Ухвала суду № 32088666, 19.06.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

19.06.2013 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : Гошовського Г.М. (головуючий), Машкаринця М.М., Дідика В.М., з участю секретаря Гераська М.М., прокурора Корнаша О.І., підсудного ОСОБА_3, захисника - адвоката ОСОБА_4 розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу № 11/777/379/2013 за апеляціями прокурора м. Ужгорода, який затвердив обвинувальний висновок і захисника на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.02.2013.

Цим вироком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, неодружений, непрацюючий, не судимий, засуджений за ч.1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ч.2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів - на 6 років та 1 місяць позбавлення волі.

Ухвалено: стягнути з підсудного на користь НДЕКЦ судові витрати в сумі 1913 грн. 52 коп., запобіжним заходом залишити підписку про невиїзд, зарахувати в строк відбуття покарання час утримання його під вартою з 12.09.2011 по 11.05.2012, гроші залишити у ФВ УМВС України в Закарпатській області, а решту речових доказів - канабіс та паперові згортки знищити.

Як визнав доведеним суд, ОСОБА_3 у вересні 2010 року на березі ріки Уж по вул. Баб'яка в м. Ужгороді знайшов рослину коноплі, з наміром виготовити канабіс взяв з неї насіння, переніс додому на АДРЕСА_1, у червні 2011 року висадив у два горщики, а 10.08.2011 приблизно о 21 годині з двох кущів коноплі, що виросли, без мети збуту зірвав листя загальною вагою 29,423 г (в перерахунку на суху речовину - 26,9254 г), з них 1,5834 г (1,5042 г) поклав у шафу в кімнаті свого будинку, де зберігав до вилучення працівниками міліції 13.08.2011, а решту - 27,8396 г (25,4212 г) в паперовому згортку - під дах альтанки, висушив їх і виготовив канабіс.

12.08.2011 приблизно о 21 годині ОСОБА_3 взяв з-під даху альтанки 2,3529 г канабісу, без мети збуту, в паперовому згортку зберігав при собі, наступного для приблизно о 12 годині 30 хвилині приблизно 0,5 г з них спожив шляхом паління, а решту - 1,8529 (1,4832) г канабісу без мети збуту зберігав до вилучення його працівниками міліції 13.08.2011.

13.08.2011 приблизно о 12 годині 30 хвилині біля будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 взяв з-під даху альтанки 1,5584 г (1,4804) г канабісу які приблизно о 13 годині біля воріт цього будинку в стані викликаному споживанням наркотичних засобів незаконно збув їх ОСОБА_5 за 80 грн., ще 3,7461 г (2,8095) г канабісу взяв і зберігав при собі, а залишок канабісу в паперовому згортку зберігав далі під дахом альтанки до вилучення працівниками міліції в період з 14 години 15 хвилин по 14 годину 40 хвилин 13.08.2011.

Прокурор у своїй апеляції порушує питання про скасування вироку в зв'язку з невідповідністю покарання тяжкості злочину та особі підсудного. Вважає, що судом не враховано обставин, які обтяжують покарання - вчинення злочину в стані, викликаному вживанням наркотичних засобів та з корисливих мотивів, а також безпідставно не застосовано додаткового покарання - конфіскації майна. Просить винести новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 не тільки основне, але і додаткове покарання у виді конфіскації майна.

В апеляції захисника ставиться питання про скасування вироку і виправдання ОСОБА_3. Посилаючись на показання останнього захисник вказує, що вони не спростовані, а докази, на яких ґрунтується обвинувачення, є недопустимими, оскільки здобуті з порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Зокрема вказує на ту обставину, що огляд речей, обшук житла та прилеглої території, що належать ОСОБА_3, вилучення наркотичного засобу та грошей, які нібито підсудній отримав за збут наркотичних засобів працівниками міліції проведені незаконно.

Апеляційний суд заслухав доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляцію прокурора м. Ужгорода і заперечив проти апеляції захисника, пояснення захисника, який підтримав свою апеляцію і заперечив проти апеляції прокурора; пояснення підсудного, який визнав себе винним у виготовленні і зберіганні канабісу за встановлених судом обставин, але заперечив наявність у нього мети збуту та збут канабісу, запевнив, що таке сталося з ним уперше, ніколи не повториться і просив не позбавляти його волі; провів часткове судове слідство, судові дебати, заслухав останнє слово підсудного, перевірив матеріали справи, обговорив доводи сторін і знаходить, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення, а апеляція захисника підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 22, 64 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, довести, окрім іншого, подію злочину, винність обвинуваченого у його вчиненні, характер і розмір завданої ним шкоди, обставини, що впливають на ступінь його тяжкості, пом'якшують і обтяжують покарання.

Згідно ч.2 ст. 74 КПК України показання обвинуваченого, в тому числі й такі, в яких він визнає себе винним, підлягають перевірці.

Статті 67 і 323 КПК України передбачають, що ґрунтувати свої судження щодо оцінки доказів на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен і суд. При постановленні вироку він має дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 324 КПК України.

Належне виконання вимог ст.ст. 324, 334 КПК України означає, що в мотивувальній частині обвинувального вироку наведені аналіз та оцінка всіх зібраних у справі доказів, а висновки суду щодо їх оцінки викладені в точних і категоричних судженнях, які виключають сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття доказів, на яких ґрунтуються ці висновки, і відхилення інших, які цим висновкам суперечать, судом також повинно бути мотивовано.

Зазначені вимоги судом першої інстанції дотримані не в повній мірі.

Як видно з протоколу судового засідання і вироку, підсудний визнав тільки те, що для власних потреб виростив рослину коноплі, зібрав з неї листя, висушив його, подрібнив, а 12.08.2011, йдучи до свого знайомого, частину цього листя взяв з собою. Наступного дня він поклав у кишеню ще трохи подрібненого листя коноплі, частину з нього викурив, а з рештками, які залишились у кишені, був затриманий. В процесі затримання працівники міліції вилучили у нього ключ від помешкання, увійшли туди і вимагали видачі наркотичних засобів, на що він видав їм подрібнене листя коноплі, яке зберігав у шафі та під стріхою альтанки. Обвинувачення в збуті наркотичних засобів ОСОБА_3 заперечив, а щодо вилучених у нього при затриманні грошей пояснив, що одержав їх від знайомого на ім'я ОСОБА_17, як повернення боргу за проданий металобрухт (т.2 а.с. 26-27, 127-128).

Цих показань підсудного суд не перевірив, далі у вироку обмежився викладенням показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, з яких тільки перші троє були допитані в судовому засіданні, короткого змісту акту огляду покупця, протоколів оперативної закупки, огляду і вилучення канабісу, огляду місця події, очних ставок між ОСОБА_3 і свідками, огляду речових доказів - паперових згортків з канабісом, висновків експертиз і зазначив, що визнає вину підсудного доведеною та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 309 КК України як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту і за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинений особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України.

Між тим, як вбачається з протоколу судового засідання від 29.02.2012 року (т.2 а.с. 25-32) відповідаючи на запитання захисника - адвоката ОСОБА_4, свідок ОСОБА_7 показав, що ОСОБА_3 щоб заробити гроші збирав і здавав металобрухт. Цю ж обставину підтвердив і свідок ОСОБА_8, який показав суду, що разом з підсуднім заготовляв металобрухт і продавав його чоловіку ромської народності на ім'я ОСОБА_17, котрий заборгував їм за це гроші.

Суд першої інстанції цих показань підсудного та свідків не перевірив, проте відкинув, отже не в повній мірі додержав вимог ст.ст. 64, 67, 323 КПК України, а на спростування показань підсудного у вироку обмежився одним реченням про те, що підсудний заперечуючи свою вину у скоєному таким чином намагається уникнути відповідальності.

Така оцінка судом доказів є неприпустимою.

Апеляційний суд вважає, що досліджені судом докази показань ОСОБА_16 не спростовують, а наявні в процесуальних документах органу досудового слідства суперечності показують, що ці показання відкинуті бути не можуть.

Так, з матеріалів справи вбачається, що оперативна закупка нібито проводилась 13.08.2011 року, тобто більш ніж через два місяці після винесення постанови від 09.06.2011 року про її проведення (т.1 а.с.12).

При цьому в постанові про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 309 КК України від 19.08.2011 року вказано, що 13.08.2011 року приблизно о 13 годині 30 хвилині працівниками Ужгородського МУ УМВС України у Закарпатській області під час проведення операції «Мак» біля будинку АДРЕСА_1 був зупинений ОСОБА_3 у якого в лівій кишені штанів виявлено та вилучено паперовий згорток з сухою, подрібненою речовиною рослинного походження, зеленого кольору та 14 листків рослини зеленого кольору. Про оперативну закупку канабісу у ОСОБА_16, яка нібито відбулась за тиждень до винесення цієї постанови, в ній не вказано (т.1 а.с.1).

З іншої постанови про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_16 за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.307 КК України вбачається, що 13.08.2011 року приблизно о 13 годині біля будинку АДРЕСА_1 він збув ОСОБА_5 1,5584 грама канабісу (марихуани). Приводом і підставою для її винесення, як слід розуміти, були результати цієї оперативної закупки, проте винесена вона була 12.09.2011, тобто майже через місяць після такої (т.1 а.с.4).

З протоколу огляду (т.1 а.с.19-22) видно, що у ОСОБА_16 13.08.2011 о 14 год. 15 хв. вилучено 80 грн. нібито отриманих від ОСОБА_5 за збуті йому о 13 годині 1,5584 г (1,4804) г канабісу. У той же час згідно постанові про порушення кримінальної справи від 19.08.2011 року його цього ж дня приблизно о 13 годині 30 хвилині було зупинено працівниками Ужгородського МУ УМВС України у Закарпатській області під час проведення операції «Мак» біля будинку АДРЕСА_1.

За таких обставин обвинувачення ОСОБА_16 у злочині, передбаченому ч. 2 ст. 307 КК України апеляційний суд визнає безпідставним.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

апеляцію прокурора залишити без задоволення, апеляцію захисника задовольнити частково, вирок Ужгородського міськрайонного суду від 12.02.2013 року щодо ОСОБА_3 змінити.

В частині засудження ОСОБА_3 за злочин, передбачений ч.2 ст. 307 КК України цей вирок скасувати, кримінальну справу в цій частині закрити за недоведеністю його участі в учиненні такого злочину.

Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч.1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбуття покарання час утримання його під вартою з 12.09.2011 по 11.05.2012.

В решті цей вирок залишити без змін.

Судді: