Ухвала суду № 32072109, 02.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 р.Справа № 2а-13215/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача Марченко Д.Ю., представника відповідача Щербак Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2012р. по справі № 2а-13215/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвогнеізоляція"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Спецвогнеізоляція", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000342204 від 05.11.2012 року.

26 грудня 2012 року постановою Харківського окружного адміністративного суду позов товариство з обмеженою відповідальністю "Спецвогнеізоляція" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволений в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення за №0000342204 від 05.11.2012 року.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, не погодившись з зазначеним рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про порушення судом приписів п.п.198.4 п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Крім того, відповідач вказує, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки тому факту, що угоди, укладені та такі, що виконувались протягом перевіреного періоду позивачем з ТОВ "Інформ-Прогрес-Сервіс", ТОВ "КОМІТЕТ ОБ'ЄДНАНИХ АУДИТОРІВ" не спричиняють реального настання правових наслідків, порушують публічний порядок, а тому є нікчемними.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, ТОВ "Спецвогнеізоляція" зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 31.05.2005 року, номер запису 1 480 102 0000 010384, згідно свідоцтва серії А00 №499271, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №28763827, перебуває на обліку як платник податків в органах Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС з 06.06.2005 року №4947, відповідно до довідки №4947/1890 від 06.06.2005 року.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Інформ-Прогрес-Сервіс", ТОВ "КОМІТЕТ ОБ'ЄДНАНИХ АУДИТОРІВ" за період липень 2012 року.

22.10.2012 року за результатами перевірки складено акт №2308/224/33481618, яким встановлено порушення позивачем: ч.1 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями), в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Інформ - Прогрес - Сервіс" (код ЄДРПОУ 34056721), ТОВ "КОМІТЕТ ОБ'ЄДНАНИХ АУДИТОРІВ" (код ЄДРПОУ 35698428) у перевіреному періоді; п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 370351 грн., у т.ч. за липень 2012 року в сумі 370351 грн.

05.11.2012 року на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000342204, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 370351 грн., штрафні (фінансові) санкції 185176 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідач діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Пунктом 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки управління статистики у Харківській області №4822 ТОВ "Спецвогнеізоляція" за КВЕД займається такими видами діяльності: 51.53.2 Оптова торгівля будівельними матеріалами, 45.25.1 Інші спеціалізовані будівельні роботи, 45.45.0 Інші роботи з завершення будівництва, 51.90.0 Інші види оптової торгівлі, 52.12.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, 60.24.0 Діяльність автомобільного вантаженого транспорту (т.2 а.с. 51).

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між Позивачем (Замовник) та ТОВ "КОМІТЕТ ОБ'ЄДНАНИХ АУДИТОРІВ" (Підрядник) було укладено наступні Договори підряду: №1207/1 від 12.07.2012 року (т.1 а.с. 130-131); №3007/1 від 30.07.2012 року (т. 1 а.с. 167-168); №0307/1 від 03.07.2012 року (т. 1 а.с. 206-207); №1007/1 від 10.07.2012 року (т. 1 а.с. 229-230); №1807/1 від 18.07.2012 року (т. 1 а.с. 236-237);

За умовами зазначених правочинів Підрядник зобов'язується виконати роботи із матеріалів Замовника, а Замовник зобов'язується надати Підряднику приміщення та матеріали, передати проектну документацію, прийняти роботу та сплатити за неї.

Факт виконання вказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: довідкою про вартість виконаних робіт (т. 1 а.с. 132, 149, 173, 191, 218); актом прийому виконаних будівельних робіт (т. 1 а.с. 133-136, 150-153, 174-178, 192-195, 219-222); актом прийому - передачі (т. 1 а.с. 137, 159, 169, 171, 216); актом цільового використання (т. 1 а.с. 138, 160, 170, 172, 217); договірною ціною (т. 1 а.с. 139-140, 154-155, 179-180, 196-197, 208-209); локальним кошторисом (т. 1 а.с. 141-143, 156-158, 181-184, 201-203, 210-212); підсумковою відомістю (т. 1 а.с. 144-147, 161-163, 185-189, 199-200, 214-215); розрахунок загально виробничих витрат (т. 1 а.с. 148, 164, 190, 198, 213); податковою накладною: №133 від 28.09.2012 року на загальну суму 31810,49 грн., в т. ч. ПДВ - 5301,75 грн., №132 від 28.09.2012 року на загальну суму 59279,70 грн., в т. ч. ПДВ - 9879,95 грн., №180 від 31.08.2012 року на загальну суму 50935,68 грн., в т. ч. ПДВ - 8489,28 грн., №179 від 31.08.2012 року на загальну суму 55064,32 грн., в т. ч. ПДВ - 9177,39 грн., №57 від 17.07.2012 року на загальну суму 57000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 9500,00 грн., №65 від 19.07.2012 року на загальну суму 30000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 5000,00 грн., №43 від 17.07.2012 року на загальну суму 57300,00 грн., в т. ч. ПДВ - 9550,00 грн., №66 від 19.07.2012 року на загальну суму 30000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 5000,00 грн., №56 від 17.07.2012 року на загальну суму 59000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 9833,33 грн., №62 від 18.07.2012 року на загальну суму 55000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 9166,67 грн., №140 від 31.07.2012 року на загальну суму 30000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 5000,00 грн. (т. 1 а.с. 165-166, 204-205, 223-224, 228, 231-232, 238-239).

23.07.2012 року між ТОВ "Спецвогнеізоляція" (Покупець) та ТОВ "КОМІТЕТ ОБ'ЄДНАНИХ АУДИТОРІВ" (Продавець) було укладено договір купівлі - продажу №23/07 від (т. 1 а.с. 247-249).

Відповідно до п.п.1.1 п.1 вказаного договору Продавець зобов'язується передати у власність товарно - матеріальні цінності, а Покупець зобов'язується прийняти і своєчасно сплати за поставлений товар, кількість та найменування якого визначено в рахунку - фактурі, яка є невід'ємною частиною даного договору купівлі - продажу.

Виконання позивачем умов зазначеного договору підтверджується документами первинного обліку, що містяться в матеріалах справи: податковою накладною №167 від 31.07.2012 року на загальну суму 527119,49 грн., в т.ч. ПДВ - 87853,25 грн. (т. 2 а.с. 1); видатковими накладними (т. 2 а.с. 2-3).

Доставка товару по договору від 23.07.2012 року здійснювалась транспортним засобом ФОП ОСОБА_3 на умовах укладеного договору про надання транспортних послуг №050109 від 05.01.2009 року (т. 2 а.с. 45-47), шляхом складання товарно - транспортної накладної (т. 2 а.с. 48).

Отриманий товар за договором купівлі - продажу від 23.07.2012 року зберігався на орендованому складі згідно договору оренди нежитлового приміщення, за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, буд. 19 (т. 1 а.с. 60-63).

02.07.2012 року між Позивачем (Замовник) та ТОВ "КОМІТЕТ ОБ'ЄДНАНИХ АУДИТОРІВ" (Підрядчик) було укладено договір на виконання робіт №0207/2 від (т. 2 а.с. 5-6).

Відповідно до п.п. 1.1 п. 1 вказаного договору Підрядник зобов'язується виконати роботи частково із власних матеріалів, частково з матеріалів Замовника по ремонту в приміщенні, згідно проектної документації на об'єкті, розташованому по адресу: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Революції, 1, а Замовник зобов'язується надати Підряднику приміщення, передати матеріали для виконання робіт, передати проектну документації, прийняти роботу та сплатити їх.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем було надано до матеріалів справи: довідку про вартість виконаних робіт (т. 2 а.с. 7); акт прийому виконаних будівельних робіт (т. 2 а.с. 8-14); договірна ціна (т. 2 а.с. 15-16); локальний кошторис (т. 2 а.с. 17-30); розрахунок загально виробничих витрат (т. 2 а.с. 31); акт прийому - передачі (т. 2 а.с. 32); акт цільового використання (т. 2 а.с. 33); податковою накладною №93 від 25.07.2012 року на загальну суму 34000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5666,67 грн., №44 від 13.07.2012 року на загальну суму 400000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 66666,67 грн., №124 від 30.07.2012 року на загальну суму 536000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 89333,33 грн., (т. 2 а.с. 34-36)

Оплата товару та послуг здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, шляхом списання коштів з рахунків ТОВ "Спецвогнеізоляція", що підтверджується виписками з банку (т. 2 а.с. 53-126).

Отримані товари/послуги за укладеним договорами були використані позивачем у подальшій діяльності підприємства позивача шляхом укладання відповідних договорів з контрагентами (покупцями) на їх поставку. На підтвердження реалізації придбаних товарів/послуг і реальності виконання укладених позивачем послідуючих договорів, ТОВ "Спецвогнеізоляція" надані копії договорів укладених Позивачем з підприємствами України, а саме: ТОВ "ЕМЗ-МОНТАЖ" (т. 1 а.с. 71-76, 82-86), ПАТ "Автоном" (т. 2 а.с. 37-40), ПП "Технологія" (т. 1 а.с. 233-234), ФО ОСОБА_4 (т.1 а.с. 240-243); податкові накладні, згідно яких ТОВ "Спецвогнеізоляція" передало у власність товар підприємствам України (т. 1 а.с. 81, 96-98, т. 2 а.с. 41-43, 235, 244-246), акти приймання виконаних будівельних робіт (т. 1 а.с. 78-80, 89-95), довідки про вартість виконаних робіт (т.1 а.с. 77, 87-88), специфікації.

Крім того, 18.05.2012 року між ТОВ "Спецвогнеізоляція" (Довіритель) та ТОВ "Інформ - Прогрес - Сервіс" (Комерційний агент) було укладено агентський договір №1805/2(т. 1 а.с. 99-101).

Відповідно до п.п.1.1 п.1 вказаного договору комерційний агент в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, за агентську винагороду зобов'язується надавати Довірителю послуги по пошуку клієнтів, ринку збуту будівельних матеріалів.

На підтвердження виконання умов договору позивачем було надано до матеріалів справи акти виконаних робіт: №1/07/12 від 31.07.2012 року, №2/07/12 від 31.07.2012 року, №3/07/12 від 31.07.2012 року, №4/07/12 від 31.07.2012 року, №5/07/12 від 31.07.2012 року, №6/07/12 від 31.07.2012 року, №7/07/12 від 31.07.2012 року, №8/07/12 від 31.07.2012 року (т. 1 а.с. 103, 106, 109, 112, 115, 118, 121, 124); звіти про продаж (т. 1 а.с. 104, 107, 110, 113, 116, 119, 122, 125), видані ТОВ "Інформ - Прогрес - Сервіс" на ім'я позивача податковими накладними: №208 від 30.07.2012 року на загальну суму 15000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2500,00 грн., №230 від 31.07.2012 року на загальну суму 59274,76 грн., в т.ч. ПДВ - 9879,13 грн., №229 від 31.07.2012 року на загальну суму 59551,79 грн., в т.ч. ПДВ - 9925,30 грн., №228 від 31.07.2012 року на загальну суму 58339,32 грн., в т.ч. ПДВ - 9723,22 грн., №227 від 31.07.2012 року на загальну суму 58562,03 грн., в т.ч. ПДВ - 9760,34 грн., №226 від 31.07.2012 року на загальну суму 58078,52 грн., в т.ч. ПДВ - 9679,75 грн., №225 від 31.07.2012 року на загальну суму 57383,96 грн., в т.ч. ПДВ - 9563,99 грн., №224 від 31.07.2012 року на загальну суму 40652,14 грн., в т.ч. ПДВ - 6775,36 грн., №231 від 31.07.2012 року на загальну суму 57145,92 грн., в т.ч. ПДВ - 9524,32 грн. (т. 1 а.с. 102, 105, 108, 111, 114, 117, 120, 123, 126).

Оплата за агентським договором №1805/2 від 18.05.2012 року здійснювалась шляхом списання з рахунків ТОВ "Спецвогнеізоляція" коштів на рахунки контрагента позивача, що підтверджується виписками по рахунку, наявними в матеріалах справи.

Крім того, на виконання вимог суду апеляційної інстанції позивачем було надано копії первинної документації по зазначеному договору, зокрема акти виконаних робіт, звіти про продаж, в яких зазначені покупці та суми продажу з урахуванням податку на додану вартість (а.с.8-32 том 3).

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що первинні документи, які містяться в матеріалах справи, відповідають вищезазначеним нормам закону та підтверджують реальне проведення між сторонами господарських операцій та засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів та послуг за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, оскільки безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто, вибули з його власності.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що господарські операції за договорами, укладеними між позивачем та контрагентами ТОВ "Інформ-Прогрес-Сервіс", ТОВ "КОМІТЕТ ОБ'ЄДНАНИХ АУДИТОРІВ" повністю підтверджені відповідними первинними документами.

Разом із тим, податковим органом під час проведення перевірки зроблено висновок про нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Інформ-Прогрес-Сервіс", ТОВ "КОМІТЕТ ОБ'ЄДНАНИХ АУДИТОРІВ", з посиланням на матеріали, отримані від Харківської ОДПІ м. Харкова Харківської області та ДПІ у Київському районі м. Харкова, а саме: акту № 444 /220/34056721 від 04.10.2012Харківської ОДПІ м. Харкова Харківської області року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інформ- Прогрес - Сервіс» (код ЄДРПОУ 34056721щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів за липень 2012 року », яким встановлено ненадання підприємством документів, підтверджуючих факт здійснення фінансово - господарської діяльності, не надання обґрунтованих письмових пояснень, відсутність підтвердження здійснення фінансово-господарської діяльності вірогідних підприємств постачальників, відсутність технічних трудових ресурсів свідчать, що діяльність ТОВ «Інформ - Прогрес - Сервіс» за період липень 2012 року ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності; ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби складено від 15.10.2012 року № 670/22-4/35698428 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "КОМІ ОБ'ЄДНАНИХ АУДИТОРІВ", щодо документального підтвердження господарських відносин платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за червень-липень року», яким встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій за червень-липень 2012 року.

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновку щодо неправомірного формування податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ "Інформ-Прогрес-Сервіс", ТОВ "КОМІТЕТ ОБ'ЄДНАНИХ АУДИТОРІВ" не може свідчити про неможливість фактичного виконання робіт (послуг) ТОВ "Інформ-Прогрес-Сервіс", ТОВ "КОМІТЕТ ОБ'ЄДНАНИХ АУДИТОРІВ", оскільки такі обставини не підтверджені належними доказами; фактів невідображення контрагентом позивача у податковому обліку відомостей за фінансово-господарськими операціями у відповідності до чинного законодавства відповідачем не висвітлено; спрямованість спірних правочинів на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Інформ-Прогрес-Сервіс", ТОВ "КОМІТЕТ ОБ'ЄДНАНИХ АУДИТОРІВ", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 Цивільного Кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валовий дохід та податкові зобов`язання з ПДВ, належать до виключного прерогативи судових органів.

З огляду на приписи п.п. 5.2, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772, колегія суддів дійшла висновку, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит з ПДВ, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

З матеріалів справи судом апеляційної інстанції не встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами договори оспорювались в судовому порядку, та відсутні судові рішення, що набули законної сили, з приводу визнання договорів недійсним.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів, при виконанні вимог ст.11 КАС України, не виявлено.

Колегія суддів відмічає, що як позивач, так і вищевказані контрагенти позивача на час здійснення спірних господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, що не заперечується відповідачем по справі, тобто, як позивач, так і його контрагент мали відповідний обсяг цивільної право - та дієздатності для укладення спірного договору.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що під час проведення перевірок відповідачем досліджувались первинні документи ТОВ "Інформ-Прогрес-Сервіс", ТОВ "КОМІТЕТ ОБ'ЄДНАНИХ АУДИТОРІВ" на підтвердження реальності здійснених правочинів, натомість, усі документи, що підтверджують обставини здійснення зазначеним підприємством господарської діяльності в розрізі відносин з позивачем, наявні в матеріалах справи.

Згідно п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У відповідності до п. 5. 2. Порядку № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожними відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово - господарської діяльності та господарську операцію, в результаті якої здійснено порушення.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем в акті перевірки висновок про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Інформ-Прогрес-Сервіс", ТОВ "КОМІТЕТ ОБ'ЄДНАНИХ АУДИТОРІВ" викладено без висвітлення конкретних обставин господарських операцій, які свідчать про неможливість факту їх здійснення, та без посилання на будь-які первинні документи, в зв`язку з чим, колегія суддів вважає такий висновок ДПІ таким, що зроблений з порушенням вимог Порядку № 984.

Крім того, матеріали справи не містять податкових повідомлень-рішень, якими б ТОВ "Інформ-Прогрес-Сервіс", ТОВ "КОМІТЕТ ОБ'ЄДНАНИХ АУДИТОРІВ" були визначені податкові зобов'язання чи застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками здійснення господарської операції з позивачем у справі.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг).

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів також звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно сформовано податковий кредит по реальним господарським операціям із ТОВ "Інформ-Прогрес-Сервіс", ТОВ "КОМІТЕТ ОБ'ЄДНАНИХ АУДИТОРІВ", повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачені в рамках здійснення власної господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що податковий орган не довів суду належними та достатніми доказами, що досліджені первинні документи, складені за наслідками здійснення господарських операцій, не відповідають дійсності, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, а також, що договори укладено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Таких доказів до суду першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2012р. по справі № 2а-13215/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 08.04.2013 р.