Ухвала суду № 32071832, 13.06.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Кулініч Я.В.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"13" червня 2013 р. Справа № 286/382/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Хаюка С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "11" березня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом, в якому просила визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА в Житомирській області в зупиненні посвідчення члена сім'ї померлого ветерана війни, яке видане на її ім'я 01.02.2011 р.

Також просила спростувати відповідні оголошення, розміщені в газеті "Зоря", про недійсність цього посвідчення.

Постановою Овруцького районного суду від 11.03.2013 р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з цією постановою, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та просить винесену постанову скасувати і прийняти нову - про задоволення позову.

Сторони та їх представники в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. З урахуванням приписів ч.4 ст.196 та п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд апеляційної скарги колегією суддів здійснюється за відсутності сторін та в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст.195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається, що чоловік позивачки ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р., що стверджується копіями свідоцтва про укладення шлюбу та про смерть (а.с.5, 6).

При житті ОСОБА_5 мав статус учасника бойових дій відповідно до статті 6 п.2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за участь у бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан, що підтверджується довідкою Овруцького ОМВК від 24.12.2012 р. (а.с.11).

Крім того, ОСОБА_5 являвся інвалідом першої групи, захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС (а.с.14).

01.02.2011 р. відповідачем позивачу було видано посвідчення серії НОМЕР_1, згідно із яким остання мала право на пільги, встановлені законодавством України для сімей померлих ветеранів війни.

З копії газети "Зоря", видно, що посвідчення члена сім'ї померлого ветерана війни видане позивачу 01.02.2012 р. (уточнено 01.02.2011 року) вважається недійсним (а.с.12-13).

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не заперечував, що вказані оголошення розміщені саме ним.

З листа Управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА від 10.12.2012 р. слідує, що фактично статус позивачки як члена сім'ї померлого ветерана війни припинено і він буде поновлений лише при наявності висновку ВЛК про причинний зв'язок смерті її чоловіка з виконанням обов'язків військової служби (а.с.10).

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що за змістом п.1 ч.1 ст.10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" його чинність поширюється на членів сім'ї учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції як і відповідач прийшов до висновку, що дія цієї норми не поширюється на позивачку. Колегія суддів з таким висновком суду погоджується.

Крім того, відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що за змістом п.2 ч.1 ст.10 цього закону його чинність поширюється на дружин (чоловіків) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

На думку суду першої інстанції дія вказаної норми Закону стосується саме дружин померлих учасників бойових дій Великої Вітчизняної війни, а не учасників бойових дій на території інших держав.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджуються, оскільки вони ґрунтуються на звуженому тлумаченні зазначеної норми закону.

Виходячи із буквального змісту зазначеної норми її чинність поширюється на:

- дружин (чоловіків) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни;

- дружин (чоловіків) померлих учасників війни;

- дружин (чоловіків) померлих учасників бойових дій;

- дружин (чоловіків) померлих партизанів і підпільників.

При цьому умовою поширення статусу на дружину (чоловіка) закон визначає визнання особи інвалідом за життя та відсутність факту одруження вдруге.

Сторонами не оспорюється, що чоловік позивачки мав статус учасника бойових дій, за життя являвся інвалідом, як і те, що позивачка не одружувалась вдруге.

Враховуючи викладене, на неї поширюються чинність зазначеного закону в силу його положень, викладених вище.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України №302 від 12.05.1994 року. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в свій час з дотриманням цього порядку позивачці видано відповідне посвідчення.

Разом з тим, відповідачем не наведено жодної норми чинного законодавства, якими він керувався, вчиняючи дії по розміщенню оголошень в газеті "Зоря" щодо недійсності посвідчення.

Під час розгляду справи ним не доведено, що він взагалі мав такі повноваження.

За змістом п.2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

На думку колегії суддів вчинені відповідачем протиправні дії порушують права позивачки, оскільки фактично призупиняють дію виданого раніше їй посвідчення, а тому суд вважає обраний нею спосіб захисту своїх прав таким, що гарантує дотримання і захист її порушених прав, а тому задовольняє заявлений позов.

За змістом ст.202 КАС України невідповідність висновків суду обставинам справ, а так само порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "11" березня 2013 р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА в Житомирській області в зупиненні посвідчення члена сім'ї померлого ветерана війни серії НОМЕР_1, яке видане на її ім'я 01.02.2011 р.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА в Житомирській області в спростувати відповідні оголошення, розміщені в газеті "Зоря", про недійсність цього посвідчення (газети від 06.11.2012 р. та від 16.12.2012 р.).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Б.С. Моніч

судді: (підпис) (підпис) І.Ф.Бондарчук С.М.Хаюк

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,11100

3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області вул.Леніна, 17,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11101