Вирок № 32075575, 15.05.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 року Справа №607/3792/13-к Тернопільський міськрайонний суд в складі:

головуючої судді Воробель Н.П.

при секретарі Вербицькому Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012210010000457, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродження м. Тернополя, без постійного місця проживання, українця, громадянина України, з базовою середньої освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого згідно ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

із участю в судовому розгляді:

прокурора Гавіловського Ю.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,-

встановив:

ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_3 в період часу з 13 год. 40 хв. 29 травня 2012 року по 06 год. 00 хв. 30 травня 2012 року у дворі будинку № 9 по вул. Купчинського в м. Тернополі, переслідуючи мету заволодіння чужим майном, скориставшись відсутністю власника автомобіля марки «ГАЗ 24 Волга» д.н.з. «НОМЕР_1», та впевнившись, що за ними ніхто не спостерігає, таємно викрали з даного автомобіля кутову шліфувальну машину марки «Makita» вартістю 1 032, 32 грн., електричну ударну дриль марки «Hilti» вартістю 1 157 грн., ящик з інструментами в кількості 32 шт. вартістю 263 грн., шуруповерт в ящику вартістю 250 грн., ящик з інструментами вартістю 1 000 грн., пальник з балоном на 5 літрів «ПропанБутан» - 300 грн.

З місця вчинення злочину ОСОБА_1 та ОСОБА_3 із викраденим втекли, чим спричинили ОСОБА_2 шкоду на суму 4 002,32 грн.

Крім цього, в період з 2 по 3 червня 2012 року, у ОСОБА_1, який перебував на АДРЕСА_1, виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи його, у заначений час ОСОБА_1, перебуваючи на АДРЕСА_1, зайшов в підїзд будинку НОМЕР_2, де переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і він не буде помічений сторонніми особами, таємно викрав дитячий велосипед вартістю 250 грн.

З місця вчинення злочину ОСОБА_1 із викраденим, втік чим спричинив ОСОБА_4 шкоду на суму 250 грн.

Також, період часу з 6 по 7 червня 2012 року у ОСОБА_1, який перебував на АДРЕСА_1 поблизу будинку НОМЕР_2, що в м. Тернополі, виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи даний намір, у вказаний час ОСОБА_1, перебуваючи на АДРЕСА_1, зайшов у під'їзд будинку НОМЕР_2, де переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і він не буде помічений сторонніми особами, таємно, з корисливих мотивів викрав дитячий велосипед вартістю 300 грн.

З місця вчинення злочину ОСОБА_1 із викраденим втік, чим спричинив ОСОБА_5 шкоду на суму 300 грн.

Окрім цього, 02 лютого 2013 року у ОСОБА_1, який перебував на АДРЕСА_2, виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи даний намір, у вказаний час ОСОБА_1, перебуваючи на АДРЕСА_2, де переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і він не буде помічений сторонніми особами, таємно, з корисливих мотивів викрав дитячі сани вартістю 400 грн.

З місця вчинення злочину ОСОБА_1 із викраденим втік, чим спричинив ОСОБА_6 шкоду на суму 400 грн.

Також, в період часу з 9 по 11 лютого 2013 року у ОСОБА_1, який перебував на вулиці Тарнавського поблизу будинку НОМЕР_2, що в м. Тернополі, виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи даний намір, у вказаний період ОСОБА_1, перебуваючи на АДРЕСА_1, зайшов у під'їзд будинку НОМЕР_2, де переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і він не буде помічений сторонніми особами, таємно, з корисливих мотивів викрав снігокат для дітей вартістю 450,24 грн.

З місця вчинення злочину ОСОБА_1 із викраденим втік, чим спричинив ОСОБА_4 шкоду на суму 450,24 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1, не оспорюючи обставин кримінального правопорушення, у обвинуваченні визнав винним себе повністю. Будучи допитаним в судовому засіданні, пояснив, що зустрівшись з ОСОБА_3, дати зустрічі він не пам'ятає, вони шукали де б знайти кошти, щоб придбати алкогольних напоїв і вжити їх. В процесі пошуку, у місці вказаному в обвинувальному акті, він підійшов до авто, в якому знаходились зазначені в обвинувальному акті інструменти, а саме: шліфувальна машинка, дриль та ін., які вони з ОСОБА_3 викрали та продали, а на отримані кошти купили алкогольні напої та вжили їх. Також, щоб «похмелитись», він вчинив наступне: 2- 3 червня 2012 року у під'їзді житлового будинку, вказаного в обвинувальному акті, викрав велосипед, котрий продав за 50 грн., отримані кошти витратив на алкогольні напої, які і вжив; у тому самому під'їзді у різні дати, які саме він не пам'ятає, вчинив ще дві крадіжки, під час яких поцупив дитячий велосипед та снігокат, котрі продав за 50 грн. кожен, а виручені кошти витратив на алкогольні напої, які і вжив; перебуваючи уже в іншому місці, котре вірно зазначено в обвинувальному акті, коли не пам'ятає, викрав дитячі сани, продав їх за 50 грн., а отримані кошти витратив на алкогольні напої, котрі вжив. У вчиненому щиро розкаявся, обіцяв більше такого не вчиняти. Позова потерпілих визнає та обіцяє їх відшкодувати.

Обвинувачений ОСОБА_1, визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з'ясувавши думку учасників процесу щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, судовим розглядом встановлено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень і кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 185 КК України вірна, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог статей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів (зокрема той факт, що останнім вчинено 5 епізодів злочинних діянь), конкретні обставини справи, особу винного, а саме, те, що він не має постійного місця проживання, не одружений та не працює, вважає, що виправлення підсудного без ізоляції від суспільства є неможливим, тому йому з альтернативних видів покарання, передбачених санцією статті, слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

При цьому, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 вину у вчиненому злочині визнав у повному обсязі, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття; відсутність обставин, які б обтяжували покарання; те, що він визнав у судовому засіданні пред'явлені до нього цивільні позови та обіцяв їх відшкодувати, а також для забезпечення відшкодування їх самим обвинуваченим, суд вважає за доцільне призначати покарання на мінімальний строк.

Заявлені у справі цивільні позови: ОСОБА_4 на суму 250 грн., ОСОБА_5 на суму 300 грн. та ОСОБА_2, котрий у судовому засіданні уточнив суму вимог, просивши стягнути 1869 грн., 69 коп., - задовольнити.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 /одного/ року позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання - 13 лютого 2013 року, зарахувавши в строк відбуття ним покарання строк перебування під вартою.

Запобіжний захід - тримання під вартою - до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Позови ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 - задовольнити, стягнувши із ОСОБА_1 в користь:

- ОСОБА_4 250 /двісті п'ятдесят/ грн. шкоди, завданої злочином;

- ОСОБА_5 300 /триста/ грн. шкоди, завданої злочином;

- ОСОБА_2 1869 грн.,/одна тисяча вісімсот шістдесят дев'ять гривень/ 69 коп. шкоди, завданої злочином.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (одержувач платежу НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, код ЄДРПОУ 24524727, Банк одержувача: УДКУ в Тернопільській області, розрахунковий рахунок 31256272210463, МФО - 838012) вартість проведених у справі експертиз:

- за дактилоскопічну експертизу № 17/300/12 від 10 серпня 2012 року в сумі 176,40 грн. /а.п. 108, т. 1/;

- за дактилоскопічну експертизу № 17/299/12 від 15 серпня 2012 року в сумі 176,40 грн. /а.п. 163, т. 1/;

- за судово-товарознавчу експертизу № 6-78/13 від 26 лютого 2013 року в сумі 342,30 грн. /а.п. 125, т. 2/.

Речовий доказ:

- снігокат для дітей синього кольору, який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_4, - залишити у володінні останньої /а.п. 131, т. 2/.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Тернопільський міськрайонний суд.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуюча суддя Н. П. Воробель