Постанова № 32059237, 25.06.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2013 р. Справа № 5023/5279/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Вороні В.С.

за участю:

прокурора- Здор Т.О. (посвідчення № 013776 від 06.12.2012 р.);

позивача - Шила В.О.(довіреність без номера від 01.02.2013 р., Петросяна А.Т. (довіреність без номера від 01.02.2013 р.);

відповідача - Пасашкової В.В. (довіреність б/н від від 01.10.2012 р.);

Харківської міської ради-Мирося С.В.(довіреність № 08-11/88/2-13 від 03.01.2013 р.)

першої 3-ї особи особа-не з'явився

другої 3-ї особи - Гоготова В.В.(довіреність без номера від 03.04.2013 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги заступника прокурора Харківської області (вх. № 1488Х/1-28); Харківської міської ради (вх№ 1788 Х/1-28); ПАТ «Харківметробуд» (вх. № 1819Х/1-28) на рішення господарського суду Харківської області від 16 січня 2013 року у справі № 5023/5279/12

за позовом приватного підприємства "Технопромбизнес", м. Мерефа Харківського району Харківської області;

до Кулиничівської селищної ради, смт. Кулиничі Харківської області;

треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», м. Харків;

2) публічне акціонерне товариство Харківметробуд", м. Харків

про визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Технопромбизнес" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Кулиничівської селищної ради, згідно з яким (з урахуванням уточнених позовних вимог) просило визнати за позивачем право власності на самочинно збудовані будівлі, що знаходяться за адресою: вул. Комунальна, 23, с. Затишшя Харківського району Харківської області: 1) заглиблений склад літ. "Щ-1" загальною площею 177,20 кв.м.; 2) склад матеріалів літ. "А1-1" загальною площею 69,10 кв.м.; 3) заглиблений склад загальною площею 140,80 кв.м.; 4) мазутонасосна літ. "М-1" загальною площею 162,80 кв.м.; 5) котельна літ. "В-1" загальною площею 795,40 кв.м.; 6) гаражі літ. "Р-1" загальною площею 209,30 кв.м.; 7) депо літ. "Ю-1" загальною площею 171,60 кв.м.; 8) теплопункт літ. "Т-1" загальною площею 135,40 кв.м.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.01.2013 р. у справі № 5023/5279/12 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено, визнано право власності за ПП "Технопромбизнес" на самочинно збудовані будівлі, що знаходяться за адресою: вул. Комунальна, 23, с. Затишшя Харківського району Харківської області: 1) заглиблений склад літ. "Щ-1" загальною площею 177,20 кв.м.; 2) склад матеріалів літ. "А1-1" загальною площею 69,10 кв.м.; 3) заглиблений склад загальною площею 140,80 кв.м.; 4) мазутонасосна літ. "М-1" загальною площею 162,80 кв.м.; 5) котельна літ. "В-1" загальною площею 795,40 кв.м.; 6) гаражі літ. "Р-1" загальною площею 209,30 кв.м.; 7) депо літ. "Ю-1" загальною площею 171,60 кв.м.; 8) теплопункт літ. "Т-1" загальною площею 135,40 кв.м.

Заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Кулиничівської селищної ради звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Зазначає, що рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2013 р. у справі № 5023/5279/12 прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин, які мають суттєве значення для справи. Просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: вул. Комунальна, 23, с. Затишшя Харківського району Харківської області, а саме: заглиблений склад літ. "Щ-1" загальною площею 177,20 кв.м.; склад матеріалів літ. "А1-1" загальною площею 69,10 кв.м.; заглиблений склад загальною площею 140,80 кв.м.; мазутонасосна літ. "М-1" загальною площею 162,80 кв.м.; котельна літ. "В-1" загальною площею 795,40 кв.м.; гаражі літ. "Р-1" загальною площею 209,30 кв.м.; депо літ. "Ю-1" загальною площею 171,60 кв.м.; теплопункт літ. "Т-1" загальною площею 135,40 кв.м.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2013 р. у справі № 5023/5279/12 апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.06.2013 р. о 10:30 год. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «Харківметробуд», розгляд справи відкладено на 20.06.2013 р. о 15:30 год.

Харківська міська рада, яка не приймала участі у справі, 07.06.2013 р. за вх. № 1788Х/1-28 звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2013 р. у справі № 5023/5279/12 незаконне, необґрунтоване та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки Харківської міської ради, яку не було залучено до участі у справі, просить рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 р. у справі № 5023/5279/12 апеляційну скаргу Харківської міської ради було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.06.2013 р. на 15:30 год.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «Харківметробуд» 12.06.2013 р. за вх. № 1819Х/1-28 звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що господарським судом Харківської області прийнято рішення, яким порушені права і обов'язки особи, яку не було залучено до участі у справі, а саме: ПАТ «Харківметробуд»), оскільки ПАТ «Харківметробуд») є власником спірних нежитлових будівель, розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, 23. Просить рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2013 р. у справі № 5023/5279/12 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 р. у справі № 5023/5279/12 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Харківметробуд» було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.06.2013 р. на 15:45 год.

Оскільки апеляційні скарги заступника прокурора Харківської області, публічного акціонерного товариства «Харківметробуд» та Харківської міської ради подано на одне і те саме рішення, колегія суддів вважає за необхідне для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи об'єднати їх в одне апеляційне провадження для спільного розгляду.

Прокурор та представник Харківської міської ради в судовому засіданні підтримують апеляційні скарги.

Представник позивача у відзивах на апеляційні скарги та в судовому засіданні проти їх задоволення заперечує, просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «Харківметробуд» в судовому засіданні та у відзиві на апеляційні скарги підтримує свою апеляційну скаргу та апеляційні скарги заступника прокурора Харківської області та Харківської міської ради.

Третя особа, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду подала письмове пояснення (вх. № 4761 від 10.06.2013 р.), в якому просила розглянути справу без участі її представника та повідомила, що згідно Постанови Верховної Ради України від 06.09.2012 р. № 5215-VI «Про зміну та встановлення меж м. Харків, Дергачівського та Харківського районів» та згідно Рішення 20 сесії 6 скликання Харківської міської ради Харківської області від 24.12.2012 р. «Про заходи по виконанню згідно Постанови Верховної Ради України від 06.09.2012 р.», об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, 23, - увійшов до меж міста Харкова.

Представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитись з апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Харківметробуд» та заявою про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи.

В обгрунтування клопотання представник позивача зазначає, що вказані документи він не отримував.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні цього клопотання, оскільки матеріалами справи підтверджується надсилання на адресу позивача наведених документів.

Розглянувши клопотання заступника прокурора Харківської області про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні нежитлові будівлі, колегія суддів відмовляє в його задоволенні, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову.Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Прокурором не наведено та з матеріалів справи не вбачається підтвердженої доказами наявність фактичних обставин, які дають підстави для обгрунтованого припущення щодо того, що спірне нерухоме майно може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Таким чином, в даному випадку не вбачається неможливість виконання рішення суду чи утруднення його виконання в разі задоволення позовних вимог через ненакладення арешту на спірне майно, у зв'язку з чим підстави для застосування заходів забезпечення позову відсутні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг та відзивів на них, вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, Харківської міської ради та публічного акціонерного товариства Харківметробуд", перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем( покупцем) та приватним підприємством "Хімтрейд" (продавцем) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 18.07.2008 року, реєстровий номер 3086, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві наступні нежитлові будівлі:літера "А-2", цегляна, загальною площею 3150 кв.м., що розташована за адресою :, Харківська область Харківський район, с. Затишшя , вул. Комунальна, № 23 ""В"(двадцять три літер. "В"); літера "А-1" бетонна, обкладена цеглою загальною площею 455,5 кв.м., що розташована за адресою : Харківська область Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, № 23 Г"(двадцять три літер. "Г"); літер "А-1" цегляна, загальною площею 131,7 кв.м., що розташована за адресою :, Харківська область Харківський район, с. Затишшя , вул. Комунальна, № 23 ""З"(двадцять три літер. "З") літера "А-1", цегляна, загальною площею 343,4 кв.м., що розташована за адресою : Харківська область Харківський район, с. Затишшя , вул. Комунальна, № 23 "А/5"(двадцять три літер. "А/5"); літера "А-1", цегляна, загальною площею 526,1 кв.м. кв.м., що розташована за адресою :, Харківська область Харківський район, с. Затишшя , вул. Комунальна, № 23 "А/20"(двадцять три літер. "А/20").

Договір нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Десятниченко С.В. та здійснено його державну реєстрацію, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру правочинів № 8536474 від 14.05.2010 р.

Позивач посилається на те, що для обслуговування придбачних за вказаним договором купівлі-продажу будівель ним з Кулиничівською селищною радою було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 11,6663 га від 21.01.2010 р.

Як вказує позивач, на орендованій за вказаним договором оренди земельної ділянки, згідно з виготовленими КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" технічними паспортами, окрім придбаних за договором купівлі-продажу від 18.07.2008 року будівель знаходяться наступні самочинно збудовані споруди:заглиблений склад літ. "Щ-1" загальною площею 177,20 кв.м.; 2) склад матеріалів літ. "А1-1" загальною площею 69,10 кв.м.; 3) заглиблений склад загальною площею 140,80 кв.м.; 4) мазутонасосна літ. "М-1" загальною площею 162,80 кв.м.; 5) котельна літ. "В-1" загальною площею 795,40 кв.м.; 6) гаражі літ. "Р-1" загальною площею 209,30 кв.м.; 7) депо літ. "Ю-1" загальною площею 171,60 кв.м.; 8) теплопункт літ. "Т-1" загальною площею 135,40 кв.м.

Позивач просить суд визнати за ним право власності на вказане майно як на самочинно збудоване на підставі ч. 3 статті 376 Цивільного кодексу України, посилаючись при цьому на те, що згідно з технічним висновком ТОВ "Контур-С" у 2012 році вищевказані будівлі відповідають будівельним, протипожежним, санітарним та іншим нормам і правилам, не порушують права інших осіб, але перебувають у незадоволеному стані та для подальшої експлуатації потребують капітального ремонту.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції послався на положення ч. 1 статті 316, статей 319, 321 Цивільного кодексу України, які визначають поняття та зміст права власності, регулюють здійснення цього права та встановлюють його непорушність та зазначив при цьому , що позивач не має можливості оформити це право на спірне нерухоме майно, у зв'язку з тим, що його будівництво здійснено без проекту.

Крім цього місцевий господарський суд послався на те, що згідно з ч. 2 статті 386 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у праві володіння та розпорядженні майном.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку доказам у справі в їх сукупності з урахуванням підстав та предмету позовних вимог, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на насупне.

Як було зазначено вище, позивач в позовній заяві просить визнати за ним право власності на спірні об'єкти нерухомості як на самочинно збудоване майно.

Частина 1 статті 376 Цивільного кодексу України містить поняття самочинного будівництва, а саме встановлює, що житловий будинок, будівля споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Оскільки в матеріалах справи відсутній затверджений у встановленому порядку проект на будівництво спірного нерухомого майна та дозвіл на його будівництво, виданий інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю та рішення відповідного органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки з метою будівництва цих споруд, вказане майно є самочинно збудованим.

Згідно з ч. 2 статті 376 Цивільного коедксу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.

З вищевикладених положень чинного законодавства вбачається, що визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за рішенням суду можливе як за позовом особи, яка здійснила таке будівництво, так і за позовом власника (користувача) земельної ділянки, на якій це будівництво здійснено.

Визнання права власності на самочинно збудоване майно за рішенням суду за позовом особи, яка здійснила таке будівництво можливо за наявності наступних умов, що передбачені ч. 3 статті 376 Цивільного кодексу України: надання забудовнику земельної ділянки у встановленому порядку під збудоване нерухоме майно, відсутність порушень будівельних норм і правил, заперечень з боку власника земельної ділянки, відсутність порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.

Для визнання права власності на самочинно збудоване майно за рішенням суду за позовом власника (користувача) земельної ділянки, на якій це майно збудоване згідно з ч. 5 вказаної статті можливе за наявності у позивача права власності чи права користування цією земельною ділянкою та за умови, що самочинне будівництво не порушує прав інших осіб.

Проте позивач не довів наявності підстав для визнання за ним права власності на спірне майно, які передбачені ч. 3 або ч. 5 статті 376 Цивільного кодексу України, а господарський суд першої інстації це питання взагалі не досліджував, пославшись лише на загальні положення, які визначають поняття, зміст, здійснення та непорушність права власності.

Так, в матеріалах справи відстуні докази того, що спірне нерухоме майно було побудоване позивачем.

В позовній заяві та в заяві про виправлення технічної помилки ( т. 1 а.с. 133) позивач підтверджує,що спірні об'єкти нерухомого майна ним не будувались, а знаходяться на орендованій ним земельній ділянці згідно з договором оренди землі від 21.01.2010 р.

Також в матеріалах справи відсутнє рішенння органу місцевого самоврядування про надання позивачу земельної ділянки під вже збудоване спірне нерухоме майно у власність чи користування у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Такі обставини свідчать про відсутність передбачених ч. 3 статті 376 Цивільного кодексу України підстав для визнання за позивачем як за особою, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна права власності на нього.

Окрім цього позивач не надав доказів того, що він є власником чи користувачем земельної ділянки, на якій розташоване спірне самочинно збудоване нерухоме майно,в тому числі на підставі договору оренди землі від 21.01.2010 р. на який він посилається в обгрунтування позову, що виключає можливість визнання за ним права власності на це майно на підставі ч. 5 статті 376 Цивільного кодексу України.

Так, постановою Харківського апеляційного гсоподарського суду від 01.07.2010 р. у справі № 58/33-10 за позовом приватного підприємства "Технопромбізнес" до Кулиничівської селищної ради про визнання договору укладеним позивачу по даній справі було відмовлено у визнанні укладеним між ним та Кулиничівською селищною радою договору оренди землі площею 11,6663 га для обслуговування нежитлових будівель по вул. Комунальній № № 23-в, 23-Г23-3, 23-А/5, 23-А/20 в с. Затишшя Харківського району Харківської області -строком на 25 років, на умовах, визначених Цивільним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Відмовляючи в задоволенні зазначених позовних вимог Харківський апеляційний господарський суд виходив з відсутності у позивача права на оренду вказаної земельної ділянки в розумінні статті 124 Земельного кодексу України та статті 16 Закону України "Про оренду землі", оскільки необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки комунальної власності є відповідне рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки.

Вказана постанова залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2010 р.

Виходячи з наведеного, місцевий господарський суд внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильного застосування норм матеріального права дійшов неправильного висновку про задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 99, 101, п. 2 статті 103, п. 1, 4 ч. 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги заступника прокурора Харківської області, Харківської міської ради та публічного акціонерного товариства «Харківметробуд" об'єднати в одне апеляційне провадження.

Відмовити в задоволенні клопотання заступника прокурора Харківської області про вжиття заходів до забезпечення позову.

Апеляційні скарги заступника прокурора Харківської області, Харківської міської ради та публічного акціонерного товариства «Харківметробуд" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 16 січня 2013 року у справі № 5023/5279/12 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 25.06.2013 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Тихий П.В.