Ухвала суду № 32071927, 13.06.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Корбут В.В.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

УХВАЛА

іменем України

"13" червня 2013 р. Справа № 274/204/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Хаюка С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від "26" березня 2013 р. пор повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області про стягнення заборгованої пенсії ,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.03.2013 р. позовну заяву ОСОБА_3 повернуто позивачу на підставі ч.2 ст.102 КАС України.

Не погоджуючись з цією ухвалою, ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ст. 197 КАС України, апеляційний розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16.01.2013 р. позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху у зв'язку з тим, що позивачем порушено вимоги ч.3 ст.106 КАС України, а саме до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

Позивачу надано строк до 30.01.2013 для усунення зазначених недоліків.

За змістом п.1 ч.3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Тобто, необхідними умовами для правомірного повернення судом заяви після її залишення без руху є встановлення достатнього строку для усунення недоліків й невідкладне надіслання копії ухвали про залишення заяви без руху особі, що звернулася із заявою.

Достатність строку визначається з огляду на характер недоліків, час, об'єктивно необхідний для їх усунення способом, який зазначив суд. Якщо в цей строк позивач не усунув недоліків з поважних причин, він може бути продовжений судом за правилами ст.101-102 КАС. Суд може продовжити цей строк у тому числі і з власної ініціативи.

Статтею 8 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

При цьому суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У практиці Європейського суду з прав людини питання доступу до суду приділено значної уваги.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Постановляючи ухвалу від 26.03.2013 р. про повернення позовної заяви суд посилався на п.1 ч.3 ст.108 КАС України, однак дана норма вказує, що єдиною підставою для повернення позовної заяви є не усунення недоліків позовної заяви.

При цьому ст.108 не дає суду права повертати позовну заяву недоліки якої усунуті, однак з порушенням строку.

На думку колегії суддів, дії суду першої інстанції фактично призвели до такого обмеження права позивачки на доступ до правосуддя, що звели нанівець саму суть права, адже більше двох місяців суддею не приймалося будь-яке рішення по суті питання, хоча суд мав відомості про отримання ухвали позивачкою (а.с.6), а на момент ухвалення оскаржуваної ухвали позовна заява не мала недоліків, оскільки такі фактично були усунуті позивачко..

На підставі вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, оскільки повернувши позовну заяву фактично після того як позивачка усунула її недоліки, суд порушив як вимоги п.1 ч.3 ст.108 КАС України, так і право позивачки на доступ до правосудя, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також право на розгляд справи позивачки в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом, закріплене у ч.4 ст.6 КАС України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.204 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 204, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від "26" березня 2013 р. скасувати.

Справу №274/204/13-а направити до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області для продовження розгляду.

Присудити на користь ОСОБА_3, прож.АДРЕСА_1 з Державного бюджету України 57 грн. 35 коп., сплачених як судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) Б.С. Моніч

судді: (підпис) (підпис) І.Ф.Бондарчук С.М.Хаюк

З оригіналом згідно: суддя _______ Б.С. Моніч

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,13302

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в м.Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області вул.Л.Карастоянової,29,м.Бердичів,Житомирська область,13312