УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2013 р.Справа № 2а-1670/7909/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Жигилія С.П.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2013р. по справі № 2а-1670/7909/12
за позовом Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві
до Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава"
про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві (надалі - позивач, УПФУ Октябрського району в м. Полтаві) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" (надалі - відповідач, ПАТ "Завод "Лтава"), в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, просив суд стягнути в примусовому порядку з Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" на користь Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 2, в розмірі 43954 грн.83 коп.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2013р. по справі № 2а-1670/7909/12 адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій задоволено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" (ідентифікаційний код 14308479) на користь Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві витрати на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 43954 грн.83 коп. (сорок три тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні вісімдесят три копійки).
Відповідач, не погодившись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне надання оцінки існуючим обставинам у справі, неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2013р. по справі № 2а-1670/7909/12 скасувати.
Апеляційна скарга мотивована відсутністю у пенсійних справах громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 по яким відповідачу направлялися розрахунки щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, доказів того, що пенсії їм призначені у відповідності до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Крім того, звертає увагу суду апеляційної інстанції на той факт, що УПФУ Октябрського району в м. Полтаві не може документально підтвердити свої фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Вважає надіслані розрахунки позивача на адресу позивача такими, що не є належним доказом понесення органами Пенсійного фонду України витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки такі розрахунки не є розрахунковими документами у розумінні Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Вважає, що звертаючись з даним позовом до суду УПФУ Октябрського району в м. Полтаві порушує бюджетну дисципліну та перевищує власні владні повноваження, оскільки фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пп.»б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» законодавцем не віднесено до кола загальнообов'язкових платежів. Також, на думку апелянта, позивачем у спірних правовідносинах порушено вимоги пунктів 6.4, 6.6, 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція) в частині направлення відповідачу відповідних розрахунків, визначення розміру пенсії, з якого позивач повинен здійснювати розрахунки, строків повідомлення.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
На виконання вимог п.6.8 Інструкції, Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві на адресу відповідача надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з червня по жовтень 2012 року, та повідомлення про відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій за вказаний період, копії яких містяться в матеріалах справи.
На виконання вимог Інструкції, Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві на адресу відповідача надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за травень, червень, липень, вересень та жовтень 2012 року, та повідомлення про відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій за вказаний період, копії яких містяться в матеріалах справи.
Згідно наданого позивачем розрахунку суми заборгованості та вказаних вище розрахунків загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 2, за період з червня по жовтень 2012 року складає 43954,83 грн.
Оскільки відповідачем суми зобов'язань на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, вказані у розрахунках, добровільно сплачені не були, УПФУ Октябрського району в м. Полтаві звернулось до суду з даним позовом про стягнення цих сум в примусовому порядку.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, посилаючись на ч.2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, п.п. 6.4, 6.8, 6.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція), виходив із обґрунтованості вимог УПФУ Октябрського району в м. Полтаві про стягнення з ПАТ "Завод "Лтава" на користь позивача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (за Списком № 1 та Списком №2) за серпень 2012 року в сумі 8194 грн. 12 коп.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 р. "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" - окремі роботи та умови праці на підприємстві відповідача відповідають Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Колегія суддів зазначає, що пенсія, яка нараховується органами Пенсійного фонду України, доставляється та виплачується одержувачам (пенсіонерам) підприємствами поштового зв'язку згідно з Законом України "Про зв'язок" та Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 28 квітня 2009 року № 14-1, а також наказом Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2009 року № 464/156, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 липня 2009 р. за № 592/16608. За пересилання, доставку і виплату пенсій органи Пенсійного фонду сплачують кошти підприємствам поштового зв'язку за тарифами, встановленими Наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України "Про затвердження тарифів на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги" від 22 липня 2004 року № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 серпня 2004 р. за № 976/9575.
Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (у редакції, чинній у період, за який позивачем стягуються витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР.
Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР), у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.
У відповідності до п."б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію на пільгових умовах.
При цьому частиною четвертою статті 13 зазначеного Закону передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.
Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пунктом 1 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 р. №1931 -XII Закон України "Про пенсійне забезпечення" введено в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.
Як встановлено статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:
а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;
б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
З аналізу вищезазначених положень закону вбачається, що право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 р. і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявність атестації робочих місць не вимагається. Особі, яка до і після 01.01.1992 р. працювала на роботах, передбачених Списком №2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням результатів атестації робочих місць.
Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про незаконність позовної вимоги УПФУ Октябрського району в м. Полтаві, оскільки виходячи зі змісту положень пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону N 1058-IV у контексті статті 14 Закону N 1788-XII та беручи до уваги те, що пільгові пенсії у спірних правовідносинах було призначено у відповідності до ст.13 Закону N 1788-XII, колегія суддів дійшла висновку, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону N 1788-XII.
Відповідно до п. 6.1 глави 6 Інструкції № 21-1, підприємства відшкодовують витрати ПФУ на виплату та доставку пільгової пенсії, призначених на пільгових умовах, у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до пункту 6.4 глави 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що На виконання вимог Інструкції, Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві на адресу відповідача надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за травень, червень, липень, вересень та жовтень 2012 року, та повідомлення про відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій за вказаний період.
Недійсність спірних розрахунків стосовно визначених сум за рішенням суду не встановлена, а тому відповідач не позбавлений обов'язку їх сплати. При цьому, колегією суддів встановлено, що рішення про призначення пільгових пенсій на дату розгляду справи відповідачем не оскаржувалися.
Вказані розрахунки відповідачем отримано 09.07.2012 року та 29.2012 рок, про що свідчать надані до матеріалів справи копії повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с.28, 38).
Посилання відповідача на невірне визначення УПФУ Октябрського району в м. Полтаві розміру пенсій, з яких позивач повинен здійснювати розрахунки колегія суддів вважає помилковими з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Так, Верховним Судом України (постанова від 05.06.2012, № 21-167а12) зазначено, що вирішуючи питання стосовно неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України пункту 6 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону N 1058-IV та підпункту 6.6 пункту 6 Інструкції, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із того, що "надбавки та підвищення", які встановлюються та виплачуються відповідно до положень Закону N 1788-XII, відрізняються від поняття "збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку", визначеного Законом N 1058-IV, оскільки законодавством передбачено не лише різні підстави для таких змін розмірів пенсій (під час встановлення та виплати додаткових доплат, надбавок, підвищень застосовуються норми Закону N 1788-XII, під час здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням збільшення, яке відбулось внаслідок її перерахунку, - Закону N 1058-IV), а й правові наслідки - додаткові доплати, надбавки, підвищення мають окремий статус та обліковуються окремими рядками, а збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку за нормами Закону N 1058-IV становить її основний розмір.
Крім цього, територіальні управління ПФУ зобов'язані надсилати розрахунки боржникам по пільгових пенсіях, а також повідомляти про перераховані пенсії, що свідчить про обов'язок підприємств відшкодовувати основний розмір пенсій в повному обсязі, в тому числі перераховані пенсії, а не відповідно до протоколів про призначення пенсії, адже згідно з пунктом 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів ПФУ щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону N 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го числа поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Виходячи зі змісту абзацу другого пункту 6.8 Інструкції № 21-1 у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи ПФУ повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення зазначених обставин.
Підприємства, відповідно до вимог пункту 6.8 глави 6 Інструкції № 21-1, щомісяця до 25-го числа повинні вносити до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Крім того, колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що Постановою Полтавського районного суду від 12.01.2012 року по справі 2а-5205/11 встановлено, що при призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_10 мають поширюватись положення ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Постановою Полтавського районного суду Полтавської області по справі № 2а-5205/2011 позовні вимоги ОСОБА_10 задоволені. Скасовано рішення колегіального органу Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі від 07.11.2011 № 41 щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_10 за віком на пільгових умовах за списком №2 та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі призначити та нарахувати пенсію ОСОБА_10 за віком на пільгових умовах за списком № 2, починаючи з серпня 2011 року, але у той же час питання щодо нормативного порядку призначення даної пенсії судом вирішено не було.
Матеріали справи містять розрахунок стажу ОСОБА_10 відповідно до якого остання пропрацювала на підприємстві відповідача у період з 05.09.1979 по 16.07.1996.
Таким чином, ОСОБА_10 правомірно було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 на підставі положень статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач доказів на спростування вищевикладеного або доказів сплати боргу до суду апеляційної інстанції не надав.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність обов'язку у відповідача відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по списку № 2, призначених на пільгових умовах, у розмірі 100 відсотків фактичних витрат в сумі 43954 грн.83 коп.
За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ПАТ "Завод "Лтава" на користь УПФУ Октябрського району в м. Полтаві заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у загальній сумі 43954 грн.83 коп.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2013р. по справі № 2а-1670/7909/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.
Судове рішення № 32073035, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1670/7909/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.