Постанова № 32061075, 17.06.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2013 р. Справа № 809/1665/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за участю:

представника позивача - Мартинюк О.А.,

представника відповідача - Брошняка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі

до відповідача: Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції

про визнання протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі (надалі також - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції (надалі також - відповідач) про визнання протиправними та зобов'язання до вчинення дій. В ході розгляду адміністративної справи позивач, в особі уповноваженого представника, зменшила позовні вимоги (а.с.47) та просила розглядати адміністративний позов в межах другого пункту позовних вимог, а саме: "зобов'язати відділ ДВС Івано-Франківського МУЮ вжити передбачених законом заходів щодо неупередженого і повного вчинення всіх необхідних виконавчих дій з метою забезпечення реального виконання виконавчого документа позивача - вимоги про сплату боргу №2-Ф від 12.03.2012 року про стягнення заборгованості із фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в сумі 1645,83 грн.".

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в рамках примусового виконання виконавчого документа - вимоги позивача №2-Ф від 12.03.2012 року не вжито всіх дій передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень на підставі чого, постановою від 15.05.2013 року ВП №35698889 виконавчий документ повернуто без виконання. Оскільки постановою відповідача ВП №38316075 від 05.06.2013 року повторно відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вимоги №2-Ф від 12.03.2012 року, позивач просить суд вжити всіх заходів, передбачених законодавством України стосовно примусового виконання вищенаведеного виконавчого документу.

Представник позивача вимоги викладені в пункті 2 позовної заяви підтримала. Просила уточнену позовну заяву задовольнити повністю.

Представник відповідача, проти зменшених позовних вимог не заперечив, в судовому засіданні зобов'язався в повному обсязі та сумлінно провести всі виконавчі дії в межах виконавчого провадження №38316075.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та інші матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 року, зі змінами та доповненнями (надалі також - Закон №606) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно із статтею 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» зі змінами та доповненнями № 202/98-ВР від 24.03.1998 року, державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

У відповідності до статті 2 Закону №606, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Приписами частини 1 статті 17 Закону №606, встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, в свою чергу пунктом 8 частини 2 цієї статті передбачено, що підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Пунктом 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року передбачено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Судом встановлено, що 30.11.2012 року відділом державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції винесено постанову ВП №34998032 про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню вимоги №2ф від 12.03.2012 року у зв'язку з тим, що боржник зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 (а.с.28) та супровідним листом від 12.12.2012 року направлено до відповідача за належністю (а.с.27).

Відповідачем 18.12.2012 року відкрито виконавче провадження, в тому числі і по вимозі №2ф від 12.03.2012 року. 22.03.2013 року позивач ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, про що склав Довідку, в якій зафіксовані всі дії вчиненні державним виконавцем в межах примусового виконання вищевказаної вимоги (а.с.25-26).

Вважаючи дії державного виконавця недостатніми, відповідач направив скаргу начальнику ВДВС Івано-Франківського МУЮ від 27.03.2013 року №1184/06 з проханням зобов'язати державного виконавця вжити всіх заходів щодо реального та повного виконання, зокрема вимоги №2ф від 12.03.2012 року (а.с.22-23). Крім цього, 16.04.2013 року та 16.05.2013 року позивач звертався із скаргами на адресу начальника управління ДВС ГУЮ в Івано-Франківській області за №1475/06 (а.с.18-20) та начальника Департаменту ДВС Міністерства юстиції України №1806/06 відповідно, з аналогічними вимогами.

На час судового розгляду даної адміністративної справи в суду відсутні відомості про результати розгляду вказаних скарг.

15.05.2013 року відповідачем винесено постанову ВП №35698889 про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки майна, на яке можна звернути стягнення, у боржника не виявлено.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, позивач звернувся до суду з вимогами скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві та зобов'язати до вчинення всіх дій, передбачених Законом №606 та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (надалі, також - Інструкція).

Також, позивач повторно направив вимогу №2-Ф від 12.03.2012 року відповідачу для примусового виконання. Враховуючи те, що 05.06.2013 року постановою ВП №38316075 відкрито виконавче провадження по вимозі №2ф від 12.03.2013 року, у відповідача відпала необхідність скасовувати постанову ВП №35698889 від 15.05.2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві (а.с.12), проте, з метою реального виконання вимоги №2ф від 12.03.2012 року, вимогу щодо зобов'язання відповідача вчинити всі дії в рамках примусового виконання за виконавчим провадженням №38316075, залишив в силі.

Сторони в судовому засіданні дійшли згоди досягнути примирення в даній адміністративній справі на умовах, запропонованих представником позивача (а.с.48), проте зі сторони відповідача, на неодноразові пропозиції суду, так і не підтверджено наявність належних повноважень представника, згідно з довіреністю, для досягнення примирення (а.с.42).

Приписами статті 11 Закону №606 визначені обов'язки і права державних виконавців, так державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, в тому числі, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей, викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом, з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням, здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Статтею 32 Закону №606 перелічені заходи примусового виконання рішень, а саме: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Статтею 52 Закону №606 передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

Згідно з частиною 1 статті 82 Закону №606, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, виявивши, що державним виконавцем не було вжито всіх дій в рамках попереднього виконавчого провадження №35698889 по примусовому виконанню того ж виконавчого документу - вимоги позивача №2ф від 12.03.2012 року, дійшов висновку, що з метою усунення можливих зволікань з боку державного виконавця, відповідача слід зобов'язати, вжити всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року (надалі також - Закон № 606-ХIV), Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та іншими нормативним актами, з метою неупередженого, своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій по виконанню виконавчого документу - Вимоги УПФУ в Богородчанському районі від 12.03.2012 року № 2-Ф про стягнення боргу із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в сумі 1645,83 грн.

З цією метою, у відповідності до вимог Закону № 606-ХIV, відповідач в установленому законом порядку повинен:

- направити в усі реєструючі органи, установи та організації відповідні запити щодо наявності у боржника банківських рахунків, рухомого та нерухомого майна, забезпечити своєчасне одержання відповідей на подані запити;

- направити запити до Державної реєстраційної служби Івано-Франківського МУЮ про надання інформації (інформаційних Довідок) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у порядку, визначеному наказом Мін'юсту від 17.04.2012 року № 595/5 та постановою КМУ № 703 від 22.06.2011 року «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» як за суб'єктом речових прав (про належність боржнику ОСОБА_3 прав на нерухоме майно) так і за об'єктом нерухомого майна (кому на праві власності належить житловий будинок, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1), забезпечити одержання відповідей;

- направити запити в Хриплинську сільську раду про надання Довідки щодо проживання боржника ОСОБА_3 за адресою реєстрації проживання (прописки): АДРЕСА_1;

- за участю представника стягувача скласти Акт державного виконавця щодо місця проживання боржника ОСОБА_3 за адресою - АДРЕСА_1; наявності майна боржника за вказаною адресою;

- вжити заходів по виклику боржника ОСОБА_3 з приводу виконання виконавчого документу № 2-Ф від 12.03.2012 року на суму 1645,83 грн.;

- у випадку наявності коштів, рухомого та нерухомого майна боржника, у визначеному законом порядку, вчинити виконавчі дії з примусового виконання Вимоги УПФУ № 2-Ф на суму 1645.83 грн., шляхом звернення стягнення на належні боржнику кошти та майно;

- за наявності підстав, з метою захисту інтересів стягувача, звернутися до суду про розшук боржника;

- в установлені терміни направляти стягувачу копії постанов державного виконавця та інших документів виконавчого провадження.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищенаведене, суд вважає позов підставним та таким що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції вжити всіх необхідних виконавчих дій з метою забезпечення реального виконання Вимоги про сплату боргу №2-Ф від 12.03.2012 року про стягнення із фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, на користь Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1645,83 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 21.06.2013 року.