Ухвала суду № 32074268, 26.06.2013, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 421/429/13-к

Провадження № 11кп/782/671/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2013 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: Юрченка А.В.

суддів: Кравченко Т.Д., Ігнатова Р.М.

секретаря: Ескандерової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську кримінальне провадження за апеляціями старшого прокурора прокуратури міста Первомайська Луганської області Гребенюк В.І., обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Первомайського міського суду Луганської області від 28 березня 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Первомайська Луганської області, освіта вища, не заміжня, раніше, раніше судима: 16.12.2004 року Первомайським міським судом Луганської області за ст. 121 ч. 2 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнена 08.01.2008 року на підставі постанови Ільічевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26.12.2007 року умовно-достроково на 3 років 5 місяців 12 днів, проживає: АДРЕСА_1,:

засуджена за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Запобіжний захід залишений у вигляді тримання під вартою, строк відбування покарання обчислений з 22 грудня 2012 року.

Цивільний стягнуто з ОСОБА_2 на користь Первомайської багатопрофільної міської лікарні 1814,44 грн.

Питання про речові докази вирішено відповідно до 100 КПК України.

З участю прокурора Тимошевської Л.В,. захисника ОСОБА_3, Обвинуваченої ОСОБА_2

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнана винною у тому, що 22.12.2012 року у 19:00 годин, разом з ОСОБА_4 знаходилась у кухні квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_2 правою рукою схопила кухонний ніж, який знаходився поруч з нею на столі у кухні, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, маючи намір на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, діючи умисно, нанесла удар вищевказаним ножем у ліву руку ОСОБА_4, після чого нанесла ОСОБА_4 проникаючий удар в область живота, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани черевної порожнини з пораненням сальника тонкого та товстого кишківника, а також різаної рани лівого передпліччя з пораненням променевого нерву та міжкісткової артерії, які згідно з висновком судово-медичного експерта № 12 від 12.01.2013 р. утворились від взаємодії з предметом, який має колючо-ріжучу дію - ножем. Вищезазначені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

В апеляції старший прокурор прокуратури міста Первомайська Луганської області Гребенюк В.І., не оскаржуючи кваліфікації судом дій засудженої ОСОБА_2, висновку суду про доведеність її винуватості, вважає, що висновки суду, викладені в оскаржуваному вироку, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, вказує, що при постановленні вироку судом допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки в резолютивній частині оскаржуваного вироку відсутнє рішення про залік досудового тримання під вартою, а також не вірно зазначено строк обчислення покарання. Також, вважає, що призначене судом ОСОБА_2 покарання, не відповідає її особі та тяжкості вчиненого нею злочину.

Просить вирок скасувати, призначити новий судовий розгляд кримінального провадження у Первомайському міському суді.

В апеляції з доповненнями обвинувачена ОСОБА_2 вказує, на порушення кримінально процесуального закону, не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи, призначення надмірно сурового покарання. що при розгляді кримінального провадження у суді першої інстанції та на досудовому слідстві було порушено її право на захист. Вказує, що на досудовому слідстві на неї здійснювався психологічний тиск. Вважає, що доказів її вину не встановлено, а обвинувачення ґрунтується лише на показах потерпілого. Зазначає, що при призначенні їй покарання судом не взято до уваги думку потерпілого, а також дані про її особу, її каяття, визнання провини, відшкодування збитків, суд безпідставно не застосував до неї ст.69-1 КК України. Суд першої інстанції не встрибував докази - знаряддя здійснення злочину - ніж, на якому не були зафіксовані її відбитки пальців. На момент скоєння злочину не знаходилась у стані алкогольного сп'яніння у відмінність від потерпілого. Потерпілий домагався та спричинив їй тенісні ушкодження. Під впливом сильного душевного хвилювання у цілях самозахисту, з причини аморальної поведінки потерпілого нанесла йому тілесні ушкодження. Суд безпідставно взяв до уваги показання свідка ОСОБА_5, яка являється співмешканкою потерпілого і дає неправдиві показання.

Просить вирок скасувати, кримінальне провадження направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора який підтримав доводи апеляції та вважає апеляцію обвинуваченої безпідставною, ОСОБА_2, яка наполягає на задоволені своєї апеляції, вважаючи апеляцію прокурора так яка не підлягає задоволенню, обсудивши доводи апеляцій, провіривши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченої, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення за ч.1 ст.121 КК України за обставин встановлених судом, підтверджується зібраними та перевіреними судом доказами, та відповідає фактичним обставинам справи.

Так, потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 22.12.2012 вони з ОСОБА_5 були на дні народженні у брата ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1. Не пам'ятає через що розпочалась сварка, він не бив ОСОБА_2, не приставав, лише одного разу штовхнув долонею. ОСОБА_2 несподівано для нього вдарила його ножем у руку і живіт. Встиг забрати ніж у ОСОБА_2, та пішов з ОСОБА_5 до дому, але під'їзді йому стало зле і він втратив свідомість.

Свідок ОСОБА_5 у суді пояснила, що 22.12.2012 р. увечері вона разом з ОСОБА_4 були у брата ОСОБА_2 на дні народження брата останньої. Приблизна у 19 годин йдучи до дому під'їзді дому на рукаві ОСОБА_6 побачила кров, останній сказав викликати «швидку», та він втратив свідомість. ОСОБА_2 і ОСОБА_4 перед цим палили на кухні. Знаходячись у лікарні зі слів ОСОБА_4 взнала, що тілесні ушкодження йому ножем спричинила ОСОБА_2

Висновком судово-медичної експертизи № 12 від 12.01.2013 року в лікарні у ОСОБА_4 встановлено: проникаюча колото-різана рана черевної порожнини з пораненням сальника тонкого і товстого кішківника, а також різаної рани лівого передпліччя з пораненням променевого нерву та міжкісткової артерії, які утворились від взаємодії з предметом, який має колючо-ріжучу дію - можливо ножем. Вищезазначені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння. ОСОБА_4 було спричинено по одному травмую чому впливу в область живота і лівої верхньої кінцівки. Виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження могли бути спричинені в час і за обставинами, на які він посилається (а.с.98-99).

Доводи обвинуваченої про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, та не причетність до скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України, спростовуються поясненнями потерпілого який прямо вказує на ОСОБА_2 як на особу яка використовуючи ніж нанесла ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження. Ставити під сумнів покази потерпілого у колегії суддів підстав не має. Крім того, сама ОСОБА_2 не заперечує проти того, що саме вона спричинила ножем потерпілому удари по тілу.

Колегія суддів вважає безпідставними ствердження обвинуваченої, про те що потерпілий знаходячись на місці злочину спричинив ОСОБА_2 телісні ушкодження, скільки це не підтверджено висновком судово-медичної експертизи № 24 від 26.01.2013 року відносно обвинуваченої (а.л.116).

Також є необґрунтованими доводи обвинуваченої, про те що під впливом сильного душевного хвилювання у цілях самозахисту, з причини аморальної поведінки потерпілого вона нанесла потерпілому тілесні ушкодження, оскільки об'єктивних даних у матеріалах справи з цього приводу не має.

Безпідставними є аргументи обвинуваченої про порушення її права на захист, оскільки як видно з матеріалів справи при провадженні досудового розслідування ОСОБА_2 відмовилась від участі захисника, у подальшому у підготовчому судовому засіданні за клопотанням ОСОБА_2 був призначений захисник - ОСОБА_3 (а.с.19).

Колегія суддів вважає, що не відповідають дійсності доводи обвинуваченої про здійснення на неї при проваджені досудового розслідування психологічного тиску, так як на досудовому розслідуванні та при судовому розгляду справи по суті, ОСОБА_2 про це не заявляла, не вказувала і не вказує при апеляційному розгляді, яким чином, коли, та хто саме здійснював такий тиск .

Ствердження обвинуваченої про те що вона не знаходилась у стану алкогольного сп'яніння, є такими що не відповідають дійсності, оскільки у ході досудового розслідування потерпілий, та свідок ОСОБА_5 вказували на протилежне, та сама ОСОБА_2 вказувала що вона святкувала день народження свого брата і до того як прийшов потерпілий і після того вживала алкогольні напої.

Доводи апеляції прокурора про те, що обвинуваченій не вірно зазначено строк обчислення покарання з 22 грудня 2012 року, а необхідно було з 23 грудня 2012 року, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки як видно з матеріалів справи після скоєння злочину ОСОБА_7 22 грудня 2012 року працівниками міліції була доставлена в Первомайський міський відділ міліції де її опитали (а.с.16), таким чином терміном фактичного затримання обвинуваченої є 22 грудня 2012 року.

У судовому засіданні суд повно та всебічно дослідив усі докази, та надав їм належну оцінку.

З наведених підстав апеляції прокурора, та обвинуваченої задоволенню не підлягають.

При обранні покарання ОСОБА_2 суд вірно врахував згідно до ст.65 КК України ступінь важкості скоєного правопорушення, яке у порядку ст.12 КК України віднесено до категорії тяжких, особу обвинуваченої, яка позитивно характеризується, але раніше не судима, здійснила злочин у стані алкогольного сп'яніння, та обґрунтовано призначив їй покарання у вигляді позбавлення волі.

Призначені міра покарання ОСОБА_2 є відповідною скоєному правопорушенню, необхідною та достатньою для її виправлення.

При перевірці кримінальної справи порушень норм кримінально-процесуального законодавства, котрі з'явились би безумовними підставами для скасування вироку, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Вирок Первомайського міського суду луганської області від 28 березня 2013 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін..

Апеляції старшого прокурора прокуратури міста Первомайська Луганської області Гребенюк В.І., обвинуваченої ОСОБА_2 залишити без задоволення.

ГОЛОВУЮЧИЙ :

СУДДІ: