Постанова № 32068877, 17.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 квітня 2013 року м. Київ №826/1417/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів:

головуючого судді - Костенка Д.А., суддів: Донця В.А., Шрамко Ю.Т.,

за участю секретаря судового засідання Оксентюк О.С.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби (далі - ДПІ), Державної податкової служби України (далі - ДПС України) про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2012 №0007761502/81711 та рішення від 21.01.2013,

в с т а н о в и в:

ПІІ "Макдональдз Юкрейн ЛТД" просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 30.11.2012 №0007761502/81711 та рішення ДПС України від 21.01.2013 № 948/6/10-2215 про результати розгляду скарги.

Під час розгляду справи 03.04.2013р. представник позивача підтримав позов з наведених у позовній заяві підстав. Позов обґрунтовано відсутністю зазначених в акті порушень та безпідставністю донарахування плати за землю, оскільки орендна плата за змелю сплачувалася позивачем відповідно до умов договору оренди землі від 15.02.2001, які є обов'язковими, а визначена вказаним договором ставка орендної плати відповідає вимогам ПК. Вимога про скасування рішення ДПС України про результати розгляду справи обґрунтована невмотивованістю, на думку позивача, даного рішення.

Відповідачі заперечень проти позову чи інших матеріалів до суду не надали, явку своїх представників до судового засідання не забезпечили, у зв'язку з чим та згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 75, 76 та 86 ПК на підставі даних, зазначених позивачем у податковій декларації з плати за землю за 2012 (вх. №9002568666 від 31.01.2012) та додатку №1 до декларації (вх. №9002557462 від 31.012012) ДПІ проведено камеральну перевірку, результати якої оформлено актом від 16.11.2012 №3727/152/23744453.

При перевірці встановлено, не заперечується в ході розгляду справи позивачем та підтверджується наявною у справі копією нотаріально посвідченого і зареєстрованого договору оренди земельної ділянки від 15.02.2001 між Сумською міською радою (Орендо-давець) та позивачем (Орендар), відповідно до умов якого позивач є користувачем земельної ділянки площею 3456 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, Червона площа, 15а, та надана позивачу з метою несільськогосподарського використання під розміщення ресторану.

Як зазначено в акті та не заперечується представником позивача, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2012 становить 4468746,24 грн.

Згідно акта перевірки позивачем задекларовано податкове зобов'язання з орендної плати за період вересень 2012 в сумі 5585,93 грн., що, на думку податкового органу, є порушенням положень пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК та відповідно призвело до заниження податкового зобов'язання з орендної плати за землю за вересень 2012 на 5585,94 грн., оскільки визначений позивачем в податковій декларації з плати за землю за 2012 (вх. №9002568666 від 31.01.2012) річний платіж у розмірі 1,5 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки менше мінімального розміру орендної плати - 3 відсотки від нормативної грошової оцінки переданої у оренду земельної ділянки.

Судом встановлено, що на підставі акта перевірки від 16.11.2012 №3727/152/23744453 та згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 та ПК ДПІ у м. Сумах винесено податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012 №0007761502/61711, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з орендної плати за землю на 8378,91 грн. (у т.ч.: 5585,94 грн. - основний платіж, 2792,97грн. - штрафні санкції).

Також судом встановлено, що рішенням ДПС України від 21.01.2013 №948/6/10-2215 про результати розгляду скарги позивача зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкового повідомлення-рішення контролюючого органу про визначення грошових зобов'язань і рішення контролюючого органу вищого рівня щодо розгляду скарги.

Згідно із ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як визначено в п. 14.1 ст.14 ПК плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147); орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136).

Згідно із ст. 288 ПК підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1), розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4).

Підпунктом 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК встановлено, що розмір орендної плати вста-новлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Ставка податку для земельної ділянки за адресою: м. Суми, Червона площа, 15а, згід-но з п. 274.1 ст. 275 ПК встановлена у розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки.

Таким чином, річна сума платежу з орендної плати за вказану земельну ділянку у вересні 2012 не могла бути меншою 3 відсотків від нормативної грошової оцінки. Водночас, як було встановлено перевіркою та судом, річна сума платежу з орендної плати за земельну ділянку згідно договору оренди від 15.02.2001р. у вересні 2011 визначена позивачем у розмірі 1,5 відсотків від нормативної грошової оцінки земель ної ділянки.

Отже, відповідач дійшов вірного висновку про порушення позивачем вимог пп. 288.1.5 п. 288.5 ст. 288 ПК і заниження ним суми орендної плати в період за вересень 2012 на 5585,94 грн.

Доводи позивача не спростовують факт порушення та суму заниження. Так, посилання позивача на положення п. 288.4 ст. 288 ПК не звільняють його як платника орендної плати в 2012 від додержання вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Твердження позивача про відповідність орендної плати у вересні 2012 вимогам ПК не відповідають пп. 285.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК та спростовуються вище-викладеним.

Посилання позивача на відсутність в договорі оренди необхідних змін розміру орендної плати є вірними, але недостатніми для спростування наявності у нього обов'язку зі сплати орендної плати в мінімальному розмірі, який виник в силу імперативного припису закону. Більше того, задекларований позивачем щомісячний розмір орендної плати у вересні 2012 - 5585,93 грн. перевищував визначений у договорі - 1870,56 грн., але при цьому відсутність змін до договору в частині визначення зміни нормативної грошової оцінки (п. 1.2) та розміру орендної плати (п. 2.3) не стало перешкодою позивачу для виконання вимог пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК та обчислення орендної плати, виходячи з дійсної у 2012 нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Посилання позивача на ст.ст. 632, 651 ЦК суд не бере до уваги, оскільки згідно з ч. 2 ст. 1 ЦК цивільне законодавство не застосовується до податкових відносин, якщо інше не встановлено законом, а пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК в цьому випадку інше не встановлено.

Крім зазначеного вище та з метою однакового застосування пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК судом враховується зазначений в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.10.2012р. №К/9991/52059/12 по аналогічній справі висновок, про правомірність донарахування контролюючим органом орендної плати в розмірі 3 відсотки від нормативної грошової оцінки у випадку, якщо договором визначено розмір орендної плати 1 відсоток.

Таким чином, доводи позивача та надані ним докази не спростовують наявність передбачених з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК підстав для донарахування податкового зобов'язання з орендної плати за вересень 2012 у сумі 8378,91 грн.

Відповідно до вимог п. 123.1 ст. 123 ПК якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, в такому разі при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

В акті перевірки встановлено, що податковим повідомленням-рішенням ДПІ від 31.10.2012 №0007151502/55152 позивачу вже нараховувалися штрафні санкції згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК, що в свою чергу під сумнів позивачем під час розгляду справи не ставилось.

Таким чином, враховуючи повторність в межах 1095 днів визначення контролюючим органом позивачу грошового зобов'язання з орендної плати за землю, а також зважаючи на відсутність заперечень позивача щодо правильності розрахунку штрафних санкцій, суд вважає 50 відсотковий розмір штрафу законним і обґрунтованим.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 30.11.2012 №0007761502/81711.

Також не підлягає задоволенню вимога позивача про скасування рішення ДПС України від 21.01.2013 №948/6/10-2215, виходячи з наступного.

Згідно з п. 56.8 ст. 56 ПК контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Суд виходить з того, що визначена у п. 56.8 ст. 56 ПК вмотивованість рішення контролюючого органу є поняттям оціночним і закон не визначає чітких її критеріїв, порушення яких є підставою для скасування рішення. При цьому помилковість мотивів контролюючого органу або незгода з ними позивача не свідчить про їх відсутність. Незгода платника податків з мотивами контролюючого органу не позбавляє права такого платника оскаржити в судовому порядку визначені йому податкові зобов'язання.

Дослідивши зміст наявної у справі копії рішення ДПС України від 21.01.2013 №948/6/10-2215 про результати розгляду скарги, суд зазначає про відсутність підстав для висновку про його невмотивованість, оскільки останнє містить правове і фактичне обґрунтування обставин його прийняття та відповідає п. 56.8 ст. 56 ПК.

Отже, враховуючи необґрунтованість позовних вимог та відсутність інших підстав для скасування оскаржуваних рішень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 14, 70, 71, 76, 79, 86, 128, 138, 158-163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити Підприємству з іноземними інвестиціями "Макдональдз Юкрейн ЛТД" в задоволенні позову до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби, Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2012 №0007761502/81711 та рішення №948/6/10-2215 від 21.01.2013.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Головуючий суддя Д.А.Костенко

Судді: Ю.Т. Шрамко

В.А. Донець