ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" червня 2013 р. Справа № 911/2027/13
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА», ідентифікаційний код юридичної особи: 32167932, місцезнаходження: 09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, буд. 1,
до відповідача: приватного підприємства «НІКАТРАНС», ідентифікаційний код: 36287268, юридичне місцезнаходження: 09712, Київська обл., м. Богуслав, вул. І. Франка, 22/1, кв. 73; фактичне місцезнаходження: 09700, Київська обл., м. Богуслав, вул. Миколаївська, 121,
про стягнення заборгованості
за участю представників сторін
від позивача: Блащук Н.І., яка діє на підставі довіреності без номеру та без дати;
від відповідача: Поліщук С.М., який діє на підставі довіреності від 25.06.2013 року за № 16, -
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до приватного підприємства «НІКАТРАНС» (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договорами оренди автомобільного транспорту та тракторів від 20.12.2011 року (далі за текстом: Договір) у вигляді основного боргу в сумі 114277,20 грн. (сто чотирнадцять тисяч двісті сімдесят сім гривень 20 коп.).
Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не виконує умови Договору щодо виконання взятих на себе зобов'язань по сплаті орендних платежів, внаслідок чого у Відповідача станом на 28.05.2013 року за період з 20.12.2011 року по 20.12.2012 року виникла заборгованість за Договором у вигляді основного боргу в сумі 114277,20 грн. (сто чотирнадцять тисяч двісті сімдесят сім гривень 20 коп.).
Відповідно до ухвали суду від 29.05.2013 року порушено провадження у справі № 911/2027/13 та призначено її розгляд на 26.06.2013 року.
26.06.2013 року в судове засідання з'явився Позивач, який частково виконав вимоги ухвали суду від 29.05.2013 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який вимоги ухвали суду від 29.05.2013 року не виконав, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити. У зв'язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача та Відповідача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 26.06.2013 року.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Враховуючи надані Позивачем та Відповідачем пояснення і матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно із ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
20.12.2011 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір оренди автомобільного транспорту та тракторів від 20.12.2011 року.
Відповідно до п. 1.1. Договору, Орендодавець (Позивач) передає, а Орендар (Відповідач) приймає у строкове платне користування автомобільний транспорт та трактори. Номенклатура та кількість автомобільного транспорту та тракторів визначена у додатку № 1 до цього Договору, який являється невідємною його частиною. Сума платежів за оренду автомобільного транспорту та тракторів за цим Договором складає 114277,20 грн. (сто чотирнадцять тисяч двісті сімдесят сім гривень 20 коп.) в тому числі ПДВ 19046,20 грн. (дев'ятнадцять тисяч сорок шість гривень 20 коп.).
Договір у п. 3.1. передбачає, що зазначені в п. 1.1. Договору автомобільний транспорт та трактори передаються Орендодавцем і приймаються Орендарем за актом приймання-передачі, в яких зазначається їх технічний стан та комплектність.
Згідно із п. 4.1. Договору, строк оренди автомобільного транспорту та тракторів рахується з дати підписання акту приймання-передачі до 31 грудня 2013 року. За згодою Сторін термін оренди може бути продовжений або скорочений.
За умовами п. 5.3. Договору, Орендар (Відповідач) сплачує орендні платежі за автомобільний транспорт та трактори, переданих йому в оренду за цим Договором, шляхом перерахування коштів у національній валюті через установи банку на розрахунковий рахунок Орендодавця, згідно виставлених останнім рахунків-фактур, до 20 числа місяця слідуючого за звітним роком.
Відповідно до п. 8.1.3. Договору, Орендар зобов'язаний у погодженні Сторонами строки та в порядку, встановленому у розділі 5 цього Договору, сплачувати Орендодавцю орендні платежі.
На виконання умов п.п. 1.1., 3.1. Договору, сторони останнього 20.12.2011 року підписали Акт передачі-приймання автомобільного транспорту та тракторів від 20.12.2011 року, згідно з яким Позивач передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування автомобільний транспорт та трактори в кількості 54-х одиниць в задовільному технічному стані, загальна залишкова балансова вартість яких становила 235873,02 грн. (двісті тридцять п'ять тисяч вісімсот сімдесят три гривні 02 коп.).
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Крім того, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Цивільний кодекс України у ст. 530 передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Цей же Кодекс у ст. 762 передбачає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Господарський кодекс України у ч. 1 ст. 286 передбачає, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Відповідач в порушення вимог п.п. 1.1., 5.3., 8.1.3. Договору, ст.ст. 526, 530, 762 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 286 Господарського кодексу України за період з 20.12.2011 року по 20.12.2012 року не сплатив орендну плату за користування майном у вигляді автомобільного транспорту та тракторів, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 114277,20 грн. (сто чотирнадцять тисяч двісті сімдесят сім гривень 20 коп.).
В якості підтвердження своїх вимог, Позивачем надано суду рахунок-фактуру від 20.12.2012 року за № 2, опис поштового вкладення від 28.05.2013 року та фіскального чеку про оплату послуг поштового зв'язку, відповідно до яких Позивачем на адресу Відповідача направлявся на виконання вимог п. 5.3. Договору рахунок-фактура від 20.12.2012 року за № 2 для здійснення за цим рахунком Відповідачем сплати орендних платежів, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи та достовірність яких Відповідач не заперечує.
Як свідчать матеріали справи, заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором станом на 26.06.2013 року складає 114277,20 грн. (сто чотирнадцять тисяч двісті сімдесят сім гривень 20 коп.).
Дії Відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання (ст. 612 Цивільного кодексу України).
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати у сумі 114277,20 грн. (сто чотирнадцять тисяч двісті сімдесят сім гривень 20 коп.) визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, є належними та допустимими письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобов'язань, взятого ним, відповідно до Договору.
У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та не заперечувались Відповідачем по суду.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем.
Господарські витрати Позивача по сплаті судового збору в сумі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 коп.) відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, господарський суд Київської області, -
ВИРІШИВ:
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА» до приватного підприємства «НІКАТРАНС» про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства «НІКАТРАНС», ідентифікаційний код: 36287268, юридичне місцезнаходження: 09712, Київська обл., м. Богуслав, вул. І. Франка, 22/1, кв. 73; фактичне місцезнаходження: 09700, Київська обл., м. Богуслав, вул. Миколаївська, 121, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА», ідентифікаційний код юридичної особи: 32167932, місцезнаходження: 09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, буд. 1, заборгованість за договором оренди автомобільного транспорту та тракторів від 20.12.2011 року у вигляді основного боргу в сумі 114277,20 грн. (сто чотирнадцять тисяч двісті сімдесят сім гривень 20 коп.) та судовий збір у сумі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 коп.).
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя Скутельник П.Ф.
Повний текст рішення складено та підписано 27.06.2013 року.
Судове рішення № 32066531, Господарський суд Київської області було прийнято 26.06.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 911/2027/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: