Ухвала суду № 32079408, 20.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2013 р.Справа № 2014/2а-3580/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації на постанову Зміївського районного суду Харківської області від 17.09.2012р. по справі № 2014/2а-3580/12

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації

про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Зміївського району Харківської області (далі - відповідач) в якому просив:

- поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів з 01.01.2005 року

- застосувати практику Європейського суду з прав людини відповідно до якої пенсії і соціальні виплати визнано власністю та застосувати норму п.5 ст. 268 ЦК України та не поширювати позовну давність на заявлені позовні вимоги щодо відшкодування шкоди завданої прийняттям нормативно - правових актів визнаних незаконними заявлені у порядку ст. 21 КАС України та ст. 152 Конституції України і ст. 1175 ЦК України

- визнати дії відповідача такими, що були помилково здійснені без урахуванням вимог ст. 152 Конституції України , ст. 1175 ЦК України, ст. 268 ЦК України відносно нарахування й виплати в заниженому розмірі щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

- зобов'язати відповідача усунути порушення і провести перерахунок та виплату згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (2 група інвалідності) у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за період з 01.01.2005 року по момент розгляду справи та призначити (встановити) і виплачувати в подальшому як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (2 групи інвалідності) щорічну допомогу на оздоровлення згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 07.09.2012 року адміністративний позов за період часу з 01.01.2005 року по 12.11.2010 року залишено без розгляду.

Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 17.09.2012 року позов було задоволено.

Визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови в здійсненні нарахувань та виплат щорічної допомоги на оздоровлення за період з 13.11.2010 року по 13.04.2011 року, виходячи із положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення як інваліду 2 групи за період з 13.11.2010 року по 13.04.2011 року в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням вже виплачених сум.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову Зміївського районного суду Харківської області від 17.09.2012 року та закрити провадження по справі.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач має статус громадянина, який є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 є інвалідом 2 групи, відповідно до довідки серії МСЕ №024302, та перебуває на обліку у відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з приписів ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення для ліквідаторів аварії на ЧАЕС інвалідів другої групи передбачена в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Між тим, постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005р. "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що щорічна допомога на оздоровлення здійснюється у таких розмірах: інвалідам ІІ групи - 120 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу була виплачена щорічна допомога на оздоровлення за 2010 рік нарахована та виплачена в розмірі 120 грн. у березні 2010 року, допомога на оздоровлення за 2011 рік нарахована у лютому 2011 року в розмірі 120 грн.

Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" дію статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не було зупинено.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення

за період часу з 13.11.2010 року по 13.04.2011 року в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням виплачених сум.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення, щодо часткового задоволення позовних вимог з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації залишити без задоволення.

Постанову Зміївського районного суду Харківської області від 17.09.2012р. по справі № 2014/2а-3580/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений 24.05.2013 р.