Рішення № 32069044, 25.06.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.06.2013 Справа № 920/844/13

Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко П.І., за участю секретаря судового засідання Чижик С.Ю., розглянувши матеріали справи № 920/844/13:

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі філії «Охтирський район електричних мереж», м. Охтирка Сумської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоторгприлад», м. Охтирка Сумської області

про стягнення 606548 грн. 08 коп.

представники сторін:

від позивача: Лебець О.Ф. (довіреність № 10-19/17-Д/32 від 02.07.2012 року)

від відповідачів: не з'явився

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 606548 грн. 08 коп., у тому числі: 582024 грн. 93 коп. заборгованості по активній електричній енергії, 2915 грн. 65 коп. заборгованості за реактивну енергію, 17275 грн. 96 коп. пені, 876 грн. 40 коп. інфляційних збитків та 3455 грн. 14 коп. 3% річних, а також судовий збір в сумі 12130 грн. 96 коп.

У судовому засіданні 25.06.2013 представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 26.06.2013 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте надав суду клопотання № 521 від 21.06.2013 року, в якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з хворобою.

Крім того, відповідач надав до суду відзив на позовну заяву № 520 від 20.06.2013 року, в якому відповідач визнає суму заборгованості, яка становить 584940 грн. 58 коп., у тому числі: заборгованість по активній електричній енергії - 582024 грн. 93 коп., заборгованість за реактивну електричну енергію - 2915 грн. 65 коп. та просить суд визнати розмір інфляційних збитків, нарахований на суму позову у розмірі 347 грн. 14 коп., відмовити у відшкодуванні збитків у вигляді пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань, задовольнити позов у частині стягнення заборгованості по активній електричній енергії в сумі 582024 грн. 93 коп., заборгованості за реактивну електричну енергію в сумі 2915 грн. 65 коп., а також відстрочити виконання рішення до 01.12.2013 року.

Подані документи прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, то воно не підлягає задоволенню, оскільки судом не було визнано явку сторін в судове засідання обов'язковою та неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в справі матеріалами.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі. Отже, справа розглядається по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважених представників сторін, господарський суд встановив.

23.10.2003 року між Відкритим акціонерним товариством «Сумиобленерго» (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Водоторгприлад» (відповідачем) було укладено договір № 23 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався поставити електричну енергію відповідачу, а відповідач, в свою чергу, зобов'язувався оплатити постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та інші нарахування, згідно умов додатку № 4 «Порядок розрахунків».

Відповідно до п. 1 додатку № 4 до договору, розрахунковим періодом вважається період з 20 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Покази розрахункових засобів обліку фіксуються 20 числа кожного місяця та оформлюються «Актом про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії».

Відповідно до п. 2 додатку № 4, обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат, визначається відповідно до «Акту про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії».

У відповідності з п. 3 додатку № 4, розрахунок на оплату електричної енергії має бути оплачений відповідачем протягом 5 днів від дня отримання.

Як зазначив позивач, в обґрунтування позовних вимог, з листопада 2012 року відповідач не проводить вчасну і повну оплату вартості спожитої електричної енергії. Факт належного виконання умов договору позивачем з 20.10.2012 року по 20.04.2013 року підтверджується актами про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії за вказаний період (в справі).

Станом на 01.05.2013 року заборгованість відповідача за спожиту активну електричну енергію складає 582024 грн. 93 коп., що підтверджується розрахунком суми боргу за спожиту електроенергію, актами про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії та розрахунками на оплату спожитої електроенергії (в справі).

Також, відповідно до п. 2.2.4 договору, відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача, згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії».

Перетікання реактивної електричної енергії - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії та впливає на показники якості активної електричної енергії (п. 1.2 Правил користування електричною енергією, що затверджені Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року).

На підставі вказаних положень договору, відповідачу кожного місяця проводиться обрахунок за перетікання реактивної електроенергії та виставляються рахунки на оплату. Несплаченими залишаються рахунки з листопада 2012 року на загальну суму 2915 грн. 65 коп.

Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1-2 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідач свої обов'язки по договору не виконує, доказів сплати боргу за договором не надав, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 582024 грн. 93 коп. заборгованості по активній електричній енергії, 2915 грн. 65 коп. заборгованості за реактивну енергію визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючи порушення відповідачем умов договору, позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню, інфляційні збитки та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми індексу інфляції в розмірі 876 грн. 40 коп. за період з 01.12.2012 року по 19.01.2013 року та щодо стягнення суми 3% річних в розмірі 3455 грн. 14 коп. за період з 30.10.2012 року по 19.04.2013 року є правомірними, підтверджуються обґрунтованими розрахунками позивача і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо періоду нарахування індексу інфляції є безпідставними, оскільки позивач правомірно здійснив розрахунок суми індексу інфляції за період з 01.12.2012 року по 19.01.2013 року.

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 договору з порушенням термінів, визначених додатком № 4 «Порядок розрахунків», відповідач має сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені визначається в окремому рахунку.

Так, за неналежне виконання умов договору позивачем нараховано відповідачу за період з 30.10.2012 року по 08.04.2013 року пеню в сумі 17275 грн. 96 коп.

Відповідно до ч. 1. ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні та не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пункт 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України надає право господарському суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне застосувати ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України і зменшити розмір пені до 1000 грн. 00 коп., оскільки матеріалами справи, зокрема, протоколом № 23 від 12.06.2013 року засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, підтверджується факт збиткової діяльності відповідача за 2010-2013 роки, внаслідок різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання, наданих населенню, та фактичної собівартості послуг з централізованого водопостачання. Поряд з цим, докази наявності у позивача (кредитора) збитків, які перевищують суму індексу інфляції, заподіяних неналежним виконанням відповідачем зобов'язання перед позивачем, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1000 грн. 00 коп., а в частині задоволення вимог щодо стягнення решти суми пені суд відмовляє.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву, серед іншого просить суд відстрочити виконання рішення до 01.12.2013 року, посилаючись на те, що в разі прийняття відповідних тарифів ТОВ «Водоторгприлад» матиме змогу погасити суму позову в повному обсязі, орієнтовно до 01.12.2013 року.

Вказане клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення, викладене у відзиві на позовну заяву, подане до суду 21.06.2013 року, суд відхиляє, оскільки відсутні обґрунтування та належні докази в його підтвердження та докази в підтвердження можливості сплати існуючої заборгованості у визначений в клопотанні строк (до 01.12.2013 року).

Згідно Закону України «Про судовий збір», ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по судовому збору пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоторгприлад» (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Сковороди, 1; код 31641315) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі філії «Охтирський район електричних мереж» (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Снайпера, 84; код 37785014) 582024 грн. 93 коп. заборгованості по активній електричній енергії, 2915 грн. 65 коп. заборгованості за реактивну енергію, 1000 грн. 00 коп. пені, 876 грн. 40 коп. інфляційних збитків та 3455 грн. 14 коп. 3% річних, а також витрати по судовому збору в сумі 11805 грн. 44 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення відхилити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.06.2013 року.

Суддя П.І.ЛЕВЧЕНКО