Рішення № 32070720, 25.06.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2013 р. справа № 911/1679/13

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Металургтрансремонт» в особі відокремленого підрозділу «Інгулецький завод по ремонту дизелів «Промдизель» Публічного акціонерного товариства «Металургтрансремонт», Дніпропетровська обл., с. Карпівка

до Фізичної особи-підприємця Сідоркіна Андрія Івановича, Київська обл., с. Тарасівка

про стягнення 97 887,28 гривень

за участю представників:

від позивача: Буйвал Ю.А. (довіреність №70/48 від 01.04.2013р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.04.2013р. Публічне акціонерне товариство «Металургтрансремонт» в особі відокремленого підрозділу «Інгулецький завод по ремонту дизелів «Промдизель» Публічного акціонерного товариства «Металургтрансремонт» (далі-ПАТ «Металургтрансремонт»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Сідоркіна Андрія Івановича (далі-ФОП Сідоркін А.І./відповідач) про стягнення 20 803,10 грн. заборгованості за договором №40 від 15.03.2012р., 3 110,32 грн. пені та 73 351,54 грн. штрафу.

У відповідності до пояснень відповідача, наданих в судовому засіданні, останній позов визнав у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.04.2013р. порушено провадження у справі №911/1679/13 та призначено справу до розгляду на 14.05.2013р.

Разом з позовними вимогами позивач просив суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу майно.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Оскільки суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі, судом, у відповідності до ст. 66 ГПК України, у задоволенні зазначеної заяви позивача відмовлено з огляду на її необґрунтованість.

До початку розгляду даної справи, 14.05.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов уточнений розрахунок позовних вимог, відповідно до якого останній просив суд додатково стягнути з відповідача 622,32 грн. 3% річних. Зазначені уточнення судом прийняті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.05.2013р. розгляд даної справи було відкладено на 11.06.2013р.

В судовому засіданні 11.06.2013р. оголошувалась перерва до 25.06.2013р.

В судовому засіданні 25.06.2013р. представником позивача була подана заява про відмову від позовної вимоги про стягнення 73 351,54 грн. штрафу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15.03.2012р. між ПАТ «Металургтрансремонт» в особі відокремленого підрозділу «Інгулецький завод по ремонту дизелів «Промдизель» (далі-виконавець) та ФОП Сідоркін А.І. (далі-замовник) укладено договір №40 (далі-договір), відповідно до якого замовник зобов'язався поставити для ремонту об'єкт - ДГУ ПДГ-1М, а виконавець здійснити капітальний ремонт об'єкта згідно «Правил заводського ремонту».

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином.

Так, на виконання умов договором позивачем здійснено капітальний ремонт дизеля ДГУ ПДГ-1М, загальною вартістю 454 003,10 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на акті здачі-прийомки виконаних робіт №АР-0000024 від 31.05.2012р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов договору.

Натомість, відповідач свої обов'язки за договором в частині оплати вартості виконаних робіт належним чином не виконав, сплативши лише 433 200,00 грн., внаслідок чого за ним утворилось 20 803,10 грн. заборгованості.

Факт сплати відповідачем 433 200,00 грн. за договором підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з поточного рахунку позивача за спірний період, а також визнається відповідачем у повному обсязі.

Посилаючись на те, що відповідач решту вартості виконаних робіт за договором не оплатив, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 20 803,10 грн. заборгованості по оплаті вартості виконаних ремонтних робіт за договором.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173, 317 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до статті 837, 853, 629, 530 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що замовник зобов'язаний сплатити 50% вартості ремонту в момент надходження об'єкта на завод виконавця, решту 50% протягом 15 календарних днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

З огляду наведеного, підписання відповідачем акту здачі-прийомки виконаних робіт №АР-0000024 від 31.05.2012р. без будь-яких заперечень щодо обсягу чи якості виконаного ремонту свідчить про прийняття відповідачем виконаних робіт та, відповідно, породжує в останнього обов'язок щодо їх оплати у повному обсязі та у строки, визначені умовами договору, а саме до 16.06.2012р.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач вартість виконаних робіт оплатив частково, зазначений факт підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та визнається відповідачем у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 20 803,10 грн. заборгованості по оплаті вартості виконаних ремонтних робіт за договором підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором позивач просить суд стягнути з відповідача 3 110,32 грн. пені, нарахованої з урахуванням часткових оплат, за періоди:

з 15.06.2012р. по 04.09.2012р. на 50 803,10 грн.,

з 05.09.2012р. по 18.02.2013р. на 20 803,10 грн.

Приписами ст. 230, 232 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що за порушення строків оплати за ремонт замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

З огляду наведеного, враховуючи встановлений п. 3.2 договору строк оплати вартості виконаних робіт, а також те, що ані умовами договору, ані відповідними додатковими угодами до нього не передбачений більш тривалий період нарахування пені ніж 6 місяців, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені за порушення строків оплати вартості виконаних робіт, в силу вимог ст. 232 ГК України, у позивача виникло з 16.06.2012р., а припинилось 16.12.2012р. відповідно.

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, суд здійснював обрахунок пені за періоди:

з 16.06.2012р. по 04.09.2012р. на 50 803,10 грн.,

з 05.09.2012р. по 16.12.2012р. на 20 803,10 грн.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах заявленого позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 2 564,66 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3 110,32 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 2 564,66 грн.

Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем договірних строків оплати вартості виконаних робіт, позивач просить суд стягнути з відповідача 622,32 грн. 3% річних, нарахованих за періоди:

з 15.06.2012р. по 04.09.2012р. на 50 803,10 грн.,

з 05.09.2012р. по 18.02.2013р. на 20 803,10 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений п. 3.2 договору строк оплати вартості виконаних робіт, суд здійснював обрахунок 3% річних за наступні періоди:

з 16.06.2012р. по 04.09.2012р. на 50 803,10 грн.,

з 05.09.2012р. по 18.02.2013р. на 20 803,10 грн.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, обрахованих судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, становить 623,76 грн., а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 622,32 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Крім того, в судовому засіданні 25.06.2013р. представником позивача було подано заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 73 351,54 грн. штрафу. Зазначена заява підписана представником позивача - Буйвал Ю.А., яка діє на підставі довіреності №70/48 від 01.04.2013р.

Приписами статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що відмова позивача від позовних вимог у даній справі в частині стягнення з відповідача 73 351,54 грн. штрафу не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про прийняття зазначеної відмови позивача та припинення провадженні у даній справі в частині зазначених позовних вимог в порядку п. 4 ст. 80 ГПК України.

Судом роз'яснено позивачу наслідки відмови від позову.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 22, 49, 66, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 837, 853 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 232, 317 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти заяву Публічного акціонерного товариства «Металургтрансремонт» в особі відокремленого підрозділу «Інгулецький завод по ремонту дизелів «Промдизель» Публічного акціонерного товариства «Металургтрансремонт» про відмову від позовних вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця Сідоркіна Андрія Івановича 73 351,54 грн. штрафу.

2. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця Сідоркіна Андрія Івановича 73 351,54 грн. штрафу.

3. Позовні вимоги задовольнити частково.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сідоркіна Андрія Івановича (08161, Київська обл., с. Тарасівка, вул. Космонавтів, 6А, ідентифікаційний номер 2659111097) на користь Публічного акціонерного товариства «Металургтрансремонт» (49051, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова, 4, ідентифікаційний код 05509858) в особі відокремленого підрозділу «Інгулецький завод по ремонту дизелів «Промдизель» Публічного акціонерного товариства «Металургтрансремонт», (53742, Дніпропетровська обл., Широківський р-н, с. Карпівка, вул. Центральна, 203, ідентифікаційний код 05509837) 20 803 (двадцять тисяч вісімсот три) грн. 10 коп. заборгованості, 2 564 (дві тисячі п'ятсот шістдесят чотири) грн. 66 коп. пені, 622 (шістсот двадцять дві) грн. 32 коп. 3% річних та 479 (чотириста сімдесят дев'ять) грн. 81 коп. судового збору.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 27.06.2013р.

Суддя В.А. Ярема