Ухвала суду № 32064578, 19.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" червня 2013 р. м. Київ К-45224/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., за участю секретаря Титенко М.П.за участю представників позивача:Отроха А.В.,відповідача:не з'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2009

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009

у справі № 2а-31330/08/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства «Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів «Біолік», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Фармстандарт-Біолік»,

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009, задоволено позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів «Біолік», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Фармстандарт-Біолік» (надалі - позивач, ЗАТ «Біолік»), до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (надалі - відповідач, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові) про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.10.2008 № 0000010840/0, від 31.10.2008 № 0000010840/1, від 22.12.2008 № 0000010840/2. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що доход у вигляді роялті, отриманий резидентом США від резидента України, підлягає оподаткуванню в Україні лише за умови наявності рішення отримувача роялті про включення до свого валового доходу, для цілей оподаткування у Сполучених Штатах, суми такого податку, сплаченого в Україні.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009 і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких наводить доводи в підтримку оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ЗАТ «Біолік» було подано звіти про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, в яких було відображено суму виплаченого нерезиденту (компанії «SOLUX CORPORATION»(США)) доходу у вигляді роялті за I кв. 2008 року - 3 636 000,00 грн. За II кв. 2008 року виплати роялті не проводились.

Водночас, податкові зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб не нараховувались, відповідно, утримання та перерахування до Державного бюджету України податку не здійснювалось.

Працівниками відповідача було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку поданого звіту ЗАТ «Біолік», про що складено акт перевірки від 22.09.2008 № 1970/44-015/01973452, яким встановлено порушення позивачем пп. 13.1, 13.2 ст. 13 та п. 16.13 ст. 16 Закону України від 28.12.1994 № 334/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі - Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств») та ст. 12 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал (надалі - Конвенція), підписаної 04.03.1994. Відповідач дійшов висновку про необхідність оподаткування вказаної суми роялті в Україні за ставкою 15 %.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000010840/0 від 01.10.2008, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб, на загальну суму 1 090 800,00 грн. в тому числі: за основним платежем - 363 600,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 727 200,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 31.10.2008 № 0000010840/1, від 22.12.2008 № 0000010840/2 аналогічного змісту.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Позивачем було здійснено виплату роялті на користь компанії «SOLUX CORPORATION» (США) на підставі Контракту від 24.03.2006 про передачу прав на використання інформації відносно промислового, комерційного та наукового досвіду (ноу-хау) виготовлення НІВ-вакцини, а також Контракту від 11.07.2007 про передачу прав на використання інформації відносно промислового, комерційного та наукового досвіду (ноу-хау) виробництва готової форми препарату адеметіонін для ін'єкцій. Факт оплати підтверджується платіжним дорученням № 25 від 20.02.2008 на суму 100 000 доларів США та платіжним дорученням № 5 від 21.01.2008 на суму 620 000 доларів США.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що компанія «SOLUX CORPORATION» у 2008 році була резидентом США, що засвідчено довідкою від 04.06.2007, завіреною державним нотаріусом штату Каліфорнія, США, та апостильованою фінансовим інспектором округу Сан-Дієго, штат Каліфорнія Грегорі Дж. Смітом, а також довідкою за формою 6166 від 02.08.2008.

Згідно п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміють, зокрема, роялті.

Відповідно до п. 13.2 ст. 13 вказаного Закону резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Згідно п. 18.1 ст. 18 Закону визначено, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Згідно п. b) параграфу 1 ст. 2 Конвенції, підписаної 04.03.1994 та ратифікованої Верховною Радою України 26.05.1995, яка набрала чинності 05.06.2000, обов'язковому застосуванню підлягають норми Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал.

Правила оподаткування роялті визначено статтею 12 вказаної Конвенції.

Так, у відповідності до параграфу 1 вказаної статті роялті, якими фактично володіє резидент Договірної Держави, можуть оподатковуватись у тій Державі.

Конвенція між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал була підписана разом з Протоколом, що складає невід'ємну частину цієї Конвенції. У відповідності до пункту с) параграфу 7 Протоколу до Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування Україна погодилася, що американський одержувач дивідендів, відсотків або роялті, які можуть оподаткуватись в Україні відповідно до Статей 10 (Дивіденди), 11 (Проценти) або 12 (Роялті), буде вважатися таким, що підлягає оподаткуванню, якщо такий одержувач вирішує включати до свого валового доходу, для цілей оподаткування у Сполучених Штатах, суму такого податку, сплаченого в Україні.

На підставі викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що доход у вигляді роялті, отриманий резидентом США від резидента України, підлягає оподаткуванню в Україні лише за умови наявності рішення отримувача роялті (резидента США) про включення до свого валового доходу, для цілей оподаткування у Сполучених Штатах, суми такого податку, сплаченого в Україні.

Оскільки наявність такого рішення компанії «SOLUX CORPORATION» (США) судами не встановлено, а також беручи до уваги лист зазначеної компанії від 20.02.2008 про спростування факту прийняття такого рішення, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що доходи у вигляді роялті, отриманого компанією-нерезидентом від позивача, не підлягають оподаткуванню в Україні. Наведене підтверджує висновки судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність винесення відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009 у справі № 2а-31330/08/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис) Шипуліна Т.М.