Постанова № 32069780, 25.06.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року Справа № 803/1373/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,

за участю представника позивача Войцешук Л.І.,

представника відповідача Мельника С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод №1» акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Автоскладальний завод №1» акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» (далі - ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс», позивач) звернулось з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001602205 та № 0001612205 від 01.04.2013 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що Луцькою ОДПІ 14.03.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс», щодо взаємовідносин із ТзОВ «Химтрейд» за серпень 2011 року та ТОВ «Інтер-Карго-Транс» за березень 2012 року по січень 2013 року, за результатами якої складено акт № 1438/22.5/21752230 від 14.03.2013 року, в якому зроблено висновок про порушення позивачем пунктів 198.1, 198.4, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 159847 грн., в тому числі: за березень 2012 року на 56918 грн., за квітень 2012 року на 29100 грн., за травень 2012 року на 73556 грн., за червень 2012 року на 273 грн., та порушення підпункту 138.8.1. пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за півріччя 2012 року на 800487 грн., в тому числі: за 1 квартал 2012 року на 285840 грн., за 2 квартал 2012 року на 514647 грн. За результатами перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.04.2013 року № 0001602205 про донарахування підприємству податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 199808,75 грн., в тому числі: за основним платежем - 159847 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 39961,75 грн., та № 0001612205 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 800487 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним актом та податковими-повідомленнями рішеннями позивачем було подано скарги до ДПА у Волинській області та Міністерства доходів і зборів України, які залишені без задоволення, а акт та податкові повідомлення-рішення - без змін.

Вважає дані податкові повідомлення-рішення протиправними, оскільки ДП «АСЗ №1» АТ «AK «Богдан Моторс» в період з березня 2012 року по червень 2012 року, правомірно здійснило господарські операції з придбання товарів в ТзОВ «Інтер-Карго-Транс» та відобразило їх в бухгалтерському обліку на підставі первинних документів, що фіксують та підтверджують дані господарські операції, поставка товару здійснювалась за рахунок Постачальника - ТзОВ «Інтер-Карго-Транс» на склад Покупця - ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс»: м. Луцьк, вул. Рівненська, 42. Тобто, угоди з організаціями-перевізниками та документи, щодо транспортування товару знаходяться на ТзОВ «Інтер-Карго-Транс», яке забезпечувало доставку товару. Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар в період з березня 2012 року по червень 2012 року були здійснені в повному обсязі. Для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТзОВ «Інтер-Карго-Транс» підприємством було надано документи: платіжні доручення, прихідні накладні, податкові накладні, договір, згідно яких у періоді, який перевірявся товариством було отримано від ТзОВ «Інтер-Карго-Транс» послуги по придбанню товарно-матеріальних цінностей в асортименті відповідно до специфікацій до договору, які в подальшому використовувались в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності підприємства при складанні автобусів та тролейбусів. Вищевказане свідчить про наявність реальної господарської мети.

Таким чином, ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» було правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства України, віднесено до витрат господарські операції з ТзОВ «Інтер-Карго-Транс» на підставі належно оформлених первинних бухгалтерських документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0001602205 та № 0001612205 від 01.04.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, з підстав викладених в позовній заяві та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнала, в наданих суду усних та письмових запереченнях посилається на те, що за результатами проведеної перевірки складено акт № 1438/22.5/21752230 від 14.04.2013, яким встановлено порушення позивачем вимог п. п. 138.8.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.1, п.198.4 , п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за півріччя 2012 року на 800487 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 159847 грн. При проведенні перевірки був взятий до уваги акт ДПІ у м. Черкасах ДПС від 29.01.2013 року №1180/22-11/35754864 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Інтер-Карго-Транс» з питань дотримання податкового законодавства при здійснені взаємовідносин з ТзОВ «Сучасні торгівельні рішення» та покупцями за березень 2012 року, а також акт позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Сучасні торгівельні рішення» від 26.07.2012 року № 552/22-2/37450138, складений ДПІ у Печерському районі м. Києва, та акт Західної МДПІ м. Харкова Харківської області про результати проведення виїзної позапланової перевірки ТзОВ «Химтрейд», щодо документального підтвердження господарських відносин, із платником податків та зборів ТОВ «Костарика-10» та ТОВ «Вікар-11». Просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс», є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луцької міської ради від 13.03.1997 року, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 139168(а.с.73), перебуває на обліку як платник податків в Луцькій ОДПІ з 17.03.1997 року за № 00818, зареєстроване платником ПДВ, про що видано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 25.03.2010 року .№ 100275781. Основними видами діяльності позивача відповідно до довідки з ЄДРПО (а.с.74) є виробництво автотранспортних засобів.

В період з 26.02.2013 року по 06.03.2013 року Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС, на підставі пункту 75.1 ст. 75, підпункту 78.1.1., пункту 78.1 статті 78 ПК України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» щодо взаємовідносин із ТзОВ «Химтрейд» за серпень 2011 року та ТзОВ «Інтер-Карго-Транс» за березень 2012 року по січень 2013 року, про що складено акт № 1438/22.5/21752230 (а.с.10-41).

Вказаним актом Луцької ОДПІ були встановлені порушення позивачем:

- п.п. 138.8.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за півріччя 2012 року на 800487 грн., в т.ч. за 1 квартал 2012 року на 285840 грн., за 2 квартал 2012 року на 514647 грн.;

- п.198.1, п.198.4 , п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 159847 грн., в тому числі за березень 2012 року на 56918 грн., за квітень 2012 року на 29100 грн., за травень 2012 року на 73556 грн., за червень 2012 року на 273 грн.

Відповідачем в акті перевірки зроблено висновок, що позивачем в порушення пунктів 2.4, 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 р. за №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, прийнято до обліку документи, які не підтверджують факт поставки товару. Підприємство формувало податковий облік з даних бухгалтерського обліку по первинних документах, які не відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку і порушують пункт 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В акті зазначено, що товаротранспортних накладних, шляхових листів, доручень на отримання товару та технічної документації (сертифікати (посвідчення якості) до перевірки не надано. Факт транспортування та доставки ТМЦ на територію (склад) ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» не підтверджено.

Позивач не погодившись з висновками перевірки, викладеними в акті від 14.03.2013 року № 1438/22.5/21752230 подав письмові заперечення, однак листом Луцької ОДПІ від 27.03.2013 року № 7367/10/22.5 оскаржуваний акт перевірки визнано таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та підстав для задоволення вимог, викладених в запереченні немає.

На підставі акту перевірки № 1438/22.5/21752230 від 14.03.2013 року Луцькою ОДПІ 01.04.2013 року прийняті такі податкові повідомлення-рішення:

- № 0001602205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 199808,75 грн., в тому числі: за основним платежем - 159847 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 39961,75 грн. (а. с. 8);

- № 0001612205, про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 800487 грн. (а. с. 9).

Позивач не погодившись з такими рішеннями податкового органу оскаржив їх в адміністративному порядку. Проте, рішеннями ДПС у Волинській області від 26.04.2013 року № 1852/10/10.2-06 та Міністерства доходів і зборів України від 22.05.2013 року №-3213/6/99-9910-01-15 первинна та повторна скарги залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 6 ч. 1 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною першої та другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.

Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно підпункту 138.8.1. пункту 138.8. ст. 138 ПК України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року від 16.07.1999 року № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Луцької ОДПІ Волинської області ДПС, судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій з ТзОВ «Химтрейд» та ТзОВ «Інтер-Карго-Транс», за якими позивачем сформовані валові витрати та податковий кредит.

Як встановлено судом, 05.01.2011 року між ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» (покупець) та ТзОВ «Інтер-Карго-Транс» (постачальник) було укладено договір № 5-27/11 з специфікацією та додатковими угодами до нього (а.с.75-100), відповідно до умов якого, постачальник приймає на себе зобов'язання систематично поставляти і передавати у власність покупця товари виробничо-технічного призначення, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар в порядку та на умовах, визначених цим договором. Поставка товару за цим договором здійснюється за рахунок постачальника на умовах DDR (у редакції INCOTERMS 2000) - м. Луцьк, вул. Рівненська, 42. Номенклатура товару та ціни визначаються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору. Загальна сума договору визначається за загальною вартістю поставлених та оплачених партій товару протягом дії даного Договору згідно накладних документів. Розрахунки за кожну партію товару здійснюється покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого ним рахунку.

На виконання умов договору у березні 2012 року поставило ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» товарно-матеріальні цінності в асортименті, згідно специфікації № 1 від 05.01.2011 року до договору та додаткових угод від 25.02.2011 року та від 31.03.2011 року (а.с.98-100).

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за вказаним договором виписано податкові, видаткові, прибуткові накладні (а. с. 110-168), сертифікати відповідності (а.с.101-104).

Відповідно до умов договору доставка товару здійснювалася постачальником, тобто ТзОВ «Інтер-Карго-Транс», що також підтверджується виписаними товарно-транспортними накладними (а. с. 83-94).

Розрахунок за придбаний товар проведено повністю в сумі 693389,33 грн., про що свідчать банківські виписки за період з 14.03.2013 року по 31.07.2012 року (а.с.170-232).

Крім того, 21.06.2011 року між ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» (покупець) та ТзОВ «Химтрейд» (постачальник) було укладено договір № 5-243/11 (а.с.104-105), відповідно до умов якого, постачальник приймає на себе зобов'язання систематично поставляти і передавати у власність покупця герметики (товар), а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар в порядку та на умовах, визначених цим договором. Поставка товару за цим договором здійснюється за рахунок постачальника на умовах СРТ (у редакції INCOTERMS 2010) - м. Луцьк, склад перевізника. Номенклатура товару та ціни визначаються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору. Загальна сума договору визначається за загальною вартістю поставлених та оплачених партій товару протягом дії даного Договору згідно накладних документів. Розрахунки за кожну партію товару здійснюється покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого ним рахунку.

На виконання умов договору ТзОВ «Химтрейд» поставило в серпні 2011 року ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» товарно-матеріальні цінності в асортименті, згідно специфікації № 1 до договору (а.с.106).

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за вказаним договором виписано податкові, видаткові, прибуткові накладні (а.с.233-242), сертифікати відповідності (а.с.108).

Відповідно до умов договору доставка товару здійснювалася постачальником. Перевізником товару є ПП «Нічний експрес», що також підтверджується виписаними товарно-транспортними накладними (а.с.70-72,83-94).

Розрахунки проведено в безготівковій формі в сумі 15130,39 грн. про що свідчать банківські виписки за період з 02.08.2011 року по 12.08.2011 року (а.с.170-232).

Всі придбані ТМЦ використані позивачем у своїй виробничій діяльності.

На думку суду, всі первинні документи оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктом 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Враховуючи викладене суд вважає, що господарська операція між контрагентами відбулася і поставку товару було здійснено в повному об'ємі, що підтверджується фактичними обставинами по справі.

На підставі документів, складених контрагентами ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» позивачем був сформований податковий кредит та валові витрати відповідних звітних періодів.

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій по придбанню ТМЦ у вищевказаних контрагентів, а отже податковий кредит та валові витрати за наслідками цих операцій позивачем сформований правомірно. При цьому ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» підтверджено наявність господарської мети при придбанні товару, одержання прибутку внаслідок його подальшої реалізації та належне оформлення первинних документів.

Як зазначено в акті перевірки від 14.03.2013 року № 1438/22.5/21752230 ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» віднесено до валових витрат господарські операції без належно оформлених первинних документів, отриманих у березні 2012 року від ТзОВ «Інтер-Карго-Транс» на загальну суму 285840,00 грн. та до податкового кредиту на загальну суму 159847,00 грн.

Підставою для викладення висновків в акті перевірки стали відомості, отримані Луцькою ОДПІ від податкових органів за місцем реєстрації контрагентів позивача: ТзОВ «Химтрейд» та ТзОВ «Інтер-Карго-Транс».

Так, в акті ДПІ у м. Черкасах ДПС від 29.01.2012 року № 1180/22-1135-54864 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Інтер-Карго-Транс» з питань дотримання податкового законодавства при здійснені взаємовідносин з ТОВ «Сучасні торгівельні рішення», податковим органом зроблено висновок про неможливість підтвердити операції придбання та реалізації товарів/послуг ТзОВ «Інтер-Карго-Транс» за березень 2012 року.

Також, актом перевірки Західної МДПІ м. Харкова Харківської області від 17.10.2012 року 3 2431/22-1045/31235974 про результати проведення виїзної позапланової перевірки ТзОВ «Химтрейд», щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ «Костарика-10» та ТОВ «Вікар-11» встановлено відсутність фізичних та технологічних можливостей для вчинення задекларованих господарських операцій, що свідчить про нереальність здійснення господарських операцій ТзОВ «Химтрейд» по взаємовідносинах з ТОВ «Костарика-10» та ТОВ «Вікар-11» за період березень-листопад 2011 року.

Однак, з такими твердженнями відповідача погодитись не можна, виходячи з наступного.

На думку суду встановлення факту взаємовідносин позивача з фіктивним суб'єктом господарювання не є безумовним доказом ознак фіктивності у діяльності ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс», оскільки приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування позивачем податкового кредиту від добросовісності платника податку, з яким суб'єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що невиконання такими особами податкових зобов'язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб'єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Таким чином, по операціях придбання товарно-матеріальних цінностей ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» не встановлено наявності протиправного умислу на укладення правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а, отже, віднесення їх до категорії нікчемних та таких, що не спрямовані на настання реальних наслідків. Судом не встановлено фактів визнання недійсними установчих документів юридичної особи ТзОВ «Химтрейд» та ТзОВ «Інтер-Карго-Транс», також відсутній обвинувальний вирок суду, яким були б засуджені винні особи за створення фіктивних підприємств ТзОВ «Химтрейд» та ТзОВ «Інтер-Карго-Транс» чи видачу податкових накладних від цих підприємств, по яких сформовано податковий кредит та валові витрати позивачем.

Суд також звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 204 Цивільного кодексу України (ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 20 ПК України не надано повноважень органам державної податкової служби України щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними. Податковий орган не вправі посилатися на частину п'яту статті 203, статті 215, 228 ЦК України при застосуванні наслідків, визначених податковим законодавством, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку, а інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним, виходячи із загальних засад судочинства.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Такі обставини можуть бути доведені судовими рішеннями в кримінальному провадженні.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і не доведено у встановленому законом порядку, що угоди укладені між ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» та ТзОВ «Химтрейд», ТзОВ «Інтер-Карго-Транс» порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Разом з тим щодо посилання відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки, то суд зазначає, що зустрічна звірка є лише заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, з огляду на що в нього відсутні повноваження на здійснення в рамках проведеної зустрічної звірки контролю за додержанням податкового законодавства.

Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання засвідчує лише факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків, зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Також суд зазначає, що податковим органом фактично виявлені порушення в ланцюгу постачальників другої черги без фактичного дослідження реальності господарських операцій позивача.

З огляду на реальний характер операцій, можливі порушення контрагентами позивача правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача як платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат.

Також суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що позивачем не було надано доказів про транспортування товарів та їх якість, оскільки в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні, крім того, товар поставлявся окремими партіями на адресу позивача транспортом постачальників на умовах DDR Міжнародних правил «Інкотермс-2000 та на умовах СРТ Міжнародних правил «Інкотермс-2010». Більше того, позивачем надано сертифікати якості та сертифікати відповідності на придбаний товар.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 159847 грн., та включено валові витрати в сумі 285840,00 грн., по фінансово-господарських операціях з ТзОВ «Химтрейд», ТзОВ «Інтер-Карго-Транс», відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводи позивача про реальний характер господарських операцій з ТзОВ «Химтрейд», ТзОВ «Інтер-Карго-Транс», висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Суд вважає, що в даному випадку Луцькою ОДПІ належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень відносно позивача та відсутності реально проведеної господарської операції між позивачем та контрагентами.

Відтак, з наведених вище підстав, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ Волинської області ДПС від 01.04.2013 року № 0001602205 та № 0001612205.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищенаведене наявні підстави для відшкодування з Державного бюджету України на користь - Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод №1» акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» судові витрати у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 2294,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1834 від 14.06.2013 року.

Керуючись ст.ст. 9,11,17,71,94,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби № 0001602205 та № 0001612205 від 01 квітня 2013 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод №1» акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, 42, ідентифікаційний код 21752230) судові витрати в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 28 червня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський