Рішення № 32093277, 26.06.2013, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1201/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.06.2013 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Онушканича В.В.

секретаря Танчук М.С.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калуші справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з вищенаведеним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. 13.11.2012 року ОСОБА_4 одержала від ОСОБА_3 кошти в сумі 1000 євро. Кошти були надані позивачем відповідачу за проханням останньої для підготовки необхідних документів для укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Однак договір купівлі-продажу між сторонами не був укладений. Коли позивач звернулася до відповідача із вимогою повернути грошові кошти, то відповідач відмовилась їх повертати. Тому позивач змушена звернутись до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та додатково пояснив, що кошти в сумі 1000 Євро були надані ОСОБА_3 в рахунок попередньої часткової оплати за майбутнім договором купівлі-продажу. Дані кошти не виконували функцію завдатку, так як жодних попередніх договорів про зобов'язання укласти в подальшому договір купівлі-продажу, не укладалося. Крім того, ОСОБА_4 безпідставно отримала кошти, оскільки, як виявилося пізніше, вона не була власником квартири, а власником була її дочка. Договір купівлі-продажу квартири по АДРЕСА_1 не був укладений, оскільки в даній квартирі були зареєстровані малолітні діти. Під час підписання договору в позивача виникли сумніви щодо правомірності його укладення, тому договір не було укладено. Коли позивач звернулася до ОСОБА_4 із вимогою повернути 1000 Євро, вона пообіцяла, що поверне гроші після того, як продасть квартиру. Однак на сьогоднішній день ОСОБА_4 дані кошти не повернула ОСОБА_3 Тому просить стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1000 Євро, що за офіційним курсом НБУ гривні відносно Євро станом на 05.03.2013 року становить 10390,90 грн., як таких, що набуті без достатньої правової підстави.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що її довірителька потребувала збільшення житлової площі і мала намір придбати більшу квартиру. З цією метою ОСОБА_4 помістила оголошення в газеті «Вітрина Калуша» про продаж квартири по АДРЕСА_1. ОСОБА_3 відгукнулася на оголошення та сторони дійшли згоди щодо укладення договору купівлі-продажу. Оскільки ОСОБА_3 мала їхати за кордон, то для того, щоб ОСОБА_4 не продала квартиру іншому покупцеві, ОСОБА_3 залишила завдаток в сумі 1000 Євро. Хоча власником квартири була дочка ОСОБА_4 - ОСОБА_5, однак на прохання позивача розписку про отримання завдатку писала ОСОБА_4 Безпосередньо гроші отримувала ОСОБА_5 Завдаток отримали 13.11.2012 року.

Отримавши завдаток, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розпочали підготовку документів для продажу квартири. Оскільки в квартирі по АДРЕСА_1 були зареєстровані малолітні діти, то необхідно було отримати дозвіл на продаж квартири в органі опіки та піклування. Такий дозвіл на продаж квартири дається в тому разі, коли одночасно із продажем квартири відбувається купівля іншої квартири. Тому ОСОБА_4 досягла згоди із ОСОБА_6 щодо купівлі квартири по АДРЕСА_2. ОСОБА_4 дала завдаток ОСОБА_6 в розмірі 2300 доларів США.

11.12.2012 року було отримано дозвіл органу опіки та піклування на продаж квартири по АДРЕСА_1 при умові одночасної купівлі квартири по АДРЕСА_2.

Під час безпосереднього оформлення договору купівлі-продажу в нотаріуса, дочка ОСОБА_3, яка представляла її інтереси, відмовилася від укладення договору, мотивуючи це тим, що документи - «нечисті», оскільки в момент купівлі квартири по АДРЕСА_1 ще залишатимуться зареєстрованими малолітні діти. Незважаючи на запевнення нотаріуса, що все відбувається законно і протягом трьох днів з моменту укладення договорів купівлі-продажу діти будуть зняті з реєстрації з АДРЕСА_1 і зареєстровані в квартирі по АДРЕСА_2, договір купівлі-продажу так і не було укладено. В результаті ОСОБА_5 втратила завдаток в сумі 2300 доларів США, який дала ОСОБА_6 в забезпечення виконання зобов'язань щодо купівлі квартири по АДРЕСА_2.

Оскільки договір купівлі-продажу квартири по АДРЕСА_1 не був укладений саме з вини позивача, то вимоги позивача про повернення 1000 Євро, які були передані як завдаток в забезпечення виконання зобов'язання щодо укладення договору купівлі-продажу даної квартири, є безпідставними. Так як позивач в останній момент відмовилася від укладення договору, ОСОБА_4 змушена була шукати нового покупця квартири по АДРЕСА_1, знову оформляти документи, необхідні для продажу квартири, отримувати новий дозвіл в органі опіки на продаж квартири та втратила завдаток в сумі 2300 доларів США, який передала ОСОБА_6 З урахуванням наведеного представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона терміново продавала квартиру по АДРЕСА_2, оскільки їй були потрібні гроші на лікування чоловіка. До неї звернулася ОСОБА_4 і вони дійшли згоди щодо купівлі-продажу даної квартири. Як завдаток, ОСОБА_4 передала ОСОБА_6 2300 доларів США. Під час укладання договору купівлі-продажу, люди, які мали купити квартиру у ОСОБА_4, в останній момент відмовилися. Незважаючи на запевнення нотаріуса, що все відбувається законно, договір купівлі-продажу квартири по АДРЕСА_1 не був укладений, і, в свою чергу, не відбулося укладення договору купівлі-продажу квартири по АДРЕСА_2. Завдаток в сумі 2300 доларів США ОСОБА_6 не повернула, так як дані кошти витратила на лікування чоловіка. В січні 2013 року ОСОБА_4 знайшла нових покупців, які купили в неї квартиру по АДРЕСА_1 і тоді, в свою чергу, ОСОБА_4 купила квартиру в ОСОБА_6 Свідок зазначила, що завдаток в сумі 2300 доларів США було зараховано в суму оплати за квартиру по АДРЕСА_2.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона була власником квартири по АДРЕСА_1. ОСОБА_3 відгукнулася на оголошення про продаж квартири. Коли було досягнуто згоди щодо продажу квартири, ОСОБА_3 передала в якості завдатку 1000 Євро. Незважаючи на те, що власником квартири була саме ОСОБА_5 і вона безпосередньо отримувала гроші, на прохання ОСОБА_3 розписку про отримання коштів писала ОСОБА_4 Таке прохання ОСОБА_3 мотивувала тим, що вона більше довіряє ОСОБА_4

Отримавши завдаток, ОСОБА_5 розпочала підготовку документів для укладення договору купівлі-продажу, зокрема, був отриманий дозвіл органу опіки та піклування на продаж квартири. В останній момент ОСОБА_3 відмовилася від укладення договору, і ОСОБА_5 була змушена знову оформляти всі документи.

Свідок зазначила, що безпосередньо оформленням документів займалася ОСОБА_4, однак переговори щодо укладення договорів купівлі-продажу вела вона особисто як власник квартири. Також свідок зауважила, що 1000 Євро були передані ОСОБА_3 в якості завдатку і, оскільки договір купівлі-продажу не був укладений саме з вини останньої, то вона не має права вимагати повернення завдатку, а дана сума є компенсацією матеріальних та моральних збитків, завданих неукладенням договору. У разі неукладення договору купівлі-продажу з вини ОСОБА_5, вона б повернула ОСОБА_3 завдаток у подвійному розмірі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що її мати ОСОБА_3 домовилась з ОСОБА_4 купити квартиру за адресою АДРЕСА_1. Остання попросила дати гроші для оформлення документів необхідних для продажу квартири, а саме: висновку про вартість квартири та дозволу органу опіки і піклування. ОСОБА_3 передала ОСОБА_4 1000 євро і свідок була присутня при цьому. В день, коли повинен був бути підписаний договір купівлі-продажу квартири, ОСОБА_7 і ОСОБА_3 з'ясували, що неповнолітні діти надалі зареєстровані в квартирі, і з цієї підстави відмовились укладати договір купівлі-продажу. Позивач попросили повернути їй 1000 євро, проте відповідач відмовилась, мотивуючи це тим, що вона дала завдаток за купівлю іншої квартири.

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума, що видається кредиторові боржником у рахунок належних за договором платежів, підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Ознакою завдатку є те, що він одночасно виступає і способом платежу, і способом забезпечення виконання зобов'язання.

Правила ст. 571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в таких випадках, коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь із сторін.

Частина 2 статті 570 ЦК України встановлює презумпцію авансу, якщо в правочині не визначено, що така сума є завдатком. На відміну від завдатку аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати.

Як вбачається зі змісту розписки (а.с. 14) та не заперечується сторонами, 13.11.2012 року відповідач отримала від позивача 1000 Євро. Зазначена сума носить характер авансу, оскільки вона передавалась у рахунок виконання зобов'язання і підлягала поверненню у зазначеному розмірі. Те, що у розписці вказано, що зазначена сума є завдатком, не відображає характеру правовідносин, що виникли між сторонами, так як попередній договір про зобов'язання укласти в наступному договір купівлі-продажу квартири, укладений не був.

Суттєва відмінність авансу від завдатку полягає в тому, що на аванс не покладено функцію забезпечувати взяте сторонами на себе зобов'язання незалежно від того, яка сторона відповідальна за невиконання зобов'язання, той, хто отримав аванс повинен його повернути.

Оскільки суд приходить до висновку, що отримана ОСОБА_4 від ОСОБА_3 сума коштів являється авансом, то відповідно суд не бере до уваги докази, на які посилаються сторони по справі, щодо підстав відмови від укладення договору купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_1.

Таким чином, незважаючи на те, з чиєї вини договір купівлі-продажу не був укладений, аванс у всякому разі підлягає поверненню стороні, яка його внесла.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. А як вбачається з показів свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_7, ОСОБА_4 не була власником квартири за адресою АДРЕСА_1.

Отже, розглянувши цивільну справу, на підставі поданих сторонами доказів та в межах заявлених вимог, оцінивши подані та досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов слід задоволити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 570, 571, 1212 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 88, 130, 174, 209, 213-215 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 10390 грн. 90 коп., набутих без достатньої правової підстави.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 230,00 грн. судового збору та 500,00 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, у цей же строк з дня отримання копії рішення.

Головуючий: