Постанова № 32071328, 12.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 червня 2013 року 09:45 № 826/940/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Шевченко М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "КВАНТ"

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби

про

скасування рішення від 14.11.2012 року №2025/1

Державне підприємство “Науково-дослідний інститут “Квант” звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва в якому просить:

- скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби № 2025/1 від 14.11.2012р. про списання безнадійного податкового боргу;

- зобов’язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби здійснити переоблік (переспрямування) сплачених ДП “Науково-дослідний інститут “Квант” податкових зобов’язань з податку на додану вартість протягом 2009 - 2012 років у точній відповідності до признання платежу кожної поданої податкової декларації та платіжного доручення;

- зобов’язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби списати податковий борг ДП “Науково-дослідний інститут “Квант” у відповідності до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування підприємств оборонно-промислового комплексу» № 5414-VI від 02.10.2012р. в розмірі, визначеному несплаченими ПАТ «Інпромбанк» платіжними дорученнями № 997 та № 999 від 17.07.2009 року.

В обґрунтування позову посилається зокрема на те, що оскаржуваним рішенням відповідача № 2025/1 від 14.11.2012 року списано безнадійну заборгованість ДП “Науково-дослідний інститут “Квант” в розмірі 3 612 216,60 грн. на підставі розділу XX «Перехідні положення» підрозділу 10 п. 2-2 ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування підприємств оборонно-промислового комплексу» № 5414 від 02.10.2012р. та Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА України №1034 від 24.12.2010 р.

У той же час листом від 19.11.2012р. № 40415/І0/І9-110 Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби повідомила, що станом на 19.11.2012р. ДП “Науково-дослідний інститут “Квант” має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 1 183 142,67 грн.

Позивач не погоджується з визначенням структури податкового боргу в розмірі 3 612 216,60 грн., що підлягає списанню (включаючи пеню та штрафні санкції) відповідно до Рішення № 2025/1 від 14.11.2012р. та з наявністю податкового боргу станом на 19.11.12р. в сумі 1 183 142,67 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Зокрема повідомив, що станом на 01.07.2012 року єдиним податковим боргом ДП “Науково-дослідний інститут “Квант”, що непогашений з вини обслуговуючого банку ПАТ «Інпромбанк» є податок на додану вартість за червень 2009 року в розмірі 3 523 738 грн., згідно платіжного доручення № 997 від 17.07.2009р. та частка прибутку до бюджету за І півріччя 2009 року в розмірі 219 600,00 грн., згідно платіжного доручення № 999 від 17.07.2009р.

Зауважував, що всі поточні податкові зобов’язання, в тому числі з податку на додану вартість, протягом 2010 - 2012 років ДП “Науково-дослідний інститут “Квант” здійснює своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується Інформацією про стан платежів ПДВ, що категорично виключає наявність будь-якого податкового боргу так і нарахування пені чи штрафних санкцій.

Представник Відповідача під час розгляду справи проти заявлених позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

В письмових запереченнях на позовну заяву відповідач посилається на те, що згідно картки особового рахунку позивача станом на 01.07.2012 р. у ДП “Науково-дослідний інститут “Квант” обліковувався податковий борг у сумі 4 961 857,60 грн. ( у т.ч. недоїмка 4 578 133,00 грн. та штрафні санкції 383 724,60 грн.)

Згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування підприємств оборонно-промислового комплексу» від 02.10.2012 №5414-VI податковий борг у сумі 4 961 857,60 грн. має бути списаний 31.10.2012 р.

Починаючи з 07.09.2012 р. ДП “Науково-дослідний інститут “КВАНТ” почало вносити платежі, які перераховувались на погашення податкового боргу. З 07.09.2012 р. по 31.10.2012 (дата набрання чинності закону №5414) ДП “Науково-дослідний інститут “Квант” сплатило до Держбюджету ПДВ у сумі 1 349 641,00 грн, внаслідок чого непогашеною залишилось 3 612 216,00 грн.

Починаючи з 30.08.2012 р. по 31.10.2012 р. ДП “Науково-дослідний інститут “Квант” задекларувало зобов’язання у сумі 976 383,00 та у зв’язку з не сплатою нараховано штраф у сумі 206 759.67 грн., у загальному розмірі 1 183 142,67 грн. Ця сума податкового боргу не була списана на підставі закону №5414 - VI тому, що виникла після 1 липня 2012 р., а відтак вона не підпадає під дію закону №5414 – VI.

З огляду на вказане просив суд відмовити в задоволенні позову.

У зв’язку з тим, що спірні правовідносини частково виникли до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01.01.2011 р.), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється також з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31.12.2010 р.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

ДП “Науково-дослідний інститут “Квант” зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 21.11.1997 р., перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС та є платником податку на додану вартість

В судовому засіданні також встановлено, що ДП “Науково-дослідний інститут “Квант” є підприємством оборонно-промислового комплексу, яке включене до складу Державного концерну «Укроборонпром» за актом приймання – передачі від 17.11. 2011 року.

30.10.12 р. вступив в дію Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування підприємств оборонно-промислового комплексу» від 02.10.2012 №5414-VI.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування підприємств оборонно-промислового комплексу" від 02.10.2012 р. № 5414-VI у розділі ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України підрозділ 10 було доповнено пунктом 2-2 такого змісту: «підлягає списанню податковий борг (у тому числі встановлений судовими рішеннями та реструктуризований) станом на 1 липня 2012 року, не сплачений станом на дату набрання чинності цим Законом, платників податків - підприємств оборонно-промислового комплексу, які включені до складу Державного концерну «Укроборонпром» (далі - підприємства оборонно-промислового комплексу), перед бюджетом (у тому числі податковий борг, який виник у зв'язку з порушеннями податкового, валютного та митного законодавства), а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку».

Виходячи з положень вказаної норми, списанню підлягають всі податкові зобов'язання підприємств оборонно-промислового комплексу, які станом на 01 липня 2012 року набули статусу податкового боргу (у тому числі визначеного судовими рішеннями та реструктуризованого), та не сплачені станом на 31 жовтня 2012 року (день набрання чинності згаданим Законом).

Судом встановлено, що заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість ДП “Науково-дослідний інститут “Квант”, п.н. 14308138 виникла у 2009 році та станом на 13.12.2012 року становила 4 795 359,27 грн.

06 листопада 2012 року позивачем до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС була подана заява № 160-1398 про списання податкового боргу станом на 01 липня 2012 року згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування підприємств оборонно-промислового комплексу» від 02.10.2012 р. № 5414-VI.

Рішенням № 2025/1 від 14 листопада 2012 року про списання безнадійного податкового боргу відповідачем був списаний податковий борг ДП “Науково-дослідний інститут “Квант”, який виник станом на 01 липня 2012 року та не сплачений станом на 31 жовтня 2012 року, в загальному розмірі 3 612 216,60 грн.

Листом № 40415/10/19 від 19 листопада 2012 року відповідачем повідомлено позивача, що станом на 19.11.2012 року ДП “Науково-дослідний інститут “Квант”, п.н. 14308138, має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 1 183 142,67 грн.

Станом на 27.03.13 року ДП “Науково-дослідний інститут “Квант”, п.н 14308138, за обліковими відомостями відповідача має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 1 192 853,00 грн.

Позивач не погодившись із сумою податкового боргу в розмірі 3 612 216,60 грн., що фактично списано відповідачем (у тому числі пеня та штрафні санкції) відповідно до Рішення № 2025/1 від 14.11.2012р. та з наявністю податкового боргу станом на 19.11.12р. в сумі 1 183 142,67 грн, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд, при вирішенні справи, керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Податковим боргом, у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Грошовим зобов'язанням, згідно пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 згаданого Кодексу є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 54.1, 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Норма встановлена зазначеною статтею має застосовуватися до податкового боргу, що виник з 01 січня 2011 року – дати набрання чинності Податковим кодексом України. На податковий борг, який виник до 01.01.2011 року відповідно до ст.58 Конституції України норми п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України не розповсюджуються.

на момент виникнення заборгованості у позивача діяв Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III, який не передбачав права податкового органу самостійно визначати спрямування сплачених до бюджету коштів. За таких підстав їх спрямування визначалося платником податків у відповідних платіжних дорученнях.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з декларацією з ПДВ від 14.07.2009 р. №302895, за період - червень 2009 року відповідач самостійно визначив суму зобов'язання зі сплати ПДВ в розмірі 3 523 738,00 грн. Згідно з платіжним дорученням №977 від 17.07.2009 року позивачем було сплачено 3 523 738,00 грн. за призначенням платежу – ПДВ за червень 2009 року.

Згідно з платіжним дорученням №999 від 17.07.2009 року позивачем було сплачено 219 600,00 грн. за призначенням платежу – частка прибутку до бюджету за 1 півріччя-2009 року.

17.07.2009 позивач подав в обслуговуючий банк ВАТ “Інноваційно-промисловий банк” платіжне доручення № 997 з метою виконання податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 3 523 738,00 грн. у строки, передбачені абз. 1 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та платіжне доручення № 999 з метою сплати частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до бюджету, у розмірі 219 599,37 грн., що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні.

ВАТ “Інноваційно-промисловий банк” виконано лише платіжне доручення позивача № 997 в частині сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 40 000,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.04.2010 року по справі № 4/651-40/336-09 (вх. № 10681/4-40) позовні вимоги ДП “Науково-дослідний інститут “Квант” задоволено, зобов’язано ПАТ “Інноваційно-промисловий банк” в особі філії “Київська дирекція ПАТ “Інноваційно-промисловий банк” виконати платіжні доручення, крім інших, № 997, № 999 від 17.07.2009 року.

Проте станом на дату розгляду справи відомості про виконання рішення суду та перерахування коштів за вказаними платіжними дорученнями до Державного бюджету банком відсутні.

У декларації від 14.08.2009 року №394001 за період - липень 2009 року відповідач самостійно визначив суму зобов'язання зі сплати ПДВ в розмірі 20 739,00 грн. Згідно з платіжним дорученням № 527 від 18.08.2009 року відповідачем було сплачено 20 739,00 грн., за призначенням платежу – ПДВ за липень 2009 року.

Також позивачем у строки, встановлені підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 2181 були подані до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкові декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року, сума ПДВ – 21 896,00 грн, за жовтень 2009 року, сума ПДВ – 43 751,00 грн., за листопад 2009 року, сума ПДВ – 59 169,00 грн, за грудень 2009 року, сума ПДВ – 5 002 083,00 грн.; за січень 2010 року, сума ПДВ – 74 161,00 грн.; за лютий 2010 року, сума ПДВ – 126 971,00 грн.; за березень 2010 року, сума ПДВ – 54 468,00 грн.; за квітень 2010 року, сума ПДВ – 28 851,00 грн.; за травень 2010 року, сума ПДВ – 28 982,00 грн.; за червень 2010 року, сума ПДВ – 521 772,00 грн. та ін. декларації, копії яких містяться у матеріалах справи.

Оплата за призначенням платежу - податок на додану вартість за вересень 2009 року у сумі 21 896,00 грн. була здійснена позивачем 29.10.2009 року, пл. доручення № 914; оплата за призначенням платежу - податок на додану вартість за жовтень 2009 року у сумі 43 751 грн. була здійснена позивачем 24.11.2009 року; оплата за призначенням платежу - податок на додану вартість за листопад 2009 року у сумі 59 169,00 грн. була здійснена позивачем 22.12.2009 року; оплата за призначенням платежу - податок на додану вартість за грудень 2009 року у сумі – 5 002 083,00 грн. була здійснена позивачем 27.01.2009 року; оплата за призначенням платежу - податок на додану вартість за січень 2010 року у сумі – 74 161,00 грн. була здійснена позивачем 18.03.2010 року; оплата за призначенням платежу - податок на додану вартість за лютий 2010 року у сумі – 136 971,00 грн. була здійснена позивачем 23.03.2010 року; оплата за призначенням платежу - податок на додану вартість за березень 2010 року у сумі – 54 468,00 грн. була здійснена позивачем 20.04.2010 року; оплата за призначенням платежу - податок на додану вартість за квітень 2010 року у сумі – 28 851, 00 грн. була здійснена позивачем 25.05.2010 року; оплата за призначенням платежу - податок на додану вартість за травень 2010 року у сумі – 28 972, 00 грн. була здійснена позивачем 14.06.2010 року; оплата за призначенням платежу - податок на додану вартість за червень 2010 року у сумі – 521 772,00 грн. була здійснена позивачем 26.07.2010 року та ін. платіжні доручення.

Судом встановлено, що 05.08.2009 року та 12.11.2009 року відповідачем на адресу позивача було надіслано першу податкову вимогу № 1/6729 та другу податкову вимогу № 2/10130 про наявність у ДП “Науково-дослідний інститут “Квант” податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 3 477 821,68 гривень та за платежем «частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх обєднань), що вилучається до бюджету» у розмірі 219 599,37 гривень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.01.2011 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011р. по справі №2а-15598/09/2670, позов ДП “Науково-дослідний інститут “Квант” задоволено частково. Скасовано другу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 2/10130 від 12.11.2009 року в частині вимоги про сплату Державним підприємством ДП “Науково-дослідний інститут “Квант” пені, нарахованої на суму податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 3 477 822,58 гривень, на загальну суму 862,16 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У жовтні 2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 3 966 855,53 грн. із Державного підприємства ДП “Науково-дослідний інститут “Квант” яка обліковується за позивачем станом на 14.12.2010 року.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 19.10.2012 року по справі № 2а-18618/10/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від у задоволенні позову ДПІ у Печерському районі м. Києва відмовлено.

Не зважаючи на зазначені судові рішення, з серпня 2009 року вчинені позивачем платежі зі сплати податку на додану вартість за серпень, грудень 2009 року, січень – грудень 2010 року податковий орган зараховував в рахунок погашення боргу, що утворився внаслідок неперерахування філією ПАТ «Інноваційно – промисловий банк» коштів, сплачених як податок на додану вартість за червень 2009 року за платіжним дорученням №977 від 17.07.2009 року. Зазначена обставина була встановлена також судом по справі № 2а- 18618/10/2670 і відповідачем не спростована.

Таким чином, внаслідок самостійного розподілення та перерахування податковим органом платежів, які йшли на погашення поточних податкових зобов`язань у позивача постійно виникав новий податковий борг.

У відповідності до п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Однак, згідно з п.п.3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

При цьому, як вже зазначалося вище, зміст вищенаведеної статті Закону не містить будь-яких обмежень стосовно заборони платнику податків сплачувати податкові зобов'язання за наявності податкового боргу, не встановлює порядку та механізму сплати податкового боргу, не встановлює порядку та механізму стягнення боргу за рахунок сплачених платником податкових зобов'язань, а також не дає повноважень контролюючому органу здійснювати будь-які дії стосовно визначення черговості сплати податків чи погашення боргу, змінювати призначення платежу та без згоди платника розпоряджатися його коштами. Зазначене податковим органом враховано не було.

Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який був спеціальним законом з питань оподаткування і установлював порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами або державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, було визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платником податків податкового боргу. Серед таких заходів відсутня зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Крім того, пунктом 1.7 Інструкції “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції Україні 25.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що визначені в реквізиті платіжного доручення Призначення платежу”.

Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного, на момент виникнення заборгованості у позивача перед бюджетом, законодавства України належало виключно платнику.

Отже, всупереч вказівки про призначення платежу, перераховані позивачем суми податку на додану вартість, ДПІ у Печерському районі м. Києва зараховувала на погашення боргу, що виник з вини банку, а не за призначенням платежу, вказаним позивачем у платіжних дорученнях. Таким чином була погашена заборгованість позивача за червень 2009 року, у стягненні якої за рішенням суду було відмовлено, а також в рахунок погашення боргу ДП “Науково-дослідний інститут “Квант” податковим органом зменшено податковий кредит підприємства.

При цьому для розрахунку суми штрафу за «несвоєчасну» сплату податкового зобов’язання відповідач брав не дату сплати платником суми податкового боргу (як передбачено підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону N 2181-III), а дату самостійного погашення самим податковим органом зазначеного боргу за рахунок коштів, перерахованих платником за інший податковий період.

У той же час, відповідно до приписів податкового законодавства, Позивач, самостійно визначивши та перерахувавши суми податку на додану вартість, податку на прибуток, виконав свої зобов'язання протягом граничних строків, що виключає застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, передбачених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 зазначеного вище Закону.

Вказаним обставинам також надано правову оцінку у листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 “Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби”, відповідно до якого визнано неправомірною позицію податкового органу щодо застосування норми пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (рівність бюджетних інтересів) в частині самостійного зарахування податковими органами сплачуваних поточних податкових зобов'язань у рахунок податкового боргу попередніх податкових періодів, шляхом самостійної зміни призначення платежу, визначеного платником податків.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що у подальшому контролюючим органом відповідно Податкового кодексу України неправомірно нараховувалися штрафні санкції та зараховувалися кошти у рахунок погашення податкового боргу.

Враховуючи викладене та те, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані у призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів, є неправомірним, суд дійшов висновку про неправомірність доводів податкового органу про наявність у позивача станом на 01.07.2012 р. податкового боргу у сумі 4 961 857,60 грн. ( у т.ч. недоїмка 4 578 133,00 грн. та штрафні санкції 383 724,60 грн.).

У той же час розрахунок податкових зобов’язання не є компетенцією суду, а належить до повноважень податкового органу.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДП “Науково-дослідний інститут “Квант” в частині зобов’язання відповідача здійснити переоблік (переспрямування) сплачених ДП “Науково-дослідний інститут “Квант” податкових зобов'язань з податку на додану вартість протягом 2009- 2012 років у точній відповідності до признання платежу кожної поданої податкової декларації та платіжного доручення, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки оскаржуване рішення прийнято відповідачем на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування підприємств оборонно-промислового комплексу» від 02.10.2012 №5414-VI та враховуючи встановлені обставини, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби внести зміни до Рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби № 2025/1 від 14.11.2012р. про списання безнадійного податкового боргу щодо ДП “Науково-дослідний інститут “Квант” у відповідності до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування підприємств оборонно-промислового комплексу» № 5414-VI від 02.10.2012р. та визначити списаний податковий борг ДП “Науково-дослідний інститут “Квант” з урахуванням коштів, не перерахованих до Державного бюджету ПАТ “Інпромбанк” за платіжними дорученнями ДП ДП “Науково-дослідний інститут “Квант” № 997 та № 999 від 17.07.2009 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДП “Науково-дослідний інститут “Квант” підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства “Науково-дослідний інститут “Квант” задовольнити частково.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби здійснити переоблік (переспрямування) сплачених Державним підприємством “Науково-дослідний інститут “Квант” податкових зобов'язань з податку на додану вартість протягом 2009- 2012 років у точній відповідності до признання платежу кожної поданої податкової декларації та платіжного доручення.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби внести зміни до Рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби № 2025/1 від 14.11.2012р. про списання безнадійного податкового боргу щодо Державного підприємства “Науково-дослідний інститут “Квант” у відповідності до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування підприємств оборонно-промислового комплексу» № 5414-VI від 02.10.2012р. та визначити списаний податковий борг Державного підприємства “Науково-дослідний інститут “Квант” з урахуванням коштів, не перерахованих до Державного бюджету ПАТ “Інпромбанк” за платіжними дорученнями Державного підприємства “Науково-дослідний інститут “Квант” № 997 та № 999 від 17.07.2009 року.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій