Ухвала суду № 32068126, 19.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1081/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

19 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Федорової Г.Г.,

Вівдиченко Т.Р.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Чернігівський військовий лісгосп» до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000072200 від 14.03.2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року адміністративний позов Державного підприємства «Чернігівський військовий лісгосп» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 14.03.2013 № 0000072200 в частині податкового зобов'язання на суму 269487,72 грн., в тому числі за основним платежем 234491,81 грн., за штрафними санкціями 34995,91 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивачем безпідставно включено до складу витрат вартість робіт по заготівлі деревини позаштатними фізичними особами, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у вказаному періоді , так як документи, отримані від них не можуть розглядатись в якості належного підтвердження витрат.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з отримання позивачем товарів (робіт/послуг), невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат, а також, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність свого рішення в частині податкового зобов'язання на суму 269487,72 грн., в тому числі за основним платежем 234491,81 грн., за штрафними санкціями 34995,91 грн.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду з наступних мотивів:

Згідно з п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97- ВР «П оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного період; зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт/послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.5 ст. 138 ПК України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням наступного: датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору; датою визнання та сумою витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів) та їх сума, визначені згідно з правилами бухгалтерського обліку; витрати, понесені платником податку, у вигляді благодійних чи інших внесків та/або вартості товарів (робіт, послуг) до неприбуткових організацій, які згідно з нормами цього розділу враховуються для визначення об'єкта оподаткування платника податку, включаються до складу витрат за датою фактичного перерахування таких внесків та/або вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Під господарською діяльністю також розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, співробітниками Чернігівської МДПІ проведена документальна планова виїзна перевірка ДП «Чернігівській військовий лісгосп» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012 на підставі направлень № 102, 103, 104 від 10.12.2012, вимог п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 77 Податкового кодексу України та відповідно до наказу № 4187 від 29.11.2012.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 29.01.2012 № 18/22/24967505, на підставі викладених у ньому порушень Чернігівською МДІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.03.2013 № 0000072200, яким ДП «Чернігівський військовий лісгосп» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток 320115,31 грн., в тому числі 275618,00 грн. основного платежу, з яких оскаржується 234491,81 грн., 44497,31 грн. штрафних санкцій, з яких оскаржується 34995,91 грн.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що між ДП «Чернігівський військовий лісгосп» (Замовник) та фізичними особами - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (Підрядники) 18.01.2010, 03.02.2010, 05.02.2010, 12.02.2010, 26.02.2010, 09.03.2010, 19.04.2010, 30.06.2010, 19.07.2010, 26.07.2010, 06.08.2010, 20.08.2010, 20.09.2010, 15.10.2010, 20.10.2010, 22.10.2010, 01.11.2010, 05.11.2010, 16.11.2010, 25.01.2011, 14.03.2011, 10.05.2011, 31.05.2011, 18.07.2011, 19.07.2011, 26.07.2011, 27.07.2011, 02.08.2011, 16.08.2011, 29.09.2011, 03.10.2011, 09.11.2011, 21.11.2011, 24.01.2012, 01.02.2012, 21.02.2012, 29.02.2012, 06.03.2012, 12.03.2012, 23.05.2012 було укладено договори підряду № 1, № 2, № З, № 4, № 5, № 8, № 10, № 8, № 9, № 23, № 10, № 29, № 30, № 33, № 35, № 40, № 46, № 49, № 51, № 53, № 55, № 59, № 61, № 62 , № 66, № 77, № 111, № 112, № 113 , № 117, № 119, № 122, № 134, № 158, № 159, № 188, № 189, № 192, № 12, № 17, № 21, № 24, № 25, № 34, № 35, № 65 у відповідності до вимог яких Підрядник зобов'язується виконати на свій власний ризик і своїми силами лісосічні роботи за завданням Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу і оплатити її згідно умов вказаних договорів. Замовник доручає, а Підрядник бере на себе виконання наступних видів робіт: підготовчі лісосічні роботи, звалювання дерев, обрізування гілок та сучків, їх збирання і спалювання, розкручування хлистів на ділові сортименти та дрова, складення деревини, зачищення лісосіки від порубаних залишків у відповідності до карт технологічного процесу. Всі види робіт виконуються механізмами, засобами та транспортом Підрядника. Робота вважається після підписання уповноваженими представниками Замовника та Підрядника здавально-приймального акту на здачу лісосіки. Замовник проводить повний розрахунок з Підрядником після завершення всього комплексу лісосічних робіт на підставі здавально-приймального акту.

Усі вищевказані договори підписані директором ДП «Чернігівській військовий лісгосп» та вказаними фізичними особами та скріплено печаткою ДП «Чернігівській військовий лісгосп».

Виконання вказаних договорів підтверджується актами приймання-здачі робіт по заготівлі деревини на рубках головного користування за 2010 рік, 2011 рік та 9 міс. 2012 року, щоденниками приймання робіт по заготівлі (вивезенню) лісопродукції за 2010 рік, 2011 рік та 9 міс. 2012 року, картами технологічного процесу розроблення лісосіки, на підставі яких Підрядник бере на себе виконання робіт за 2010 рік, 2011 рік та 9 місяців 2012 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Судом першої інстанції встановлено, що вищезазначені договори були виконані сторонами в повному обсязі, товар (роботи/послуги) отриманий, сторони претензій один до одного не мають.

Згідно Правил охорони праці для працівників лісового господарства», затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 119 від 13.07.2005 (далі - Правила), лісосічні роботи - це роботи з заготівлі, трелювання та первинного оброблення деревини па лісосіці, додатковій робочій території лісозаготівельних бригад та в зовнішніх зонах безпеки. Лісосічні роботи включають в себе підготовлення територій, звалювання дерев бензиномоторними пилками, обрубування гілок, сучків, очищення дерев від гілок та сучків за допомогою моторного інструменту, розкружування дерев та деревних хлистів на лісосіках, трелювання деревини відповідним транспортом, машинна заготівля деревини, заготівля деревної зелені, очищення лісосік.

Пунктом 6.10. Правил встановлено, що організаційне технологічне керівництво роботами в лісі та на лісоскладах повинні здійснювати майстер або інший працівник, які успішно пройшли перевірку знань з безпечного ведення конкретних робіт.

Пунктами 15.3.1, 15.3.8 Правил передбачено, що звалювання дерев бензиномоторними пилками на усіх рубках лісу повинно виконуватися постійними працівниками, які пройшли необхідну професійну підготовку відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.36-05, а також необхідні інструктажі на підприємстві, освоїли вимоги безпеки на лісосічних роботах. При цьому, лісоруб, що звалює дерева бензиномоторною пилкою (далі - вальник лісу), повинен мати 6-й розряд, а другий лісоруб, який за необхідності йому допомагає (далі - помічник вальник), - 4-й або 5-й, а також вальнику дозволяється самостійно звалювати дерева на суцільних рубках з використанням гідроклина чи гідродомкрата, синтетичних чи з деревини твердолистяних порід не менше ніж двох клинків або звалювальної лопатки, якщо дерева звалюються на звільнене від лісу місце, а за межами небезпечної зони працює інший працівник, який спостерігає за роботою вальник.

В той же час, відповідно до п. 15.3.12 Правил одиночне звалювання дерев (без допомоги помічника вальника) дозволяється виконувати під час відносно безпечних погодних умов, а також за швидкості вітру не більше 4,5 м/с або якщо напрямок вітру збігається з напрямком звалювання дерев і має швидкість, що не перевищує значень, наведених у підпункті 15.1.18 цих Правил. Години, коли таке звалювання дозволяється, повинні встановлюватись щоденно керівником лісосічних робіт.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладання договорів підряду на виконання лісосічних робіт з фізичною особою, що має посвідчення вальника 6-го розряду є законним за наявності умов, встановлених п.п.15.3.8 та 15.3.12 Правил. Наявність 6-го розряду вальника мають усі фізичні особи, з якими укладалися договори підряду, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями таких посвідчень.

Листом Головного контроль-ревізійного управління України від 19.12.2008 № 24-18/562, встановлено, що договори з громадянами використання їх праці можуть укладатись за трудовим або цивільно-правовим договором. Відмінністю договорів цивільно-правового характеру від трудових договорів є те, що перші регламентуються Цивільним кодексом України, а другі - Кодексом законів про працю України. Суттю такого виду цивільно-правових відносин як підряду є те, що одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник повинен прийняти й оплатити виконану роботу.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, по суті (в юридичному розумінні) трудові відносини між сторонами при укладанні договору підряду виникнути не можуть, а із змісту, укладених позивачем угод з вальниками лісу, вбачається, що такі є цивільно-правовими, суть яких полягає у виконанні робіт (отримання результату) за обумовлений сторонами строк і ціну.

При цьому, на таких осіб не поширюються норми трудового законодавства щодо часу роботи і відпочинку, правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства (чи колективного договору), у зв'язку з чим судом першої інстанції вірно не взято до уваги доводи відповідача на нікчемність правочинів через порушення позивачем вимог «Єдиних норм виробітки та розцінки на лісозаготівельні роботи», затверджених постановою Державного Комітету СРСР по праці і соціальним питанням та секретаріатом ВЦСПС від 24.11.1980 № 346/20-20, Галузевої угоди між державним комітетом лісового господарства України та профспілкою працівників лісового господарства України на 2010 - 2012 роки, зареєстровану в міністерстві праці та соціальної політики від 29.03.10 № 3138/0/14-10/18 та «Правил охорони праці для працівників лісового господарства», затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 119 від 13.07.2005.

При цьому, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що відповідачем в Акті перевірки жодним чином не поставлено під сумнів факт реального виконання вказаних договорів, що підтвердив представник відповідача в судовому засіданні в апеляційній інстанції.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позивача, у відповідності до вимог чинного законодавства, були підстави для формування валових витрат, оскільки податковому органу надані належним чином оформлені всі первинні документи, натомість, відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з отримання позивачем товарів (робіт/послуг), невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 20.06. 2013 року.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федорова Г.Г.

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федорова Г. Г.