Постанова № 32068154, 20.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року Справа №827/428/13-а11 год. 19 хв.

місто Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді Кириленко О.О.,

секретар судового засідання Самойлова М.С.,

за участю: представника позивача - Пархоменко Я.В., представника відповідача - Ксенза О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Севастопольської міської організації Товариства сприяння обороні України до державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2013 року Севастопольська міська організація Товариства сприяння обороні України звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби про визнання дій державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби щодо оформлення у відношенні Севастопольської міської організації Товариства сприяння обороні України податкових повідомлень-рішень від 04 жовтня 2012 року № 0003300154 та від 04 жовтня 2012 року № 0003310154 неправомірними, визнання податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби від 04 жовтня 2012 року № 0003300154 щодо застосування до Севастопольської міської організації Товариства сприяння обороні України штрафу у розмірі 74 718 гривень 25 копійок та від 04 жовтня 2012 року № 00033010154 щодо застосування до Севастопольської міської організації Товариства сприяння обороні України штрафу у розмірі 20 390 гривень 21 копійки неправомірними та їх скасування.

Позов обґрунтовано тим, що податкові повідомлення-рішення винесені податковою інспекцією з порушенням норм чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача наполягала на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував у повному обсязі з підстав викладених у запереченнях проти позову.

Заслухавши доводи представників сторін, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Севастопольської міської організації Товариства сприяння обороні України по питанню своєчасності погашення погодженого податкового зобов'язання по земельному податку за травень - грудень 2010 року, січень - лютий 2011 року, січень 2012 року.

За результатами перевірки державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби складено акт від 19 вересня 2012 року № 1044/10/15-417/02728214.

В акті перевірки від 19 вересня 2012 року зафіксовано порушення позивачем граничного терміну сплати погоджених податкових зобов'язань по земельному податку за травень - грудень 2010 року, за січень, лютий 2011 року, січень 2012 року.

На підставі акту перевірки від 19 вересня 2012 року, державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 04 жовтня 2012 року № 0003310154 щодо застосування до Севастопольської міської організації Товариства сприяння обороні України штрафу у розмірі 20 390 гривень 21 копійки та від 04 жовтня 2012 року № 0003300154 щодо застосування до Севастопольської міської організації Товариства сприяння обороні України штрафу у розмірі 74 718 гривень 25 копійок.

Позивачем податкові повідомлення-рішення від 04 жовтня 2012 року було оскаржено в адміністративному порядку.

Рішенням державної податкової служби у місті Севастополі про результати розгляду скарги від 25 грудня 2012 року, податкові повідомлення-рішення від 04 жовтня 2012 року залишені без змін, а скарга без задоволення.

Рішенням державної податкової служби України від 28 січня 2013 року про результати розгляду повторної скарги, податкові повідомлення-рішення від 04 жовтня 2012 року залишені без змін, а скарга без задоволення

Також судом встановлено, що Севастопольська міська організація товариства сприяння обороні України є користувачем земельної ділянки загальною площею 90, 3686 га, розташованої за адресою: місто Севастополь, Камишове шосе, 33, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею від 28 березня 1994 року.

Вказана земельна ділянка надана в постійне користування для розміщення та обслуговування учбово-посадочного майданчику та об'єктів авіаційно-спортивного клубу товариства сприяння обороні України в Юхаріній балці відповідно до рішення виконавчого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів від 04 вересня 1962 року № 475.

Відповідно до підпунктів 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі.

Згідно зі статтею 270 Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні і земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Кодексу земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про плату за землю" (закон втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року, далі - Закон) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 286.1 статті 286 Кодексу передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до статті 2 Закону використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 17 Закону передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної i комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня i 15 листопада.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пунктів 287.3 статті 287 Кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно пунктом 287.4 статті 287 Кодексу податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 4 частини першої статі 12 Закону від земельного податку звільняються вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

При цьому, підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, - за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за умови спрямування відповідних сум земельного податку на розвиток фізичної культури і спорту за напрямами і в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 282.1.9 пункту 282.1 статті 282 Кодексу від сплати податку звільняються: підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, - за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2010 року № 250 "Деякі питання спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту" (постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2011 року № 975) затверджено Порядок спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту; перелік підприємств, установ, організацій, громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, баз олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку.

Дана постанова набрала чинності 19 березня 2010 року.

Згідно з пунктом 2 зазначеного Порядку суб'єкти господарювання обчислюють щороку станом на 1 січня суму земельного податку і подають до 1 лютого поточного року органові державної податкової служби за місцезнаходженням відповідної земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою ДПА, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Сума земельного податку, визначена у податковій декларації на поточний рік (далі - сума податку), вноситься суб'єктом господарювання рівними частками за місцезнаходженням відповідної земельної ділянки щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця, на окремий рахунок, відкритий в органі Державного казначейства.

Тобто, суб'єкти господарювання, визначені у переліку підприємств, установ, організацій, громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, баз олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку мають визначати суму земельного податку у декларації на поточний рік і подавати таку декларації до податкового органу, однак сплачувати цю суму мають на окремий рахунок, відкритий в органі Державного казначейства.

Оскільки Севастопольська міська організація Товариства сприяння обороні України є у вказаному переліку, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2010 року № 250, з травня 2010 року почала сплачувати суму земельного податку на відкритий рахунок в Головному управлінні Державного казначейства України в місті Севастополі, про що відповідач був повідомлений завчасно.

07 липня 2010 року державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя було сформовано податкову вимогу від 07 липня 2010 року № 1/179. Крім того, активи позивача були передані у податкову заставу.

Позивачем вимогу від 07 липня 2010 року було оскаржено у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 31 серпня 2010 року задоволено позов Севастопольської міської організації товариства сприяння обороні України до державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя про визнання неправомірними дій, визнання недійсною першої податкової вимоги, визнано дії державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя по формуванню податкової вимоги від 07 липня 2010 року № 1/179 і передачі активів Севастопольської міської організації товариства сприяння обороні України у податкову заставу неправомірними, визнано першу податкову вимогу від 07 липня 2010 року № 1/179 недійсною.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 31 серпня 2010 у справі № 2а-2344/10/2770 скасовано, прийнято нову постанову у справі, якою в позові Севастопольській міській організації товариства сприяння оборони України відмовлено.

На виконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2011 року, Севастопольською міською організацією товариства сприяння обороні України до відповідача було подано уточнюючу податкову декларацію з земельного податку за 2010 рік від 31 березня 2011 року вх. № 90463 з річною сумою 140 097 гривень 00 копійок (щомісячно 46 699 гривень 00 копійок за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2010 року, з 01 квітня 2010 року надано пільгу по земельному податку згідно діючому законодавству).

Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби, актом перевірки від 19 вересня 2012 року зафіксовано порушення позивачем граничного терміну сплати погоджених податкових зобов'язань по земельному податку за травень - грудень 2010 року, за січень, лютий 2011 року, січень 2012 року та нараховано штрафні (фінансові) санкції.

Подання позивачем уточнюючої декларації відповідачем розцінено як сплату узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку з пропуском граничного строку сплати.

Однак з такими висновками податкового органу суд погодитися не може у зв'язку з наступним.

Сплата податку - це виконання платником податку його податкового обов'язку шляхом спрямування певної суми коштів до бюджету в розмірі обчисленого за правилами статті 29 Кодексу податку у готівковій чи безготівковій формах.

За приписами статті 35 Кодексу сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Таким чином, податки повинні сплачуватись у грошовій формі, у національній валюті України (якщо інше не буде встановлено у Кодексі або в митному законодавстві).

Статтею 99 Конституції України закріплено, що грошовою одиницею України є гривня. Відповідно до пункту 3.3 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Кодексу джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Отже, висновки відповідача про те, що подача уточнюючої податкової декларації є фактичним погашенням боргу, день її подачі вважається днем сплати податкового боргу та з дня такої сплати розраховується строк прострочення сплати зобов'язання не узгоджуються з нормами чинного законодавства.

Оскільки, подача уточнюючої податкової декларації не є сплатою податкового боргу, державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби неправомірно нараховано позивачу штрафні (фінансові) санкції.

Крім того, суд зазначає, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2013 року скасовано постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2011 року та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 31 серпня 2010 року у справі № 2а-2344/10/2770.

Вищий адміністративний суд України не погодився з висновками Севастопольського апеляційного адміністративного суду про те, що оскільки, позивач відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2010 року № 250 "Деякі питання спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту" звільняється від сплати земельного податку, він повинен був надати до державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя необхідні документи щодо підтвердження свого права на звільнення від сплати податку.

Також ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2013 року встановлено, що позивач із травня 2010 року виконує свій обов'язок по сплаті земельного податку, у податкового органу не було підстав для формування податкової вимоги та передачі активів позивача до податкової застави у зв'язку з відсутністю у нього боргу.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Критерії оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень наведені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У судовому засіданні доводи представника відповідача щодо правомірності дій державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби та наявності порушень з боку Севастопольської міської організації Товариства сприяння обороні України не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Однак, при цьому, суд зазначає, що стаття 162 Кодексу адміністративного судочинства України наводить перелік способів захисту порушених прав, свобод чи інтересів та інших видів висновків суду по суті позовних вимог. При цьому даний перелік не є вичерпний, оскільки відповідно до частини третьої цієї статті суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Тобто, спосіб захисту, обраний судом, не обов'язково має збігатися з тим, що запропонував позивач у позовних вимогах.

Отже, суд може змінити чи уточнити формулювання позовних вимог, а в необхідних випадках і вийти за межі позовних вимог (частина друга статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд зазначає, під час розгляду справи встановлено, що оскарження у даній справі дій по оформленню податкових повідомлень рішень є фактичним оскарження самих податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, з метою відновлення порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне уточнити формулювання позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює його порушене право, а саме: визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби від 04 жовтня 2012 року № 0003300154.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби від 04 жовтня 2012 року № 0003310154.

Стягнути з Державного бюджету України (державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби) на користь Севастопольської міської організації Товариства сприяння обороні України судовий збір у розмірі 916 (дев'ятсот шістнадцять) гривень 67 копійок.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя(підпис)О.О. Кириленко

Постанову складено у повному обсязі

25 червня 2013 року

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Кириленко