Постанова № 32068142, 25.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 червня 2013 року № 826/7560/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:

Прокуратури Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби

до

Державного підприємства «Українська геологічна компанія»

про

стягнення заборгованості у розмірі 1 646 389,01 грн.,–

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура Дарницького району міста Києва звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Державної податкової служби з позовом до Державного підприємства «Українська геологічна компанія» про стягнення заборгованості у розмірі 1 646 389,01 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Вимоги прокуратури мотивовані тим, що відповідач не сплатив до державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 1 646 389,01 грн. Зазначена заборгованість виникла на підставі декларацій з ПДВ, проданих платником податків у період з липня 2012 року по квітень 2013 року. Як зазначав позивач, відповідачем самостійно погашено частину заборгованості у сумі 1 003 178,05 грн., загальна сума податкової заборгованості становить 1 646 389,01 грн. Згідно з вимогами п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України ДПІ на адресу позивача направлено податкову вимогу № 1865 від 05.10.2012 року, однак вжиті податковим органом заходи не призвели до позитивного результату - погашення податкового боргу, що стало підставою для звернення до суду.

У судовому засіданні 20 червня 2013 року прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання 20 червня 2013 року не з’явився, про дату, місце та час слухання справи належним чином повідомлявся шляхом направлення повістки про виклик. Через службу діловодства суду 20.06.2013р. відповідач подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності його представника. При цьому, відповідач, у поданому суду клопотанні, повідомив, що визнає позовні вимоги в повному обсязі, однак у зв’язку із недостатнім фінансуванням підприємства не може оплатити заборгованість у повному обсязі.

На підставі ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі враховуючи неприбуття у судове засідання представника відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта суд прийняв рішення про розгляд справи у письмовому провадженні при цьому запропонувавши особам, які беруть участь у справі, надати додаткові пояснення, документи та матеріали через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд прийшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Державне підприємство «Українська геологічна компанія» (далі – відповідач, ДП «Українська геологічна компанія») створене в процес реорганізації Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія» шляхом виділення частини його майна на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 року №1100-р та наказу Державної служби геології та надр України від 16 листопада 2011 року №153, зареєстроване Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією 02.02.2012 року, підтвердженням чого є наявна у матеріалах справи виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АВ №079402 (а.с.76) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби, що підтверджується довідкою про взяття на податковий облік платника податків №340 від 09.02.2012р. (а.с.64-зворотній бік).

Станом на день розгляду спору у відповідача згідно з довідкою про заборгованість по платежах до бюджету (а.с.64), обліковується заборгованість з податку на додану вартість на загальну суму 1 646 389,01 грн., яка утворилась на підставі самостійно поданих відповідачем податкових декларацій з ПДВ: №9050483604 від 20.08.2012р. на суму 814 385,00 грн., №9057563103 від 20.09.2012р. на суму 293 753,00 грн., №9063995398 від 18.10.2012р. на суму 97 141,00 грн., №9073061797 від 20.11.2012р. на суму 45 676,00 грн., №9080072347 від 19.12.2012р. на суму 791 552,00 грн., №9085031922 від 17.01.2013р. на суму 89 213,00 грн., №9006838516 від 01.10.2012р. на суму 2 727,00 грн., №9006838516 від 15.02.2013р. на суму 82 ,00 грн., №9006917041 від 15.02.2013р. на суму 133 761,00 грн., №9014266006 від 19.03.2013р. на суму 290 263,00 грн., №9021669897 від 18.04.2013р. на суму 78 388,00 грн. (а.с. 13-45).

Як вбачається з матеріалів справи, самостійно визначену суму податкових зобов’язань було погашено платником податків частково – у розмірі 1 003 178,05 грн.

Відтак, заборгованість відповідача з податку на додану вартість становить 1 646 389,01 грн.

Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України (далі за текстом – ПК України) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені кодексом.

Відповідно до п.56.11 ст.56 не підлягає оскарженню податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до підпункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з наведених положень Податкового кодексу України, самостійно визначені відповідачем суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно податкових декларацій з ПДВ №9050483604 від 20.08.2012р., №9057563103 від 20.09.2012р., №9063995398 від 18.10.2012р., №9073061797 від 20.11.2012р., №9080072347 від 19.12.2012р., №9085031922 від 17.01.2013р., №9006838516 від 01.10.2012р., №9006838516 від 15.02.2013р., №9006917041 від 15.02.2013р., №9014266006 від 19.03.2013р., №9021669897 від 18.04.2013р. вважаються узгодженими у день подання таких декларацій, оскарженню в адміністративному та судовому порядку не підлягають та повинні бути сплачена протягом 10 календарних днів.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95– 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пп. 59.3 ст. 59 ПКУ податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно зі ст. 59 ПК України у разі коли платник не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання наведених положень Податкового кодексу України ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було направлено відповідачу податкову вимогу № 1865 від 05.10.2012 року на суму наявного на той час податкового боргу у розмірі 261 606,11 грн., яка вручена відповідачу 10.10.2012 р. (а.с.8)

Податкова вимога відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржена та є правомірною на час розгляду даної справи.

У підпункті 59.5 статті 59 Кодексу визначено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ні Кодекс, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року N 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу, на чому наголошено також у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 12.04.2012 № 1044/11/13-12.

В даному випадку орган державної податкової служби надав суду документальне підтвердження того, що податковий борг збільшився після надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги.

Станом на момент розгляду справи загальний розмір заборгованості відповідача з податку на додану вартість становить 1 646 389,01 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС було здійснено заходи по стягненню податкового боргу платника податків, передбачені діючим законодавством, однак вони не призвели до погашення в повному обсязі податкового боргу.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті органом прокуратури та позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 1 646 389,01 грн., зважаючи на те, що відповідачем подано заяву про визнання позовних вимог та не надано суду доказів сплати податкового боргу, суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до положень частини 1 статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Звернення до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави, є однією з форм представництва прокурором інтересів держави в судовому процесі (частина 3 цієї статті)

В даному випадку Прокуратура Дарницького району міста Києва звернулась до суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби, на реалізацію повноважень останньої стосовно забезпечення надходження податкових платежів до державного бюджету.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись вимогами ст. ст. 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Українська геологічна компанія» (код ЄДРПОУ 38078094, адреса: 02088, м. Київ, вул. Геофізиків, 10) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у Дарницькому районі м. Києва, р/р №3111602970003 в ГУ ДКСУ у м. Києві, код 38021179, МФО 820019, кодова строка 14010100) податковий борг у розмірі 1 646 389,01 гривень (один мільйон шістсот сорок шість триста вісімдесят дев’ять грн. 01 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Патратій