Рішення № 32086561, 26.06.2013, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/762/13- ц

2/264/461/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"26" червня 2013 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М., при секретарі Верескун Г.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до страхового товариства «Гарантія», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди вчиненої дорожньо - транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до страхового товариства «Гарантія», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди вчиненої дорожньо - транспортною пригодою.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що 21.04.2012 року об 11:30 год. відповідач ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_1, який на підстави технічного паспорту належить ОСОБА_4, рухався по проїзній частині вул.. Рівна в Іллічівському районі в м. Маріуполі, проявив неуважність, виїхав на полосу зустрічного руху, не надав переваги для руху зустрічному транспорту. Внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Фольксваген» н/з АН 3838ВХ під керуванням водія ОСОБА_1 В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Провина відповідача ОСОБА_2 встановлена постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 03.07.2012 року, згідно якої останній порушив п. 2.3 (б), 10.1 ПДР України та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КпАП України. В результаті ДТП, був пошкоджений автомобіль позивачки, згідно звіту про експертну оцінку сума заподіяної матеріальної шкоди складає 16421 грн. 90 коп. Відповідач СТДВ «Гарантія» не дивлячись на те, що страховий випадок настав і не оспорюючи застраховану цивільну відповідальність особи що вчинила ДТП ухиляється від сплати позивачці в завданої шкоди. На заяви позивачки про виплату страхового відшкодування не реагує. У звязку з цим позивачка була змушена звернутися до суду з зазначеним позовом, просила стягнути з відповідачів у солідарному порядку заподіяну їй матеріальну шкоду у розмірі 16 821 грн. 90 коп., де до вказаної суми також входять і витрати понесені нею на проведення оцінювання її транспортного засобу у розмірі 400 грн. Та стягнути з відповідачів у солідарному порядку суму судового збору яку вона сплатила при зверненні до суду. Також позивачці було заподіяно і моральну шкоду, яку остання оцінює у розмірі 20 000 грн. Просила задовольнити її вимоги.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача СТДВ «Гарантія», матеріальну шкоду у сумі 15 821 грн. 90 коп., яка є сумою страхового відшкодування по ДТП, та стягнути з відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 20 000 грн. та стягнути з відповідачів витрати понесені позивачкою по сплаті судового збору, оцінки транспортного засобу та сплаті за правову допомогу.

Представник позивачки ОСОБА_5 у судовому засіданні уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити позов і з відповідача СТДВ «Гарантія», стягнути матеріальну шкоду у сумі 15 821 грн. 90 коп., яка є сумою страхового відшкодування по ДТП, стягнути з відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 20 000 гривень, оскільки в результаті ДТП належний позивачці автомобіль, який на той момент знаходився в ідеальному стані,отримав серйозні механічні пошкодження. У звязку з необхідністю його відновлення, позивачка була змушена змінити свій звичайний уклад життя, їй довелося займатися роботою якою, вона раніше взагалі не займалася, а саме здобувати запасні частини та домовлятися про проведення ремонтно-відновлювальні роботи. Під час її поїздок до ДАІ та експертних установ від відповідача вона не отримала ніяких вибачень та матеріальної допомоги. Відповідачі її грубо ігнорували. Просив стягнути з відповідачів витрати понесені позивачкою по сплаті судового збору, оцінки транспортного засобу та сплаті за правову допомогу. Відповідачем ОСОБА_2Є в процесі слухання справи сплачена сума франшизи у розмірі 1000 гривень, у звязку з чим були зменшені позовні вимоги на вказану суму.

Відповідач СТДВ «Гарантія» в судові засідання не зявилася, надав суду письмові заперечення щодо первинних позовних вимог ОСОБА_1, просив відмовити їй у позові з наступних підстав. Відповідно до ст..29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоровю, майну третьої особи. Відповідно до наданого позивачем звіту №93 від 12.05.2012 року вартість відновлювального ремонту КТЗ склала 16 421, 90 грн. Позивач невірно врахувала суму страхового відшкодування через не зазначення суму франшизи та невірне тлумачення норм чинного в Україні законодавства. Позивачка у позові, не вирахувала суми страхового відшкодування, яку СТ з ДВ «Гарантія» має сплатити на її користь , ввела суд в оману не вказуючи про наявну франшизу за полісом № АВ/0393243, яка становить 1000 грн.та передбачена п. 2 вказаного полісу. Відповідно до п. 12.1 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Крім того, позовні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу не підлягають задоволенню, оскільки страхова компанія не відшкодовує шкоду повязану з витратами на правову допомогу. Відповідно до преамбули Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цей Закон регулює відносини у сфері обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямовуй на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Відшкодування витрат на правову допомогу вказаним Законом не передбачається. Відповідно до ст.. 79 ЦПК України «судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом судової справи, належить: також і витрати на правову допомогу». В матеріалах позовної заяви відсутні докази сплати позивачкою грошових коштів як витрат на правову допомогу. На підставі викладеного просить суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. На уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 від 27.02.2013 року відповідач СТДВ «Гарантія» письмові заперечення не надали, в судове засідання не зявилися, та не надіслали листа з проханням слухати справу за їх відсутністю, у звязку з чим, суд ухвалив розглядати справу заочно у порядку ст. 224 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає. Суду пояснив наступне. 21.04.2012 року об 11:30 год. він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який на підстави технічного паспорту належить ОСОБА_4, рухався по проїзній частині вул.. Рівна в Іллічівському районі в м. Маріуполі, проявив неуважність, виїхав на полосу зустрічного руху, не надав перевагу для руху зустрічному транспорту. Внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Фольксваген» н/з АН 3838ВХ під керуванням водія ОСОБА_1 В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Провину відповідач визнав і постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 03.07.2012 року, за порушення п. 2.3 (б), 10.1 ПДР України був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КпАП України. В результаті ДТП, був пошкоджений автомобіль позивачки, згідно звіту про експертну оцінку сума заподіяної матеріальної шкоди склала 16421 грн. 90 коп. Вважав, що суму яку слід відшкодувати позивачці повинна сплатити СК зДВ «Гарантія», оскільки між ним та вказаною страховою компанією існують певні договірні відносини на підставі полісу обовязкового страхування ці вільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0393543. Суму моральної шкоди не визнає, оскільки позивачка ні у позові, ні в судовому засіданні не довела жодної обставини, яка б доказувала її моральні страждання, також не визнає позов у частині відшкодування позивачці витрачених нею коштів на сплату судового збору, оцінювання транспортного засобу та витрати на отримання правової допомоги.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, причини неявки суду не відомі, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Заяву про розгляд справи в його відсутність не надав, письмових заперечень щодо позову ОСОБА_1 судом не отримано.

Суд, вислухавши учасників процесу , дослідивши матеріали справи , вважає , що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 21.04.2012 року об 11:30 год. відповідач ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_1, який на підстави технічного паспорту належить ОСОБА_6, рухався по проїзній частині вул.. Рівна в Іллічівському районі в м. Маріуполі, проявив неуважність, виїхав на полосу зустрічного руху, не надав переваги для руху зустрічному транспорту. Внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Фольксваген» н/з АН 3838ВХ під керуванням водія ОСОБА_1 В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно постанові Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 03.07.2012 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КпАП України у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців. У постанові зазначено, що ОСОБА_2 було порушено п. 10.1 ПДД України.

Згідно довіреності від 08.11.2011 року встановлено, що автомобіль НОМЕР_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_3.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в страховому товаристві з додатковою відповідальністю «Гарантія», що підтверджується полісом №АВ/0393543, строк дії якого є з 25.11.2011 року по 24.11.2013 року. Згідно поліса АВ/0393543 встановлені ліміти відповідальності: за шкоду, спричинену життю та здоровю 100 000 грн., за шкоду спричинену майну 50 000 грн., розмір франшизи становить 1000 грн.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненої ОСОБА_1 як власнику транспортного засобу «Фольксваген пасат» державний номерний знак НОМЕР_3, вартість матеріальної шкоди становить 16 421 грн. 90 коп.

Відповідно до квитанції №93 від 26.04.2012 року встановлено, що позивачкою ОСОБА_1О.І. сплачені витрати по проведенню звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди в розмірі 400 грн.

В судовому засіданні встановлено, що позивачкою ОСОБА_1 фактично було витрачено на ремонтні роботи по відновленню автомобіля 16 420 грн. Дана сума складається з витрат, повязаних з придбанням пошкоджених деталей автомобіля на підставі товарного чека №784 від 14.07.2012 року на суму 420 грн. та рахунку № 270 від 15.07.2012 року на суму 16 200 грн. .

Вирішуючи питання про розмір відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної позивачці ОСОБА_1 внаслідок ДТП , в сумі 15821 грн . вже з вирахуванням суми франшизи у розмірі 1000 грн., яку вона просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_7 товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія», суд вважає, що дані вимоги позивачки є не обґрунтованими, оскільки згідно вищезазначеним квитанціям та товарним чекам встановлено, що позивачка витратила на відновлювальний ремонт свого автомобілю 16 420 грн., з вирахуванням суми франшизи 1000 грн. сума відшкодування повинна дорівнювати 15 420 грн. Наданими до матеріалів справи документами , підтверджено фактичні затрати позивачки, що повязані з ремонтом її автомобіля , якій був пошкоджений внаслідок даної ДТП .

Таким чином , суд вважає , що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача , заподіяної йому внаслідок ДТП , матеріальної шкоди у розмірі 15 421, 90 коп., підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_7 товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія» в сумі 15 421 грн. .

До теперішнього часу ОСОБА_7 товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія» страхове відшкодування позивачу ОСОБА_1 не сплачено.

Згідно ст.ст.1166, 1167 ЦК України обов'язок по відшкодуванню майнової та моральної шкоди завданої неправомірними діями особи , покладається на особу, яка цю шкоду завдала.

Відповідно до ст.1187 ч.2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно Постанови № 4 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 р. « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - ст. 5 . Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, повязану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ст.4. вищевказаного Пленуму - Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обовязок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст.1188 ч.1 п.1 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно Постанови № 4 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України зрозгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 р. « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - ст.16. - Оскільки відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обовязку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обовязку зясовується судом першої інстанції, у звязку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.

При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обовязку письмового надання страховику, з яким укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.

Відповідно до ст..988 ЦК України, страховик зобовязаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. ОСОБА_7 виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Судом встановлено , що умовами виплати відшкодувань відповідно до Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є умови , визначені в договорі страхування : страховик зобовязаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Підставою для виплат страхового відшкодування є страховий випадок.

Відповідно до ст..6 Закону України « Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи , відповідальність якої застрахована за договором.

Абз.2 ст.8 Закону України «Про страхування» - страховий випадок подія , передбачена договором страхування або законодавством , яка відбулася і з настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхової суми / страхового відшкодування / страхувальнику , застрахованій або іншій третій особі.

Суд вважає , якщо відповідно до законодавства , підставою виплати страхового відшкодування є страховий випадок , а страховим випадком є подія із настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхової суми , то саме «подія» є підставою для виплати страхового відшкодування . Потерпілого закон визначає як суб»єкта , якому повинна відшкодовуватись шкода у разі настання страхового випадку за договором.

Відповідно до ст..28 Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «, шкода , заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода , повязана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в страховому товаристві з додатковою відповідальністю «Гарантія», яка про настання страхового випадку була повідомлена позивачем відразу.

Таким чином , враховуючи вимоги ч.2 ст.12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, яка відповідно до договору становить 1000 грн., то суд дійшов до висновку про те , що ОСОБА_7 товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія» має сплатити страхове відшкодування позивачці ОСОБА_1 як власнику транспортного засобу у розмірі 15 420 грн.

Вимоги позивачки ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів витрат, які були понесені нею на проведення дослідження про оцінку вартості матеріальної шкоди в розмірі 400 грн., задоволенню не підлягають, оскільки не є судовими витратами та не є причиненою шкодою та суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення на її користь витрат про проведенню дослідження про оцінку вартості матеріальної шкоди задоволенню не підлягають.

Вимоги позивачки ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідачів витрат понесених нею за отримання правової допомоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачкою та її представником ОСОБА_5 не надано жодного підтверджуючого документу, щодо суми та сплати вказаних витрат.

Моральна шкода заподіяна одній особі з вини іншої особи також відшкодовується винною особою відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України.

У судовому засіданні встановлено, що позивачці ОСОБА_1 внаслідок даної ДТП, була завдана моральна шкода, повязана з психологічними стражданнями у звязку з пошкодженням майна з вини відповідача ОСОБА_2 У звязку з пошкодженням автомобіля звичайний спосіб життя позивачки ОСОБА_1 тривалий час був порушений. Вона була змушеною ремонтувати автомобіль, відновлювати його становище за власний рахунок, витрачаючи на це свій власний час та докладаючи додаткових фізичних зусиль. Позивачка була учасницею ДТП, в результаті чого перенесла сильні психологічні страждання, страх за своє життя та здоровя. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд виходить з характеру завданих позивачам моральних страждань, глибини психологічних страждань, ступеня вини відповідача ОСОБА_2 матеріального становища сторін, враховуючи умови розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки про стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди підлягають задоволенню частково та находить достатньою суму у розмірі по 1000 гривень.

Згідно ст.88 ч.1 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат , повязаних з розглядом справи.

Оскільки позовні вимоги позивачки судом задоволені, та нею понесені судові витрати при зверненні до суду, повязані з оплатою судового збору у розмірі 458,80 грн., то суд вважає , що відшкодування витрат по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на підставі ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст. 212, 213, 215, 79 , 88, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 988, 1166, 1167, 1187ч.2, 1188 ч.1 п.1 ЦК України, ст..ст. 6, 12, 28, 37, 37.2 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування»,- суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до страхового товариства «Гарантія», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди вчиненої дорожньо - транспортною пригодою - задовольнити частково.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м.Київ, вул..Костянтинівська,56, офіс 13, ідентифікаційний код 21130899) на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, у рахунок відшкодування матеріальної шкоди витрати повязані з відновленням пошкодженого автомобіля в сумі 15 421 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, у рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн., витрати повязані з сплатою судового збору - 458,80 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:А. М. Іванченко