Ухвала суду № 32059738, 28.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 р.Справа № 816/924/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Шабанової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2013р. по справі № 816/924/13-а

за позовом Приватного підприємства "Нефтіда"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Нефтіда", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, третя особа ФОП ОСОБА_1, в якому просив: визнати протиправним дії Кременчуцької ОДПІ щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Нефтіда" з питання взаємовідносин з ПП "Сигма-Нафта" за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року; визнання правочинів, здійснених ПП "Нефтіда" з ПП "Сигма-Нафта" за період серпень 2011 року такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними; направлення акта перевірки № 76/15-222/33588945 від 09.01.2013 до баз даних ДПС України у містах та районах за місцезнаходженням контрагентів.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2013р. позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Нефтіда" по питанню взаємовідносин з ПП "Сигма-Нафта" за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року. Визнано протиправними дії Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби щодо визнання правочинів укладених Приватним підприємством "Нефтіда" з контрагентами, вказаними в акті № 76/15-222/33588945 від 09.01.2013 року нікчемними в силу припису закону. Зобов'язано Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Полтавської області Державної податкової служби вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Нефтіда" по питанню взаємовідносин з ПП "Сигма-Нафта" за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року. В інший частині позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Приватне підприємство "Нефтіда" (ідентифікаційний код 33588945) зареєстроване Виконавчим комітетом Кременчуцької міської Ради народних депутатів за № 15851070006001391 від 13.06.2005 року.

В період з 26.12.2012 року по 02.01.2013 року КОДПІ здійснила документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Нефтіда" по питанню взаємовідносин з ПП "Сигма-Нафта" за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом № 76/15-222/33588945 від 09.01.2013 року (а.с. 15-22, т.1).

В акті перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем прниписів: п.п. 1.2 ст.215, п.п 1.5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, п.п 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого по деклараціях з ПДВ:- зменшується сума податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 13 699,16 грн. за серпень 2011 року; - зменшується сума податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 13699,16 грн. за серпень 2011 року; ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Сигма-Нафта" з постачальниками на покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 198.1, п. 198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Таким чином, операції купівлі-продажу ТОВ "Сигма-Нафта" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

Перевіряючи дії суб'єкта владних повноважень по проведенню позапланової документальної невиїзної перевірки на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України закріплено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим кодексом.

Відповідно до вимог пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що кореспондує також приписам підпункту 20.1.3 пункту 20.1 статті 20 податкового кодексу України.

Згідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Однак, у п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України встановлено особливості проведення документальної невиїзної перевірки, а саме: документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З матеріалів справи слідує, що 6 грудня 2012 року позивач отримав поштовим зв'язком лист від Кременчуцької ОДПІ за вих. № 35822/10/22-112 від 16.11.2012 року, в якому відповідач просив надати пояснення та документальне підтвердження господарських відносин з ПП "Сигма-Нафта" за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року (а.с.32).

На вказаний запит позивач письмово надав пояснення щодо взаємовідносин з ПП "Сигма-Нафта", а також копії фінансово-господарських документів, що підтверджують передачу товарів за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року: податкові накладні № 22 від 22.08.2011 року, № 31 від 26.08.2011 року; видаткові накладні № 22/08-02 від 22.08.2011 року, № 26/08-01 від 26.08.2011 року; платіжні доручення № 336 від 26.08.2011 року, № 341 від 29.08.2011 року; свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ПП "Сигма-Нафта" № 100291037; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідь на запит була надана позивачем 10.12.2012 року.

25 грудня 2012 року Кременчуцькою ОДПІ прийнято наказ про проведення позапланової невиїзної перевірки ПП "Нефтіда". Наказом № 3334 від 25.12.2012 року про проведення перевірки відповідач зазначив підставу проведення перевірки, що передбачена п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Відповідно до цієї норми документальна перевірка проводиться у випадку, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем дотримано строк надання відповіді на письмовий запит та надано документи щодо взаємовідносин з ПП "Сигма-Нафта".

При цьому, наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки направлено позивачу 28.12.2012 року, а отримано позивачем - 03.01.2013 року, у той час як сама перевірка розпочалася 26.12.2012 року.

Отже, Кременчуцькою ОДПІ було порушено порядок проведення перевірки.

Враховуючи викладене, податковим органом порушено вимоги законодавства, передбачені нормами Податкового кодексу України, а від так позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Кременчуцької ОДПІ Полтавської області ДПС щодо призначення та проведення перевірки підлягають задоволенню.

З приводу доводів про визнання протиправними дій відповідача у визнанні правочинів здійснених ПП "Нефтіда" та ПП "Сигма-Нафта" за період серпень 2011 року, такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст. 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним . Правочин, який порушує публічних порядок, є нікчемним.

Частиною 3 ст. 228 Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій сторооні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01 січня 2011 року виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави і суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Таким чином, з 01 січня 2011 року повноваження на встановлення законності правочину належить до виключної прерогативи судових органів.

Згідно із пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Укладені між позивачем та контрагентами у спірних періодах договори в судовому порядку не оспорювались, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання договорів недійсними немає.

Таким чином, висновок відповідача про наявність ознак нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами в розумінні ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України зроблений відповідачем на підставі невірного тлумачення змісту вказаної норми матеріального права.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Кременчуцької ОДПІ що полягають у визнанні правочинів здійснених ПП "Нефтіда" та ПП "Сигма-Нафта" за період серпень 2011 року, такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги в частині визнання протиправними дій Кременчуцької ОДПІ, які полягають у направленні акта перевірки до баз даних ДПС України у містах та районах за місцезнаходженням контрагентів для здійснення відповідних заходів згідно вимог чинного законодавства України, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.78.8 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів документальної перевірки встановлено статтею 86 цього кодексу.

Згідно п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт перевірки є засобом документування дій контролюючого органу і не встановлює відповідальності для особи, яка допустила недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, не тягне відповідних юридичних наслідків.

До того ж, згідно з п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань. Наявна в цих програмних продуктах інформація не має юридичного значення для прийняття податковими органами управлінських рішень.

Зі змісту п.1.1 Методичних рекомендацій №266, затверджених наказом ДПА України від 18.04.2008 № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" вбачається, що вони запроваджуються в органах державної податкової служби з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Відповідно до п.п.1.3.3 п.1.3 Методичних рекомендацій для реалізації таких Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти: - система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів - система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; - система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

У відповідності до п.4.8, 5.1, 5.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 р. №827, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Згідно п.2.6 Методичних рекомендацій №266 працівник підрозділу ведення та захисту податкової звітності після реєстрації податкової звітності з ПДВ переносить інформацію з первинних звітних документів платника ПДВ на паперових носіях та звітних документів, наданих платниками ПДВ у електронному вигляді, до електронної бази податкової звітності органу ДПС.

Таким чином, до електронної бази податкової звітності органу ДПС посадовими особами податкового органу вносяться задекларовані показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків.

Методичними рекомендаціями №266 визначено підстави відповідно за наявності яких податковий орган має право вносити зміни до електронної бази податкової звітності органу ДПС, що відображається в "Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

У разі виявлення працівником підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб під час проведення камеральної перевірки податкової звітності помилок, допущених працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності при введенні податкової звітності до електронної бази податкової звітності з паперового носія така інформація передається до підрозділу ведення та захисту податкової звітності, шляхом направлення службової записки, з метою усунення помилки (п.2.19 Методичних рекомендацій №266).

Згідно п. 2.20. Методичних рекомендацій №266 за наслідками перевірки отриманої інформації працівниками органу ДПС: (пп.2.20.1.) усуваються помилки, допущені працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності при введенні податкової звітності до електронної бази податкової звітності органом ДПС з паперового носія; (пп.2.20.2.) враховуються уточнюючі розрахунки (у разі їх подання платником ПДВ); (пп.2.20.3.) складаються акти перевірки платника ПДВ (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) із обов'язковим зазначенням у розрізі контрагентів донарахованих сум ПДВ.

Підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення. (п.2.21. Методичних рекомендацій №266).

Під час проведення документальної невиїзної перевірки працівники підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб мають право: одержувати від платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби; запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків; вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства. (п. 4.2. Методичних рекомендацій №266).

Однак, не зважаючи на це, дії відповідачів із складання такого Акту перевірки та направлення його до баз даних ДПС України не мають для позивача безпосередніх наслідків. Дії щодо оформлення результатів перевірки у вигляді акту та направлення його до баз даних ДПС України належить до повноважень органу державної податкової служби.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Кременчуцької ОДПІ, які полягають у направленні акта перевірки до баз даних ДПС України у містах та районах за місцезнаходженням контрагентів для здійснення відповідних заходів згідно вимог чинного законодавства України не підлягають задоволенню.

Отже, вимога позивача про зобов'язання Кременчуцької ОДПІ виключити з бази даних ДПС України інформацію про результати перевірки ПП "Нефтіда" оформлену актом перевірки № 76/15-222/33588945 від 09.01.2013 року підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Підставами для здійснення коригування посадовими особами податкового органу є виключно: встановлення факту допущення працівником податкового органу помилок при введенні до електронної бази податкової звітності інформації із податкової звітності на паперових носіях; узгоджене податкове повідомлення-рішення та рішення суду, яким змінені суми ПДВ.

При цьому акт перевірки не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників. Натомість, як випливає із змісту пунктів 5.7, 5.8, 5.10, 7.1 та 7.2 Методичних рекомендацій, такий акт може бути підставою для винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень чи для звернення до суду про стягнення у дохід держави всього, що набуто сторонами за правочином, який суперечить інтересам держави та суспільства.

Податкове повідомлення - рішення на підставі акту перевірки № 76/15-222/33588945 від 09.01.2013 року Кременчуцькою ОДПІ не приймалося.

Слід зазначити, що по питанню достовірності формування податкового кредиту по податковій звітності з ПДВ за період серпень 2011 року, відповідачем направлено на адресу третьої особи ОСОБА_1 лист з посиланням на акт перевірки ПП "Нефтіда" попередження про застосування до неї заходів впливу у вигляді проведення документальної перевірки.

Беручи до уваги, що інформація з бази даних ДПС України використовується в подальшому податковим органом при обчисленні податкових зобов'язань як самого позивача так і інших платників податків, які мали з ним правовідносини, а також при здійсненні перевірок інших платників податків, суд вважає помилковим висновок податкового органу , про те, що дана інформація внесена до бази не призводить до настання для позивача будь - яких негативних наслідків.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні базується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути змушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав належних доказів правомірності дій ДПІ з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України та за визначенням КАС України є суб'єктом владних повноважень, не подав до суду доказів та не навів доводів обґрунтованості юридичних та фактичних мотивів прийняття спірного рішення та правомірності спірних дій з проведення перевірки.

Розглядаючи вказаний адміністративний спір, колегія суддів керується положеннями ч.1 ст.244-2 КАС України та бере до уваги, постанову Верховного Суду України від 24.12.2006р. у справі Господарського суду Вінницької області №9/175-04 за позовом АКБ "Мрія" до ДПІ у м. Вінниця про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, згідно з якою державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам ч.2 ст.19 Конституції України та аналогічним вимогам ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. При цьому, Верховний Суд України зазначив, що відповідно до КАС України адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень (п. 6 ч. 3 ст. 105); а відтак, звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин із зазначенням способу, який, на думку суду, не приводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто захисті права, що порушуються. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2013р. по справі № 816/924/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М. Повний текст ухвали виготовлений 03.06.2013 р.