Рішення № 32078371, 17.06.2013, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 437/2744/12

Провадження № 2/191/33/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Порошина О. О.

при секретарі - Ноздріній Н.О.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

за участю представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ТОВ "Кредитні Ініціативи" про розділ сумісного майна подружжя, стягнення сплаченої суми,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_4. обґрунтовуючи його тим, що з відповідачем по справі вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з 24 вересня 2002 року. Шлюб зареєстровано у виконкомі Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, за актовим записом № 41.

Від шлюбу з відповідачем мають двох неповнолітніх синів: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, які проживають з матір"ю та знаходяться на її утриманні, що підтверджує довідкою з місця проживання.

Шлюб сторін розірвано згідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 16 лютого 2010 року. Після розірвання шлюбу позивачка взяла своє дошлюбне прізвище "ОСОБА_3".

Під час подружнього життя подружжям на підставі кредитного договору № 02008123613 від 27.12.2007 року був придбаний автомобіль Део Ланос держномер НОМЕР_1.

Позивачка вказала, що згідно довідки ТОВ "Просто Фінанс" наданої на запит суду вбачається, що в період шлюбу, а саме з 27.12.2007 року (з дня підписання кредитного договору) до 16 лютого 2010 року (до дня фактичного проживання) подружжям була сплачена сума кредитним договором у розмірі 37 898 грн. 36 коп.

Статтею 70 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі поділу майна що є суб"єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними. Але приймаючи до уваги ту обставину, що неповнолітні сини проживають з позивачкою і знаходяться на її утриманні, позивачка вважає за можливе керуючись ч.3 ст.70 Сімейного кодексу України просити суд відійти від засади рівності часток та збільшити її частку до 2/3, що становить згідно довідки про виплачену ними суму 25 265 грн. 58 коп.

Підставою збільшення частки позивачки у спільній сумісній власності подружжя може бути факт неналежного виконання відповідачем своїх батьківських обов"язків щодо синів. Так, відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Однак відповідач не цікавиться життям дітей, не бере участі у їх вихованні, не надає коштів на їх утримання.

Відповідно до ст.71 СК України, якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому, суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Просила провести розподіл сумісного майна подружжя в натурі, залишити автомобіль Део Ланос д/н НОМЕР_1 у власності ОСОБА_4 та стягнути на її користь 2/3 частини сплаченої ними суми за кредитним договором № 02008123613 від 27.12.2007 року у розмірі 25 265 грн. 58 коп. Судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та пояснила обставини справи таким чином, як вони викладені вище.

Представник відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, зазначив що ОСОБА_4 згодний сплатити позивачці ОСОБА_3. за втомобіль компенсацію у розмірі 11-12 тисяч гривень, відповідач бажає щоб автомобіль був у його власності, з оцінкою авто зазначеного в звіті від 25.10.2012 року згоден, кредит на спірний автомобіль сплачено, а також що ОСОБА_4 аліменти сплачує на двох синів, однак не в повному обсязі, в решті частини дав суду пояснення аналогічно обставинам викладеним вище.

Третя особа у справі ТОВ "Кредитні Ініціативи" в судове засідання не з"явилися, хоча про дату слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечувалось сторонами, що вони перебували в зареєстрованому шлюбі з 24.09.2002 року по 16.02.2010 року.

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_2 виданого 16 лютого 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по Синельниківському району Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №12 від 16 лютого 2010 року. Після розірвання шлюбу присвоюються прізвища: їй- ОСОБА_3 ( а.с.6).

Той факт, що сторони мають двох малолітніх дітей - сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження та ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження підтверджується копіями свідоцтв про народження, відповідно: Серії НОМЕР_3 та Серії НОМЕР_4 (а.с.7-8)

Із довідки №837 від 14.05.2012 року виданої Іларіонівською селищною радою Синельниківського району вбачається, що ОСОБА_3, 1985 року народження проживає в АДРЕСА_1 Синельниківського району Дніпропетровської області та разом з нею проживають і перебувають на її утриманні син ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження (а.с.16).

З копії довідки № 794 від 31.03.2013 року, виданої Відділом державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції, вбачається, що загальна сума заборгованості по аліментах у ОСОБА_4. 1981 року народження згідно виконавчого листа № 2-1955 від 30.10.2012 року виданого Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_5, 2003 року народження у розмірі 1/3 частини, щомісячно станом на 01.12.2012 року складає 29 115 грн. 24 коп.

Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу легкового автомобіля Daewoo Lanos НОМЕР_5, 2007 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, ринкова вартість КТЗ з урахуванням обмежувальних умов і зроблених допущень склала 46 016 грн., без урахування ПДВ (а.с.49-57).

На а.с.59 матеріалів справи міститься копія свідоцтва про реєстрацію вищезазначеного транспортного засобу держномер НОМЕР_1, 2007 року випуску, виданого МВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області, Серії НОМЕР_6 на ім."я ОСОБА_4.

З копії Договору застави транспортного засобу № 02008123613 від 27.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ "ПростоФінанс" вбачається, що ОСОБА_3 дала свою згоду на укладення вищезазначеного договору застави транспортного засобу та на передання в заставу ТОВ "Просто Фінанс" автомобіля, який зазначено в договорі застави транспортного засобу, з метою забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором, повернення суми кредиту у розмірі 58 368 гривень, з кінцевим терміном повернення до 10.01.2013 року (а.с.69-71).

З графіку надходження грошових коштів за кредитним договором № 02008123613 від 27.12.2007 року вбачається, що кредит сплачувався у період з 06.02.2008 року по 03.12.2012 рік. Станом на 07.12.2012 року загальна сума, що надійшла в рахунок погашення кредитної заборгованості від ОСОБА_4 по кредитному договору № 02008123613 від 27.12.2007 року складає 95 677,40 грн. (а.с.79-80).

Згідно ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" ; земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч.1 ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може

бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно ст.. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно зі ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім"ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім"ї.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Згідно ч.1 ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу від 25.10.2012 року , виконаного ТОВ "С-Тиматика" на а.с. 49-57 ринокова вартість транспортного засобу, автомобіля марки Daewoo Lanos НОМЕР_5, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, двигун ДВС : 1498 см.3; 4 цилінд, бенз. становить 46016 грн.

В судових засіданнях було встановлено та незаперечувалося ані сторонами, не їх представниками, що спірний автомобіль Daewoo Lanos НОМЕР_5, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, так як був придбаний відповідачем за кошти отримані ним за кредитним договором №02008123613 від 27.12.2007 року, укладеного між ним та банком в інтересах сім"ї з метою придбання вказаного автомобіля.

Враховуючи те, що сторони не дійшли згоди щодо вирішення питання компенсації автомобіля і відповідачем не було внесено на депозитний рахунок суду ані 2/3 частини його вартості, ані будь-якої іншої суми, суд вважає за необхідне визнати ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишити майно у їх спільній частковій власності.

Суд визнає частки подружжя рівними, оскільки вважає, що відсутні підстави для відступлення від засади рівності часток подружжя. Ті обставини на які посилається позивачка, а саме, відповідач має заборгованість по сплаті аліментів та їх розмір не забезпечує фізичного, духовного розвитку, для збільшення розміру долі в спільній власності подружжя, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначені обставини не є підставою для відступлення від засади рівності часток подружжя. Вони можуть бути підставою для звернення з відповідним позовом.

Крім того, пунктом 25 Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" передбачено, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4,5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Позивачка просить поділити спірний автомобіль між нею та відповідачем, залишивши вказаний автомобіль у власності відповідача та стягнувши на її користь грошові кошти сплачені за кредитним договором, починаючи з 06.02.2008 року по 03.12.2012 року, що становить 2/3 вартості автомобіля- суму у розмірі 25 265,58 грн., тобто фактично вона просить стягнути на її користь компенсацію замість своєї частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль.

Так, частинами 4,5 ст.71 СК України передбачено, що присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

З матеріалів справи вбачається, що сторони вимагають поділу спільного сумісного майна подружжя- транспортного засобу, при цьому ними не досягнуто згоди стосовно поділу нерухомого майна, питання щодо компенсації вартості майна сторонами не узгоджено. Крім того, жоден із сторін, не вносив на депозитний рахунок компенсацію вартості 2/3 частини спірного майна. Так, при стягненні грошової компенсації на користь позивачки без внесення на депозитний рахунок суду буде порушено право власності позивачки, оскільки відповідач та його представник підтверджували в судових засіданнях, що відповідач не бажає та не має можливості платити грошові кошти в сумі 25 265,58 грн.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вартість майна, що підлягає поділу визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Діючим законодавством не передбачено визначення вартості майна, придбаного подружжям в кредит, щодо якого одним з подружжя заявлено вимогу про його поділ, в залежності від сплаченої подружжям суми за погашення кредиту.

Згідно ч.1,3 ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення

часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1.2, ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 60 ч.1 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов"язана довесити ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд вважає наявність фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги , встановленою та приходить до висновку, що позовні вимоги з урахуванням всіх обставин передбачених ст.ст.70,71 СК України, підлягають частковому задоволенню, тобто суд вважає за необхідне визнати за сторонами право власності по ? частині автомобіля марки Daewoo Lanos НОМЕР_5, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, двигун ДВС : 1498 см.3; 4 цилінд, бенз. за кожним, залишивши автомобіль у їх спільній частковій власності.

Частиною 1 ст.88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених

позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на це, суд стягує з відповідача ОСОБА_4. на користь позивачки ОСОБА_3. сплачений нею судовий збір пропорційно задоволеної частини позовних вимог про розділ майна подружжя, який дорівнює 230 грн. 07 коп. із розрахунку.

Вартість 2/3 частки транспортного засобу складає 30,677 грн. Позовні вимоги задоволені у розмірі ? частки, тобто на суму 23.008 грн.

Сума судового збору, яка мала бути сплачена за 2/3 частки вартості майна становить 306 грн. 77 коп. із розрахунку: 46 016 грн.: 3 х 2=30 677 грн.х 1 : 100% = 306 грн. 77 коп.

З огляду на це, 23,008 грн.( вартість майна що задоволена судом ) : 30,677 грн.(вартість майна яку просила задовольнити позивачка) = 0,75 % х 100% = 75 % (відсоткова частина задоволених вимог). Таким чином, 306,77 грн. х 75 % = 230 грн. 07 коп.

На підставі викладеного, та ст.. ст.. 57, 60, 61, 63, 69, 70, 71, п. п. 22, 25 Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", ст.ст. 368,372 ЦК України, керуючись ст.. ст.. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності по ? частині автомобіля марки Daewoo Lanos НОМЕР_5,2007 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1, двигун ДВС:1498 см.3; 4 циліндр. бенз. за кожним, залишивши автомобіль у їх спільній частковій власності.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір пропорційно задоволеної частини позовних вимог у сумі 230 (двісті тридцять) грн.07коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.О.Порошина

Суддя: О. О. Порошина