Постанова № 32085819, 21.06.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2013 року № 2а-1303/12/1370

11 год. 13 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Чернявської О.Д.

представника позивача Галушки Г.М., представника відповідача Пилипюка А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

13 лютого 2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000262350 від 03.02.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно безтоварності господарських операцій позивача з контрагентом ТзОВ «Присфа» є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження розміру податкових зобов'язань з податку на додану вартість під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Крім того, позивач стверджує, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням вимог п. 86.9. ст. 86 Податкового кодексу України. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні на адміністративний позов (вх. № 16161 від 11.04.2012 року), де вказано, що під час проведення перевірки встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод позивачем та його контрагентом ТзОВ «Присфа» без мети настання реальних наслідків, відтак позивачем занижено податок на додану вартість у сумі 72966,71 грн. Відповідач вважає, що при формуванні даних податкового обліку не повинні враховуватись первинні документи, які вказують на проведення господарських операцій із контрагентом ТзОВ «Присфа».

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у письмовому запереченні, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа» зареєстровано Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області 03.09.1999 року, узято на облік в органах ДПС 08.09.1999 року за № 1678.

17.11.2011 року в межах кримінальної справи № 154-0019, яка порушена прокурором Городоцького району Львівської області за фактом створення ТзОВ «Присфа» з метою прикриття незаконної діяльності та відносно ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч. 5 ст. 27, ст. 205 КК України, постановою слідчого було зобов'язано ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області позапланову документальну перевірку ТзОВ «Ферозіт-Альфа» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів у період 2008-2011 років під час взаємовідносин із ТзОВ «Присфа» (т.1, а. с. 69-71).

У період з 13.01.2012 року по 19.01.2012 року Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Львівської області проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа», про що складено Акт № 21/232/30543304 від 26.01.2012 року про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2011 року по взаєморозрахунках із ТзОВ «Присфа». Перевірку проведено на виконання постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПА у Львівській області від 17.11.2011 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 7.2.3. п. 7.2., п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4., п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 72966,71 грн.

Позивач із висновками акта податкової перевірки не погодився, подав відповідачу заперечення до акта. За наслідками розгляду заперечення позивача, таке було залишено без задоволення, а висновки акта податкової перевірки - без змін.

03.02.2012 року відповідачем на підставі акта перевірки № 21/232/30543304 від 26.01.2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000262350, яким у зв'язку з порушенням п. п. 7.2.3. п. 7.2., п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4., п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість в сумі 91209 грн., у тому числі основний платіж 72967 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 18242 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 1.7. ст. 1 цього ж Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із абз. 3 п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. п. 78.1.11. п. 78.1. ст. 78 ПК України Документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні;

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Відповідно до п. 86.8. ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до п. 86.9. ст. 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Водночас із нормою п. 86.9 пов'язана норма, закріплена у п. 58.4. ст. 58 ПК України, відповідно до якої, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Податковий орган загалом не позбавлений права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, проведеної на підставі п. 78.1.11 ПК України, проте таке право виникає при дотриманні вищевказаних норм Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що позапланова виїзна перевірка, за результатами якої складено акт № 21/232/30543304 від 26.01.2012 року, проводилась згідно із п. п. 78.1.11. п. 78.1. ст.78 Податкового кодексу України на підставі постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПА у Львівській області від 17.11.2011 року про призначення позапланової документальної перевірки ТзОВ «Ферозіт-Альфа» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів у період 2008-2011 років під час взаємовідносин із ТзОВ «Присфа».

Суд зазначає, що матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті позапланової виїзної перевірки № 21/232/30543304 від 26.01.2012 року відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

З огляду на наведене, Суд дійшов висновку, що відповідач у відповідності до п. 86.9. ст. 89 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не мав права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки.

Враховуючи те, що перевірка позивача в межах спірних правовідносин була проведена, в тому числі, на підставі постанови слідчого відповідно до кримінально-процесуального закону, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що відповідач за результатами проведеної перевірки не мав підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Суд вважає необґрунтованим покликання відповідача на вирок Галицького районного суду м. Львова від 14.06.2012 року у справі № 1304/2500/12 та постанову Галицького районного суду м. Львова про закриття кримінальної справи та звільнення від кримінальної відповідальності від 14.06.2012 року у справі № 1304/2500/12 як на підставу правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення. На момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення (03.02.2012 року) відповідачу не було відомо про існування згаданого вироку та постанови у кримінальній справі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів правомірності, законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не надано. Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області № 0000262350 від 03.02.2012 року не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення не враховано вимоги п. 86.9. ст. 89 ПК України та винесено його передчасно, таке слід визнати протиправним та скасувати саме з вищенаведених підстав.

Таким чином, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000262350 від 03.02.2012 року слід задовольнити повністю.

Одночасно суд звертає увагу, що відповідач не позбавлений права прийняти податкове повідомлення - рішення у зв'язку із набранням законної сили рішенням суду у кримінальній справі у порядку, встановленому статтею 86 Податкового кодексу України.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області № 0000262350 від 03.02.2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа» (ЄДРПОУ 30543304) 944 (дев'ятсот сорок чотири) грн. 28 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 1 липня 2013 року.

Суддя Качур Р.П.