Ухвала суду № 32061363, 18.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 р. Справа № 45488/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Онишкевича Т. В., Попка Я. С.

з участю секретаря судового засідання Микитин І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року у справі №2а - 12665/11/1370 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -

УСТАНОВИВ:

ТзОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби і просило: скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача №698/23 - 0/13798 та №697/23 - 0/13798 від 19 жовтня 2011 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що висновок податкового органу за результатами перевірки стосовно недійсності (нікчемності) правочинів, укладених з ПП «Спецпостачсервіс», ПП «Воллі» за період із 30 серпня 2008 року по 30 серпня 2011 року є безпідставним, оскільки вищевказані правочини укладені з дотриманням усіх вимог, визначених ст. 203 Цивільного кодексу України. Зміст цих правочинів не суперечить актам цивільного законодавства, договори мають усі необхідні реквізити і відповідно спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених цими договорами. Тому безпідставним є і твердження про порушення податкового законодавства. Такі висновки призвели до незаконного донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також до неправомірного застосування штрафних санкцій за оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень відмовлено.

Відповідач не погодився з таким висновком суду першої інстанції і оскаржив його в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. При цьому відповідач зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти постанову про задоволення повних вимог в повному обсязі.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на ті обставини, що висновок суду про нікчемність укладених між ТзОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш» та ПП «Спецпостачсервіс», ПП «Воллі» договорів є безпідставним, так як вони укладені з дотриманням вимог ст. 203 Цивільного кодексу України. Дані договори поставки є двосторонніми і правовідносини сторін договору врегульовані відповідними нормами цивільного законодавства. Ухилення однією із сторін договору від виконання покладеного законом обов'язку по сплаті податків не свідчить про порушення прав фізичних чи юридичних осіб, або держави. Також, органи державної податкової служби чи інші особи не зверталися до суду про визнання укладених договорів недійсними і немає відповідних судових рішень з цього приводу. В свою чергу контрагенти виконували умови договорів, чим і підтвердили факт їх укладення. На підтвердження фактів реального виконання договорів суду першої інстанції були представлені відповідні документи, які відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є підставою для бухгалтерського обліку. Тому, безпідставним є висновок суду першої інстанції про заниження податку на прибуток в сумі 71 476 гривень та податку на додану вартість в сумі 175 180 гривень.

В судовому засіданні представник відповідача не погодився з доводами апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною і обґрунтованою. Тому, підстави для скасування судового рішення і відповідно для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Особа, яка подала апеляційну скаргу в судове засідання представника не направила, хоча була належним чином та у встановленому законом порядку повідомлена про дату, час та місце судового засідання. Оскільки судом не визнавалася обов'язковою участь представника позивача в судовому засіданні, наведені обставини відповідно до ст. 196 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджають судовому розгляду справи без його участі.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, доводи представника особи, яка подала апеляційну скаргу, представника відповідачів, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг), що свідчить про те, що правочини між ПП «Спецпостачсервіс» та підприємствами покупцями і постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Тому у ПП «Спецпостачсервіс» відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст. ст. 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Дані, наведені в декларації про податок на додану вартість про обсяги поставок, податкове зобов'язання не є дійсними, в тому числі з ТОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш».

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної. Наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської діяльності (оприбуткування товару, надання послуг чи їх оплата) не може бути підставою для включення, визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Отже, як зазначає суд першої інстанції, в порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено податковий кредит по безтоварних операціях з ПП «Спецпостачсервіс» на загальну суму 85 298 гривень 53 коп..

В ході проведення перевірки перевізні документи, а саме товарно - транспортні накладні за формою №1 - ТН, затверджені наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року за № 488/346, де повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару), якими підтверджуються факти відправлення, перевезення та отримання товарів від ПП «Воллі», посадовими особами ТЗОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш» не надано.

Згідно матеріалів перевірки ПП «Воллі», проведеної Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу незначної чисельності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Оскільки, у ПП «Воллі» відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь - якого виду діяльності, трудові ресурси, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Відповідно, з боку ПП «Воллі» вбачається незаконне формування податкового кредиту по взаємовідносинах з підприємствами постачальниками та відповідно незаконне формування податкового зобов'язання по взаємовідносинах з підприємствами покупцями.

Таким чином, в порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 109 558 гривень 57 коп..

Також, у зв'язку з порушенням позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 , п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 144.1 ст. 144, п.146.1, п. 146.2, п. 146.3 ст. 146 Податкового кодексу України, завищено валові витрати із придбання товарів від ПП «Спецпостачсервіс». Всі операції з купівлі - продажу спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди контрагентам з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат підприємства, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства на суму 71 476 гривень.

У зв'язку з цим суд першої інстанції не вбачав підстав для скасування податкових повідомлень - рішень відповідача від 19 жовтня 2011 року за № 698/23 - 0/13798 та №697/23 - 0/13798.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Як було встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань взаєморозрахунків позивача з ПП «Спецпостачсервіс», ПП «Гравітон - Інвест», ПП «Перфектбуд», ПП «Наша справа плюс» за період із 30 серпня 2008 по 30 серпня 2011 року та з питань взаєморозрахунків з ПП «Воллі» за червень 2011 року. За результатами перевірки 03 жовтня 2011 року складено акт №1335/23 - 0/33169349, у якому викладено висновки про порушення позивачем: пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 8.1.1, 8.2.1 п. 8.1 ст. 8 Закону країни «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 144.1 ст. 144, п. 146.1, п. 146.2, п. 146.3 ст. 146 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 71 476 гривень; пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України; пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 175 180 гривень.

На підставі висновків перевірки відповідачем 19 жовтня 2011 року прийняті податкові повідомлення - рішення: №698/23 - 0/13798, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 106 975 гривень 50 коп., з яких 71 476 гривень за основним платежем та 35 499 гривень 50 коп. - за штрафними санкціями; №697/23 - 0/13798, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 207 991 гривня 50 коп., з яких 175 180 гривень - основного зобов'язання та 32 811 гривень 50 копа. - за штрафними санкціями

За період, охоплений перевіркою, позивачем були укладені договори на поставку товарів, а саме: із ПП «Спецпостачсервіс» №10 - 1/07 - 01/34 від 10 липня 2010 року, №10 - 2/07 - 07/34 ід 07 липня 2010 року, №10 - 3/07 - 19/34 від 19 липня 2010 року, №10 - 1/08 - 02/34 від 02 серпня 2010 року, №10 - 2/08 - 03/34 від 03 серпня 2010 року, №10 - 3/08 - 06/34 від 06 серпня 2010 року, №10 - 4/08 - 13/34 від 13 серпня 2010 року, №10 - 5/08 - 21/34 від 21 серпня 2010 року, №10 - 6/08 - 31/34 від 31 серпня 2010 року, №10 - 1/09 - 03/34 від 03 вересня 2010 року, №10 - 2/09 - 15/34 від 15 вересня 2010 року, №10 - 3/09 - 2/34 від 22 вересня 2010 року, №10 - 4/09 - 30/34 від 30 вересня 2010 року; із ПП «Воллі» №110601 від 01 червня 2011 року, №110606 від 06 червня 2011 року, №110609 від 09 червня 2011 року, №110617 від 17 червня 2011 року, №110624 від 22 червня 2011 року, №110629 від 29 червня 2011 року, №110630 від 30 червня 2011 року, №110704 від 04 липня 2011 року, №110706 та №110707 від 07 липня 2011 року, №110712 від 12 липня 2011 року, №110722 від 25 липня 2011 року, №110725, №110726, №110727 та №110728 від 28 липня 2011 року.

На підтвердження укладення та виконання умов договорів позивачем представлено накладні на відвантаження товарів, видаткові та податкові накладні, Специфікації до договорів.

Так, позивач згідно накладних придбав у ПП «Спецпостачсервіс» товаро - матеріальні цінності на загальну суму 113 425 гривень 40 коп.

Згідно документів, представлених до перевірки, придбані у ПП «Спецпостачсервіс» товари позивачем були реалізовані: ВАТ «Шепетівський деревообробний комбінат», п роте не представлено документів, які підтверджують факт переміщення даного товару; ПП Комерційне підприємство «Карат - РТІ»; ТОВ «ЛК Юкрейн Груп»; ТзОВ «Форте Груп ЛТД» на підставі договору №130/08 - 010/ЗЧ від 03 серпня 2010 року і станом на 30 серпня 2011 року заборгованість контрагента перед позивачем становить 1 508 853 гривні 01 коп.; ТзОВ «Дніпропетровський завод стінових матеріалів»; підприємцю ОСОБА_3 і розрахунки за реалізований товар не проводились, а станом на 30 серпня 2011 року заборгованість складає 1 590 гривень; ПАТ «Транснаціональна фінансово - промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на підставі угоди №1 У від 09 серпня 2010 року; ТзОВ «РУ - Компані» на підставі Договору №10 - 01/28 - 2 від 28 квітня 2010 року; і заборгованість складає 199 гривень 88 коп..

Позивачем віднесено до валових витрат операції з придбання товарів у ПП «Спецпостачсервіс» в сумі 382 018 гривень 57 коп.

Згідно представлених до перевірки документів за період з 01 червня 2011 року по 30 червня 2011 року позивач придбав у ПП «Воллі» товар на суму 547 792 гривні 85 коп. за який оплату не проведено, про що свідчить заборгованість по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в сумі 657 351 гривня 43 коп..

Відповідно до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень 2011 року позивачем включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість по податкових накладних від ПП «Воллі» на загальну суму 657 351 гривня 43 коп. податок в сумі 109 558 гривень 57 коп..

Згідно даних детальної інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України за червень 2011 року встановлена розбіжність по ПП «Воллі» на суму 109 558 гривень 57 коп..

Перевіркою відображених у рядку 07 Декларацій «Сума амортизаційних відрахувань» показників за період з із 30 серпня 2008 року по 31 березня 2011 року в сумі 2 479 726 гривень та показників, які відображені у рядку 06.1 ЗВ, 06.2 АВ декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011року в сумі 159 777 гривень встановлено, що позивач використовував у господарській діяльності основні фонди 1,2,3 та 4 групи.

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь - які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як встановлено пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Згідно п.144.1 ст. 144 Податкового Кодексу України амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності; витрати на самостійне виготовлення основних засобів вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів; витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації,на початок звітного року; витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом; капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визначення доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1 п. 137.2 ст. 137 цього Кодексу; сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до ст.146 цього Кодексу; вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо і теплопостачання, водопостачання.

Відповідно до 146.1 ст. 146 Податкового Кодексу України облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об'єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів, у тому числі вартість ремонту, поліпшення таких засобів, отриманих безоплатно або наданих в оперативний лізинг (оренду), як окремий об'єкт амортизації.

Пунктом 146.2 Податкового кодексу України передбачено, що амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого п.145.1 ст.145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації.

Також, пунктом 146.3 Податкового кодексу України передбачено, що амортизаційні відрахування розрахункового кварталу за кожним об'єктом основних засобів визначаються як сума амортизаційних відрахувань за три місяці розрахункового кварталу, обчислених із застосуванням обраного платником податку методу нарахування амортизації відповідно до кожної групи основних засобів.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (робіт, послуг), з метою їх подальшого використання в операціях, що оподатковуються в межах виробничої діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної.

Наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської діяльності (оприбуткування товару, надання послуг чи їх оплата) не може бути підставою для включення, визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Як було встановлено в ході перевірки, проведеної податковим органом, згідно даних поданого звіту по комунальному податку до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова у ПП «Спецпостачсервіс» відсутні працюючі.

Для здійснення господарської діяльності ПП «Спецпостачсервіс» не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, про що свідчать дані декларацій з податку на прибуток за період та дані додатку К1 до декларації з податку на прибуток, який поданий з нульовими показниками.

Відповідно до бази даних ДПС, податкової звітності, Системою автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України ПП «Спецпостачсервіс» та його контрагентів встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Позивачем не представлено жодних документів, які підтверджують факт переміщення даних товарів, у позивача відсутнє доручення та інформація про особу, яка отримувала даний товар, факт реалізації даного товару не підтверджено.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції, що операції купівлі - продажу із ПП «Спецпостачсервіс» не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг), що свідчить про те, що правочини між ПП «Спецпостачсервіс» та підприємствами покупцями та постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків.

Так як реалізацію ПП «Спецпостачсервіс» товару покупцям не підтверджено, у позивача відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст. 4 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств».

Фінансово - господарські взаємовідносини між ПП «Спецпостачсервіс» та контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Аналіз матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, свідчить про відсутність у ПП «Воллі» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу незначної чисельності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Оскільки, у ПП «Воллі» відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь - якого виду діяльності, трудові ресурси, операції не мають реального товарного характеру.

У ПП «Воллі» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Також, позивачем не представлено документів, що підтверджують факт переміщення товару від ПП «Воллі».

В зв'язку з цим, колегія суддів погоджується і з висновком про безтоварний характер операції з придбання позивачем товарів у ПП «Воллі».

Наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської діяльності (оприбуткування товару, надання послуг чи їх оплата) не може бути підставою для включення, визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Таким чином, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, положення нормативно - правових актів, в судовому засіданні підтверджено правомірність висновків податкового органу про завищення позивачем валових витрат з придбання товарів у ПП «Спечпостачсервіс» на суму 382 018 гривень 57 коп. та завищення скоригованого валового доходу за рахунок відображення доходу від продажу по безтоварних операціях на суму 98 391 гривня 06 коп.. Також правомірним є висновок про завищення нарахованої суми амортизації на основні фонди, завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та завищення податкового кредиту по безтоварних операцій з ПП «Спецапорстачсервіс» на суму 85 298 гривень 53 коп. та із ПП «Воллі» - на суму 109 558 гривень 57 коп.. Тобто, позивачем було занижено податок на прибуток на суму 71 476 гривень та податок на додану вартість на суму 175 180 гривень.

Тому, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до законного і обґрунтованого висновку про правомірність визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість і відповідно про відсутність підстав для скасування податкових повідомлень - рішень.

В зв'язку з вищевикладеним колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків та з урахуванням вимог ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, прийняв постанову.

При цьому, доводи апеляційної скарги з посиланням на норми Цивільного кодексу України, які визначають порядок та підстави укладення, виконання та визнання недійсними правочинів, не спростовують висновків суду першої інстанції, яким підтверджено укладення позивачем договорів без мети реального настання наслідків та безтоварність операцій позивача з контрагентами, і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Тобто, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вимог законності та обґрунтованості судових рішень, і підстав для її скасування і відповідно задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року у справі №2а - 12665/11/1370 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - у цей же строк з дня складення ухвали суду в повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: Т. В. Онишкевич

Я. С. Попко