Постанова № 32088675, 27.06.2013, Баранівський районний суд Житомирської області

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 0602/23/2012

О К Р Е М А ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Михалюка О. П. секретаря судових засідань Миронюк Л.К., за участю прокурора Супрунова М.В., захисників - адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу по обвинуваченню

ОСОБА_4 за ст. 185 ч. 3, ст. 185 ч. 5, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст.187, ст. 262 ч. 2, ст. 263 ч. 1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 357 КК України,

ОСОБА_5 за ст. 185 ч. 3, ст. 185 ч. 5, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 357 КК України,

ОСОБА_6 за ст. 185 ч. 5, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 357 КК України,-

ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 , ст. 185 ч. 3, ст. 185 ч. 5, ст. 186 ч. 5, ст. 187 ч. 4, ст. 262 ч. 2, ст. 263 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 27.06.2013 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 визнані винними у вчиненні цілого ряду злочинів, що їм інкримінувались, і вказаним особам було призначено покарання у виді позбавлення волі.

В ході розгляду даної справи , в тому числі, встановлено судом наступне:

1) досудове слідство, виходячи із матеріалів справи, проводило (в одних випадках з ОСОБА_4, а в інших з ОСОБА_5.) різні слідчі дії (допити, відтворення обстановки та обставин події) в один і той же час з однією і тією ж особою і в різних місцях, що є фактично, неможливим (т. 7 а.с. 317 та Т.13 а.с. 168; Т.6 а.с. 62 та Т. 7 а.с. 193; Т.11 а.с. 274 та Т. 13 а.с. 179, Т. 10 а.с. 149-150 та Т. 13 а.с. 201), а також різні слідчі дії за участю різних понятих, але в один і той же час, проводили огляд одних і тих же матеріалів звукозапису на диску № 4 (т. 17 а.с. 6 та Т. 18 а.с. 1),

До того ж, у значній кількості протоколів слідчих дій є нічим не обумовлені виправлення щодо дати та часу їх складання, що згідно показань підсудних, може бути свідченням послідуючого приховування слідів фальсифікації інших матеріалів справи.

2) згідно показань підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вони були затримані фактично 14.05.2008 року (офіційно затримання даних осіб згідно наявних у матеріалах справи протоколів мало місце 15.05.2008 року, що й судом покладено в основу вироку), але у протоколі затримання ОСОБА_5 вказано на те, що його було затримано та проведено обшук 25.03.2008 року (Т. 9 а.с. 224, 228), що насправді не відповідає дійсності,

3) протоколи допиту обвинувачених, показання яких відбиралися в різний час, незрозумілим чином виявилися абсолютно тотожними аж до орфографічних та синтаксичних помилок, в зв"язку з чим підсудні вказують на те, що вони підписували уже складені зазделегідь процесуальні документи (прикладом можуть служити слідуючі протоколи допитів: Т. 9 а.с. 230-231 і Т. 9 а.с. 238-239; Т.9 а.с. 254-255 і Т. 9 а.с. 261-262; Т. 12 а.с. 21, 217 і Т. 12 а.с. 228-230; Т.12 а.с. 200-202 і Т. 12 а.с. 209-211),

4) після порушення кримінальних справ, уже будучи затриманими і взяті під варту, підсудні допитувались в якості свідків (наприклад показання в Т. 6 а.с. 62, 213-214, Т.7 а.с. 193-194; Т. 13 а.с. 95 і т.д.),

5) при проведенні ОСОБА_8 процедури впізнання ОСОБА_4 було грубо порушено вимоги ст. 174 КПК України, так як ОСОБА_8 напередодні стверджував, що погано пам"ятає особу злочинця і не може вказати його риси обличчя, але йому була надана спочатку можливість поспостерігати за ОСОБА_4 при відтворенні обстановки та обставин події і лише після цього йому пред"явили обвинуваченого для впізнання, хоча ця процедура із вказаних вище підстав уже не мала юридичного значення в якості доказового матеріалу (Т. 8 а.с. 123-126, 151-153),

6) у матеріалах справи відсутні дані про порядок ( дату , час, місце) вилучення автомобіля НОМЕР_1, часу та обставин його перебування в тому чи іншому місці після вилучення до проведення самого огляду (дані про перебування авто у райвідділі міліції чи іншому місці взагалі відсутні), має місце невідповідність даних протоколу огляду автомобіля від 28.05.2008 року та даних протоколу огляду вилучених в автомобілі предметів та речей 29.05.2008 року, що визнані в якості речових доказів по справі (Т. 14 а.с. 1-7, 16-24), в зв"язку з чим суд прийшов до висновку про недопустимість таких доказів по всіх епізодах обвинувачення, зібраних з порушенням чинного законодавства. З огляду на це суд не зміг прийняти в якості доказів і висновки судово - трасологічних експертиз (Т. 9 а.с. 148-150, 208-209, 218-219, Т. 21 а.с. 233-236, Т. 22 а.с. 148-149, Т. 23 а.с. 44-47, Т. 24 а.с. 86-88, Т. 25 а.с. 228-230, Т. 26 а.с. 232-234 ), що були проведені по справі, об"єктом дослідження яких були вилучені в автомобілі "AUDI -А-6" , державний номерний знак НОМЕР_2 предмети та речі.

Водночас, суд звертає увагу також на інші недоліки слідства, що негативним чином відобразилися на розгляді справи, які полягають у слідуючому:

1) по епізоду викрадення майна з Кримоцької сільської ради на суму 204 грн., враховуючи дрібний з точки зору діючого на той час законодавства розмір викраденого (менше 772,5 грн.), обвинувачення носило зазделегідь безпідставний характер,

2) по епізоду обвинувачення підсудних за ст. 263 ч. 1 КК України слідство взагалі не зазначило дані (зокрема, час і місце вчинення злочину ), що становлять об"єктивну сторону даного злочину,

3) в обвинувальному висновку при інкримінуванні обвинуваченим корисливих злочинів досудове слідство не вказує на таку важливу для визначення як наявності складу злочину, так і його правильної кваліфікації обставину як розмір (вартість) майна, яке намагалися викрасти обвинувачені (т. 37 а.с. 198-199,276-277),

4) значна частина посилань на тома та аркуші кримінальної справи в обвинувальному висновку, де нібито містяться конкретні докази, не відповідали фактичним обставинам і проставлялися слідчим довільно, що негативним чином позначалося на оперативному оголошенні матеріалів справи та протирічило вимогам ст. 223 ч. 3 КПК України, а деякі потерпілі (наприклад, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11.) або взагалі не були зазначені в додатку або ж вони були вказані в якості свідків.

Зазначені обставини свідчать про низький кваліфікаційний рівень слідчих, і що призвело до визнання більшої частини зібраних по справі матеріалів, які слідство оцінило в якості доказів, як таких, що зібрані з істотними процесуальними порушеннями. Суд змушений був їх відкинути в якості доказового матеріалу, хоча на проведення вказаних дій були витрачені державні кошти на значну суму .

При цьому суд звертає увагу лише на окремі порушення, що мали найбільш суттєве значення для розгляду кримінальної справи.

Суд вважає, що такому відношенню слідства щодо вказаних вище недоліків при вчиненні процесуальних дій сприяла, зокрема, і відсутність належного прокурорського нагляду за ходом досудового слідства по справі.

Керуючись ст.ст. 23-2, 340 КПК України в редакції від 1960 року , суд

ПОСТАНОВИВ:

Звернути увагу Генерального прокурора України, який затверджував обвинувальний висновок по справі, на допущені досудовим слідством грубі порушення процесуального законодавства в ході проведення досудового слідства в справі по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст.ст. 262 ч. 2, 263 ч. 1, 185 ч. 3, 185 ч. 5, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст.187, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 357, 185 ч. 3, 185 ч. 5, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 357, 185 ч. 5, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 за ст. ст. 262 ч. 2, 263 ч. 1, 185 ч. 3, 185 ч. 5, 186 ч. 5, 187 ч. 4, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Копію окремої постанови направити для відома та реагування у Генеральну прокуратуру України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційний суд Житомирської області через Баранівський районний суд Житомирської області протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя О.П.Михалюк