Рішення № 32095248, 05.06.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

359/4777/13-ц

2/359/1961/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Кабанячого Ю.В.,

при секретарі судового засідання Тоцькій К.О.

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія»Аеросвіт», про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

15.05.2013 року позивач ОСОБА_1 звернулось до суду з вказаним позовом, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія»Аеросвіт» на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 37749,00 грн., середній заробіток за час невиплати заробітної плати з дня звільнення в сумі 7000,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування вказаного позову позивач зазначив, що з 06 травня 2011 року по 26 березня 2013 року, він працював в приватному акціонерному товаристві «Авіакомпанії «Аеросвіт» на посаді техніка авіаційного з обслуговування ПС категорії «А» відділу лінійного технічного обслуговування директорату з виробництва комплексу інженерно-технічного обслуговування. 26 березня 2013 року він був звільнений у зв'язку зі скороченням штату, на підтвердження цього є копія наказу №1067-ос. Відповідно до даного наказу, відповідач повинен був здійснити повний розрахунок за відпрацьований період, виплатити компенсацію за невикористану відпустку у кількості 6 календарних днів за період з 06.05.2012 р. по 26.03.2013 р. і виплатити вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати. Однак, в порушення ст.47 КЗпП України відповідач відповідний розрахунок не провів, не виплатив йому заробітну плату за грудень 2012 - березень 2013 року, вихідну допомогу, а також компенсацію за невикористану відпустку в загальній сумі 37749,00 грн. Крім того, у зв'язку з тим, що заробітна плата виплачується невчасно, відповідач повинен сплатити відповідну індексацію в розмірі середньомісячного заробітку. З огляду на це, з метою захисту своїх трудових прав віні звернувся до суду.

Позивач в судове засідання не з'явився, але через канцелярію суду надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі просить їх задовольнити та слухати справу у його відсутність.

Представник відповідача Лешкевич О.М. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма, при цьому вказав що позовні вимоги визнає частково, а саме в частині нарахованої заробітної плати, в задоволенні позову в іншій частині просить відмовити.

На підставі ст.197 ЦПК України, в зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідив, оцінив та проаналізував всі зібрані у справі докази у їх сукупності і прийшов до переконання, що позов обґрунтований, але підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Між позивачем та відповідачем склалися трудові правовідносини щодо оплати праці, які передбачені ст.ст. 47, 115, 116, 117 Кодексу законів про працю України.

З копії трудової книжки (а.с.10-12) вбачається, що з 06 травня 2011 року по 26 березня 2013 року, він працював в приватному акціонерному товаристві «Авіакомпанії «Аеросвіт» на посаді техніка авіаційного з обслуговування ПС категорії «А» відділу лінійного технічного обслуговування директорату з виробництва комплексу інженерно-технічного обслуговування.

Відповідно до наказу № 1067-ос від 26.03.2013 року (а.с.7), за яким було звільнено ОСОБА_1, відповідач повинен був здійснити повний розрахунок за відпрацьований період, виплатити компенсацію за невикористану відпустку у кількості 6 календарних днів за період з 06.05.2012 р. по 26.03.2013 р. і виплатити вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати.

Статтею 43 Конституції України передбачено гарантоване право на отримання винагороди за працю

Відповідно до ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України „Про оплату праці", заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Таким чином розрахунок з позивачем повинен бути проведеним 20.03.2013 року.

Згідно положення ст.83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

За правилом ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору, в т.ч., з підстав п.1 ст.40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку

В матеріалах справи знаходиться довідка про доходи ОСОБА_1 № 3045 від 29.03.2013 року (а.с.8) з якої слідує, що за період з грудня 2012 року по березень 2013 року останньому нарахована заробітна плата в розмірі 45759 грн. 66 коп., за вирахуванням обов'язкових платежів та податків, сума заборгованості становить 37749 грн.52 коп.

Судом встановлено, що при звільненні позивачу не виплачено заробітну плату, компенсацію за невикористану відпустку і вихідну допомогу, що є також складованими заробітної плати, таким чином відповідачем порушені вимоги статті 47 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь яким строком.

З цього приводу суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 37749 грн. 52 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до частини 5 пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" не проведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування відповідальності передбаченої ст. 117 Кодексу законів про працю України

Змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, обов'язок із виплати заборгованості із заробітної плати покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану виплату.

Ст. 117 КЗпП України застосовується у разі несвоєчасної виплати належних працівнику сум незалежно від наявності клопотання працівника про таку виплату.

Тому, враховуючи, що відповідач, при звільненні позивача, у встановлені законом строки, не виплатив йому нараховану заробітну плату та всі належні суми при звільненні, суд дійшов висновку, що слід застосувати вимоги ст. 117 КЗпП України та стягнути на користь позивача його середній заробіток. При цьому, за розрахунковий період для обчислення середнього заробітку суд бере лютий 2013р.- березень 2013р., (згідно п.8 Постанови КМ України №100 від 08.02.1995р.).

За вказані місяці позивач мав отримати 22191грн. 09 коп.(11026 грн. 23 коп. за лютий 2013р. + 11164 грн. 86 коп. за березень 2013р.). В лютому 2013р. та в березні 2013р. кількість робочих днів позивача складала 36 днів. Отже середньоденний заробіток позивача за даний період, складає 616 грн. 42 коп.(22191 грн. 09 коп. : 36день). При цьому, починаючи з 26.03.2013р. по 05.06.2013р. включно, кількість робочих днів складає 46 днів. Тому, середній заробіток, що підлягає виплаті позивачу, за вказаний період, з боку ПрАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт"" становить 28355 грн. 32 коп.(46 робочих днів х 616 грн. 42коп.).

Однак задовольняючи позов в цій частині суд враховує вимоги ч.1. ст.11 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог. Таким чином, для відновлення порушеного права слід стягнути з відповідача на користь позивача вказаний ним в прохальній частині розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 7000 грн. 00 коп.

Крім того, позивач прохає суд стягнути з відповідача відшкодування за заподіяну йому моральну шкоду внаслідок невиплати заробітної плати, однак відповідно до ст. 60 ЦПК України дану вимогу жодним чином не обґрунтував та не підтвердив доказами. З огляду на це у їх задоволенні слід відмовити.

Судові витрати в справі, а саме суму судового збору в розмірі 447 грн. 49 коп., які підлягають покладенню на відповідача, відповідно до ст. 88 ЦПК України, - слід стягнути з відповідача на користь держави, оскільки позивач звільнений від їх оплати.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 47, 115, 116, 117 КЗпП України, ст. 24 Закону України „Про оплату праці», керуючись ст. ст. 4, 10, 60, 61, 77, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія»Аеросвіт», про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (місце знаходження: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код ЄДРОПОУ: 20048090, ідентифікаційний код:20048090) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) не виплачену заробітну плату за грудень 2012 року - березень 2013 року в розмірі 37749 гривень 00 копійок та середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 7000 гривень 00 копійок, а всього стягнути 44749 гривень 00 копійки.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" (Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код ЄДРПОУ 20048090), судовий збір на користь держави (р\р №31216206700004, МФО 821018, код ЄДРПОУ 38007070, Бориспільське УДКСУ Київської області, ГУДКУ у Київській області) в сумі 447 грн. 49коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Ю.В.Кабанячий