Постанова № 32059635, 07.06.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2013 р. Справа № 809/117/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя: Остап'юк С.В.,

за участю секретаря: Озара О.Я.,

представника позивача: Товкала П.О.,

представника відповідача: Прокоп'юк М.П., Терьохіної Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант-Агро ЛТД" до Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень за №№0000882301, 0000872301, 0000862301 від 26.12.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

09.01.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Квант-Агро ЛТД» (далі по тексту позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №№ 0000882301, 0000872301, 0000862301 від 26.12.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, на підставі невірних висновків про відсутність реальності продажу товарів (робіт, послуг) позивачу приватним підприємством «Імпел ЛТД» (далі - ПП «Імпел») з урахуванням штрафних санкцій збільшено суму грошового зобов'язання з сплати податку на додану вартість на 395 589 гривень, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за 12 місяців 2011 року на суму 90 456 гривень та збільшено суму грошового зобов'язання з сплати податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 558 950 гривень.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, та пояснив суду, що між позивачем та приватним підприємством «Імпел» в 2011 році мали місце господарські операції з придбання товарів, підрядних робіт та послуг, виконані роботи позивачем здані замовникам, приватне підприємство «Імпел» на час здійснення господарських операцій з позивачем була правосуб'єктним учасником господарських відносин, а її попередні та подальші дії не створюють відповідальності для позивача, в діях службових та посадових осіб позивача не встановлено та не доведено, у передбаченому законом порядку злочинного умислу та мети, спрямованих на отримання безпідставної податкової вигоди, у позивача були всі встановлені законом підстави для формування податкового кредиту та обсягу понесених витрат в задекларованому розмірі.

Відповідач позову не визнав, подав до суду письмове заперечення щодо його задоволення, яке мотивував тим, що за наслідками проведеної перевірки 12.12.2012 року відповідачем встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, допущення і виявлення яких стало підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які є законними та обґрунтованими.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з мотивів викладених в письмовому запереченні та пояснили, що перевіркою правомірності віднесення до складу витрат та до складу податкового кредиту сум по операціях приватним підприємством «Імпел» при наявності лише первинних документів виявлено відсутність будь-яких фінансово-господарських операцій.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, дослідивши докази, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи із наступних мотивів.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, суб'єктом господарювання, зареєстрований 25.02.2000 року Косівською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області (свідоцтво №0087), знаходиться в місті Косові, вул. Незалежності, 13, Івано-Франківська область, взятий на податковий облік 03.03.2000 року, на час спірних відносин був платником податку на прибуток приватних підприємств, податку із заробітної плати та податку на додану вартість (свідоцтво 2611742 від 03.03.2000, індивідуальний податковий номер 307605709089).

Відповідач з 29.11.2012 року до 05.12.2012 року провів документальну невиїзну перевірку позивача з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, що мала правові відносини з платником податків ПП «Імпел» за період з 01.07.2011 року до 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт за №1374/22-0/30760570 від 12.12.2012 року (т. 1 а.с. 156-178).

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем до складу валових витрат за період з 01.07.2011 року до 31.12.2011 року віднесено 6 535 582 гривень та встановлено їх завищення в сумі 1 944 175 гривень по взаєморозрахунках із ПП «Імпел», в тому числі за ІІІ квартал в сумі 269 000 гривень та за IV квартал - 1 675 175 гривень. В наслідок завищення складу валових витрат на вказану суму відповідач встановив заниження податку на прибуток в сумі 447 160 гривень, в тому числі за ІІІ квартал 2011 року в сумі 61 870 гривень та IV квартал 2011 року в сумі 385 290 гривень. Також проведеною перевіркою встановлено, що обсяг податкового кредиту з податку на додану вартість, сформованого позивачем за період з 01.07.2011 року до 31.12.2011 року складав 1 569 599 гривень та, одночасно, перевіркою встановлено завищення податкового кредиту на суму 388 836 гривень по взаєморозрахунках з ПП «Імпел», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 316 471 гривня та завищено податковий кредит, який включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2011 року в сумі 63 714 гривень та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2011 року в сумі 8 651 гривня.

Висновки проведеної перевірки обґрунтовані відсутністю поставок товарів (робіт, послуг) позивачу ПП «Імпел», на підставі висновків позапланової перевірки ПП «Імпел» за період з 01.07.2009 року до 30.06.2012 року, отриманого з ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, матеріалів, наданих відділом податкової міліції Коломийської оДПІ від 05.11.2012, що вказують на наявність ознак фіктивності у контрагентів - постачальників позивача по ланцюгу постачання ПП «Імпел», ПП «Наладка», ТОВ «Піон плюс», пояснень директора ПП «Імпел», тощо.

На підставі вказаних обставин відповідачем зроблено висновок про порушення пунктів 198.3, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень, листопад та грудень 2011 року в сумі 316 471 гривню, завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2011 року в розмірі 63 714 гривень та завищення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2011 року в сумі 8 651 гривня, а також порушення пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІІ та IV квартали 2011 року в сумі 44 760 гривень.

За наслідками розгляду вказаного акту перевірки та виходячи з його висновків відповідачем 26.12.2012 року винесені оскаржувані податкове повідомлення-рішення за №0000862301 про збільшення суми грошового зобов'язання з сплати податку на додану вартість на 395 589 гривень, в тому числі 316 471 гривня за основним платежем та 79118 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення за №000087230,1 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за 12 місяців 2011 року на суму 90 456 гривень, в тому числі 72 365 гривень сума завищення та 18 091 гривень штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення за №0000882301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з сплати податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 558 950 гривень, в тому числі 447 160 гривень за основним платежем та 111 790 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 9-11).

Правильність визначення проведеною перевіркою розміру сум грошових коштів, що віднесені позивачем до складу валових витрат за ІІІ та ІV квартали 2011 року та сум від'ємного значення податку на додану вартість за 2011 рік, сформованих за наслідками податкового обліку господарських операцій між позивачем та ПП «Імпел» позивачем та його представниками не заперечується. Також позивачем не заперечується та не віднесено до підстав заявленого позову правильність розрахунків відповідачем сум грошових зобов'язань та штрафних санкцій, з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, що обраховані відповідачем у зв'язку із виключенням із складу валових витрат та від'ємного значення податку на додану вартість (податкового кредиту) обсягу облікованих господарських операцій між позивачем та ПП «Імпел».

Розглядаючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частино 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит з податку на додану вартість звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення коштів сплачених на придбання продукції до складу витрат та віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту з податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також сплачені у ціні товарів (робіт, послуг) суми податку на додану вартість для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Позивачем обсяг витрат, що входять до складу валових витрат для визначення податку на прибуток та обсяг податку на додану вартість по господарських операціях з ПП «Імпел» сформовано на підставі видаткових накладних та податкових накладних, виданих ПП «Імпел» та підписаних директором ОСОБА_4 та актів здачі-приймання робіт (надання послуг), складених від імені директора ПП «Імпел» ОСОБА_4 та директора позивача ОСОБА_5 (т.1 а.с.19-151).

Наявність актів здачі-приймання робіт (надання послуг), видаткових накладних, податкових накладних, виданих ПП «Імпел» як виключно єдиної законодавчо визначеної підстави для підтвердження витрат та податкового кредиту за період 2011 року, чим обґрунтовує свої вимоги позивач, то суд зазначає, що наявність у позивача таких документів є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість та формування валових витрат.

Зокрема, досліджуючи реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та формування валових витрат; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та формування витрат, суд дійшов висновку про те, що в діях платника податку, який заявляє право на податковий кредит та формує витрати, вбачається спрямованість на незаконне одержання коштів з державного бюджету або необґрунтоване зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Так, судом встановлено, що валові витрати за ІІІ та ІV квартали 2011 року в сумі 1 944 175 гривень та податковий кредит з податку на додану вартість за серпень-грудень 2011 року в сумі 388 836 гривень сформовано за облікованими позивачем господарськими операціями з ПП «Імпел» за видатковими накладними, податковими накладними та актів здачі-приймання робіт (надання послуг) про придбання будівельних матеріалів, підрядних робіт та послуг.

Позивачем не надано, а судом не виявлено будь-яких доказів, які б підтверджували факт придбання ним у ПП «Імпел» вказаного товару, робіт та послуг, не існує доказів транспортування та зберігання придбаного майна, відсутні будь-які докази обліку позивачем придбаного майна, робіт та послуг: відсутні бухгалтерські регістри аналітичного та синтетичного обліку, які відображають проведення фінансово-господарських операцій з ПП «Імпел», журнали-ордери, оборотні відомості по бухгалтерським рахункам, зворотно-сальдові відомості руху товарних запасів, що відображають операції позивача з ПП «Імпел».

Посилання представника позивача на ту обставину, що документи обліку позивачем придбаного майна, робіт та послуг, що відображають операції позивача з ПП «Імпел» вилучені службовими особами Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області в ході обшуку в приміщенні позивача 19.04.2012 року свого підтвердження в ході судового розгляду не знайшли та спростовані (т.3 а.с.34-36).

Також посилання представника позивача на ту обставину, що бухгалтерські документи позивача були втрачені внаслідок викрадення (т.3 а.с.35-36) заявлених позовних вимог не обґрунтовують та реальність господарських операцій між позивачем та ПП «Імпел» не доводять, оскільки інформації щодо предмету доказування не містять.

Крім того, з цього приводу суд зазначає, що у відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

Враховуючи, що позивачем не повідомлено податковий орган про втрату первинних бухгалтерських документів, а також протягом 90 днів втрачені документи не відновлено, то суд у відповідності до абзацу 1 пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України вважає, що такі документи були відсутні у позивача на час складення податкової звітності та формування валових витрат за ІІІ та ІV квартали 2011 року в сумі 1 944 175 гривень та податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень-грудень 2011 року в сумі 388 836 гривень за облікованими господарськими операціями з ПП «Імпел».

Надані представником позивача копії товарно-транспортних накладних на перевезення товарно-матеріальних цінностей згідно частини облікованих видаткових накладних також не підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Імпел» оскільки, зазначені вказаних документах транспортні засоби у реєстраційно-екзаменаційних підрозділах не зареєстровані, що виключає можливість використання зазначених товарно-транспортних накладних в бухгалтерському обліку та не може розцінюватися судом як доказ здійснення автомобільного перевезення (т.3 а.с.1-21, 43-46).

Також судом не встановлено зв'язку господарських операцій купівлі позивачем у ПП «Імпел» товарів, робіт та послуг з господарською діяльністю позивача, відсутні будь-які документи, що свідчать про використання позивачем придбаних будівельних матеріалів, підрядних робіт та послуг в своїй господарській діяльності.

Посилання представника позивача на ту обставину, що позивачем використані придбані підрядні роботи, товари та послуги на виконання підрядних договорів, укладених з третіми особами (Служба автомобільних доріг у Чернівецькій області, Управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації) по здійсненню капітального та поточного ремонтів вулиць населених пунктів та об'єктів нерухомості комунальної власності в Чернівецькій області, за даних обставин не доводить факту реальності господарських відносин між позивачем та ПП «Імпел», який стороною вказаних договорів не був.

Наявність самостійного факту виконання позивачем договірних зобов'язань за договорами підряду з третіми особами не є тією обставиною, що, за відсутності первинних бухгалтерських документів, дозволяє пов'язати реальність господарських операцій позивача з третіми особами із господарськими операціями позивача та ПП «Імпел».

Первинні бухгалтерські документи (податкові та видаткові накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), що видані та складені ПП «Імпел» підписані від імені директора даного підприємства ОСОБА_4.

Будучи допитаною в судовому засіданні ОСОБА_4 показала, що підприємницькою діяльністю не займалась, керівництво приватним підприємством «Імпел ЛТД» не здійснювала, будь-яких фінансово-господарських документів не підписувала, господарських угод не укладала, участі в господарських операціях не приймала. Аналогічні покази свідок ОСОБА_4 надала посадовим особам ДПІ у Шевченківському районі м. Львова 30.08.2012 року (т.1 а.с.163, 203).

Відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такий обов'язковий реквізит як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як наслідок, податкові накладні, видаткові накладні та акти здачі-приймання робіт (надання послуг), що слугували підставами для формування валових витрат за ІІІ та ІV квартали 2011 року в сумі 1 944 175 гривень та податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень-грудень 2011 року в сумі 388 836 гривень за облікованими позивачем господарськими операціями з ПП «Імпел» не містять в собі всіх обов'язкових реквізитів первинного бухгалтерського документа, оскільки на них відсутній особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а отже не можуть вважатися первинними бухгалтерськими документами та фіксувати факт здійснення господарських операцій.

Зауваження представника позивача щодо оцінки показів свідка ОСОБА_4, згідно яких внаслідок когнітивних розладів, зумовлених хворобою її показання не підлягають врахуванню, судом не приймаються, оскільки її покази містять інформацію щодо предмету доказування, тобто є належними, отримані у встановленому законом порядку, тобто є допустимим, свідок є дієздатною особою, не перебуває на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі, щодо неї відсутні висновки про наявність фізичних чи психічних вад, що позбавляє здатності правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати з цього приводу показання, захворювання свідка є неврологічним (т.2 а.с.243-246).

Судом встановлено, що розрахунки з ПП «Імпел» позивачем здійснено частково на суму 561 369, 96 гривень, заборгованість по облікованих операціях складає 1 761 607, 77 гривень (т.3 а.с.47-53).

Також за наслідками позапланової виїзної перевірки ПП «Імпел» Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Львова встановлено, що за період з 01.07.2011 року до 31.03.2012 року, тобто за період, що охоплює спірні правовідносини загальна чисельність працюючих ПП «Імпел» складала одну особу - директора ОСОБА_4, встановлена неможливість реального здійснення господарських операцій з основним постачальником облікованих господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, а також встановлена відсутність у ПП «Імпел» офісних, виробничих, торгівельних, складських приміщень та інших виробничих потужностей (т.1 а.с.199-242).

Показання свідків директора позивача ОСОБА_5, головного бухгалтера позивача ОСОБА_6 та виконроба позивача ОСОБА_7 про реальність господарських операцій позивача з ПП «Імпел» судом до розгляду приймаються, однак оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність цих доказів та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку про відсутність господарських операцій між позивачем та приватним підприємством «Імпел ЛТД» з придбання товарів робіт та послуг за період серпня-грудня 2011 року на суму 2 322 977, 73 гривень.

Суд вважає за необхідно зазначити, що якщо певна господарська операція між суб'єктами господарювання (платниками податку) не відбулася, чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Тобто, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит з податку на додану вартість та право на формування валових витрат у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене суд погоджується та вважає правильними висновки відповідача про допущення позивачем порушення пунктів 198.3, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень, листопад та грудень 2011 року в сумі 316 471 гривню, завищено податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2011 року в розмірі 63 714 гривень та завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2011 року в сумі 8 651 гривня, а також порушення пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІІ та IV квартали 2011 року в сумі 44 760 гривень.

Також, суд вважає правомірним та таким, що відповідає вимогам статті 123 Податкового кодексу України застосування відповідачем до позивача штрафних (фінансових) санкцій за допущення вищевказаних порушень відповідно у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

Таким чином, винесені Державною податкової інспекцією у Косівському районі Івано-Франківської області податкове повідомлення-рішення за №0000862301 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Квант-Агро ЛТД» суми грошового зобов'язання з сплати податку на додану вартість на 395 589 гривень, в тому числі 316 471 гривня за основним платежем та 79118 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення за №000087230,1 яким зменшено товариству з обмеженою відповідальністю «Квант-Агро ЛТД» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за 12 місяців 2011 року на суму 90 456 гривень, в тому числі 72 365 гривень сума завищення та 18 091 гривень штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення за №0000882301, яким збільшено товариству з обмеженою відповідальністю «Квант-Агро ЛТД» суму грошового зобов'язання з сплати податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 558 950 гривень, в тому числі 447 160 гривень за основним платежем та 111 790 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями є правомірними, а позовні вимоги про визнання протиправними та скасування цих податкових повідомлень-рішень, є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант-Агро ЛТД" до Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень за №№0000882301, 0000872301, 0000862301 від 26.12.2012 року, відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 13.06.2013 року.