Рішення № 32070664, 20.06.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/41/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2013 Справа № 908/1585/13

За позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Комунарського району (69091, м.Запоріжжя, вул.. Парамонова, 15-в)

до відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. О.Матросова, 29)

про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії в розмірі 39511 грн. 92 коп.

Суддя Попова І.А.

Представники:

Позивача - Кузьміна С.Ю., дов. № 42/27 від 03.01.2013 р.

Відповідача - Коваленко І.М., дов. № 65/44 від 28.12.2012 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 39511 грн. 92 коп. вартості безпідставно набутої теплової енергії.

В судовому засіданні, відкритому 29.05.2013 р., оголошувалася перерва до 20.06.2013р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 20.06.2013 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст.ст. 387, ч. 2 ст. 530, 1212, 1213 ЦК України. В обґрунтування вимог зазначає, що з листопада 2012 р. по грудень 2012 р. відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 39511 грн. 92 коп. У зв'язку з відсутністю укладеного з відповідачем договору купівлі-продажу теплової енергії облік відпущеної теплової енергії здійснюється відповідно до особового рахунку № 515525. Теплова енергія відпускалася Концерном «МТМ» до приміщення, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул.. Луначарського, 7. Опалювальний сезон 2012-2013 р. розпочався з 26.10.2012 р. відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.10.2012 р. № 388. Факт подачі теплоносія на об'єкт теплопостачання також підтверджується Актом від 20.11.2012 р., у якому зазначено, що 20.11.2012 р. здійснена подача опалення на об'єкт розташований за адресою по вул. Луначарського, 7. У зв'язку з тим, що теплова енергія отримана відповідачем безпідставно та повернення її в натурі не є можливим, у відповідності до ч. 2 ст. 1213 ЦК України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, відповідач повинен відшкодувати його вартість. Позивач просить стягнути з відповідача 39511 грн. 92 коп. вартості безпідставно набутої теплової енергії за період з листопада 2012 р. по грудень 2012 р.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позовну заяву вказує, що гуртожиток за адресою м. Запоріжжя, вул. Луначарського, 7 передано згідно акту прийому передачі (затвердженого МВС України 31.10.2012 р.) з балансу ЗЮІ ДДУВС на баланс ГУМВС України в Запорізькій області. При підготовці до судового засідання ГУМВС України стало відомо, що за спірний період листопад-грудень 2012 р. Запорізький юридичний інститут ДДУВС проводив нарахування по оплаті за комунальні послуги мешканцям гуртожитку. Мешканцями гуртожитку сплачувались житлово-комунальні послуги на розрахунковий рахунок, що належить Запорізькому юридичному інституту ДДУВС. Проте Запорізький юридичний інститут ДДУВС ніяких перерахувань на користь ГУМВС України на сьогодні не зробив. Відповідач наполягає на тому, що зобов'язання по забезпеченню житлово-комунальних послуг та нарахування й надання рахунків на оплату за спожиті комунальні послуги мешканцям гуртожитку, ГУМВС України в Запорізькій області взяло на себе тільки з моменту укладання договорів між мешканцями гуртожитку та ГУМВС України в Запорізькій області про відшкодування витрат балансоутримувача по утриманню та обслуговуванню будівлі гуртожитку та спожиті комунальні послуги, а саме з 01.01.2013р.Розрахунок заявленої до стягнення вартості теплової енергії відповідач вважає необґрунтованим, та вказує, що після зміни балансоутримувача комісійний акт обстеження вузла обліку теплової енергії та зняття показів не проводився, покази теплового лічильника відповідачем за спірний період позивачу не надавалися, тарифи за якими здійснено розрахунок не обґрунтовано позивачем.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню внаслідок наступного:

Як встановлено, відповідно до статутних документів Концерну «Міські теплові мережі» основним предметом його діяльності є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій і її збут.

Відповідно до п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, Закону України "Про теплопостачання", споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем. Згідно приписів ст.. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг мають здійснюватися виключно на договірних засадах. При цьому, обов'язком споживача послуг є укладання договору на отримання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем або виробником на основі типового договору.

Як свідчать вивчені матеріали, 01.09.2006 р. Концерном «Міські теплові мережі» та Запорізьким юридичним інститутом ДДУУВС укладено договір № 501560 купівлі-продажу теплової енергії. Вказаний договір укладено на строк до 31.12.2013 р. За актом приймання передачі від 31.10.2012 р. нерухоме майно Запорізького юридичного інституту передано на баланс Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, в тому числі будівлю гуртожитку по вул.. Луначарського, 7 в м. Запоріжжя. У зв'язку з передачею гуртожитку за адресою вул.. Луначарського, 7 на баланс ГУМВС України в Запорізькій області сторонами договору № 501560 укладено угоду про розірвання зазначеного договору купівлі-продажу теплової енергії з 31.10.2012 р.

Спір у даній справі виник з підстав того, що в період з листопада 2012 р. по грудень 2012 р. теплова енергія використовувалася відповідачем без укладення договору та не оплачена останнім.

Позивач поставляв теплову енергію відповідачу в спірний період та її вартість обчислювалась на підставі даних про кількість (обсяг) спожитої теплової енергії в спірний період згідно діючого тарифу, який встановлений рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради №39 від 31.01.2011 р Зазначені рішення органу місцевого самоврядування не визнано недійсними, чинність їх не припинено. Кількість (обсяг) спожитої теплової енергії позивачем визначено на підставі даних згідно приладу обліку теплової енергії в будівлі за адресою: вул.. Луначарського, 7 в м. Запоріжжя. Також, в період з листопада 2012 р. по грудень 2012 р. відповідачу нараховувалася плата за приєднане теплове навантаження у відповідних розмірах.

В період з листопада 2012 року по грудень 2012 року позивач відпустив відповідачу теплову енергію на суму 39511 грн. 92 коп., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії: за листопад 2012 р. - на суму 10965 грн. 64 коп. та за грудень 2012 р. - на суму 28546 грн. 28 коп. Вказані акти направлено відповідачу, але останнім не підписані та не повернуті, будь-який заперечень не надано.

За клопотанням відповідача судом витребовувалися від ліквідаційної комісії Запорізького юридичного інституту ДДУВС відомості щодо дії чи припинення дії договору № 501560 від 01.09.2006 р. та щодо здійснених платежів за договором за листопад - грудень 2012 р., про що судом винесено відповідну ухвалу від 29.05.2013 р. На запит суду ліквідаційною комісією Запорізького юридичного інституту ДДУВС відповідь не надано. Клопотання відповідача щодо залучення в якості відповідача-2 Запорізький юридичний інститут ДДУВС судом відхилено, оскільки встановлено, що договір № 501560 від 01.06.2006 р., укладений Концерном «Міські теплові мережі» та Запорізьким юридичним інститутом ДДУВС, розірвано з 31.10.2012 р. та будівлю передано на баланс Головного управління МВС України в Запорізькій області.

Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем склалася заборгованість за спожиту ним теплову енергію в період з листопада 2012 р. по грудень 2012 р. в сумі 39551 грн. 92 коп.

Оскільки відповідач, отримавши теплову енергію на опалення об'єкту, який знаходиться на балансі ГУМВС України в Запорізькій області, не здійснив її оплати, він безпідставно зберіг кошти, які повинен був витратити на оплату теплової енергії.

Відповідно до ст..1212 ЦК України, приписами якої позивач обґрунтовує свої вимоги, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Умовами виникнення зобов'язань внаслідок безпідставного збереження майна є 1) збереження особою майна, яке мало б бути нею витрачене; 2) втрата або зменшення майна у іншої особи; 3) причинний зв'язок між збереженням майна однією особою і відповідною втратою іншою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збереження майна однією особою за рахунок іншої. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача, самого потерпілого чи третіх осіб. Несплата послуг, якими фактично скористався набувач (за відсутності договірних відносин) є підставою для потерпілого (як визначено у ст.. 1212 ЦК України) вимагати повернення збереженого майна. Під "майном" зазначеною статтею розуміються як предмети матеріального світу, так і майнові або зобов'язальні права.

Згідно зі ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Таким чином, отримуючи теплову енергію на опалення об'єктів відповідача (без договору) та не здійснюючи оплати за отримане тепло, ГУ МВС України в Запорізькій області безпідставно зберегло кошти, які мало б витрати на їх оплату, а Концерн «Міські теплові мережі» витратив свої кошти на вироблення та доставку теплової енергії у приміщення відповідача.

Розмір безпідставно збереженого відповідачем майна, заявленого позивачем до стягнення в сумі 39511 грн. 92 коп. за період з листопада 2012 р. по грудень 2012 р. підтверджується матеріалами справи.

Щодо посилання відповідача на те, що мешканцями гуртожитку сплачувалися комунальні послуги на розрахунковий рахунок, який належить юридичному інституту ДДУВС, суд зазначає, що питання стосовно відшкодування відповідачу оплаченої ним теплової енергії може бути вирішеним у встановленому законом порядку.

Доводи відповідача спростовано вищевикладеним та долученими до справи матеріалами.

Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язань, суд вважає вимоги про стягнення вартості спожитої теплової енергії в сумі 39511 грн. 92 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. О.Матросова, 29, ЄДРПОУ 08592187) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ЄДРПОУ 32121458) 39511 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот одинадцять) грн. 92 коп. вартості безпідставно набутої теплової енергії, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судових витрат. Видати наказ.

Повне рішення складено 25 червня 2013 року.

Суддя І.А. Попова