Рішення № 32070459, 20.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.06.2013р. Справа № 905/1548/13-г

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючого судді Бокової Ю.В., суддів Сгари Е.В., Риженко Т.М.

при секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом: Державного підприємства «Макіїввугілля», м. Макіївка

до відповідача Державного підприємства «Шахта 13 БІС», м. Макіївка

про: стягнення 732 164,36 грн., 3% річних в сумі 81 841,93 грн., інфляційних в сумі 147897,20 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Алтухова О.С. - за довір. від 02.01.2013 р. № 08-81/35пд

від відповідача: Зінченко О.С. - за довір. від 17.04.2013 р. № 01-03/391

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.04.2013 р. на підставі ст. 69 ХПК України було продовжено процесуальний строк розгляду спору на п'ятнадцять днів до 21.05.2013 р.

Позивач, Державне підприємство «Макіїввугілля», м. Макіївка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Шахта 13 БІС», м. Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 732 164,36 грн., 3% річних в сумі 81 841,93 грн., інфляційних в сумі 147897,20 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на договір поставки від 06.11.2008 р. № 498 з додатковими угодами від 07.11.2008 р. та від 30.12.2008 р. № 02-09/РВ, рахунки-фактури, акти приймання-передачі вугільної продукції, посвідчення якості рядового вугілля (продуктів збагачення), квитанції про приймання вантажу, претензію від 23.04.2009 р., № 13/13, претензію від 31.07.2012 р. № 01-113/498, відповідь на претензію від 31.08.2012 р. № 01-03/683, акти звірки взаємних розрахунків, правовстановлюючі документи тощо.

Позивач в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні не заперечував проти існування заборгованості.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 13.05.2013 р. враховуючи складність справи, значний обсяг обставин, що підлягають з'ясуванню, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Бокової Ю.В., суддів Сгари Е.В., Уханьової О.О.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 20.06.2013 р. було змінено склад колегії суддів. Замість судді Уханьової О.О., була призначена суддя Риженко Т.М.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

06.11.2008 р. між Державним підприємством «Макіїввугілля» (постачальник) та Державним підприємством «Шахта 13 БІС» (покупець) було укладено договір поставки № 498, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити у власність, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію, за марочним складом, вартістю та кількістю, зазначеним в специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору.

Умови та строки поставки сторони визначили в розділі 2 до Договору. Відповідно до п. 2.1 Договору товар зазначений в специфікації поставляється покупцю на умовах EXW - склад шихти Бутовська. Покупець самостійно сплачує в повному обсязі транспортні витрати. У випадку оплати постачальником транспортних витрат, покупець зобов'язаний їх відшкодувати в повному обсязі.

Датою поставки вважається дата підписання акта приймання-передачі продукції (п. 2.4 договору).

Умови та порядок розрахунків визначений сторонами в розділі 4 договору. Так, відповідно до п. 4.1 договору оплата здійснюється шляхом 100% передоплати в національній валюті України. Покупець відшкодовує всі витрати, пов'язані з транспортуванням товару, які не входять в вартість одної метричної тони. Під таким витратами розуміються - залізничний тариф, телеграфні збори, плата за користування вагонами, 1% винагороди експедитору, послуги МПТУ, раскредитування перевізних документів з отримання документів та ін. Відшкодування здійснюється в повному обсязі та на підставі виставлених рахунків. ( п. 4.3. договору в редакції додаткової угоди від 07.11.2008 р.)

Відповідно до п. 10.3 договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2008 р., а в частині невиконання зобов'язань - до повного їх виконання.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, поставив відповідачу вугільну продукцію на загальну суму 696 904,80 грн., що підтверджено матеріалами справи, зокрема актами приймання - передачі вугільної продукції від 10.12.2008 р. на загальну кількість 554 т., від 30.11.2008 р. на загальну кількість 271 т., від 28.11.2008 р. на загальну кількість 208 т., від 28.11.2008 р. на загальну кількість 69 т., квитанціями про приймання вантажу, посвідченнями якості (продуктів збагачення), що містяться в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманої продукції на суму 696 904,80 грн. не виконав. Загальна сума заборгованості складає 696 904,80 грн.

Оскільки до теперішнього часу відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 696 904,80 грн.

Таким чином, на момент прийняття рішення по справі загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 696 904,80 грн.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Згідно матеріалів справи факт отримання відповідачем актів приймання-передачі вугільної продукції одночасно підтверджено відповідними печатками Покупця та підписом його повноважного представника.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що борг відповідача перед позивачем за вугільну продукцію в сумі 696 904,80 грн. є доведеним матеріалами справи та підлягає стягненню в повному обсязі.

Крім того, як було зазначено вище, відповідно до п. 4.3 договору Покупець відшкодовує всі витрати, пов'язані з транспортуванням товару, які не входять в вартість одної метричної тони. Під такими витратами розуміються - залізничний тариф, телеграфні збори, плата за користування вагонами, 1% винагороди експедитору, послуги МПТУ, раскредитування перевізних документів з отримання документів та ін. Відшкодування здійснюється в повному обсязі та на підставі виставлених рахунків.

Позивач на виконання п. 4.3 Договору виставив відповідачу рахунки - фактури від 31.12.2008 р. на суму 3 911,76 грн., від 31.12.2008 р.№ 90/12 на суму 5 596,13 грн., від 30.11.2008 р. № 41/11 на суму 12 489,96 грн., від 31.12.2008 р. № 98/12 на суму 6 670,92 грн., від 22.12.2008 р. № 38/12 на суму 3 951,97 грн., від 31.12.2008 р. на суму 727,52 грн., від 31.12.2008 р. № 73/12 на суму 1697,76 грн., від 23.12.2008 р. № 42/12 на суму 213,54 грн. Відповідач вказані рахунки не сплатив.

Оскільки до теперішнього часу відповідач не відшкодував всі витрати, пов'язані з транспортуванням товару, позивач просить суд стягнути з відповідача плату за користування вагонами та сплачений залізничний тариф, що складає 35 259,56 грн.

На виконання ухвали господарського суду Донецької області від 29.05.2013 р. ДП «Донецька залізниця» надала пояснення, в яких зазначило, що протягом періоду листопад-грудень 2008 р. залізниця надавала ДП «Макіїввугілля» послуги з перевезення вантажів та користування вагонами і одержувала плату за ці послуги. Відповідно до розділу 2 «Правил розрахунків за перевезення вантажів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, залізницею було відкрито для ДП «Макіїввугілля» особовий рахунок з присвоєнням коду платника № 3113015. Згідно п. 2.6 вказаних Правил розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг. Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, збирання вагонів та маневрову роботу. Відповідно до п. 2.7 Правил на кожного платника розрахунковий підрозділ складає перелік документів, які включені до розрахунку за звітну добу щодо відправлення, видачі вантажів і додаткових зборів.

В підтвердження одержання залізницею від ДП «Макіїввугілля» оплати залізничного тарифу та плати за користування вагонами було надано копії особових рахунків за листопад-грудень 2008 р. та переліки ЄТехПД.

Таким чином, суд приймає в якості належного доказу переліки ТехПД, які містяться в матеріалах справи, що підтверджують перерахування позивачем плати за користування вагонами та сплачений залізничний тариф в сумі 35 259,56 грн., а саме за поставкою вугільної продукції в листопаді-грудні 2008 р., яка відбулась на виконання договору від 06.11.2008 р. № 498.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог в цій частині.

Крім того, актами звірки взаємних розрахунків, доданих до матеріалів справи відповідач підтвердив наявність заборгованості в сумі 732164,36 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати за отриману вугільну продукцію, плату за користування вагонами та залізничний тариф наалежним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 732 164,36 грн., яка доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 81 841,93 грн. за період з 05.05.2009 р. по 23.01.2013 р. та інфляційні нарахування в сумі 147 897,20 грн. за період з 05.05.2009 р. по 23.01.2013 р.

Судом перерахована сума 3% річних та інфляційних, яка підлягає стягненню, з урахуванням приписів діючого законодавства та умов Договору (за період з 05.05.2009 р. по 23.01.2013 р.).

3% річних та інфляційні згідно здійсненого судом перерахунку складають 81781,76 грн. та 145700,71 грн. відповідно.

Таким чином, вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 81781,76 грн. та 145700,71 грн. відповідно за період з 05.05.2009 р. по 23.01.2013 р.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. 11, 526-527, 530, 610, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 22, 25, 33, 34, 35, 30, 38, 43, 47, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства «Макіїввугілля», м. Макіївка до Державного підприємства «Шахта 13 БІС», м. Макіївка про стягення заборгованості в сумі 732 164,36 грн., 3% річних в сумі 81 841,93 грн., інфляційних в сумі 147897,20 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта 13 БІС», м. Макіївка (86145, м. Макіївка, вул. Чкалова, 1, ЄДРПОУ 35715940) на користь Державного підприємства "Макіїввугілля" (86157, м. Макіївка, пл. Радянська, 2, р/р 26003093102 в ПАТ «УкрБізнесБанк», м. Донецьк, МФО 334969, код ЄДРПОУ 32442295) заборгованість в сумі 732 164,36 грн., 3% річних в сумі 81781,76 грн., інфляційні в сумі 145700,71 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта 13 БІС», м. Макіївка (86145, м. Макіївка, вул. Чкалова, 1, ЄДРПОУ 35715940) на користь Державного підприємства "Макіїввугілля" (86157, м. Макіївка, пл. Радянська, 2, р/р 26003093102 в ПАТ «УкрБізнесБанк», м. Донецьк, МФО 334969, код ЄДРПОУ 32442295) судовий збір в сумі 19 192,94 грн.

В залишковій частині позовних вимог відмовити

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 21.06.2013 р.

Головуючий суддя Ю.В. Бокова

Суддя Е.В. Сгара

Суддя Т.М. Риженко