Рішення № 32070502, 25.06.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.06.2013 Справа № 907/513/13

За позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Грифсканд-Свалява", м.Свалява

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення суми 32 850, 00 грн., в т.ч. 15000,00 грн. повернення попередньої оплати та 17850, 00 грн. пені.

Головуючий суддя Івашкович І.В.

представники:

від позивача - Грабовський Ю.І., довіреність №103 від 10.05.13

від відповідача - не з"явився

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Грифсканд-Свалява", м.Свалява звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення суми 32 850, 00 грн., в т.ч. 15000,00 грн. повернення попередньої оплати одержаної за договором №100 від 03.01.2013р. та договором купівлі-продажу №1 від 24.02.2012р. (з урахуванням заяви про зміну підстави позову від 18.06.2013 р.) та 17850, 00 грн. пені.

До початку судового розгляду позивачем в порядку ст. 22 ГПК України подано заяву №155 від 18.06.13 про зміну підстав позовних вимог, згідно з якою вказано на додаткові підстави позовних вимог, а саме, окрім посилання у позові, як на підстави позовних вимог, на договір №100 від 03.01.13, наведено посилання на договір купівлі-продажу №1 від 24.02.2012 р.

Заява №155 від 18.06.13 подана з дотриманням вимог ГПК України, докази надіслання відповідачу копії такої заяви додано, а отже заява про зміну підстав позову прийнята судом до розгляду.

Позивач мотивує позов тим, що відповідач в порушення взятих на себе за договором купівлі-продажу №1 від 24.02.2012 р. та договором №100 від 03.01.2013 р. зобов'язань не здійснив поставку товару (лісосировина) на повну суму здійсненої позивачем передоплати.

Вказує на те, що позивачем в рахунок попередньої оплати платіжними дорученнями №4279 від 28.02.2012 р., №6649 від 11.01.2013 р., №4444 від 26.03.2012 р. перераховано на розрахунковий рахунок відповідача суму 75 070 грн.

Однак, відповідач зобов'язання щодо поставки товару (лісосировини) виконав частково, здійснивши поставку лісосировини на суму 60 070 грн. Зобов'язання по поставці на суму 15 000 грн. залишилося не виконаним.

На підставі умов п. 6.3 договору №100 від 03.01.2013 р. позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1% від суми попередньої оплати за кожен день прострочення поставки лісосировини, що згідно розрахунку складає 17 850 грн.

Відповідач, якого було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення судових засідань, на неодноразові вимоги суду письмового відзиву на позов не подав, участь уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив.

За таких обставин спір підлягає вирішенню по суті в даному судовому засіданні в порядку норм ст.75 ГПК України, за наявними матеріалами справи.

Розгляд справи розпочато по суті.

Представником позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви від 18.06.13 про зміну підстав позову, підтримано в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що спірні відносини між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Грифсканд-Свалява", м.Свалява (Покупець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (Продавець) виникли за укладеними між ними договором купівлі-продажу №1 від 24.02.2012 р. та за договором №100 від 03.01.2013 р.

Відповідно до умов п. 1.1 договору купівлі-продажу №1від 24.02.2012 продавець зобов'язався продати покупцю, а покупець прийняти та оплатити лісопродукцію у кількості, за цінами відповідно до рахунків-фактур, товарних накладних, які є невід'ємною частиною договору .

Загальна ціна договору складає 680 000 грн. (п.2.4 договору).

У відповідності до умов п. 4.1 договору, які регулюють порядок розрахунків, встановлено, що розрахунки за продукцію здійснюються в гривнях шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця або іншим незабороненим способом, або готівкою. Пунктом 4.2 договору встановлено обов"язок покупця сплатити попередню оплату в розмірі 10 %.

Відповідач виставив позивачеві рахунок №3 від 25.02.2012 р. на суму 68 000 грн. та рахунок №2 від 24.02.12 на суму 33000грн.

Позивач на підставі рахунку №2 від 24.02.12 здійснив відповідачу попередню оплату в розмірі 33 000 грн. згідно з платіжним дорученням №4279 від 28.02.2012 та на підставі рахунку №3 від 25.02.12 - в розмірі 30 000 грн. згідно з платіжним дорученням №4444 від 26.03.2012.Загальний розмір перерахованих відповідачеві коштів склав 63 000 грн.

На підставі договору купівлі-продажу №1 від 24.02.12 відповідач поставив позивачу за товарно-транспортною накладною №2 від 28.02.2013 р. лісосировину (дрова паливні) на суму 33 400 грн., за товарно-транспортною накладною №2 від 31.03.2013 р. - на суму 26 670 грн.

Загальна сума поставленого товару склала 60 070 грн.

Вартість недопоставленої продукції відносно суми попередньої оплати склала 2 930 грн. (63000 - 60070=2930).

Окрім того, між сторонами укладено договір поставки №100 від 03.01.2013 р., згідно умов якого продавець (відповідач) зобов'язався систематично постачати і передавати у власність покупця (позивача) лісосировину для виготовлення вугілля деревинного згідно специфікацій.

Відповідно до умов п. 2.3 договору оплата за лісосировину проводиться шляхом банківського перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 7 банківських днів після підписання товарної накладної та одержання від продавця відповідних документів. Умовами п. 2.6 договору передбачено можливість зміни сторонами за своєю домовленістю (додатковою угодою) порядку, форми та видів здійснення розрахунків.

За попередньою усною домовленістю сторін позивач на підставі договору №100 від 03.01.13 згідно з платіжним дорученням №6649 від 11.01.13 перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 12070,00 грн. як попередню оплату за постачання лісосировини. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо поставки лісосировину за даним договором не виконав, лісосировину на виконання зобов"язань згідно з договором №100 від 03.01.13, в т.ч. на суму 12070 грн. попередньої оплати, не поставив взагалі.

Оскільки відповідачем не здійснено зобов'язання щодо поставки товару на суму 15 000 грн. попередньої оплати, позивач звернувся за захистом свого порушеного права, подавши позов про примусове стягнення суми 15000 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності конкретних умов та вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

В даному випадку між позивачем та відповідачем виникли відносини, які за правовою природою відповідають договору поставки та підпадають під регламентацію норм ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 264-271 Господарського кодексу України.

Нормами ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України, які відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України застосовуються до відносин з договору поставки, передбачено - якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Окрім того, в силу норм ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено право покупця вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк.

З матеріалів справи слідує, що позивач звертався до відповідача з претензією №72 від 27.03.13 (додано копію претензії та докази її отримання відповідачем), якою вимагав здійснити поставку лісосировини на суму 15000 грн. отриманої попередньої оплати або сплатити борг 15000 грн.

Виходячи із змісту вищенаведених правових норм, беручи до уваги ті фактичні обставини, що відповідачем поставка товару на суму 15 000 грн. отриманої ним передоплати не здійснена, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 15 000 грн. слід визнати правомірними.

На підставі умов п.6.3 договору №100 від 03.01.2013 р. позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 17 850 грн. із розрахунку 1% від суми попередньої оплати за кожен день прострочення поставки лісосировини.

При аналізі правомірності позивача щодо стягнення пені суд констатує наступне.

Нормами гл. 51 Цивільного кодексу України, гл. 24 Господарського кодексу України врегламентовано правові наслідки порушення зобов"язання та загальні підстави відповідальності за порушення зобов"язань.

Зокрема, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором, зокрема: сплата неустойки.

У сфері господарювання застосовуються господарські санкції як правовий засіб відповідальності за порушення зобов"язання, зокрема, у вигляді сплати штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) ( ст. ст. 217, 230 ГК України). Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері відповідальності (ст. 218 ГК України).

Із системного аналізу змісту вищенаведених правових норм слідує, що відповідальність у вигляді сплати пені за прострочку виконання зобов"язання настає у разі, якщо оплату пені та її розмір передбачено договором або законом, а також за наявності доведеного факту прострочення виконання зобов"язання боржником.

Умовами п. 6.3 договору №100 від 03.01.2013 р. передбачено, що за відмову або несвоєчасну передачу лісосировини продавець сплачує штраф в розмірі 1% від суми попередньої оплати за кожен день прострочення поставки, що по суті за своєю правовою природою є пенею.

Однак, умовами договору №100 від 03.01.2013 р. не визначено конкретних строків здійснення відповідачем поставки лісосировини та не передбачено обов"язку з визначенням конкретного строку поставки відповідачем лісосировини після отримання передоплати, що виключає наявність правових підстав для застосування відповідальності згідно з умовами п. 6.3 договору №100 від 03.01.13. Позовні вимоги в частині 17850 грн. слід визнати безпідставними.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Стягується сума 15 000 грн. попередньої оплати. В задоволенні вимог про стягнення 17850 грн. пені слід відмовити.

За правилами ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд, з урахуванням виникнення даного спору з вини відповідача, покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті судового збору в розмірі 1720,50.

Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, і.н. НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Грифсканд-Свалява" (Закарпатська область, м. Свалява, вул. Менделєєва, 1, і.к. 33519248) 15 000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп.) повернення попередньої оплати та 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) відшкодування судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення складено 01.07.2013 р.

Суддя І.В.Івашкович