне конкретизувати форму співучасті ОСОБА_8.

Таким чином, колегія суддів вважає, що призначене покарання обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відповідає вимогам кримінального закону, є необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

При таких обставинах, підстав для зміни вироку суду першої інстанції відносно обвинуваченого ОСОБА_6 та пом'якшення призначеного йому покарання, колегія суддів не вбачає, як і для постановлення по справі нового вироку та призначення обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 більш суворого покарання.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами прокурора в змінах до апеляції про необхідність зміни вироку суду в частині, виключення з мотивувальної та резолютивної частини вироку посилання суду на необхідність застосування при призначенні покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_8, за ч. 2 ст. 307, 70, 71 КК України додаткової міри покарання у вигляді конфіскації майна, порядку відшкодування сум коштів за проведення судових експертиз, а також з необхідністю конкретизації форми співучасті ОСОБА_8.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Водночас п. 2 ст. 124 КПК визначено, що в разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

В листі Міністерства Фінансів України від 26.03.2013 року за № 31-08230-12-5/9476 адресованого Міністерству внутрішніх справ України є роз'яснення про те, що відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України в разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Однак, суд першої інстанції при постановленні вироку порушив вимоги Закону та неправильно стягнув кошти на відшкодування витрат за експертні роботи на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, а відтак рішення суду в цій частині підлягає до зміни, а апеляція зі змінами прокурора до задоволення.

Крім того враховуючи, що судове рішення повинно бути точним, колегія суддів звертає увагу на наявність недоліків у резолютивній частині вироку місцевого суду і необхідності його зміни та уточнення у зв'язку з наявною опискою.

Так у резолютивній частині вироку зазначено, що ОСОБА_8 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27, ч. 2 ст. 307 та ч. 1 ст. 309 КК України, хоча, як вбачається з обвинувального акту, органами прокуратури він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 309 КК України. Тим паче, в мотивувальній частині вироку, визнаючи пред'явлене обвинувачення доведеним суд першої інстанції кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_8 саме за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 309 КК України.

Колегія суддів вважає, що виправити цей недолік, а саме описки, допущеної місцевим судом у резолютивній частині вироку, можливо у даному судовому засіданні без скасування вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 квітня 2013 року, в результаті його зміни.

Відповідно до п. 4 ст. 408 КПК України суд апеляціної інстанції змінює вирок, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого. У зв'язку з цим відсутні підстави для скасування вироку та постановлення нового вироку, або призначення справи до нового судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 408, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а апеляцію зі змінами прокурора, яка приймала участь у суді першої інстанції, Дудки С.В. - задоволити.

Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 квітня 2013 року відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 - змінити.

Вважати ОСОБА_8 засудженим за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 307 - до 6 років позбавлення волі без конфіскацією майна та ч. 2 ст. 309 КК України - до 3 років позбавлення волі.

Процесуальні витрати, пов'язані із проведення судових експертиз, в сумі 858 грн. 20 коп. стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на користь Державного бюджету України.

Виключити з мотивувальної та резолютивної частини вироку додаткову міру покарання конфіскацію майна за ч.2 ст. 307 КК України відносно ОСОБА_6, та ОСОБА_8.

В решті, вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 квітня 2013 року - залишити без змін.

Головуючий : підпис

Судді : підписи

З оригіналом згідно

Суддя апеляційного суду Черкаської області І.М.Гончарук