Ухвала суду № 32075017, 26.06.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 209/2392/12

Провадження №11/772/563/2013 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Крейдін О.О.

Доповідач : Старинець Ю. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого-судді: Старинець Ю.В.,

суддів: Дедик В.П., Нешик Р.І.

за участю прокурора Косинюк Ю.І.

захисника ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями прокурора, засудженого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого на вирок Козятинського міськрайоного суду Вінницької області від 21 березня 2013 року, яким

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

українця, громадянина України,

уродженця м. Козятин Вінницької області, проживаючого АДРЕСА_1, одруженого, непрацюючого, з середньою освітою, раніше не судимого,

визнано винуватим та засуджено за ст. 296 ч. 4 КК України, на 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 10 000 (десять тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої злочином та 250 (двісті п'ятдесят) гривень за надання юридичної допомоги.

Вирішено питання з судовими витратами та речовими доказами.

В С Т А Н О В И Л А:

08 січня 2012 року близько 23 години в м. Козятин Вінницької області, ОСОБА_3 знаходячись поблизу вхідних дверей кафе-бару « Кав'ярня », за адресою: по вул. Леніна в м. Козятин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи загальноприйнятими правилами поведінки в суспільстві під малозначним приводом вчинив сварку з ОСОБА_5 В ході даної сварки ОСОБА_3, проявляючи особливу зухвалість, раптово дістав зі свого одягу пристрій для відстрілу гумовими кулями, у вигляді пістолету, з якого призвів шість пострілів в напрямок ОСОБА_5, від яких останньому було спричинено тілесні ушкодження у вигляді шести вогнепальних поранень (поверхневих) в ділянках лівого передпліччя, лівої скроневої ділянки в правій паховій ділянці, які згідно акту судово-медичної експертизи № 28 від 18.01.2012 р. за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Після чого ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник.

Засуджений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 в своїх апеляціях вказує на те, що суд першої інстанції не в повній мірі дав оцінку доказам, що містяться в справі та в основу вироку суд поклав, зокрема, суб'єктивні покази потерпілого ОСОБА_5 свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, які є зацікавленими особами, про те, що ОСОБА_3 вийняв із свого одягу предмет у вигляді (схожий) на пістолет. Вказують, що даний предмет органом досудового слідства не був оглянутий, не був докладно описаний і не приєднаний до матеріалів справи в якості речового доказу.

Вважають, що як на досудовому слідстві, так і на судовому не в повній мірі були викона ні вимоги щодо доказуванню способу вчинення ОСОБА_8 злочину.

Зазначають, що суд першої інстанції в своєму вироку достатньо не мотивував, чому він дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_3 вбачається склад злочину, передбачений саме ч.4 ст.296 КК України, а не інший менш тяжкий злочин.

Також, засуджений та його адвокат у апеляціях вказують на те, що вирішуючи питання про задоволення цивільного позову потерпілого в сумі 10.000 грн. суд у вироку не зазначив саме якими доказами підтверд жується тривале лікування потерпілого, зміни в його життєвих планах, додаткові зусилля для організації життя останнього.

Тому, в зв'язку із порушення норм процесуального та неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції призвели до неправильної кваліфікації дій ОСОБА_3 та при значення йому суворого покарання, просять вирок Козятинського міськрайсуду Вінницької області від 21 березня 2013 року змінити, перекваліфікувати його дії з ч. 4 ст.296 КК Укра їни на ч. 1 ст.296 КК України, призначивши ОСОБА_3 покарання за правилами ст. 72 КК України в межах санкції ч. 1 ст.296 КК України не пов'язане з позбавленням волі, звільнивши його з-під варти із зали суду та зменшити суму моральної шкоди, яка має бути стягнена з ОСОБА_3 на користь по терпілого ОСОБА_5 до 5.000 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який приймав участь в судді першої інстанції та просив її задовольнити, а апеляції засудженого та його захисника залишити без задоволення, пояснення засудженого та його захисника, які заперечили проти апеляції прокурора та просили задовольнити їх апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції по справі задоволенню не підлягають.

Як встановлено перевіркою матеріалів справи, досудове та судове слідство проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Таких порушень цього закону, які були б істотними та потягли за собою скасування судового рішення, у справі не допущено, а висновки про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, суд зробив на підставі ретельно досліджених в судовому засіданні і детально викладених у вироку доказів.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого: ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, кваліфікуючими ознаками якого є вчинення хуліганства із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень (пристрій для відстрілу гумовими кулями) є обґрунтованими.

Посилання в апеляційних скаргах засудженого та його захисника на те, що досудове і судове слідство проведені неповно, не об'єктивно та упереджено, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на припущеннях та на суперечливих і недостатніх, зібраних з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства доказах є безпідставними.

Викладені у вироку висновки суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні вказаного злочину відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну і об'єктивну оцінку в їх сукупності та взаємозв'язку.

Суд ретельно перевірив у судовому засіданні доводи засудженого ОСОБА_3 та його захисника, аналогічні тим, які викладені в апеляційних скаргах, про те, що дії ОСОБА_3 не вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 296 КК України.

Так, зокрема, мотивуючи висновки про винність ОСОБА_3 у вчинення хуліганства із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень (пристрій для відстрілу гумовими кулями), суд обґрунтовано послався на показання потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_11 які на стадії досудового слідства та судового слідства беззаперечно та однозначно вказували на те, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 під час перебування в кафе-бару « Кав'ярня », виникли неприязні відносини, і засуджений здійснив близько шести чи восьми постріли з предмету у вигляді пістолету в напрямок ОСОБА_5, після чого ОСОБА_3 побіг в двори будинків, що напроти даного кафе та зник.

Показання вищезазначених свідків об'єктивно узгоджуються із свідченнями, які надав засуджений ОСОБА_3 під час досудового та судового слідства, де він вказує на те, що « під час перебування в кафе в нього виник конфлікт з незнайомим чоловіком та близько 24 год. він вийшов з даного кафе, при цьому в внутрішньому кармані в його куртці знаходився пістолет призначений для відстрілу гумових куль, типу «Браун» чорного кольору калібр 9 мм., який був заряджений вісьма набоями і коли він біля вхідних дверей кафе палив цигарку, побачив на протилежній стороні дороги від кафе того незнайомого чоловіка, з яким в нього виник конфлікт. На підставі виниклих неприязних стосунків між ними виникла суперечка. Тоді він дістав пістолет, з якого зробив один постріл в гору, другий в землю, як попереджувальний, щоб ОСОБА_5 не наближався. Але це не зупинило останнього і він, зробив шість пострілів в область тіла ОСОБА_5» (а.с. 265)

Також, суд першої інстанції обґрунтовано послався при постановленні вироку на дослідженні в ході розгляду кримінальної справи зібрані органами досудового слідства докази по справі, які однозначно вказують на винуватість засудженого ОСОБА_12, а саме:

Протокол огляду місця події від 08.01.2012 року, яким було зафіксовано місце події в м. Козятині біля кафе «Кав'ярня» по факту хуліганства відносно ОСОБА_5, також вилучення шести гільз до патронів пристрою для відстрілу гумових куль. (а.с. 4-7);

Висновок судово-медичної експертизи № - 28 від 18.01.2012 р., відповідно, до якого у ОСОБА_5 було виявлено, зафіксовано та встановлено тілесні ушкодження у вигляді: шести вогнепальних поранень (поверхневих) в ділянках лівого передпліччя, лівої скроневої ділянки в правій паховій ділянці, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. (а. с. 36-37);

Висновок судово-балістичної експертизи № 17-Б від 02.02.2012 р., відповідно до якого шість гільз, вилучених з місця події в м. Козятин біля кафе «Кав'ярня» по факту хуліганства відносно ОСОБА_5 є стріляними гільзами пістолетних патронів калібру 9 мм Р.А., які споряджаються гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами. (а.с. 83-86).

Вищезазначені докази повністю спростовують зазначенні в апеляціях засудженого та його захисника обставини щодо неповноти та поверхневого дослідження доказів в ході судового розгляду та невірної кваліфікації дій засудженого.

Отже, як вбачається із вироку, в його мотивувальній частині суд сформулював обвинувачення, визнане судом доведеним, зазначив місце, час, спосіб вчинення та наслідки злочинів, а також форму і мотиви злочинів.

Сформулювавши обвинувачення, визнане судом доведеним, місцевий суд виклав докази, покладені ним в обґрунтування висновків щодо доведеності вини засудженого, а також проаналізував фактичні дані, що містяться у показаннях свідків, потерпілого, висновках експертів та інших джерелах доказів, як того вимагає ст. 334 КПК України (в редакції 1960 року).

Також суд першої інстанції у відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного суду N 5 від 25.05.2001 N 1 від 27.02.2009), та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, прийшов до правильного висновку про часткове задоволення цивільного позову потерпілого та вірно оцінив моральну шкоду у 10 000 грн., із врахуванням того, що ОСОБА_5 внаслідок неправомірних дій зі сторони ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження легкої тяжкості, тобто переносив фізичний біль та фізичні страждання.

Тому, колегія суддів, підстав для зміни вироку першої інстанції, з мотивів зазначених в апеляції засудженого та його адвоката не вбачає, а тому вони не підлягають до задоволення.

Покарання засудженому ОСОБА_3 призначено судом відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України, з додержанням вимог ст.65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених ним злочинів, даних про особу винного, а також всіх обставин справи.

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано та у відповідності до змісту поняття покарання та загальних засад призначення покарання, визначених ст.ст. 50, 65 КК України, мотивував своє рішення щодо необхідності призначення йому покарання у виді позбавлення волі на 3 (три) роки і 6 (шість) місяців, оскільки воно повністю відповідає ступеню тяжкості вчинених ним злочинів та особі засудженого, узгоджується із санкцією статті інкримінованого йому злочину і є достатнім та необхідним для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для зміни чи скасування вироку з мотивів викладених в апеляціях, а тому, керуючись п. 11 Перехідних положень КПК України від 13.04.2012 року, ст.ст. 365, 366 КПК України (в ред. 1960 року),-

У Х В А Л И Л А :

Апеляції засудженого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого залишити без задоволення, а вирок Козятинського міськрайоного суду Вінницької області від 21 березня 2013 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін.

Судді:

З оригіналом згідно: