Постанова № 32064303, 25.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2013 р. м. Київ К-38876/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Степашка О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Приватного підприємства «Велта»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року

у справі № 2а-4905/10/0570

за позовом Приватного підприємства «Велта»

до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Велта» (позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька (відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0006171542/0 від 04 лютого 2010 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ПП «Велта», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Велта» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Текфорум» за період 01 січня 2007 року по 23 вересня 2009 року, за результатами якої складено акт № 627-23-1-30100153 від 22 січня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006171542/0 від 04 лютого 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 30 137,00 грн. (20 091,00 грн. - основний платіж, 10 046,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних на його адресу ТОВ «Текфорум», з підстав нікчемності всіх укладених між ПП «Велта» та вказаним контрагентом правочинів.

Зазначений висновок податковим органом зроблено виключно з огляду на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2009 року у справі № 2-а-10363/09/0570, якою визнано недійсними запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Текфорум» через порушення закону, допущене при створенні юридичної особи, яке не можна усунути, з моменту реєстрації, тобто з 15 травня 2007 року, а також Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Текфорум» № 100042020 з 22 травня 2007 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних на його адресу ТОВ «Текфорум», Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість якого визнано недійсним з 22 травня 2007 року.

Проте, з таким висновком погодитись не можна, зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Відповідно до пункту 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника з Реєстру платників податку на додану вартість.

Як встановлено актом перевірки № 627-23-1-30100153 від 22 січня 2010 року, спірні податкові накладні виписано ТОВ «Текфорум» на адресу позивача протягом першого - третього кварталу 2008 року, коли вказане підприємство мало статус платника податку на додану вартість.

В свою чергу, визнання недійсними запису про проведення державної реєстрації юридичної особи та її Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Згідно із статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

При цьому відповідно до частини 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним вважається рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, порушення судами норм матеріального права є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Велта» задовольнити частково.

Скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року.

Прийняти у справі нову постанову, якою позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006171542/0 від 04 лютого 2010 року.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Степашко О.І.