Ухвала суду № 32057629, 26.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15021/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Старової Н.Е., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної спілки письменників України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Національної спілки письменників України до Державної податкової інспекції в Печерському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Національна спілка письменників України (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Печерському районі міста Києва (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 квітня 2012 року № 0001602208 та № 00011592208.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 17 січня 2013 року відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15 березня 2013 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Національної спілки письменників України з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2011 року за результатами якої складено акт від 15 березня 2012 року № 31/22-8/00016018.

Відповідно до висновків вказаного акту позивачем порушено норми податкового законодавства, у результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1848285 грн. та податок на додану вартість у березні 2009 року на суму 1367120 грн.

На підставі цих даних відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 05 квітня 2012 року № 0001592208, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1 708 900 грн., з якої 1 367 120 грн. основного платежу та 341780 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0001602208 за платежем податок на прибуток в сумі 703 845 грн., з якої 562 996 грн. основного платежу та 140 749 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Доводи апеляційної скарги позивача аргументовані тим, що 17 жовтня 2007 року та 26 серпня 2008 року між Національною спілкою письменників України та товариством з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр» (далі - ТОВ «БЛХЦ») - Компанією «Галекс груп ЛТД» укладено договори купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ «БЛХЦ», в результаті чого на рахунок позивача від Компанії «Галекс груп ЛТД» було перераховано грошові кошти на загальну суму 7 393 140,00 грн..

Відповідно до матеріалів справи, у документах податкової звітності позивача вказану суму не було включено до складу доходів, яка, на думку відповідача, належить до бази оподаткування податку на прибуток у відповідності до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1. статті 4 та підпунктів 7.11.3, 7.11.8 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток підприємств у випадку отримання доходу від продажу корпоративних прав, які в названому Законі кваліфікуються як інші джерела, зменшених на суму витрат, пов'язаних з отриманням таких доходів.

Окрім того, як встановлено судом першої інстанції, позивачем не задекларовано жодних витрат, пов'язаних із набуттям корпоративних прав ТОВ «БЛХЦ», не надано до суду жодних документів, які підтверджують витрати позивача, пов'язані з прибутком, отриманим від Компанії «Гелекс Груп ЛТД», а також не вказано про документи, що можуть підтвердити такі витрати.

У відповідності до підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Національною спілкою письменників України занижено об'єкт оподаткування на загальну суму 7 393 140 грн., а отже відповідачем вірно визначено суму податку на прибуток, яка підлягала сплаті в розмірі 1 848 285 грн.. З огляду на це, податкове повідомлення-рішення від 05 квітня 2012 року № 0001592208 є правомірним.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 05 квітня 2012 року № 0001602208 в апеляційній скарзі позивач посилається на наявність договорів поставки продукції та товарів між Національною спілкою письменників України та ВАТ "Кримзалізобетон" та на неправомірність застосування відповідачем норм податкового законодавства.

З цього приводу, колегія суддів звертає увагу на наступне. Відповідно до матеріалів справи за даним договором позивач отримав у власність будматеріали на суму 8 234 306,54 грн., а фактично сплатив 689 940,06 грн.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року, позивачем до складу додаткового кредиту віднесено суму податку на додану вартість в розмірі 1 372 384,56 грн., в якості поставки залізобетону на підставі податкової накладної № 6124, виписаної ВАТ «Кримзалізобетон» в 2007 році.

Підтверджуючих документів щодо фактичного здійснення господарських операцій з поставки будматеріалів Національною спілкою письменників України надано не було.

Згідно до положень статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку має право формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до пункту 18 наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві України 23 червня 1997 року № 233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.

Таким чином, податкова накладна, надана позивачем, не може вважатися безспірним доказом, який підтверджує фактичне придбання позивачем товарів у ВАТ «Кримзалізобетон».

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення рішення від 05 квітня 2012 року № 0001602208.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Національної спілки письменників України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 26.06.2013 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Файдюк В.В.