Рішення № 32070705, 20.06.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2013 р. Справа № 911/450/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена»про стягнення 111 690, 26 грн.за участю представників:

позивача:Коліденкова Н.О. відповідача:не з'явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 111 690, 26 грн. заборгованості за договором оренди № 395 індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 02.07.2012 р., з яких: 108 937, 15 грн. - основного боргу та 2 753, 11 грн. - пені.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.02.2013 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 28.02.2013 р.

28.02.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява б/н від 28.02.2013 р. (вх. № 3860 від 28.02.2013 р.), у якій останній просить суд залучити до матеріалів справи завірені копії статутних документів та відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з тим, що відповідач не отримував від позивача позовної заяви та доданих до неї документів, а тому не має можливості подати до суду відзив на позовну заяву.

До господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист б/н від 28.02.2013 р. (вх. № 3849 від 28.02.2013 р.), до якого додані витребувані судом документи по даній справі.

У судовому засіданні 28.02.2013 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 15.03.2013 р.

14.03.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява б/н від 13.03.2013 р. (вх. № 4565 від 14.03.2013 р.), у якій останній надає письмові пояснення по справі та просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату через те, що з 14.03.2013 р. до 28.03.2013 р. представник відповідача перебуватиме на стаціонарному лікуванні, юристи або інші кваліфіковані працівники, які могли б захистити інтереси відповідача на підприємстві відсутні, оплачувати послуги найманих юристів у останнього не має можливості у зв'язку з скрутним фінансовим становищем.

У судовому засіданні 15.03.2013 р. представник позивача надав суду документи по справі (вх. № 4649 від 15.03.2013 р.) та підтримав заявлені позовні вимоги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.03.2013 р., за клопотанням представника позивача, продовжено строк розгляду спору у справі № 911/450/13-г на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 11.04.2013 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача і необхідністю витребування додаткових письмових доказів у справі.

11.04.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позов б/н від 10.04.2013 р. (вх. № 9422 від 11.04.2013 р.), у якому останній повністю заперечує проти задоволення позовних вимог.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява б/н від 10.04.2013 р. (вх. № 9423 від 11.04.2013 р.), у якій останній просить суд зупинити провадження у даній справі до прийняття рішення по справі № 911/1217/13.

У судовому засіданні 11.04.2013 р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог № 2-10-275 від 09.04.2013 р. (вх. № 9470 від 12.04.2013 р.), у якій зазначає, що при нарахуванні пені за вересень 2012 року була допущена технічна помилка та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 753, 01 грн., а інші позовні вимоги залишити без змін.

Суд, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийняв вищезазначену заяву до розгляду. Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідача 111 690, 16 грн. з підстав, заявлених у позові.

У судовому засіданні 11.04.2013 р. представник відповідача підтримав подану ним заяву про зупинення провадження у даній справі та надав суду ухвалу про порушення провадження у справі № 911/1217/13 від 09.04.2013 р.

Розглянувши вищезазначену заяву відповідача та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що у провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/1217/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» до Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради про визнання недійсним договору оренди, на підставі якого заявлена до стягнення заборгованість у даній справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.04.2013 р. зупинено провадження у справі № 911/450/13-г до набрання рішенням господарського суду Київської області у справі № 911/1217/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» до Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради про визнання договору оренди недійсним законної сили.

30.05.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 30.05.2013 р. (вх. № 12341 від 30.05.2013 р.), у якій останній просить суд поновити провадження у даній справі та додає рішення господарського суду Київської області від 16.05.2013 р. у справі № 911/1217/13, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» відмовлено повністю, яке набрало законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2013 р. поновлено провадження у справі № 911/450/13-г та призначено розгляд даної справи на 20.06.2013 р.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшла телеграма від 20.06.2013 р., у якій останній просить відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що ухвалу господарського суду Київської області від 06.06.2013 р. він отримав лише сьогодні, а тому не може забезпечити явку свого представника у судове засідання.

Розглянувши вищезазначену телеграму, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки з матеріалів справи вбачається, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення, що ухвалу господарського суду Київської області від 06.06.2013 р. відповідач отримав 19.06.2013 р., а тому був належним чином повідомлений про розгляд справи, що не позбавляло його можливості своєчасно визначитись з представниками.

Присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 20.06.2013 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

02.07.2012 р. між сторонами було укладено договір оренди № 395 індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно комунальної власності територіальної громади м. Борисполя (далі - майно), площею 290, 5 кв.м., за адресою: вул. Глібова, 1, що знаходиться на першому поверсі житлового будинку та перебуває на балансі комунального підприємства «Житлове ремонтно-експлуатаційне управління» (балансоутримувач).

Відповідно до п. 1.1 договору ринкова вартість майна визначена приватним підприємством «Авто-експрес» згідно зі звітом про оцінку на 01.04.2012 р. і становить 1 045 760 грн. (без ПДВ).

Згідно з п. 1.2 договору майно передається в оренду для розміщення торгівельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що передача майна в оренду здійснюється за актом передачі-приймання, в якому зазначається стан майна, що орендується, та інші відомості за узгодженням сторін.

Відповідно до п. 2.1 договору право укладання договору оренди індивідуально-визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя надане рішенням міської ради від 19 червня 2012 року № 2217-26-VI.

Згідно з п. 2.2 договору відповідач набуває права строкового платного користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту приймання-передавання майна.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у відповідача права власності на це майно. Власником майна залишається територіальна громада м. Борисполя, а відповідач користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п. 2.5 договору обов'язок щодо складання акта передачі-приймання покладається на позивача.

Згідно з п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Борисполя, затвердженої рішенням міської ради від 25 лютого 2010 року № 7525-63-V «Про затвердження Положення про порядок передачі в оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Борисполя» та рішення міської ради від 19.06.2012 р. № 2217-26-VI і становить за перший базовий місяць оренди (без ПДВ) - 13 071, 88 грн. (відповідно розрахунку орендної плати, що додається до договору).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 3.3 договору орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно з п. 3.4 договору у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку, істотної зміни стану об'єкту оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата перераховується до головного управління житлово-комунального господарства виконкому у розмірі 100 відсотків щомісяця, не пізніше 5 числа, наступного за звітним.

Згідно з п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь позивача з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи дату оплати.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що відповідач зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п. 10.1 договору цей договір укладено терміном на 2 роки і 360 днів, що діє з 02 липня 2012 року до 27 червня 2015 року включно.

На виконання умов договору оренди № 395 індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 02.07.2012 р. позивач передав, а відповідач прийняв нежитлові приміщення комунальної власності територіальної громади м. Борисполя, що знаходяться за адресою: м. Бориспіль, вул. Глібова, 1, площею 290, 5 кв.м., що розміщені на першому поверсі житлового будинку, перебувають на балансі комунального підприємства «Житлове ремонтно-експлуатаційне управління», про що сторони склали акт передачі-приймання нежитлових приміщень від 02.07.2012 р., який підписаний повноважними представниками сторін, скріплений печатками та копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до зазначеного акту передачі-приймання нежитлових приміщень при проведенні передачі-приймання сторона, що передає та сторона, що приймає провели огляд об'єкту оренди, що передається і дійшли наступних висновків: сторона, що приймає до сторони, що передає претензій та зауважень щодо стану об'єкта оренди не має.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлялися відповідачу рахунки-фактури на сплату орендної плати, зокрема, рахунок-фактура № 1518 від 23.07.2012 р. на суму 15 180, 25 грн., рахунок-фактури № 1711 від 21.08.2012 р. на суму 15 654, 89 грн., рахунок-фактури від 21.09.2012 р. на суму 15 607, 92 грн., рахунок-фактури № 2097 від 22.10.2012 р. на суму 15 623, 53 грн., рахунок-фактури № 2293 від 21.11.2012 р. на суму 15 623, 53 грн., рахунок-фактури № 2534 від 17.12.2012 р. на суму 15 607, 91 грн., рахунок-фактури № 177 від 18.01.2013 р. Загальна сума за зазначеними рахунками за період з липня 2012 року до січня 2013 року (включно) становить 108 937, 15 грн.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач орендної плати за вищезазначеним рахунками-фактури не сплатив.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 2-10-805 від 10.10.2012 р., лист № 2-10-962 від 22.11.2012 р., лист № 2-10-124 від 31.01.2013 р. з вимогами сплатити існуючу заборгованість за договором оренди № 395 індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 02.07.2012 р. В підтвердження направлення вказаної кореспонденції позивач надав до суду фіскальний чек № 7099 від 11.10.2012 р., рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 29.11.2012 р., фіскальний чек № 0832 від 01.02.2013 р., копії яких залучено до матеріалів справи.

Проте, відповідачем не було виконано свого зобов'язання щодо сплати орендної плати, претензія та листи з вимогами залишені без відповіді, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилається на те, що позивач передав йому ключі від орендованого приміщення лише 03.08.2012 р., потрапивши до приміщення відповідачем було встановлено, що воно знаходиться у непридатному для використання стані, про що було складено акт від 03.08.2012 р., який підтверджує факт неможливості його використання за цільовим призначенням. Крім того, відповідач стверджує, що вартість орендованого приміщення, визначена приватним підприємством «Авто-експрес» згідно зі звітом про оцінку на 01.04.2012 р. є значно завищеною у зв'язку з чим і є завищеним розмір орендної плати за користування цим приміщенням.

Відповідно до ч. 3 ст. 767 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

З наявного у матеріалах справи акту передачі-приймання нежитлових приміщень від 02.07.2012 р. вбачається, що при проведенні передачі-приймання сторона, що передає та сторона, що приймає провели огляд об'єкту оренди, що передається і дійшли наступних висновків: сторона, що приймає до сторони, що передає претензій та зауважень щодо стану об'єкта оренди не має.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Також, суд зазначає, що в розрізі правовідносин, що є предметом спору, відсутні підстави для застосування положень про те, що орендар звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, оскільки після отримання майна в оренду відповідач не скористався передбаченими ст. 762 Цивільного кодексу України, ст. 286 Господарського кодексу України, ст. 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст. 784 Цивільного кодексу України, ст. 291 Господарського кодексу України, ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» правами щодо розірвання договору або щодо зменшення орендної плати.

Таким чином, посилання відповідача на неможливості використання орендованого приміщення за цільовим призначенням та завищений розмір орендної плати не може бути взяте судом до уваги як підстава для відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач заявлених до нього вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати не спростував, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язань за договором оренди оренди № 395 індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 02.07.2012 р. суду не надав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 108 937, 15 грн. орендної плати за період з липня 2012 року до січня 2013 року (включно) є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 3.7 договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає - 2 753, 01 грн. за період з 06.08.2012 р. до 31.12.2012 р. (включно).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди № 395 індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 02.07.2012 р. у розмірі 111 690, 16 грн., з яких: 108 937, 15 грн. - основного боргу та 2 753, 01 грн. - пені є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Горького, будинок 53, ідентифікаційний код - 24578324) на користь Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 72, ідентифікаційний код - 36359583) 108 937 (сто вісім тисяч дев'ятсот тридцять сім) грн. 15 коп. - основного боргу, 2 753 (дві тисячі сімсот п'ятдесят три) грн. 01 коп. - пені та 2 233 (дві тисячі двісті тридцять три) грн. 80 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 27.06.2013 р.

Суддя Т.В. Лутак