Ухвала суду № 32071084, 20.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1428/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мельничука В.П., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Роспромінвест» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2013 року адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Роспромінвест» про стягнення заборгованості перед бюджетом,

ВСТАНОВИВ

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі за текстом - «ДПІ у Голосіївському районі») звернулась до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Роспромінвест» (надалі за текстом - «ТОВ «Роспромінвест») податкового боргу в сумі 3 194 984 грн. 54 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом попередньої інстанції встановлено, що 01.01.2012 р. посадовцями ДПІ у Голосіївському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Роспромінвест» з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2011 р.

За результатами перевірки складено акт № 49/1-23-20-32588661 від 03.02.2012 р.

Цим актом зафіксовано порушення відповідачем пп. 15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що призвело до заниження суми податку на додану вартість яка підлягає сплаті в бюджет за жовтень 2011 р. на 2 556 988 грн. та до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 10 608 231 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000182320 від 22.02.2012 р., яким ТОВ «Роспромінвест» збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 3 196 235 грн., у тому числі 2 556 988 грн. за основним платежем та 639 247 грн. за штрафними санкціями.

У статті 14 Податкового кодексу України надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України Україну разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на те, що 04.04.2008 р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Роспромінвест» і 10.02.2010 р. товариство визнано банкрутом є помилковим.

Відповідно до частини 9 статті 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається, зокрема, про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Частина 1 статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначає мораторій на задоволення вимог кредиторів, як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

При цьому частиною 5 названої статті передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів.

Отже, порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Суб'єкт господарювання не втрачає права укладати договори і вчиняти інші правочини, у зв'язку із чим у нього виникають права та обов'язки.

З огляду на наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Кредитори, вимоги яких виникли під час провадження у справі про банкрутство вправі здійснювати стягнення з боржника.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 КАС України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Роспромінвест» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.П.Мельничук

Ухвала складена в повному обсязі 21 червня 2013 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.