Рішення № 32060853, 26.06.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/47/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69000, м. Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/ Шаумяна,4.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2013 Справа № 908/1661/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» (юридична адреса: 69120, м. Запоріжжя, вул. Мікояна, буд. 22, кв. 6; поштова адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 3-г)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Техноелектро» (69034, м. Запоріжжя, вул. Літературна, буд. 30-А)

про стягнення 60227,65 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Максименко К.В., довіреність № б/н від 01.04.2013 р.;

від відповідача: не з'явився;

До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Техноелектро» 70227,65 грн. заборгованості за договором поставки № 01/08А від 01.08.2012 року, в т.ч.: 60947,00 грн. основного боргу, 2654,95 грн. пені, 6094,70 грн. штрафу та 531,00 грн. - 3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та умови укладеного між сторонами договору. За доводами позивача, в супереч умовам договору та чинного законодавства, зобов'язання по оплаті отриманого товару відповідачем не виконані, станом на 25.04.2013 р. заборгованість за договором складає 60947,00 грн. Позивач вказує на те, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді передбачених законом та договором санкцій.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.05.2013 р. порушено провадження у справі № 908/1661/13, присвоєно справі номер провадження № 30/47/13, розгляд якої призначено на 06.06.2013 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

06.06.2013 р. представником позивача через канцелярію суду було надано заяву про уточнення позовних вимог, якою позивач фактично зменшив позовні вимоги на 10000,00 грн. в частині стягнення основного боргу у зв'язку із сплатою відповідачем вказаної суми. Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача 60227,65 грн., з яких: 50947,00 грн. основного боргу, 2654,95 грн. пені, 3% річних у сумі 531,00 грн. та 6094,70 грн. штрафу.

Заява про зменшення позовних вимог подана позивачем відповідно до ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, прийнята судом до розгляду та задоволена.

Судом розглядаються позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Техноелектро» 60227,65 грн., з яких: 50947,00 грн. основного боргу, 2654,95 грн. пені, 6094,70 грн. штрафу та 531,00 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 06.06.2013 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено на 26.06.2013 р.

В судовому засіданні 26.06.2013 р. розгляд справи продовжено.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач процесуальним правом на участь свого представника в судовому засіданні 06.06.2013 р. не скористався, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 189 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Станом на дату прийняття рішення по даній справі, ухвала господарського суду Запорізької області від 06.06.2013 р. про відкладення розгляду справи на 26.06.2013 р. була направлена учасникам судового процесу за визначеними у позовній заяві та в правовстановлювальних документах адресами. Згідно наявних у матеріалах справи копій Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та Довідки з ЄДР місцезнаходження ТОВ «Компанія «Техноелектро»: 69034, м. Запоріжжя, вул. Літературна, 30-А, і саме за цією адресою відповідачу направлялися всі процесуальні документи. Отже, відповідач вважається повідомленим належним чином по дату та час судового засідання.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 26.06.2013 р. справу розглянуто за наявними матеріалами по суті спірних правовідносин, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» (Постачальником, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Техноелектро» (Покупцем, відповідачем у справі) укладено договір поставки товару № 01/08А (надалі - Договір).

За умовами п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених даним договором та Специфікаціях, передати у власність Покупця товар, визначений в п. 1.2 договору, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплати його вартість.

Згідно з п. 2.1 Договору, товар: кабельно-провідникова та електротехнічна продукція, тара. Найменування, кількість, одиниці виміру, ціна за одиницю товару, загальна вартість партії товару визначаються в узгоджених сторонами Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.1 Договору сторонами узгоджено, що оплата за кожну партію товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок протягом 25 банківських днів з моменту фактичної поставки товару, якщо інший строк не обумовлений у Специфікації на поставку товару.

Відповідно до п. 7.1 Договору, за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,3%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від суми неоплаченого товару за кожний день прострочки.

Пунктом 7.2 Договору сторони передбачили, що у випадку, коли затримка в оплаті поставленого товару перевищує 30 днів, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю штраф в розмірі 10% від суми поставленого, але неоплаченого товару.

За визначенням пунктів 9.1 та 9.2 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2013 р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як вказує позивач, ним на виконання укладеного між сторонами договору відповідно до узгодженій сторонами Специфікації № 1 від 28.11.2012 р. та видаткової накладної № Ю-00008494 від 03.12.2012 р. передано відповідачу товар на загальну суму 60947,00 грн.

В направленому на адресу позивача листі від 15.03.2013 р. відповідач зобов'язався сплатити заборгованість протягом 35 календарних днів, починаючи з 27.03.2013 р. по 26.04.2013 р.

Листом від 19.03.2013 р. позивач відмовив відповідачу у наданні відстрочки на оплату товару та наполягав на оплаті товару до 31.03.2013 р.

Проте, за твердженням позивача, відповідач за поставлений йому товар у строки, вказані в листі від 15.03.2013 р., так і не розрахувався, сума основного боргу на час подання позову - 60947,00 грн.

Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Техноелектро» 60227,65 грн., з яких: 50947,00 грн. основного боргу, 2654,95 грн. пені, 6094,70 грн. штрафу та 531,00 грн. - 3% річних, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало передання товару відповідачу, а обов'язком відповідача - прийняття товару і оплата його вартості на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з долученої до справи копії видаткової накладної № Ю-00008494 від 03.12.2012 р., позивач на виконання своїх договірних зобов'язань поставив відповідачу товар на загальну суму 60947,00 грн. Отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується підписом уповноваженого представника покупця на цій накладній (арк. справи 13).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вже зазначалося вище, пунктом 5.1 Договору передбачено, що оплата за кожну партію товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок протягом 25 банківських днів з моменту фактичної поставки товару, якщо інший строк не обумовлений у Специфікації на поставку товару.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, в повному обсязі та в обумовлений Договором строк не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за Договором.

Згідно із здійсненим позивачем розрахунком, станом на момент подання позову з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог сума основного боргу відповідача за договором становить 50947,00 грн.

Доказів погашення суми боргу за отриманий товар відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 50947,00 грн. заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, в зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті вартості отриманого товару, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2654,95 грн. пені, 6094,70 грн. штрафу та 531,00 грн. - 3% річних.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При цьому, частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 549-551, 611 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, п. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1 Договору сторонами передбачено, що за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,3 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від суми неоплаченого товару за кожний день прострочки.

Згідно з п. 7.2 Договору, у випадку, коли затримка в оплаті поставленого товару перевищує 30 днів, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю штраф в розмірі 10% від суми поставленого, але неоплаченого товару.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього сум пені, штрафу та 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, штрафу та 3% річних (період з 10.01.2013 р. по 25.04.2013 р., включно, на суму заборгованості станом на момент подання позову - 60947,00 грн.), суд дійшов до висновку, що він є вірним, складеним відповідно до вимог чинного законодавства.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 2654,95 грн. пені, 6094,70 грн. штрафу та 531,00 грн. - 3% річних.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань за договором поставки № 01/08А від 01.08.2012 р.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача 50947,00 грн. основного боргу, 2654,95 грн. пені, 6094,70 грн. штрафу та 531,00грн. - 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» (м. Запоріжжя) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Техноелектро» (м. Запоріжжя) задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Техноелектро» (69034, м. Запоріжжя, вул. Літературна, буд. 30-А; код ЄДРПОУ 36097859; п/р 2600210342201 в АТ «МетаБанк» м. Запоріжжя, МФО 313582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» (69120, м.Запоріжжя, вул. Мікояна, буд. 22, кв. 6; код ЄДРПОУ 31507980; п/р 26004001000417 у ВАТ «Мотор-Банк» м.Запоріжжя, МФО 313009) 50947 (п'ятдесят тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 00 основного боргу, 2654 (дві тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 95 коп. пені, 6094 (шість тисяч дев'яносто чотири) грн. 70 коп. штрафу, 531 (п'ятсот тридцять одну) грн. 00 коп. - 3% річних та 1720 (одна тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 27.06.2013 р.