Рішення № 32059434, 17.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9823/13 17.06.13

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт"ДоПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт"Провідшкодування шкоди в порядку регресу, 7 810,51 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача - Микитенко Д.М. дов. № 124 від 27.12.2012р. до 31.12.2013р.

Від відповідача - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український Страховий стандарт" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу 7810, 51 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2013 року порушено провадження у справі № 910/9823/13, розгляд справи призначено на 17.06.2013 року.

06.06.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

17.06.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) надійшла відповідь на запит.

17.06.2013 року представник позивача у судове засідання з'явився.

Представник позивача надав суду усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

17.06.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Ухвалу про порушення провадження та ухвали про відкладення відповідачу було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), тому він вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник позивача надав суду усні пояснення по справі.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 17.06.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В :

15.03.2012 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" та Окул Олександром Володимировичем було укладено Договір № 0111-0106-0008 добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави, , у відповідності до умов якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки Geely, державний номер АА 0442 МВ.

17.09.2012 року в м. Києві по вул. І.Лепсе сталась дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля марки Geely, державний номер АА 0442 МВ під керуванням Окул Олександра Вадимовича та автомобіля марки Mercedes реєстраційний номер АА 5440 МА під керуванням Пархотнюка Миколи Івановича.

Згідно постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 17.10.2012 р. № 3-8278/12, Пархотнюка Миколу Івановича було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Страхувальник заявою від 21.09.2012 р. звернувся до позивача про виплату страхового відшкодування в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Відповідно до страхового акту від 04.10.2012 р. № 443-655/12 сума страхового відшкодування складає 8 885, 55 грн.

Згідно звіту №656 від 20.09.2012 року про оцінку автомобіля Geely, державний номер АА 0442 МВ, вартість матеріального збитку складає 8 810, 51 грн.

Згідно платіжного доручення від 04.10.2012 р. № 9942 позивач виплатив вигодонабувачу 8 885, 55 грн. страхового відшкодування.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У відповідності до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1085394, цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією автомобіля марки Mercedes реєстраційний номер АА 5440 МА, застрахована в ПрАТ «СК «Лафорт», ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну потерпілого, встановлений в розмірі 50 000,00 грн., франшиза дорівнює 1000,00 грн.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки Geely, державний номер АА 0442 МВ, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ/1085394), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування, перейшло право вимоги.

10.12.2012 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою № 3172 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач регресну вимогу позивача не задовольнив, кошти не перерахував.

У відповідності до ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 993, 1191 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлений порядок виплати страхового відшкодування.

З викладеного вбачається, що до позивача в порядку регресу перейшло право на відшкодування шкоди за рахунок відповідача, що не спростовано належним чином відповідачем.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно положень ч. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню в розмірі 7 810, 51 грн.

Відповідно приписів ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" (04050, м. Київ, вул. Довнар - Запольського, будинок 9 /10, ідентифікаційний код 25005889) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (04073, м. Київ, Оболонський р-н, пров. Балтійський, буд. 20; код ЄДРПОУ 22229921) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 7 810, 51 грн. (сім тисяч вісімсот десять грн. 51 коп. ) боргу, 1720, 50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 25.06.2013 року

Суддя О.Є. Блажівська