Постанова № 32069687, 25.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року Справа № 33170/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Попка Я.С., Клюби В.В.,

з участю секретаря судового засідання Микитин І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

У січні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» (далі - ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова (далі - ДПІ) від 28.10.2008 року № 0003142300/0/26249 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 230536,73 грн., з яких за основним платежем 165569,03 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 64967,70 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року у справі № 2а-1123/09/1370 позов було задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач ДПІ просить зазначене судове рішення скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову ТОВ. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при вирішенні спору не було враховано того, що станом на 01.01.2008 року за даними оборотно-сальдової відомості ТОВ по рахунку 631 обліковується кредиторська заборгованість перед ПП БТФ «Західторгальянс» в сумі 13 486,81 грн. Постановою господарського суду Львівської області від 15.01.2008 року по справі № 8/339 ПП БТФ «Західпродальянс» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.03.2008 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс вказаного підприємства, а 17.03.2008 року скасовано його держану реєстрацію.

З огляду на приписи пп. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.25 ст.1; пп..4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст.ст. 256, 261, 509, 609 ЦК України контролюючий орган вважає, що позивачем у І кварталі 2008 року не включено до складу валових доходів 13 486,81 грн. непогашеної кредиторської заборгованості перед ПП БТФ «Західторгальянс».

Окрім того, по бухгалтерському обліку позивача станом на 01.01.2008 року рахується неповернута безвідсоткова позика перед ТОВ «Мавдо ЛТД» згідно із договором № 35/11-04 від 01.11.2004 року у сумі 1 710 288,53 грн.

Облікова ставка НБУ становила з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року 10% (постанова НБУ від 29.12.2007 року № 492). Тому сума умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилася непогашеною, за І квартал 2008 року склала 1 710 288,53х10х92/366х100 = 42990,86 грн. і на вказану суму позивачем занижено скоригований валовий дохід за І квартал 2008 року.

Відповідно до декларації з податку на прибуток в р. 01.6 «Інші доходи» за І квартал 2008 року задекларовано доходи у сумі 11300 грн.

Тому, у порушення приписів пп. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.25 ст. 1; пп..4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ занижено скориговані валові доходи за І квартал 2008 року на суму 50285,46 грн. (42990,86+13486,81+5107,79-11300).

Одночасно апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що ТОВ у порушення приписів пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5; пп. 11.2.1 та пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11, пп. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено валові витрати по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за 2007 рік на 466 935,67 грн.

Таким чином, з урахуванням попередніх висновків про заниження позивачем валових витрат по рядку 04.13 декларації про прибуток за 2007 рік у сумі 152803,44 грн. ( у тому числі за 9 місяців 2007 року на суму 986046,61 грн.) апелянт вважає, що підприємством було завищено скориговані валові витрати за 2007 рік на 314132,23 грн.

Окрім того, перевіркою представленого розрахунку амортизаційних відрахувань та оборотно-сальдової відомості по рахунку «Необоротні активи: податки і нарахування» контролюючим органом встановлено, що ТОВ у порушення приписів пп. 8.3.1, 8.3.2 п. 8.3; пп. 8.4.3 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року завищено суму амортизаційних відрахувань на 6462,00 грн.

Даючи оцінку висновку судово-економічної експертизи № 4015 від 29.04.2010 року, апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що при перевірці позивача за період з 01.10.2005 року по 31.12.2006 року (акт перевірки від 19.07.2007 року № 1276/148/23-4/207942490) заниження (завищення) валових витрат за 2006 рік не встановлено.

Окрім того, позивач у своїх письмових поясненнях стверджував, що ним були включені до складу валових доходів по рядку 01.6 декларації з податку на прибуток умовно нараховані відсотки на суму неповернутої безвідсоткової позики перед ТОВ «Мавдо ЛТД» згідно із договором № 35/11-04 від 01.11.2004 року з терміном погашення по 01.01.2010 року. Представник позивача не спростував наведеного у судовому засіданні і не зміг надати з цього приводу обґрунтованих пояснень.

Також у висновку експертизи зазначено, що на заборгованість за договором № 35/11-04 від 01.11.2004 року виписано вексель і відсотки не нараховувалися, що суперечить поясненням головного бухгалтера позивача. Разом із тим, до перевірки жодного векселя надано не було.

Представники апелянта у ході апеляційного розгляду підтримали подану апеляційну скаргу у повному обсязі, просили її задовольнити та відмовити у задоволенні позову ТОВ.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду обґрунтованість доводів апелянта заперечив, просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позов ТОВ, суд першої інстанції виходив із того, що висновок ДПІ щодо порушення позивачем порядку віднесення до валових витрат сум сплачених авансів та заниження скоригованих валових доходів за 2007 рік на суму 291 399,4 грн., за І квартал 2008 року на суму 50 285,46 грн. та формування на підставі цього валових витрат спростовується матеріалами справи, в тому числі висновком судово-економічної експертизи.

Суд дійшов висновку про безпідставність донарахування відповідачем позивачу сум податку на прибуток відповідно до пп. 5.2.1. п.5.2. ст. 5, пп. 11.2.1, пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки завищення валових витрат на суму 314132,23 грн. є документально непідтвердженим.

З урахуванням простих векселів № 733253659759 від 28.08.2006 року на суму 1 774 708 грн. та № 733253659760 від 28.08.2006 року на суму 1 710 288,53 грн., акту приймання-передачі векселів від 28.08.2006 року, акту пред'явлення до сплати векселів від 28.08.2007 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що нарахування ДПІ умовних відсотків та збільшення валового доходу на цю суму є неправомірним, оскільки вказані прості векселі ТОВ «Мавдо ЛТД» пред'явлені до сплати 28.08.2008 року, що заперечує існування зобов'язання позивача перед третьою особою по безвідсотковій позиці.

Окрім того, судом було враховано, що ТОВ авансові оплати постачальникам товарів (робіт, послуг) не включалися в декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ за 2006 рік та І півріччя 2007 року. Станом на 31.12.2007 року авансові оплати за роботи (товари, послуги) складали: по рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» - 1235057,05 грн., з правом включення до валових витрат 842459,02 грн., а фактично включено 771772,63 грн.; по рахунку 6852 «розрахунки з іншими кредиторами» - 100671,86 грн., з правом включення до валових витрат 75011,15 грн., фактично виключено з валових витрат - 62762,35 грн.

На підставі аналізу бухгалтерських рахунків позивача за 2007 рік суд першої інстанції зробив висновок про те, що позивачем не порушено вимоги податкового законодавства в межах цього спору і застосування до нього штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є безпідставним та протиправним.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, лише частково відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Як безспірно встановлено судом, ДПІ було проведено планову виїзну перевірку ТОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року, за результатами якої складено акт від 16.10.2008 року № 2006/239/23-2/20794249.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ винесено оспорювань податкове повідомлення-рішення від 26.11.2009 року № 0002662321/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 165569,03 грн. за основним платежем та штрафних (фінансових) санкцій на суму 64967,70 грн., всього на суму 230536,73 грн.

Даючи правову оцінку висновкам контролюючого органу щодо донарахування позивачу податку на прибуток за 2007 рік та за І квартал 2008 року, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у ході проведеної ДПІ перевірки не було виявлено пред'явлення позивачу векселя № 733253659760 від 28.08.2006 року на суму 1710288,53 грн., виданого на користь ТОВ «Мавдо ЛТД», який не було відображено у відповідному реєстрі виданих векселів, що дає підстави для висновку про необґрунтованість відповідного висновку судово-економічної № 4015 від 29.04.2010 року.

Окрім того, до перевірки жодного векселя надано не було. По бухгалтерському обліку позивача (рахунок бухгалтерського обліку 55 «Інші довгострокові зобов'язання») станом на 01.01.2008 року рахується неповернута безвідсоткова позика перед ТОВ «Мавдо ЛТД» згідно із договором № 35/11-04 від 01.11.2004 року у сумі 1 710 288,53 грн.

Облікова ставка Національного банку України з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року становила 10% (постанова від 29.12.2007 року № 492). Тому сума умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилася непогашеною, за І квартал 2008 року становить 42990,86 грн. (1 710 288,53 х 10 х 92/366 х 100).

Окрім того, позивач у своїх письмових поясненнях ДПІ стверджував, що ним були включені до складу валових доходів по рядку 01.6 декларації з податку на прибуток умовно нараховані відсотки на суму неповернутої безвідсоткової позики перед ТОВ «Мавдо ЛТД» згідно із договором № 35/11-04 від 01.11.2004 року з терміном погашення по 01.01.2010 року.

Таким чином, слід погодитися із доводами апелянта про порушення позивачем приписів пп. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.25 ст. 1; пп..4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та заниження скоригованих валових доходів за 2007 рік на суму 291399,40 грн. та за І квартал 2008 року на суму 50285,46 грн.

Окрім того, поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що станом на 01.01.2008 року у позивача обліковувалася кредиторська заборгованість перед ПП БТФ «Західторгальянс» в сумі 13 486,81 грн., яке постановою господарського суду Львівської області від 15.01.2008 року по справі № 8/339 визнано банкрутом. Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.03.2008 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс вказаного підприємства та з 17.03.2008 року скасовано його держану реєстрацію.

Представник позивача у ході апеляційного розгляду неврахування вказаних обставин у податковому обліку ТОВ пояснив необізнаністю товариства з такими обставинами.

З огляду на приписи пп. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.25 ст. 1; пп..4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст.ст. 256, 261, 509, 609 ЦК України суд апеляційної інстанції погоджується із доводами податкового органу про те, що позивачем у І кварталі 2008 року протиправно не включено до складу валового доходу 13 486,81 грн. непогашеної кредиторської заборгованості перед ПП БТФ «Західторгальянс».

Одночасно апеляційний суд звертає увагу на те, що позивачу під час перевірки було надано запит від 01.10.2008 року № 1, у відповіді на який 06.10.2008 року ТОВ було зазначено, що авансові оплати до валових витрат за 2006 рік не включались.

Згідно із даними акту перевірки позивача від 19.07.2007 року № 1276/148/23-4/20794249 за період з 01.10.2005 року по 31.12.2006 року заниження (завищення) валових витрат за 2006 рік не встановлено і з такими висновками контролюючого органу позивач погоджувався (а.с. 33-36 т. 10).

У ході проведеної перевірки контролюючий орган прийшов до висновку про те, що ТОВ у порушення приписів пп. 5.2.1 п. 5.2 ст.5; пп.11.2.1 та пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11, пп. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено валові витрати по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за 2007 рік на 466 935,67 грн.

Під час перевірки ДПІ було скеровано позивачу запит №1 від 01.10.2008 року «Про надання пояснень та підтверджуючих документів» щодо підтвердження витрат, які включені в декларацію з податку на прибуток за 2007 рік. Відповідно до отриманих пояснень та копій доданих документів від 06.10.2007 року ТОВ занижені валові витрати по рядку 04.13 декларації з податку на прибуток за 2007 рік у сумі 152803,44 грн.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції погоджується із висновками контролюючого органу про те, що підприємством було завищено скориговані валові витрати за 2007 рік на 314132,23 грн. (466935,67 грн. - 152803,44 грн.)

Окрім того, у ході проведеної перевірки на підставі представленого розрахунку амортизаційних відрахувань по групах І, ІІ, ІІІ, IV та оборотно-сальдової відомості по рахунку «Необоротні активи: податки і нарахування» контролюючий орган прийшов до переконання про порушення ТОВ приписів пп. 8.3.1, 8.3.2 п. 8.3; пп. 8.4.3 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» шляхом завищення суми амортизаційних відрахувань на 6462,00 грн. за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року.

Вказаним обставинам судом першої інстанції у оскаржуваному судовому рішенні належна оцінка надана не була.

У ході апеляційного розгляду представник ТОВ не зміг навести доводів на спростування вказаних висновків контролюючого органу, пояснивши виявлені у ході перевірки факти неправильного нарахування амортизаційних відрахувань допущеними працівниками підприємства помилками.

З огляду на викладене апеляційний суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ у цій частині.

Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова задовольнити.

Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року у справі № 2а-1123/09/1370 та прийняти нову, якою у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Постанова у повному обсязі складена 26 червня 2013 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

В.В.Клюба