Ухвала суду № 32071291, 13.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1356/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

13 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменко В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Приватного підприємства «Солекс» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Солекс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2009 року Приватного підприємства «Солекс» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, в якому просили скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.05.2009р. №0002532330.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.01.2013 вищезазначені судові рішення було скасовано, справу передано до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 року в задоволені адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем на підставі висновків Акту перевірки Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області від 28.04.2009 року №0447/26/57/23/24102644, прийнято рішення № 0002532330/0 про застосування до Приватного підприємства «Солекс» штрафних (фінансових) санкцій на суму 10 880,00 грн. за порушення ним вимог п.п. 1, 2, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95, а саме надання послуг у сфері грального бізнесу із застосуванням 32-ох гральних автоматів, які не обладнані блоками фіскальної пам'яті, не зареєстровані в установленому законодавством порядку в органах ДПС України та неопломбовані.

Відмовляючи в задоволені адміністративного позову суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не надав суду доказів вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання комп'ютерно-касової системи «Фіскал» у тих гральних автоматах, що ними використовуються, отже автомати позивача здійснювали прийняття готівки через купюроприймач.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на момент перевірки у залі гральних автоматів за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 50/1, що належали ПП «Солекс» надавалися послуги у сфері грального бізнесу за готівковий розрахунок на 32 гральних автоматах, підключених до електромережі та функціонуючих, обладнаних купюроприймачами, із застосуванням одного реєстратора розрахункових операцій, через який здійснюються розрахункові операції-прийняття від гравців готівки на всіх 32 гральних автоматах, проте, не обладнані блоками фіскальної пам'яті, не опломбовані, не зареєстровані в установленому законодавством порядку в органах ДПС України, що є порушенням п.1, 2, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі. громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до електронних контрольно-касових апаратів відносяться також торговельні автомати або інше подібне устаткування, що призначене для операцій з продажу товарів (послуг) без видачі покупцю чека, іншого звітного документа за готівкові кошти чи їх замінники - жетони, картки платіжних систем або інші замінники грошей, без участі фізичної особи, яка контролює здійснення оплати таких товарів (послуг).

Тобто, гральні автомати є електронними контрольно-касовими апаратами і, відповідно, реєстраторами розрахункових операцій. Зазначена норма Закону визначає реєстратор розрахункових операцій як пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). Фіскальні функції відповідно до вимог вказаного Закону - це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Пунктом 6 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» встановлено строк переведення суб'єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням РРО, а саме, при використанні гральних автоматів - з 31 грудня 2006 року.

Що стосується посилання позивача на той факт, що ним використовувався реєстратор розрахункових операцій Datecs MP 5000i, заводський № ДЮ 09000687, фіскальний № 2225008233, який використовуються позивачем, зареєстрований в ДПІ м. Хмельницький 27.12.2006 року, що підтверджується реєстраційним посвідченням, то Закон України «Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не дає суб'єкту підприємницької діяльності права на самостійний вибір способу реєстрації розрахункових операцій незалежно від виду діяльності, оскільки ст.13 Закону визначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог вказаної статті Кабінетом Міністрів України 18.02.2002 року було прийнято постанову №199, якою затверджено вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування. Відповідно до ч.2 п.1 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування вимоги щодо реалізації фіскальних функцій автоматами з продажу товарів (послуг), іншими реєстраторами, які не передбачають друкування розрахункових і звітних документів, а також додаткові вимоги щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами для конкретних сфер застосування (у разі необхідності) встановлюються Державною комісією з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом. Рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27 червня 2002 року № 13 було затверджено вимоги щодо реалізації фіскальних функцій гральними автоматами. Проте, згадані складові частини грального автомата повинні бути розміщені в єдиному корпусі.

Таким чином, у відповідності до вимог вищезгаданих норм права гральний автомат повинен забезпечувати реєстрацію розрахункових операцій, бути переведеним у фіскальний режим, як реєстратор розрахункових операцій - зареєстрованим та опломбованим. Тобто, у залі гральних автоматів реєстрація розрахункових операцій повинна здійснюватись не одним реєстратором в цілому всіх гральних автоматів, що мало місце в спірному випадку, а кожен автомат повинен реєструвати розрахункові операції, проведені через нього.

Крім того, відповідно до п.17, 25 вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №199 від 18.02.2002 року, чек Z- звіту - фіскальний звітний чек повинен додатково містити вичерпний перелік даних.

Наведене підтверджує необхідність здійснення реєстрації розрахункових операцій кожним гральним автоматом, що узгоджується і з вимогами п.2 ст. 17 Закону України «Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яка визначає розмір фінансової санкції за застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій, яким згідно з ст.2 цього ж Закону є гральний автомат.

Як зазначено в акті перевірки позивача в приміщенні залу гральних автоматів знаходяться гральні автомати, на яких проводиться гра, через які здійснюється оплата за послуги, але нефіскалізовані, не обладнані запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю).

Таким чином, у гральних автоматах, що використовуються позивачем у своїй діяльності, відсутні фіскальні функції, а також відсутня можливість реєстрації розрахункових операцій при наданні послуг та реєстрації кількості наданих послуг.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не містить визначення терміну «послуга». Вказаний термін визначено в іншому документі - Законі України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» № 3164-ІУ від 01.12.2005 р. (із змінами та доповненнями). Відповідно до цього законодавчого акта послуга - це результат економічної діяльності , яка не створює товар, але продається та купується під час торговельних операцій. Таким чином, законодавець ув'язав надання послуги з продажем та купівлею в рамках торговельної операції.

Отже, операції з купівлі - продажу кредитів, ставок на гру є розрахунковими і підлягають проведенню через реєстратори розрахункових операцій.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Приватного підприємства «Солекс» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.