Постанова № 32061035, 27.06.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.06.2013 р. справа №905/732/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.від позивача:не з"явивсявід відповідача:не з"явивсяРозглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Тельманівський кар"єр" с.Гранітне Донецької областіна рішення господарського суду Донецької областівід15.04.2013 рокуу справі№905/732/13-г (суддя Риженко Т.М. )за позовомІноземного підприємства "Торговий дім ЄПК-Запоріжжя" м.Запоріжжядо відповідача Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар"єр" с.Гранітне Донецької областіпро стягнення заборгованості у розмірі 54 242,14 грн., неустойки у сумі 2 712,11 грн.ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Іноземне підприємство "Торговий дім ЄПК-Запоріжжя" м.Запоріжжя звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар"єр" с.Гранітне Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 54 242,14 грн., неустойки у сумі 2 712,11 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.04.13р. позовні вимоги Іноземного підприємства "Торговий дім ЄПК-Запоріжжя" м.Запоріжжя задоволені частково. Стягнено з Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар"єр" с.Гранітне Донецької області заборгованість у розмірі 54 242,14грн., судовий збір у сумі 1 638,57грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Тельманівський кар"єр" с.Гранітне Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 15.04.13р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач у судовому засіданні 05.06.2013р. наполягав на вимогах, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач, Іноземне підприємство "Торговий дім ЄПК-Запоріжжя" м.Запоріжжя, у судовому засіданні 05.06.2013р. заперечував проти задоволення апеляційної скарги. У відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що вважає рішення законним та обґрунтованим, просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У судове засідання представники позивача та відповідача не з"явилися, причин не з"явлення суду не повідомили. Відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання колегією суддів розглянуто та залишено без задоволення, оскільки явка сторін не була визнана судом обов"язковою.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2011р. між Іноземним підприємством "Торговий дім ЄПК-Запоріжжя" м.Запоріжжя (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Тельманівський кар"єр" с.Гранітне Донецької області (покупець) був укладений договір поставки №26 ( далі по тексту - договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник в узгоджені строки передати Товар (підшипникову продукцію) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар та оплатити за нього встановлену Договором ціну.

Відповідно до п.4.1, п.4.2, п.4.4 договору - оплата за Товар, поставлений за даним Договором, повинна бути здійснена Покупцем в гривнях на умовах 50% (п'ятдесяти процентної) попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника та перерахування 50% (п'ятдесяти процентів) які залишились протягом 15 календарних днів з моменту відвантаження, оплата за Товар здійснюється в сумі зазначеній в Специфікаціях, відповідно виставлених рахунків, у платіжному дорученні зазначається номер та дата Договору та рахунку.

Розділом 8 Договору встановлено відповідальність сторін, а саме п. 8.1 за порушення зобов"язань за Договором Сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством.

Договір вступає в дію з моменту підписання та діє до 31 грудня 2011 року. (п.12.4 Договору).

Сторонами також було підписано додаткову угоду №1 від 30.12.2011р. до договору поставки від 29.08.2011р., в якому п.12.4 викладено у редакції: "Даний Договір вважається укладеним та вступає в дію з момент його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2012 року включно, а в частині фінансових зобов'язань до їх повного виконання Сторонами".

На виконання умов договору, позивачем за видатковими накладними №1445 від 30.08.2011р. на суму 367 459,66грн., №2040 від 15.12.2011р. на суму 183 729,83грн., №1838 від 08.10.2012р. на суму 84 240,00 грн., №1446 від 17.08.2012р. на суму 7 661,09 грн. поставлено відповідачу товар на загальну суму 643 090,58 грн., який отримано відповідачем, про що є підписи уповноваженої особи відповідача на зазначених накладних.

Відповідачем товар отримано на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей №1346 від 29.08.2011р., №1755 від 14.12.2011р.

Після пред"явлення позивачем рахунків на оплату №1584 від 26.08.2011р., №2232 від 09.12.2011р., №2028 від 05.10.2012р., №1473 від 01.08.2012р. відповідачем зобов»язання з оплати поставленого товару виконані частково в розмірі 588 848,44 грн., тому рахується борг в розмірі 54 242,14 грн.

Позивач направив на адресу відповідача претензію №1792 від 04.12.2012р. з вимогою сплатити борг. Відповідач залишив претензію без відповіді у зв»язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом про заборгованості у розмірі 54 242,14 грн., неустойки у сумі 2 712,11 грн.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, поставка товару за видатковими накладними була здійснена відповідно до умов укладеного між сторонами договору №26 від 29.08.2011р. та додаткової угоди №1 від 30.12.2011р., які є підставою данного позову.

Крім того, ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надані належні та допустимі докази, оформлені належним чином, наявності заперечень відповідача щодо неналежної поставки товару, щодо відмови відповідача від поставленного товару, а також щодо прийняття товару у встановленому порядку на відповідальне зберігання відповідно до ст. ст. 666, 688, 690 Цивільного кодексу України.

Господарським судом а також апеляційним господарським судом було зобов"язано сторони надати розгорнутий акт взаєморозрахунків за предметом позову з визначенням періодів нарахування заборгованості та первісних документів, на підставі яких проведена відповідна операція, з вказанням підстав внесення сум до бухгалтерського обліку підприємств, виходячи з предмету та підстав позову. Сторони ухвали судів не виконали.

Таким чином відповідачем не надано доказів відсутності у бухгалтерському обліку даної продукції.

У зв»язку з тим, що відповідач не довів суду належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процессуального кодексу України, виконання належним чином згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України і в строк, встановлений договором щодо оплати отриманого та використаного ним у господарській діяльності товару, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар"єр" с.Гранітне Донецької області заборгованість у розмірі 54 242,14 грн.

Керуючись п.66 "Положення про поставку продукції виробничого призначення" затвердженого постановою від 25.07.1988 РМ СРСР №888, у зв"язку неналежним виконанням відповідачем своїх зобов»язань за договором, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 5% від суми основного боргу у розмірі 2 712,11грн.

Господарським судом відмовлено у задоволенні позову у цій частині.

На дату звернення з позовом питання щодо застосування штрафних санкцій врегульовані діючим законодавством України, а саме ст. ст. 216, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 549, 610 Цивільного кодексу України.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 15.04.2013 року у справі №905/732/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар"єр" с.Гранітне Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 15.04.2013 року у справі №905/732/13-г - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 15.04.2013 року у справі №905/732/13-г - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Г.І.Діброва

Т.А. Шевкова

Надр.5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГСДО