Постанова № 32067853, 21.06.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2013 року Справа № 803/1318/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А. Я.,

при секретарі судового засідання Піянзіну О. К.,

за участю представника позивача Канівського В. К.,

представника відповідача Сафарової О. Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер» до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімер» (ТзОВ «Полімер») звернулося в суд із позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (Ківерцівська МДПІ) від 22 травня 2013 року за №0000532200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) на 199 грн. 50 коп., в том числі 133 грн. - основний платіж та 66 грн. 50 коп. - штрафна (фінансова) санкція; за №0000542200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 154 грн., в том числі 153 грн. - основний платіж та 1 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі акту №329/2201/32328478 від 29 квітня 2013 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Полімер» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності із товариством з обмеженою відповідальністю «Ейс констракшен менеджмент» (ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент»)». Перевіркою встановлено, що фінансово-господарські операції між ТзОВ «Полімер» та ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» є фіктивним правочином, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Позивач не погоджується з висновками податкового органу, оскільки вважає, що факт виконання зобов'язань за спірним правочином між ТзОВ «Полімер» та ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а поставлений товар в подальшому використовувався позивачем в межах власної господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Крім того, вважає, що податковий орган безпідставно прийшов до висновку про нікчемність правочину, оскільки відсутні належні підстави вважати, що даний правочин порушує публічний порядок та був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ківерцівської МДПІ від 22 травня 2013 року за №0000532200 та №0000542200.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 20 червня 2013 року №1184/10/10.1-09 та в судовому засіданні пред'явленні позовні вимоги заперечила з наступних підстав.

В ході проведення перевірки встановлено, що за період з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року ТзОВ «Полімер» проведено в обліку отримання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) від ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» по податковій накладній на загальну суму 798 грн., в тому числі ПДВ - 133 грн. ПДВ в сумі 133 грн. включено до податкового кредиту в реєстр отриманих податкових накладних за грудень 2011 року та в декларацію по податку на додану вартість за грудень 2011 року.

Згідно з протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент» було перереєстровано на його ім'я, однак ніякої діяльності від імені даного підприємства він не здійснював. ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» за юридичною та фактичною адресою не знаходиться, трудові ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності відсутні.

З вищезазначених фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства, що у свою чергу свідчить про нереальність здійснення господарської операції між вказаним контрагентом та ТзОВ «Полімер».

Посилається на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення сформовані у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для їх скасування немає. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Полімер» зареєстроване як юридична особа Ківерцівською районною державною адміністрацією 20 січня 2003 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №447870, довідкою АА №690351 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 4 грудня 2012 року. 27 січня 2003 року товариство зареєстроване платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво №02399592.

У період з 25 квітня 2013 року по 26 квітня 2013 року Ківерцівською МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Полімер» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності із ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент», за результатами якої складено акт за №329/2201/32328478 від 29 квітня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 138.1, 138.2, 138.8. статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 153 грн., в тому числі за IV квартал 2011 року на 153 грн.; підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.2., 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит в сумі 133 грн., в тому числі за грудень 2011 року на 133 грн.

За наслідками перевірки Ківерцівською МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення 22 травня 2013 року за №0000532200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) на 199 грн. 50 коп., в том числі 133 грн. - основний платіж та 66 грн. 50 коп. - штрафна (фінансова) санкція; за №0000542200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 154 грн., в том числі 153 грн. - основний платіж та 1 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Висновки податкового органу про заниження ТзОВ «Полімер» податку на прибуток за IV квартал 2011 року на 153 грн. та завищення податкового кредиту за грудень 2011 року на 133 грн. базуються на тому, що правочин, укладений між позивачем та контрагентом-постачальником ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент», Ківерцівською МДПІ визнаний нікчемним. На підтвердження своїх доводів податковий орган зазначає, що у ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Так, згідно із пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено наданими до матеріалів справи документами, за період з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року позивачем проведено в обліку отримання ТМЦ від ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» (Постачальник) на загальну суму 798 грн., в тому числі ПДВ - 133 грн.

На придбаний ТзОВ «Полімер» у ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» товар було виписано податкову накладну від 20 грудня 2011 року №653 та видаткову накладну від 20 грудня 2011 року №РН-12-2005 на загальну суму 798 грн., в тому числі ПДВ - 133 грн. Оплата за отримані послуги підтверджується платіжним дорученням від 20 грудня 2011 року №1415 на суму 798 грн. Однак, у ТзОВ «Полімер» відсутні документи, які б підтверджували транспортування товару від ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент». Факт відсутності у товариства даних документів підтвердив представник товариства в судовому засіданні.

Разом з тим, як вбачається з акту №329/2201/32328478 від 29 квітня 2013 року, перевірку правильності та своєчасності обчислення та декларування витрат з податку на прибуток та податкового кредиту по ПДВ здійснено на підставі протоколів допитів свідків ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент», актів обстеження місцезнаходження підприємств.

Згідно із протоколом допиту директора ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент» ОСОБА_4 від 7 травня 2012 року, дане підприємство було перереєстроване на його ім'я, однак, ніякої діяльності від імені даного підприємства він не здійснював, а лише інколи підписував первинні бухгалтерські документи.

За змістом частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною другою цієї статті є нікчемним. Як встановлено частиною другою статті 215 того ж Кодексу, визнання судом нікчемного правочину недійсним не вимагається. Відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази підтверджують неможливість реального здійснення платником податків поставки товару з урахуванням відсутності необхідних умов для здійснення господарських операцій, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів у ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент», тому фінансово-господарські взаємовідносини між ТзОВ «Полімер» та ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» вчинено без наміру фактичного здійснення господарської діяльності.

Первинні документи, складені та видані із порушенням податкового законодавства України та не можуть вважатися належним доказом на підтвердження правомірності формування позивачем податку на прибуток за IV квартал 2011 року та податкового кредиту з ПДВ за грудень 2011 року.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що висновки Ківерцівської МДПІ, викладені в акті перевірки №329/2201/32328478 від 29 квітня 2013, про відсутність реального здійснення господарських операцій із ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» знайшли своє підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, а тому прийняті на підставі матеріалів перевірки податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, не підтверджено реальності здійснення господарських операцій по поставці товарів від ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент», а тому у задоволенні адміністративного позову ТзОВ «Полімер» слід відмовити повністю.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А. Я. Ксензюк