Рішення № 32068895, 26.06.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/34/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

26.06.2013 Справа № 908/1738/13

За позовом Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Чернівціобленерго" (58000, м. Чернівці, вул. Прутська, буд. 23-а)

До Товариства з обмеженою відповідальністю НВО „Південенерго груп" (69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 39, кв. 157)

Про стягнення 30 450 грн.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Чернівціобленерго" м. Чернівці до Товариства з обмеженою відповідальністю НВО „Південенерго груп" м. Запоріжжя, про зобов'язання забезпечити поставку товару та стягнення 30 450 грн., суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив зобов'язати відповідача забезпечити поставку товару по договору про закупівлю товарів за державні кошти (кошти підприємства) від 10.06.2011 року, а також стягнути 15 747 грн. пені у розмірі 3 % від вартості недопоставленої продукції, 1 450 грн. неустойки у розмірі 5 % від вартості недопоставленої продукції, 145 грн. інфляції та 870 грн. 79 коп. суми 3 % річних.

До судового засідання від позивача надійшла заява вих. № 2591 від 06.06.2013 року про зміну предмету позову, де позивач остаточно просить стягнути з відповідача сплачені йому за платіжним дорученням № 14517 від 20.04.2012 року грошові кошти в сумі 29 000 грн. та неустойку у розмірі 5 % від вартості недопоставленої продукції в сумі 1 450 грн.

Заява позивача про зміну предмету позову була прийнята судом, оскільки заявлена відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Також, від позивача надійшли письмові пояснення у справі, де він зазначає наступне: статтею 712 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з частиною першою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до частини 1 і 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно п. 7.2.10 договору, у разі невиконання постачальником своїх зобов'язань за цим договором, він сплачує неустойку у розмірі 5% від вартості недовиконаного обсягу за договором. Враховуючи те, що постачальник не допоставив покупцю товару на суму 29 000 грн., розмір неустойки становить 1 450 грн. Позивач в повному обсязі підтримує доводи, викладені в заяві про зміну предмету та підстав позовних вимог, які підтверджені належними доказами по справі, правову позицію, викладену в письмових поясненнях, та ставить до відома суд про неможливістю забезпечення явки уповноваженого представника по даній справі, і просить розглянути справу за відсутності представника позивача.

Розгляд справи відкладався, в зв'язку з неявкою сторін.

26.06.2013р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

До судового засідання позивач надіслав суду письмові пояснення, але вони не приймаються судом, оскільки вони не підписані представником позивача Кузьменко В.О.

В письмових поясненнях, які суд отримав від позивача 10.06.2013р., позивач просить розглянути справу без участі представника позивача.

В матеріалах справи знаходиться інформація Головного управління статистики у Запорізькій області вих. № 15-09/1476 від 04.06.2013 року, згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю НВО „Південенерго груп" знаходиться за адресою: 69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 39, кв. 157.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 22.05.2013 року була отримана відповідачем 04.06.2013 року, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на повідомленні про вручення поштового відправлення № 11856438.

Ухвали суду про відкладення розгляду справи від 10.06.2013р. була надіслана відповідачу з поштовими повідомленнями, що підтверджується виписками з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції, фіскальними чеками, Реєстрами на відправлення рекомендованої кореспонденції та списками згрупованих поштових відправлень вид рекомендованих листів , поданих в Запоріжжя-1, які знаходяться в матеріалах справи.

На момент прийняття рішення поштове відділення не повернуло суду повідомлення про вручення або не вручення позивачу ухвали суду про відкладення розгляду справи від 10.06.2013р.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою ( повідомленою суду позивачем в позові, та за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Позивач та відповідач, повідомлені про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судові засідання двічі не з'явились, відповідач про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, проти позову не заперечив.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, суд вважає, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

10.06.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти (кошти підприємства) (надалі - договір).

За умовами п. 1.1 договору відповідач зобов'язався у травні 2011 року - травні 2012 року поставляти позивачу 31.10.4 трансформатори, у т.ч. зазначені в п. 1.2 договору (надалі - товар), а позивач зобов'язався приймати та оплачувати такий товар.

В п. 1.2 договору сторони визначили перелік товару, його загальну кількість та вартість, з урахуванням ПДВ, в сумі 828 920 грн.

За умовами п. 1.3 сторони передбачили, що обсяги закупівель можуть бути зменшені позивачем в залежності від реального фінансування видатків.

Відповідно до п. 1.4 договору, відповідач протягом терміну дії цього договору здійснює поставку товару, вказаного в п. 1.2 договору, частинами (партіями) згідно заявок позивача залежно від його потреби в товарі, протягом терміну дії цього договору.

Позивач надав відповідачу заявку вих. № 7/21 від 13.04.2012 року, в якій просив виставити рахунок та здійснити поставку трансформаторів струму ТПЛ-10 200/5 у кількості 10 (десять) штук. Відповідно до витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції, заявка була надіслана відповідачу 13.04.2013 року.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що строк (термін) поставки (передачі) товару відповідачем здійснюється не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня отримання заявки на поставку. Строк (термін) поставки (передачі) товарів може коригуватися позивачем за згодою сторін в залежності від об'єму разової поставки, згідно заявок покупця.

Згідно п. 4.1 договору, розрахунки за товар проводяться шляхом оплати позивачем після пред'явлення відповідачем рахунка на оплату товару або видаткової накладної. Усі платіжні документи за договором оформлюються з дотриманням вимог законодавства. Відповідач надсилає (надає) позивачу рахунок в момент поставки партії товару.

Відповідачем було надано позивачу рахунок - фактуру № СФ-0000024 від 19.04.2012 року на проведення оплати вартості 10 (десяти) трансформаторів струму ТПЛ-10, 200/5 на суму 29 000 грн. (ар. с. 19).

Відповідно до умов п. п. 6.1.1 договору, позивач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

Позивач платіжним дорученням № 14517 від 20.04.2012 року сплатив на користь відповідача суму товару у розмірі 29 000 грн. (ар. с. 20).

За приписами п. п. 6.3.1, 6.3.3 договору, відповідач зобов'язався забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором, а при неможливості виконання умов цього договору - негайно повідомити позивача із зазначенням причин.

В п. 10.1 договору сторонами було визначено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.05.2012 року, а в частині розрахунків чи до поставки товарів - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надіслав відповідачу заявку на товар, провів оплату наданого йому рахунку.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав належним чином, своєчасно товар не поставив, про неможливість здійснення поставки позивача не повідомив.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких підстав, відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання поставити товару відповідача припиниться тільки тоді коли відповідач поставить позивачу товар.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З вищевикладеного слідує, що покупець має право вимагати або передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію вих. № 9/259 від 11.01.2013 року з вимогами забезпечити поставку товару відповідно до заявки та рахунку-фактури № СФ-0000024 від 19.04.2012 року, а також сплатити штрафні санкції за несвоєчасну поставку товару. Претензія була надіслана відповідачу поштою, про що свідчать надані суду копії опису вкладення у цінний лист від 11.01.2013 року та фіскального чеку поштового відділення № 0975 від 11.01.2013 року (ар. с. 21, 22).

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, позивач направив відповідачу вимогу, в якій просив забезпечити поставити товар.

Позивач не надав суду доказів направлення відповідачу вимоги про повернення суми попередньої оплати, відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України.

У зв'язку з тим, що договором не передбачений строк повернення передплати, постачальник зобов'язаний повернути позивачу суму передплати у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Позивач не надав суду вимогу про повернення суми передплати та не надав доказів направлення (вручення) цієї вимоги відповідачу.

Оскільки позивач не направив відповідачу вимогу про повернення суми попередньої оплати, то, відповідно, у відповідача не виникли зобов'язання повернути суму передплати, відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, та не наступив строк її повернення відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України.

У зв'язку з тим, що позивач не направив відповідачу вимогу про повернення суми передплати, то у відповідача, відповідно до 599 ЦК України та претензії вих. № 9/259 від 11.01.2013 року з вимогами забезпечити поставку товару, продовжують існувати зобов'язання поставити позивачу товар.

За таких підстав, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми передплати не підлягають задоволенню.

При цьому, позивач не втратив права направити відповідачу вимогу про повернення суми передплати.

За умовами п. п. 7.2.10 договору, у разу невиконання протягом терміну дії договору постачальником своїх зобов'язань за цим договором не з вини позивача, відповідач на вимогу позивача, сплачує неустойку в розмірі 5 % від вартості недопоставленого обсягу за договором.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату неустойки, а саме: направив відповідачу претензію вих. № 9/259 від 11.01.2013 року, в якій зазначав про сплату, у т.ч. і неустойки у сумі 1 450 грн. (29 000 грн. х 5% = 1 450 грн.).

Перевіривши розрахунок неустойки позивача, суд вважає його обґрунтованим та правомірним.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню неустойка в сумі 1 450 грн.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВО „Південенрго Груп" (69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 39, кв. 157; код ЄДРПОУ 36246953; р/р не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Чернівціобленерго" (58000, м. Чернівці, вул. Прутська, буд. 23-а; код ЄДРПОУ 00130760; р/р № 26001017113542 в ПАТ „Укрексімбанк", МФО 356271) неустойку в сумі 1 450 грн. та судовий збір в сумі 4 грн. 76 коп. Надати наказ.

В іншій частині позову - відмовити.

Повне рішення складено: 26.06.2013р.

Суддя Л.С. Місюра