Постанова № 32067232, 03.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Київ

03 квітня 2013 року 16:34 год. №826/1125/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Оксентюк О.С.,

представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - Гомольська Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.12.2012 №0002941740, №0002951740,

в с т а н о в и в:

ФОП ОСОБА_3 просить скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 04.12.2012 №0002941740, №0002951740, з підстав помилковості висновків перевірки про недійсність і нікчемність правочинів (господарських зобов'язань) з контрагентами, правомір-ність формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ по цим операціям.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з наведених підстав.

Представник відповідача не визнала позов, надала письмові заперечення, в яких про-сить відмовити в його задоволенні, посилаючись на результати перевірки, якою встановлено заниження ПДФО та ПДВ.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідачем проведено планову перевірку дотримання пози-вачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05.05.2010 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт від 24.10.2012 №881/17-20/2953418132 про порушення та винесено податкові повідомлення-рішення від 04.12.2012:

- №0002941740, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДФО на 78522,73 грн. (у т.ч.: 69797,97 грн. - основний платіж, 8724,75 грн. - штраф);

- №0002951740, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 79421,25 грн. (у т.ч.: 65736 грн. - основний платіж, 13685,25 грн. - штраф).

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності винесення податкового повідомлення-рішення.

Перевіркою встановлено, що у період з 05.05.2010 по 31.12.2010 позивач перебував на спрощеній системі оподаткування та сплачував єдиний податок, а на протязі 2011р. позивач перебував на загальній системі оподаткування, та здійснював діяльність автомобільного вантажного транспорту по території України.

В акті зазначено та не заперечувалося позивачем, що за 2011р. позивач включив до валових витрат витрати у розмірі 370319 грн. (без ПДВ), що пов'язані з використанням транспортного засобу (вартість придбання запасних частин, придбання шин, технічного обслуговування тощо). Також в акті перевірки зазначено і не заперечувалося позивачем, що у 2011р. позивачем включено до валових витрат 133261,74 грн. та до податкового кредиту з ПДВ 65736 грн., нарахованих по операціям з ТОВ "Техноторг Ком", ТОВ "БС Косналтінг Юк-реін", ТОВ "Мастергільдія", ТОВ "Июльський".

Пославшись на п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139, п. 177.4, пп. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК, відповідач зробив висновки про завищення позивачем валових витрат на 503580,64 грн., а саме: неправомірне включення витрат у сумі 370319 грн. до складу валових, оскільки вони не відносяться до витрат операційної діяльності, а також про неправомірне включення витрат на загальну суму 133261,74 грн. та нарахованого ПДВ у сумі 65736 грн. до податкового кредиту з ПДВ по контрагентах ТОВ "Техноторг Ком", ТОВ "БС Косналтінг Юкреін", ТОВ "Мастергільдія", ТОВ "Июльський", які станом на дату підписання акта перевірки мають ознаки "фіктивності", тобто відсутні за місцезнаходженням, не мають виробничих потужностей, що унеможливлює здійснення господарської діяльності.

Суд частково погоджується з обґрунтованістю даних висновків.

1) Пунктом 177.4 ст. 177 ПК визначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'яза-них з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.п. 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з п.п. 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу.

Згідно з пп. г) пп. 138.10.1 п. 138.10 ст. 138 ПК витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів зага-льновиробничого призначення включаються до складу інших загальновиробничих витрат

Таким чином, понесені позивачем витрати у сумі 370319 грн. на використання транс-портного засобу не є операційними, тому не підлягали включенню до складу валових. Пози-вач не навів у позовній заяві обґрунтування недостовірності зазначених в акті обставин або помилковості зробленого відповідачем висновку, а його представник в судовому засіданні пояснень по суті даного порушення не надав, тому вимоги позивача в цій частині є необґрун-тованими.

2) Що стосується формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по контр-агентам: ТОВ "Техноторг Ком", ТОВ "БС Косналтінг Юкреін", ТОВ "Мастергільдія", ТОВ "Июльський", суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПК.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходя-чи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням това-рів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз. 2).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Згідно з ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Пер-винні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 цієї статті визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце скла-дання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

А) На підтвердження правильності формування валових витрат у сумі 6666,67 грн. по контрагенту ТОВ "Июльский" позивач надав: договір №34 про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку від 30.10.2011, акт надання послуг від 30.11.2011 №69 та податкову накладну від 30.11.2011 №69 на суму 8000 грн. (у т.ч. ПДВ - 1333,33 грн.), а також акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2011 №1 на таку ж суму.

Однак вказані документи мають суттєві розбіжності та суперечливі за своїм змістом. Так, у податковій накладній від 30.11.2011 №69 і в акті надання послуг від 30.11.2011 №69, що складені на підставі договору від 30.10.2011 №34, зазначено про надання бухгалтерських послуг за листопад вартістю 6667,67 грн. (без ПДВ). Водночас в акті здачі-прийняття послуг від 30.11.2011 №1 на таку ж суму 6667,67 грн. (без ПДВ) зазначено крім бухгалтерських також і юридичні послуги згідно договору від 30.10.2011 №35. Натомість у справі наявні й інший акт надання послуг від 30.11.2011 №68 та податкова накладна від 30.11.2011 №68, що складені на підставі договору від 30.10.2011 №35, в яких зазначено про надання юридичних послуг за листопад вартістю 8791,67 грн. та ПДВ 1758,33 грн.

Б) На підтвердження правильності формування валових витрат у сумі 37916,60 грн. по контрагенту ТОВ "БС Консалтінг Юкреін" позивач надав: договори від 01.07.2011 №89 про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку та №90 про надання юридичних послуг, а також складені:

- акти здачі-приймання робіт (надання послуг):

- бухгалтерські послуги: за липень - від 29.07.2011 №171 на суму 4166,67 грн. (без ПДВ); за серпень - від 31.08.2011 №255 на суму 5000 грн. (без ПДВ); за вересень - від 30.09.2011 №191 на суму 5000 грн. (без ПДВ)

- юридичні послуги: за липень - від 29.07.2011 №170 на суму 8333,33 грн. (без ПДВ); за серпень - від 31.08.2011 №254 на суму 8333,33 грн. (без ПДВ); за вересень - від 30.09.2011 №190 на суму 7083,33 грн. (без ПДВ).

- акти здачі-приймання робіт (надання послуг):

- бухгалтерські послуги: за липень - від 29.07.2011 №1 на суму 4166,67 грн. (без ПДВ); за серпень - від 31.08.2011 №2 на суму 5000 грн. (без ПДВ); за вересень - від 30.09.2011 №3 на суму 5000 грн. (без ПДВ)

- юридичні послуги: за липень - від 29.07.2011 №00001 на суму 5000 грн. (без ПДВ); за серпень - від 31.08.2011 №00002 на суму 5000 грн. (без ПДВ); за вересень - від 30.09.2011 №00003 на суму 5000 грн. (без ПДВ), за серпень від 30.10.2011 №00004 на суму 4166,67 грн. (без ПДВ), за серпень - від 30.11.2011 №00005 на суму 4583 грн. (без ПДВ):

- податкові накладні:

- бухгалтерські послуги: за липень - від 29.07.2011 №171 на суму 4166,67 грн. (без ПДВ); за серпень - від 31.08.2011 №255 на суму 5000 грн. (без ПДВ); за вересень - від 30.09.2011 №191 на суму 5000 грн. (без ПДВ)

- юридичні послуги: за липень - від 29.07.2011 №170 на суму 8333,33 грн. (без ПДВ); за серпень - від 31.08.2011 №254 на суму 8333,33 грн. (без ПДВ); за вересень - від 30.09.2011 №190 на суму 7083,33 грн. (без ПДВ).

Як вбачається позивач надав два комплекти актів здачі-приймання робіт (надання послуг), які також мають суттєві розбіжності та суперечливі за своїм змістом в частині визначення вартості юридичних послуг, що не дозволяє суду достовірно встановити обсяг і вартість операцій. Також на підтвердження фактичного здійснення ТОВ "БС Консалтінг Юк-реін" послуг позивач надав проекти юридичних документів і консультацій, однак надані документи не містять реквізитів виконавця (підпис, печатка), які б чітко ідентифікували їх розробку і складення саме ТОВ "БС Консалтінг Юкреін", тому не є допустимими доказами по справі і не беруться судом до уваги.

Укладені позивачем з ТОВ "Июльский", ТОВ "БС Консалтінг Юкреін" договори не визначають конкретної договірної ціни, проте передбачається, що оплата послуг здійснюється згідно з рахунком (бухгалтерські послуги), а відповідно до п.п. 1, 2 договорів про надання юридичних послуг визначено оплату на погодинній основі, з розрахунку 400 грн. за годину роботи одного штатного працівника, а в акті сторони зазначають серед іншого кількість часу, витраченого Виконавцем на надання послуг.

Однак надані позивачем акти не містять чіткого визначення обсягу і розрахунку вар-тості послуг, а в актах про надання юридичних послуг не вказано кількості часу, витраченого на надання послуг.

Окремо суд зазначає про те, що за умовами укладених з ТОВ "Июльский", ТОВ "БС Консалтінг Юкреін" договорів передбачено надання бухгалтерських і юридичних послуг за завданням Замовника, а також визначено, що фактичний обсяг послуг, строки і умови їх надання, визначається у відповідних дорученнях (у т.ч. шляхом оформлення додаткових угод, протоколів чи додатків до договору). Однак відповідних доказів того, що позивачем надавалися відповідні завдання чи доручення виконавцям, до суду не надано.

В ході судового засідання представник позивача не пояснив причин вказаних розбіж-ностей і не надав суду відповідь щодо достовірності наданих до суду документів і їх показників, у зв'язку з чим та з огляду на суперечливість документів між собою і відсутність чіткого розрахунку вартості послуг суд не приймає їх до уваги та вважає, що витрати в сумі 6667,67 грн. по ТОВ "Июльський" та в сумі 37916,60 грн. по ТОВ "БС Консалтінг Юкреін", а разом - 44584,27 грн., не підтвердженні належно оформленими первинними документами.

З мотивів суперечливості наданих позивачем документів, відсутності належного доку-ментального та фактичного підтвердження надання ТОВ "Июльський" і ТОВ "БС Консалтінг Юкреін" бухгалтерських і юридичних послуг та достовірності зазначених показників в пода-них позивачем документах, суд вважає неправомірним формування позивачем податкового кредиту з ПДВ по контрагентам ТОВ "Июльський" у сумі 3091,66 грн. і ТОВ "БС Консалтінг Юкреін" у сумі 7583,34 грн., а разом - 10675 грн.

В) Водночас формування позивачем валових витрат в сумі 88678,37 грн. та податкового кредиту з ПДВ в сумі 55061 грн. по контрагентам ТОВ "Техноторг Ком" і ТОВ "Мастергільдія" є вірним і підтверджується належно оформленими первинними документами: видатковими та податковими накладними ТОВ "Мастергільдія" від 17.10.2011 №176 на суму 40616 грн. (у т.ч. ПДВ - 6769,33 грн.), ТОВ "Техноторг Ком" від 02.07.2011 №111 на суму 20000 грн. (у т.ч. ПДВ - 3333,33 грн.), від 09.08.2011 №283 на суму 45798 грн. (у т.ч. ПДВ - 7633 грн.), від 16.09.2011 №242 на суму 11978 грн. (у т.ч. ПДВ - 1996,33 грн.), які свідчать про придбання позивачем визначених в накладних товарів.

Вказані документи не містять розбіжностей та оформлені відповідно до вимог п. 201.1 ст. 201 ПК та ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тому є належними і допустимими доказами, які відповідно до ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК є прями і достатнім підтвердженням факту понесення позивачем витрат і нарахування ПДВ та підставою для формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ.

Посилання відповідача на відсутність контрагентів за своїм місцезнаходженням не беруться судом до уваги, оскільки не впливають на порядок відображення позивачем в податковому обліку господарських операцій. Посилання відповідача не відсутність достатніх ресурсів для провадження господарської діяльності вказаними контрагентами суд не бере до уваги, оскільки вказані твердження не підтвердженні належними доказами, а ґрунтуються виключно на припущеннях. Твердження про нікчемність правочинів з контрагентами зроблені відповідачем у порушення п. 83.1 ст. 83 ПК без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою для висновків про недійсність або нікчемність правочину, а також не відповідають вимогам ст.ст. 204, 215, 216, 228, 234 ЦК і ст.ст. 207, 208 ГК, тому відхиляються судом. Наявність транзитних актів інших органів ДПС не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки цивільний закон таких підстав не встановлює.

Таким чином, висновок відповідача про завищення позивачем валових витрат на 88678,37 грн. і податкового кредиту з ПДВ на 55061 грн. є помилковим, оскільки не відпо-відає вимогам п. 138.2 ст. 138, ст.ст. 198, 201 ПК та наданим до перевірки документам.

З огляду на вищевикладене, зазначений в акті розрахунок заниження об'єкта оподатку-вання ПДФО в сумі 431843,36 грн. слід зменшити на 88678,37 грн., тому сума заниження ПДФО за наведеною в акті формулою становитиме 54722,65 грн., а враховуючи правомір-ність включення позивачем 55061 грн. до податкового кредиту, то сума заниження ПДВ становить 10675 грн., а відтак донарахування цих платежів та нарахування штрафних санкцій відповідає вимогам пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК і суд не вбачає підстав для скасування подат-кових повідомлень-рішень в цій частині.

Водночас донарахування позивачу ПДФО в сумі 15072,32 грн. і застосування штрафу в сумі 3768,83 грн., а також донарахування ПДВ в сумі 55061 грн. і застосування штрафу в сумі 13765,25 грн., є неправомірним, тому в цій частині оскаржувані податкові повідом-лення-рішення слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 50, 70, 71, 79, 86, 138, 158- 163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити частково адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби від 04.12.2012 №0002941740 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 18841,15 грн., у тому числі: 15072,32 грн. - основний платіж, 3768,83 грн. - штраф.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби від 04.12.2012 №0002951740 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 68826,25 грн., у тому числі: 55061 грн. - основний платіж, 13765,25 грн. - штраф.

4. Відмовити в задоволенні адміністративного позову в іншій частині.

5. Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судовий збір у сумі 876,67 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко