Постанова № 32069160, 26.06.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.06.2013р. справа № 905/2087/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Колядко Т.М.суддівБойченко К.І. , Принцевської Н.М за участю представників сторін: від позивача:Рєкунов А.В. за довір. б/н від 05.04.2013р.від відповідача:не з"явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Донецьквуглезбагачення" м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької областівід17.05.2013р.по справі№905/2087/13 (Л.Д. Подколзіна)за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєр-союз" м. Сєвєродонецьк Луганської областідотовариства з обмеженою відповідальністю "Донецьквуглезбагачення" м. Донецькпростягнення 43010,00грн. В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Донецької області (суддя Подколзіна Л.Д.) рішенням від 17.05.2013р. задовольнив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-союз» м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі - ТОВ «Сєвєр-союз») та стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» м. Донецьк (далі - ТОВ «Донецьквуглезбагачення») заборгованість в сумі 43010,00грн., з посиланням на доведеність позовних вимог.

Крім того, суд стягнув з відповідача на користь позивача витрати пов'язані з наданням адвокатських послуг у сумі 3000,00грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1720,50грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Донецької області від 17.05.2013р. по справі № 905/2087/13 просить скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо зарахування 9000,00грн. за надані відповідачу транспортні послуги по перевезенню поставленого по договору на його склад флотореагенту-оксаль Т-66, а також щодо факту виставлення рахунків і оплат по ним за транспортні послуги, оскільки ні в договорі № 01/02/2012/1пкс від 01.02.2012р., ні в специфікаціях від 01.02.2012р., від 02.07.2012р., від 01.08.2012р. до договору не зазначено, що ТОВ «Донецьквуглезбагачення» повинно сплатити позивачу транспортні послуги.

Заявник в апеляційній скарзі також зазначив, що поставка товару у березні 2012р. на суму 77000,00грн. здійснена не в рамках договору № 01/02/2012/1пкс від 01.02.2012р., поставка між сторона не узгоджена, тому строк оплати не настав; акт звірки розрахунків не є первинним документом, на підставі якого визначається борг відповідача, крім того, цей акт був підписаний не уповноваженою особою.

Позивач рішення господарського суду Донецької області від 17.05.2013р. по справі № 905/2087/13 вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач свого представника у судове засідання 26.06.2013р. не направив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 06.06.2013р. Доказів поважності причин його не явки суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги за відсутністю представника відповідача.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «Сєвєр-союз» м. Сєвєродонецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ТОВ «Донецьквуглезбагачення» м. Донецьк заборгованості у сумі 43010,00грн., посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №01/02/2012/1пкс від 01.02.2012р. в частині розрахунків за поставлений товар. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з правовою допомогою, наданою адвокатом Свистуном Г.В. у розмірі 4000,00грн. на підставі договору щодо надання юридичних послуг № 4 від 05.02.2013р.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2012р. між ТОВ «Сєвєр-союз» (Постачальник) та ТОВ «Донецьквуглезбагачення» м. Донецьк (Покупець) був укладений договір № 01/02/2012/1пкс, за умов якого Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію відповідно до умов даного договору. Найменування, кількість, ціна, строки оплати, строки та умови поставки продукції вказані в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору право власності на продукцію переходить до Покупця після підписання накладної (акта прийому-передачі), після чого продукція вважається поставленою Постачальником та прийнятою Покупцем.

Згідно п. 3.3 договору розрахунки за продукцію здійснюються грошовими коштами на розрахунковий рахунок позивача в строк встановлений в специфікаціях.

Строк дії договору до 31.12.2012р. (п. 9.2. договору).

01.02.2012р., 02.07.2012р., та 01.08.2012р між сторонами підписані специфікації на поставку продукції, за якими позивач та відповідач погодили поставку товару із зазначенням умов поставки, оплати, його найменування, кількісних та якісних показників, ціни. Зазначені специфікації підписані обома сторонами без будь-яких заперечень і зауважень та скріплені печатками обох підприємств (а.с. 11-13).

У відповідності до п. п. 1, 3 специфікації від 01.02.2012р. до договору умови оплати - 100% передоплата, а відповідно до п. 3 специфікацій від 02.07.2012р., від 01.08.2012р. оплата за продукцію здійснюється протягом 30 днів з дати поставки продукції.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 314198,00грн., про що свідчать видаткові накладні: № 30/03 від 30.03.2012р. на суму 77000,00грн., № 18/07 від 18.07.2012р. на суму 77688,00грн., № 16/08-1 від 16.08.2012р. на суму 159510,00грн. (а.с. 15, 17, 19).

Посилання заявника в апеляційній скарзі на те, що за видатковою накладною № 30/03 від 30.03.2012р. поставка товару на суму 77000,00грн. здійснена не в рамках договору, у зв'язку з чим строк оплати не настав до уваги колегією суддів не приймається та спростовується матеріалами справи, оскільки в значеній накладній є посилання саме на договір № 01/02/2012/1пкс від 01.02.2012р. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач заперечує щодо прийнятого від позивача товару в зазначеній сумі.

Крім того, позивачем було направлено відповідну претензію, про що свідчать матеріали справи (а.с. 54).

Позивач також просив суд стягнути з відповідача 9000,00грн. за надані транспортні послуги відповідачу по перевезенню поставленого по договору на його склад флотореагенту-оксаль Т-66 за актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 30/03-1 від 30.03.2012р., № 18/07-1 від 18.07.2012р., № 20/08-1 від 20.08.2012р.

Суд першої інстанції задовольнив та стягнув з відповідача 9000,00грн. за надані транспортні послуги по перевезенню, однак колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду в цій частині, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.1. договору поставка продукції на адресу Покупця здійснюється на умовах та в строки, зазначені в специфікаціях до договору.

Згідно п. 2.2. договору при тлумаченні цього договору мають силу міжнародні правила торгових термінів «Incoterms» в редакції 2000р.

Пунктом 1 специфікацій до договору сторони передбачили, що поставка продукції здійснюється на умовах DDP та CPT - ТОВ «УП ЦЗФ «Чумаківська», 83031, м. Донецьк, вул. Бараннікова, 27; ТОВ «ЦЗФ «Селидівська», 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Мира, буд. 34.

Згідно «Incoterms» в редакції 2000р. терміни DDP та CPT зобов'язують продавця укласти договори перевезення товару та доставити цей товар за власний рахунок до названого місця призначення, тобто до ТОВ «УП ЦЗФ «Чумаківська», ТОВ «ЦЗФ «Селидівська», як це визначено в специфікаціях.

Крім того, як вбачається з договору № 01/02/2012/1пкс від 01.02.2012р. сторонами не було передбачено обов'язку Покупця відшкодовувати витрати за надані транспортні послуги по перевезенню.

Тому, колегія суддів апеляційного суду вважає, що в частині стягнення з відповідача 9000,00грн. за наданні транспортні послуги по перевезенню слід відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку що, позовні вимоги ТОВ «Сєвєр-союз» підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача 34010,00грн. заборгованості, оскільки останній не надав суду доказів щодо оплати в цій сумі за поставлений товар.

Позивач просив суд відшкодувати йому за рахунок відповідача витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 4000,00грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить оплата, зокрема, послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Згідно ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

З матеріалів справи вбачається, що 05.02.2013р. між ТОВ «Сєвєр-союз» (Замовник) та адвокатом Свистуном Г.В., який діє згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 773 від 31.03.2004р. укладений договір щодо надання юридичних послуг № 4 (п. 2.1. договору) (а.с. 56).

Відповідно до п. 5.1. договору вартість наданих Адвокатом послуг складає 4000грн., відповідно до додатків № 1 та № 2, що є невід'ємною частиною цього договору. Розрахунки за виконану роботу здійснюються Замовником протягом трьох днів з моменту підписання сторонами цього договору (п. 5.2. договору).

Згідно квитанції № 37 від 05.03.2013р. адвокатом Свистуном Г.В. прийнято від ТОВ "Сєвєр-союз" 4000,00грн. (а.с. 58).

Згідно п. 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача витрат по оплаті послуг адвоката у сумі 3000,00грн., з врахуванням розумності цієї суми для даної справи і фактично наданих послуг адвокатом.

Посилання заявника в апеляційній скарзі на те, що відповідач не повідомлений судом першої інстанції про прийняття позовної заяви до розгляду та порушенням провадження у справі № 905/2087/13, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, оскільки ухвала господарського суду Донецької області від 27.03.2013р. про порушення провадження у справі направлена сторонам 29.03.2013р., про що свідчить штамп канцелярії суду першої інстанції на зворотній стороні зазначеної ухвали; відповідачем 02.04.2013р. ухвала суду від 27.03.2013р. отримана, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 74).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Донецьквуглезбагачення» підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 17.05.2013р. по справі № 905/2087/13 підлягає частковому скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позову та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» м. Донецьк задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 17.05.2013р. по справі № 905/2087/13 скасувати частково.

Резолютивну частину рішення господарського суду Донецької області від 17.05.2013р. по справі № 905/2087/13 викласти у наступній редакції:

«Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-союз» м. Сєвєродонецьк Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 43010,00грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» (83058, м. Донецьк, вул. Майська, буд. 66, код ЄДРПОУ 36887724, МФО 377090, р/р 26000001300242 в ОАО «Европромбанк», р/р 26001301800424 в ф-ле ГУ ПАО ПИБ в Дон. обл.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-союз» (93404, м. Сєвєродонецьк, Луганської області, вул. Менделєєва, буд. 1, код ЄДРПОУ 37218441, р/р 26006302119700 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) заборгованість в сумі 34010,00грн., витрати пов'язані з наданням адвокатських послуг у сумі 3000,00грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1360,47грн.

В частині стягнення з відповідача 9000,00грн. відмовити».

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-союз» (93404, м. Сєвєродонецьк, Луганської області, вул. Менделєєва, буд. 1, код ЄДРПОУ 37218441, р/р 26006302119700 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» (83058, м. Донецьк, вул. Майська, буд. 66, код ЄДРПОУ 36887724, МФО 377090, р/р 26000001300242 в ОАО «Европромбанк», р/р 26001301800424 в ф-ле ГУ ПАО ПИБ в Дон. обл.) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 180,01грн.

Суду першої інстанції видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді: К.І. Бойченко

Н.М. Принцевська

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

1. відповідачу

1. у справу

1. ДАГС

1. г/с Дон. обл.