Постанова № 32067849, 20.06.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2013 р. Справа №801/6151/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючої судді Кудряшової А.М.,

при секретарі Ждані В.Є.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Бахарева Н.Ю., довіреність № 04-5/08 від 04.03.2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства ім. Калініна

до Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

про визнання протиправними дії,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство ім. Калініна звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів із вимогами про визнання протиправними дії Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів по розрахунку Комунальному підприємству ім. Калініна адміністративно-господарських санкцій за 2011 рік у сумі 6850,00 гривень.

У судове засідання позивач, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки не повідомив.

Враховуючі, що наявні у матеріалах справи документи свідчать, що позивач фактично не втратив наміру вирішення позовних вимог, приймаючі до уваги, що в матеріалах справи є заперечення відповідача та достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, з урахуванням думки представника відповідача, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника позивача.

Представник відповідача під час розгляду справи заперечувала проти задоволення позову, вказав, що позивачем на порушення вимог ст. 19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не виконано норматив по працевлаштуванню інвалідів та не вжито необхідних, передбачених чинним законодавством, заходів по пошуку інвалідів для їх працевлаштування, а тому як дії по складенню розрахунку, так і сам розрахунок, на думку відповідача, є правомірними.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Комунальне підприємство ім. Калініна (ЄДРПОУ 20701802) зареєстровано у якості юридичної особи 13.11.2002 року за адресою місцезнаходження 95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, буд. 133, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 449502 Серії ААБ, копія якої наявна в матеріалах справи.

Правовий статус, повноваження та умови діяльності Фонду визначені Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженим Наказом Міністерства соціальної політики України 14.04.2011 N 129, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2011 р. за N 528/19266.

Відповідно до п.п. 1, 4 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів Фонд соціального захисту інвалідів є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України.

Основними завданнями Фонду є:

1) реалізація в межах своєї компетенції заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів;

2) виконання програм щодо соціального захисту інвалідів.

Відповідно до п.п. 1) п. 5 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів Фонд відповідно до покладених на нього завдань координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, у тому числі щодо: реєстрації у них підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю; організації прийому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць, їх аналізу та перевірки правильності в них розрахунків; обліку підприємств установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю тощо.

Відповідно до п. 12 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Міністерством соціальної політики України та Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України утворюються територіальні відділення Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі в межах граничної чисельності його працівників. Положення про територіальні відділення, їх структуру, штатні розписи та кошториси затверджує директор Фонду.

Отже, відповідно до ст.ст. 2, 3, 17 КАС України, згідно з якими визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-XII визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 2 та ч.5, 9 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Процедуру подання інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів центру зайнятості визначено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою КМ України від 31.01.2007 р. № 70.

Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, а також звітують Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 420 від 19.12.2005 року та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 року за № 1534/11814, підприємства, установи і організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форм власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Відповідно до листа Красногвардійського районного центру зайнятості від 12.04.2013 року № 01-15/470 Комунальним підприємством ім. Калініна звіти по формі 3-ПН про наявність вакансій з відміткою про вільні робочі місця для інвалідів за 2010 -2012 роки не надавались.

Отже, відповідачем не були виконанні вимоги чинного законодавства щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів у 2011 році, не були працевлаштовані інваліди відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановленого ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Комунальне підприємство ім. Калініна зареєстровано у Кримському республіканському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

У пункті 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМ України від 31 січня 2007 р. № 70 визначено, що роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Тобто з даного положення вбачається, що для сплати адміністративно - господарських санкцій невід`ємною умовою є факт реєстрації відповідача як юридичної особи.

Таким чином, відсутність реєстрації у відповідному відділені Фонду не позбавляє відповідача від обов'язку дотримуватись нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів або сплачувати суми санкції, у разі невиконання нормативу.

Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не встановлено, що виконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів та адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, залежать від наявності реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, а тому відсутність такої реєстрації не позбавляє позивача обов'язку дотримуватись нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Вказана позиція висловлена, зокрема у постанові Вищого адміністративного суду України від 29 листопада 2012 р. по справі № К/9991/35389/12.

Таким чином, на відповідача покладено обов'язок створення робочих місць для інвалідів та інформування про це органів зайнятості та Фонду соціального захисту інвалідів, у порядку, встановленому вищезазначеними нормативними актами.

Позивачем було подано до Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік, складений по формі № 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за № 117/13384, у якому позивачем самостійно було визначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2011 році на підприємстві складала 10 осіб, серед яких відсутні особи, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

У зазначеному звіті позивачем також було вказано, що на підприємстві відсутні інваліди - штатні працівники, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». На підставі цього, позивачем самостійно була розрахована сума 6850,00 гривень адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідачем на підставі показників Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, поданого позивачем до Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів було винесено Розрахунок адміністративно-господарських санкцій КП ім. Калініна, у якому сума адміністративно-господарських санкцій також склала 6850,00 гривень.

Визначена сума позивачем не оскаржувалася.

З рахуванням вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» кількість інвалідів, що повинні працювати на робочих місцях позивача, створених відповідно до нормативу по працевлаштуванню інвалідів - 1 особа.

Позивачем не оскаржувався факт невиконання ним нормативу по працевлаштуванню 1 інваліда у 2011 році.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» позивач повинен був самостійно до 15 квітня 2012 року сплатити суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6850,00 гривень за невиконання нормативу по працевлаштуванню 1 інваліда у 2011 році.

Доказів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6850,00 гривень позивачем не надано.

Таким чином, дії по розрахунку адміністративно-господарської санкції Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів штрафних санкцій за невиконання нормативну по працевлаштуванню інвалідів на робочих місць за 2011 рік на суму 6850,00 гривень є правомірними та такими, що не суперечать чинному законодавству України, та повністю відповідає фактичним обставинам і узгоджується з даними, що наявні у Комунального підприємства ім. Калініна.

Окрім того, суд також зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд вважає, що під правовим актом індивідуальної дії слід розуміти такий акт суб'єкта владних повноважень, який тягне для прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин певні правові наслідки. Розрахунок адміністративно-господарської санкції Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів штрафних санкцій за невиконання нормативну по працевлаштуванню інвалідів на робочих місць не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, оскільки такій розрахунок не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість задоволення позову, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що як розрахунок адміністративно-господарської санкції Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів штрафних санкцій за невиконання нормативну по працевлаштуванню інвалідів на робочих місць за 2011 рік, так і дії, пов'язані з його розрахунком, не порушують права позивача, а тому не ґрунтуються на нормах діючого законодавства, а відповідно не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 20.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. У повному обсязі постанову складено 25.06.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволені позовних вимог.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.